УЗНАВАЙ ПРО СВОИХ
Публикации
15 сентября, 18:10
2971
2
2971
15 сентября, 18:10
Лента новостей

Залишить коментування матчів заради депутатства: один із «слуг народу» в парламенті – чернівецький спортивний журналіст

...
Залишить коментування матчів заради депутатства: один із «слуг народу» в парламенті – чернівецький спортивний журналіст
Фото - із архіву Георгія Мазурашу

Новий спортивний нардеп Георгій Мазурашу з Чернівців дав відверте інтерв’ю Sport Arena.

Раніше його добре знали буковинські любителі спорту, адже Георгій Мазурашу багато років коментував матчі ФК Буковина в чемпіонаті України з футболу, керував місцевими сайтами, проводив різноманітні спортивні змагання.

Тепер же його прізвище – одне із нових у вітчизняному політикумі, адже він виграв позачергові вибори народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №203 (Чернівецька область) і наступні кілька років проведе в столиці – працюючи в Верховній Раді.

Мазурашу стане одним із спортивних депутатів разом із колегами по «Слузі народу» – знаменитими олімпійцями Жаном Беленюком і Ольгою Саладухою. Разом із іншими «новобранцями» вітчизняної політики від ЗеКоманди Георгій пройшов «курс молодого бійця» в Трускавці, але в перерві між переїздами за маршрутом між Києвом, Чернівцями та карпатськими навчальних курсах для майбутніх парламентаріїв, за цей час у кілька заходів відповівши на запитання нашого сайту.

«Після роботи спостерігачем заповнив анкету й став кандидатом на „румунському окрузі“»

– Пане Георгію, давно знаємо вас як коментатора та організатора спортивних заходів. А коли виникла ідея балотуватися в депутати і чи перша це ваша спроба в політиці?

– Це не ідея, а так склалися обставини за наслідками «тихої президентської революції»:) «Сватали» не раз і не два. У 2015 році чемпіон світу з бігу Іван Гешко переконав спробувати до обласної ради від «Самопомочі». Але я тоді не займався зовсім виборами, лише двічі по 2 години десь роздавав на зупинці мікрорайону Роша, де був мій округ, календарики, які виготовив в останні дні друг-фермер, обурений тим, що я геть не агітував за себе:) І ще був на двох зустрічах, на які запросили колеги-кандидати від цієї ж сили.

Не був ніколи членом жодної партії. Кандидатуру Володимира Зеленського підтримував публічно щиро і від душі, бо мав нагоду поспілкуватися з ним ще десь у 2011 році, якщо не помиляюсь, і він тоді мене приємно вразив. За образом коміка, якого ми бачили на сцені і екранах, я побачив глибоку, цікаву особистість, з високим рівнем моральності і яскравими лідерськими якостями. Порядний хлопець, в якому якось і не сумніваюсь!

На виборах був спостерігачем від Зе!Команди на дільниці та в ОВК. Після цього з обласного осередку партії запропонували відправити анкету через той проект «соціального ліфту». І так сталось, що саме мене обрали для висування на «румунському окрузі», звідки я родом. Погодився, як ідейна людина, як громадянин, який очікує кардинальних змін в країні, і натхнений можливістю взяти участь у реалізації амбітних пронародних планів Зеленського і Ко.

– Серед тих, кого ви обійшли, були знайомі вам люди особисто? Загалом, кампанія була «брудною» чи «чистою»?

– Звісно, були знайомі. Більшість. На жаль, кампанія була доволі брудною з боку деяких опонентів. Одні розказували, що вони ніби «теж від Зеленського», інші поширювали всілякі нісенітниці про мене (як лідера за соцопитуваннями). Основні конкуренти були присутні своїми плакатами майже на всіх стовпах, на багатьох деревах, вони роздавали щедрі презенти – пожертви церквам, комп‘ютери лікарням, форму і інвентар командам, ремонтували дороги тощо. Мені ж штаб заборонив навіть роздавати «нещасних» 50 футбольних м‘ячів, які в якості підтримки надав було мені Василь Орлецький [Голова Чернівецької ОФФ, член виконкому УАФ]. Тепер он їх дороздаю вже після виборів:)

Ми зі своїм штабом вирішили нікого з опонентів не згадувати взагалі. Мене намагалися втягувати в публічні конфлікти, я не піддавався, казав, що поговоримо вже після виборів;)

«Якщо раптом засну й упаду носом на червону кнопку, проголосувавши проти зняття недоторканності, при зустрічі плюнеш мені в лице»

– Як ваші друзі, знайомі й близькі сприйняли новину про ваш похід у депутати? І як сприйняли перемогу?

