Sportarena

Завдяки чому Селезньов вкотре нагадує про себе

Sport Arena розмірковує над виступами Євгена Селезньова у турецькій Суперлізі та припускає, що він ще може виявитися потрібним збірній України.

Завдяки чому Селезньов вкотре нагадує про себе - Футбол

Евгений Селезнев, akhisarspor.com.tr

Примітка: вперше цей текст був опублікований 21 квітня і зараз став актуальним завдяки виклику Євгена Селезньова до лав збірної України.

Нещодавній дубль, забитий у півфіналі Кубка Туреччини у ворота Галатасараю, продемонстрував, що у Селезньова все ще є порох у порохівницях – колишній нападник Шахтаря і Дніпра напрочуд вдало адаптувався до футбольних реалій Суперліги та зміг проявити себе з досить позитивної точки зору.

Як би там не було, але кожна наступна приємна звістка, що стосується Євгена миттєво потрапляє в головні новини українських спортивних видань. Причина проста – наших співвітчизників, котрі регулярно забивають в Європі і можуть похизуватися відносними результатами мало. Зараз спробуємо з’ясувати, чому Женя став на берегах Анатолії фактично своїм.

  • Рівень чемпіонату дозволяє бути на плаву

Це яскраво підтверджує хоча б та ж сама таблиця бомбардирів, де знайдеться місце таким знаним пенсіонерам, як Вагнер Лав, Еммануель Адебайор чи Самюель Ето’О. З моменту появи в Туреччині Євген з’явився в 48 матчах, провів на полі 3312 хвилин, забив 17 м’ячів та 5 результативних передач – виходить, що для гольової дії йому необхідні, грубо кажучи, кожні наступні півтора поєдинки.

Суперліга дозволяє залишатися в тонусі, чим гравець успішно користується і добивається прийнятних показників – ось уже і замайорів фінал Кубка країни. Зауважимо, єдиним українцем, що здобував цю нагороду, є Віктор Гришко – в 1995-му голкіпер взяв медаль у складі Трабзонспору.

  • Немає проблем із конкуренцією та внутрішньою обстановкою

Селезньов не приховує, що у нього виникли певні труднощі у стані Карабюкспору. В основному вони пов’язані із фінансуванням, оскільки, як зізнався сам футболіст, йому не виплатили зарплатню за останні півроку. Проте не грошима єдиними – Женя, звичайно, вписувався в загальну схему команди, проте при малюнку 4-2-3-1, що сповідував Ігор Тудор, мав кілька конкурентів. Окрім Царя на безпосередньо його місце претендували ще три виконавці – Мустафа Ятабаре, Сердар Делікташ і Маріус Алексе.

Треба визнати, що Євген впорався із тиском (йому не звикати до подібної атмосфери ще з часів перебування у Шахтарі) і рокірувався із Ятабаре, причому виступив навіть краще (коли малієць напрацював на шість точних ударів в двадцяти шести зустрічах, то українець забив таку ж кількість, але в шістнадцяти матчах).

Евгений Селезнев (в окружении партнеров), twitter.com/Haber7_Spor

В Акхісарі ситуація помітно інша – головний тренер Окан Бурук проповідує класичні 4-4-2, тому Селезньов не має особливих проблем із Мугдатом Челіком та бразильцем Пауло Енріке, відомим по співпраці із Трабзонспором. Важливо те, що центрфорвард одразу адаптувався (як тут не адаптуватися в такій-то лізі, скажете ви; навіть такий собі Адіс Яхович, який недовго перебував у Ворсклі, наразі розташовується на третій сходинці голеадорів) і перебуває у хорошій формі – мову він хоч не вчить та продовжує періодично жартувати про їжу, втім з усією серйозністю відчуває підтримку вдячних уболівальників, про що нагадує ледь не в першому-ліпшому інтерв’ю.

  • Чи потрібен такий Селезньов збірній?

Якщо вірити Шевченку, двері національної команди відкриті для всіх, і тренерський штаб тримає на «олівці» не один десяток виконавців. Спірне судження з огляду на регулярність виклику тих чи інших гравців, але, якщо говорити конкретно про наявність «чистого» форварда, то він у жовто-блакитних хоч і є в активі, проте так і не пройшов перевірку часом – маються на увазі Бесєдін та Яремчук, який, на жаль, травмувався напередодні контрольних зустрічей із саудитами та японцями.

Наша збірна потребує кардинальних трансформацій і багато хто натякає саме на зміну поколінь. Зараз наступив ідеальний момент для такого кроку – команда не потрапила на російський мундіаль, а попереду на нас чекає експеримент у вигляді анонсованої Ліги націй.

Віковий Селезньов не повинен вписуватися в дану стратегію, але ці думки поки що лише в наших умах – Шевченко он натякнув, що не задіяв Євгена у нещодавніх матчах по причині перевірки потенційних новачків, але і досі розраховує на послуги форварда.

Наразі Селезньов переживає другу молодість, оскільки перебуває в сприятливих для себе умовах – звичайно, відокремлювати гравця від клубу є не зовсім правильними, але, незважаючи на показники Акхісару в турнірній таблиці, форвард перебуває в формі та є однією із небагатьох світлих плям. Хоча з іншого боку він відіграє не останню роль в роздягальні, а усі його голи вплинули на командну обстановку і принесли бажані плоди – як не крути, та в поєдинках, в яких відзначався Євген, Белендієспор неодмінно набирав очки. Із тридцяти чотирьох загальних вісім пунктів точно на рахунку українця – ну і чим погано?

Селезньов залишається людиною настрою, та все ж, в наступну чергу, є діючою бойовою одиницею – на ньому однозначно не можна ставити хрест у збірній. Ні Марлос, ні Ярмоленко не почувають себе на позиції центрфорварда так зручно, як робить це Євген – зі своїми габаритами та вмінням вдало підставитися він ще може бути неабияк корисним. Повірте.

Чи потрібен Євген Селезньов збірній України?

Так
66
% (
172
)
Ні
34
% (
89
)
172/89

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Источник: Sportarena.com

Или аккаунт Sportarena