– За всіх не можу знати, а от із близькими родичами і друзями постарався порадитися до. Вдома «сімейна рада» мала вирішальний голос, дав добу на роздуми, зрештою сказали: «Так». Крім молодшого з трьох синів — Степанчика, якому 2,5 рочки, і він ще зі мною спілкується переважно фразами а-ля: «Тато, бол» (що означає, що ми маємо покопати м‘яча) і т п.

Друзі і близькі підтримували, бо знають мої життєві принципи, погляди, порядність і т п, і, розуміючи, що з рейтингом «Слуги народу» реально вибороти мандат, навіть переконували не витрачати такий шанс.

Перемогу як сприйняли? Дружній спортклуб «Лідер» до ночі чекав в спортзалі результатів, а Іван Гешко кожних хвилин 20-30 запитував мене, чи відомо ще щось про результати (аж поки не стало зрозуміло, що «шайбі нікуди діватися»). Іван з декількома друзями дочекались в обласному штабі мене з окружної виборчої комісії аж під ранок, і, привітавши, повели мене на борщ у смачну точку «Силует»:) Після виборів я ще добу не спав. Вдень відповідав на вітання по телефону, а вночі по інтернету:) Надзвичайні емоції, коли люди з сіл телефонують і пишуть, що переживали, вітають, бабусі плачуть від цих емоцій… Це за гроші не купиш…

– Найвеселіші жарти з цього приводу?

– Тут цілий «хіт-парад»! Але це просто про якісь кумедні випадки під час кампанії. А про саме кандидатство, переважно, підтримували і підбадьорювали, казали, що вірять в перемогу і в те, що ми зможемо змінити країну на краще.

Але ж треба щось веселе:) Зустрів компанію колег по спорту «з тих часів», вони в лазню разом ходять. Влад Маланій, спринтер, каже, мовляв, всю незалежність всі обіцяють на виборах зняти депутатську недоторканість: «Ну, ти хоч проголосуєш за зняття?». Я кажу: «Влад, подивись на мене, нафіга мені та недоторканість?!» Він каже: «А якщо скажуть і я проголосую проти?» Кажу: «Якщо здохнуть всі вовки в лісах, я буду дуже перевтомлений і саме під час цього голосування засну і впаду носом на червону кнопку, тоді як зустрінемось після, плюнеш мені в лице»:)

«Такого затятого спортяги, як Артем Федецький, нам у Раді не завадило би мати»

– Ваша робота в парламенті. Чув, ви йшли на вибори від ЗеКоманди – партії «Слуга народу». Отже, будете й у ЗеФракції?

– Звісно, у фракції «Слуга народу». Об‘єктивно саме те, що мене висунули від команди Зеленського, відкрило реальні перспективи пройти в парламент. Хоча без надзусиль офіційного і неофіційного штабів ми не реалізували би цей шанс. Адже серед претендентів були, зокрема, син предстоятеля знаменитого Банченського монастиря, народний депутат попереднього скликання, інший, який декілька скликань був у ВР, авторитетний бізнесмен, син голови обласної ради, батько співачки Аліни Гросу і т д.

– Знайомі з кимось із інших спортивних чи медійних особистостей, які балотувалися й пройшли в парламент? Ваші враження від тих же Беленюка, Федецького?

– Напевно, це буде виглядати смішно, але в цих поствиборчих цейтнотах я навіть не дивився список новообраних депутатів. Жан Беленюк і Ольга Саладуха – зіркові колеги по фракції, на яких і я покладаю великі «спортивні» надії. Шкода, що Артем Федецький не пройшов. Такого затятого спортяги нам там точно не завадило би мати. Але вже як є. З іншими познайомимось по ходу:)

– У Верховній Раді завше було багато футбольних функціонерів – Суркіс, Колесников, Геллер, Павелко та багато інших. Навіть Блохін проходив. Ваша думка про їхню роботу?

– Давайте я пожартую:) Можливо, деяких діяльність мали би вивчати правоохоронці:) Насправді я не вивчав їх депутатську діяльність. Зрозуміло, що пролобійовані Павелком «важкі мільйони» на футбольну інфраструктуру неможливо було не помітити. Хоча там є свої «нюанси». Можливо, виділяючи ці кошти, думали не лише про підтримку футболу.

Колись мав можливість поговорити небагато хвилин, але в спокійній обстановці, з Григорієм Суркісом. Враження, що з ним можна конструктивно співпрацювати в інтересах футболу. Хоча я би хотів вести мову не лише про футбол, а про пріоритетні інтереси вітчизняного спорту в цілому.

– Думали над створенням міжфракційного об’єднання зі спортивною місією?

– Про спортивне об’єднання, гадаю, можна буде подумати. Якщо це реально допомагатиме ефективніше працювати в інтересах сфери фізичної культури і спорту.

Хоча не лише колег-депутатів бачу в цій потенційній «команді змін». Вважаю важливим залучення до діалогу і обговорення можливих шляхів і форм реформування сфери авторитетних спортсменів і фахівців, передусім, з олімпійських видів, які є справжнім мирілом успішності.

«Олімпіада в Україні? Класна ідея! Але, певно, спочатку все-таки треба запускати економіку»

– Що вбачаєте головним для себе в ВР? За які закони, із прийнятих раніше, ви точно б не голосували і за які з тих, які ще не прийняті, хотіли б написати?

– Я би не голосував ні за що, що призвело б до такого плачевного стану речей в нашій країні. «Рубав» би все, що пов’язано із зайвою, непотрібною бюрократією. Ось тепер нам, вважаю, варто цю зайву «писанину» прибрати.

Для мене важливо працювати чесно, порядно, сумлінно. І бажано з високим рівнем ефективності;) Хоча ці статистичні дані, «підготував стільки-то законопроектів», «стільки-то правок», стільки виступів і т п – це сумнівні засоби вимірювання ефективності роботи нардепа:)

– Чи є в ВР люди, яким ви не подасте руки?

– «Не в бровь, а в глаз»!:) Це хтось із спільних знайомих «здав» про мою мрію?:) Коли став кандидатом, казав вдома рідним і деяким близьким друзям, що маю мрію: якщо потраплю в парламент, і туди потрапить також і екс-Гарант, і Петро Олексійович буде десь вітатися з групою, де буду і я, – не подам йому руки.

Але це вже неможливо буде це реалізувати – він уже знатиме про це з нашого інтерв’ю й «обійде проблему»:) Хоча йому, певно, байдуже, інакше точно не забув би про поняття честь і совість, працюючи на найвищій посаді в державі… А взагалі нащо я йому рекламу тут роблю:)

– Чи бачилися із Зеленським і Разумковим? Що вони казали на партійних зібраннях про спорт, яке їхнє ставлення?

– Із Зеленським ми мали нагоду поспілкуватися давно, коли й не пахло йому президентством, а мені, тим більше, не пахло депутатством:) Хоча не впевнений, що Володимир може пам’ятати всі свої мільйони розмов:)

Із Разумковим ще не спілкувались, тільки я його слухав – по ТБ, і ще де ми пересікались вже в реалі (декілька разів). Все ще попереду, мабуть:)

А ставлення Володимира до спорту ми бачимо з його публічних меседжів. Позитивно і обнадійливої;)

– Як ставитеся до ідеї президента про Олімпіаду в Україні?

– Класна ідея. Ми точно можемо! Але, певно, спочатку все-таки треба запускати економіку.

«На постійно переїжджати в Київ не хочу. Тільки на час роботи в парламенті…»

– Ви багато років висвітлювали спорт Буковини, очолювали спортивні організації, були коментатором матчів ФК Буковина. Що треба і що можна зробити для спорту області?

– Я би хотів, щоби ми потрохи відходили від такої постановки питання. Я обраний депутатом Верховної Ради, і головне завдання парламентарів – приймати нові закони, удосконалювати чинне законодавство… Ми маємо працювати так, щоби підвищувався рівень життя у всій країні, для всіх громадян.

Особисто я вважаю, що треба, аби кошти, які виділяються з держбюджету в регіони, розраховувались на душу населення, а не залежно від того, «сильніший», чи «слабкіший» депутат. Поняття «вибити гроші» вважаю ближчим до незаконної діяльності, ніж до позитивної. І ще «відв’язати» ці кошти від депутатів. Бо депутати використовують це в якості інструментів для власного політичного піару. Тобто це політична реклама за бюджетні кошти.

У межах повноважень, хотілось би сприяти покращенню матеріально-технічної бази і буковинського спорту. І багато чого ще, по можливості.

– Футбольна Буковина, до речі, влітку ледве не втратила місце в Другій лізі. Який ваш шлях порятунку команди? Сприймаєте такий варіант, як бюджетне фінансування?

– Буковина останнім часом і живе (або існує) якраз переважно на бюджетні кошти (більша частина – з міського бюджету). Думаю, було б добре мінімальні потреби забезпечити з бюджету, а решта вже заробляти рекламою, від спонсорів, вболівальників на трибунах тощо…

– Тепер із вашими телеефірами – все? У зв’язку з депутатством, призупиняєте діяльність у спорті й журналістиці чи будете десь поєднувати?

– Це болюче питання. Дуже багато років віддав цій діяльності. І дуже багато ночей, здоров’я. Але мені здається, що я не зможу поєднувати депутатство з журналістикою. За винятком окремих ситуацій.

Портал SportBuk.com почав вже передавати новому головному редактору (гучно звучить, але там більшість статей я сам писав…), і це Олександр Чоботар – брат першого в історії України фіналіста чемпіонату світу з карате WKF. Сподіваюсь, знайдуться ще бажаючі долучитися. Дотепер дописував лише Альберт Комарі. І ще декілька спортшкіл і федерацій скористались можливістю отримати авторський доступ і розміщувати самостійно новини. Ще треба комусь передати інший мій проект – fakty.cv.ua:)

– Нескромне питання, яке просять задати читачі: заробок депутата буде більшим за ваш нинішній?

– Звісно, зарплата депутата вища. Як директора облцентру «Спорту для всіх» зарплата у мене в районі 6 тис грн. Ясно, що це мало для виживання. І доводилось дозаробляти фотографуванням, відеозйомками і т п.

– Уже думали, як влаштуєте побут у Києві? Чи збираєтеся перевозити туди рідних?

– Про побут в Києві ще не думав серйозно, бо ще не всі можливості знаю. Взагалі на постійно переїжджати жити в Київ не хочу. А ось на час роботи в парламенті, напевно, було б доцільно забрати до столиці щонайменше дружину і молодшого сина Степанчика (2,5 року). Зі старшими (14 і 18 років) ще будемо спілкуватися на ці теми, коли я знатиму більше про матеріально-побутові перспективи. Старший, Юра, у нас працює піцайолом, хоче рости і удосконалюватися. Мріяв зробити кар’єру в баскетболі, але наші обставини не дозволили йому продовжити серйозні заняття цим чудовим видом спорту (вітання тренеру Геннадій Водовозу, дуже якісний фахівець!). Середній хоче вчитися на кухаря. У нас є кулінарне училище, але Васька каже, що в Києві, мовляв, вищий рівень освіти, тому він сприймає моє депутатство як додаткові перспективи для реалізації цієї мрії.

А взагалі – час покаже…

– Скромне питання – наостанок:) Депутатство для вас – що це? Вже усвідомлюєте, що це відбулося?

– Спокійно міг би обійтися без депутатства до кінця життя. Сприймаю це як шалений шанс взяти участь у проведенні кардинальних змін в країні. Це дуже відповідальна робота. Так і сприймаю. А статус, «понти» — це для мене «ніщо»:)

Рейтинг новости: 12345


Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Добавить комментарий
Читайте также
14 сентября, 9:10
1301
3
14 сентября, 9:10
06 сентября, 16:55
256
06 сентября, 16:55
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?