Показать табло
Лента новостей

Україна слабша за Угорщину в хокеї? Sport Arena всередині команди

Фото прес-служба ФХУ
Кореспондент Sport Arena продовжує серію репортажів з Польщі, де юніорська збірна України U18 готується до чемпіонату світу, який в квітні відбудеться в Київ.

Україна — Угорщина 2:3

Найперше запитання, яке задасть кожна здорова людина у цій ситуації: справді український хокей зараз на тому рівні, аби програвати Угорщині?

Правильна відповідь буде: ні в якому разі, ні-ні-ні. Склад цієї юнацької збірної України був не найсильнішим з можливих, багато провідних гравців пропускали його через різні причини. Не можна просто так зрівняти напіврезерний склад українських юніорів з Угорщиною. Результат не є показовим в плані загальних перспектив та рівня хокею в цілому, адже тільки в грудні на турнірі в Угорщині Україна впевнено перемагала господарів.

І ця відповідь була б правильною, якби не поразка національної збірної від Угорщини навесні 2017 року на чемпіонаті світу в Києві. Угорщина, а точніше її вболівальники, тоді стали одним з найкращих моментів турніру. Там хокей явно люблять, а його рівень росте.

Сьогодні юніорська збірна України програє Угорщині, нічого не може зробити протягом першого періоду, а потім, коли вдається повернутись у гру психологічно, знову виникають помилки, які не можна пояснити. «На такому рівні у вашому віці я не повинен вам розповідати такі речі – це нонсенс». Олег Ігнатьєв говорив це перед грою, у першій перерві за рахунку 0:2 він взагалі не бачив, як команда зможе переломити хід гри, а після другого періоду взагалі не зайшов до роздягальні.

Варто виділити роль помічника тренера Олександра Федорова, який усі ігри просидів на трибуні, вів конспект, а в перервах спускався до гравців, аби зробити якісь індивідуальні підказки.

Зрештою, Україна боролась за те, щоб врятувати цю гру. Один з найсильніших гравців цього складу Микита Табашник на пряме запитання тренера, навіщо вони сюди приїхали, сказав: «Перемагати». Інші лідери команди – Дмитро Даниленко та Гліб Кривошапкін – від початку другого періоду зуміли власним прикладом завести команду. Україна, щоб не програти, зробила все можливе. Ось тут якраз і запитання: а це все, що можуть зараз українські хокеїсти цього віку? В напруженій боротьбі програти Угорщині 2:3?

Фото прес-служба ФХУ

***

Завжди треба користуватись фільтром, коли слухаєш розповіді на кшталт того, що раніше трава була більш зеленою. Проте у випадку інтересу до хокею з боку суспільства ніякого традиційного перебільшення не існує – раніше було краще.

Популярність футболу серед інших видів спорту обумовлена його доступністю. Кожен з бажаючих може вийти на вулицю, взяти щось схоже на м’яч, поставити щось схоже на ворота та грати. Можна побачити по телевізору якусь там зірку, а потім намагатись повторити його ж подвиги.

Раніше щось подібне було і з хокеєм. У нього грали на вулицях, для цього не завжди потрібні були ковзани та справжні ключки. Для першого етапу зацікавленості вистачить просто щось схоже на ключку, шайбу та ворота. Але ще треба щось схоже на лід.

Після першого ігрового дня на турнірі довелось їхати в готель в одному авто з головним тренером збірної Польщі канадцем Девідом Легером, який засипав запитанням щодо хокею в Україні, рівнем чемпіонату та його проблемами, а також поцікавився, на якому місці хокей в списку інтересів серед видів спорту, після футболу, зрозуміло: «Афтер футбол азер спортс ар ет лоу левел оф інтерест. Хоккі ту».

За останні роки зв’язок поколінь було втрачено. Зараз у хокей не грають просто так десь на пустирі, не збираються, аби подивитись разом по телебаченню. Якщо футбол й досі залишається доступним видом спорту, то хокей перейшов на рівень розваги за великі гроші. Щоб пограти у футбол з друзями, треба просто знайти майданчик, м’яч та якісь звичайні кросівки. А спробуйте зібрати когось для гри в хокей. Навіть якщо десь знайти комплекс з льодом, то скільки будуть коштувати форма та амуніція?

І дорослій людині цього може вистачити на багато років. Виростити хокеїста з дитинства – величезні кошти. Зважаючи на те, що у держави немає змоги та бажання розвивати спорт, то все переходить на плечі батьків. Хокей в Україні – спорт не для бідних. Будь-яке заняття спортом – дороге задоволення, але хокей взагалі тут на топ-рівні серед командних видів спорту.

В квітні в Києві пройде молодіжний чемпіонат світу. Левову частину вболівальників на цьому турнірі будуть складати батьки гравців. Зважаючи на те, скільки вони грошей, часу та зусиль вкидають в розвиток своїх дітей, то безумовно вони будуть перейматись їх успіхами. Це не футбол, де після 13-ти років рідко хто з батьків ходить на ігри.

Навряд чи саме так все організовано в інших хокейних країнах. Чи хоча б не дуже хокейних, як ось ця сама Угорщина.

Невелика кількість дітей, які займаються хокеєм робить набагато меншим вибір навіть у порівнянні з іншими видами спорту. Й тоді виходить, що від самого початку 40% цих от гравців ще до початку ігор були в списку тих, хто точно не потрапить на чемпіонат світу. Але їх все одно викликали тепер. Чому? Бо інших ніде взяти.

***

Навряд чи без чіткої організації та взаємодії Міністерства молоді та спорту, Міністерства освіти, Національного олімпійського комітету, федерації будь-якого виду спорта зараз можливі дійсно якісні зміни на краще. Без державної програми це будуть якісь поодинокі випадки та нічого більше.

Взяти хоча б Польщу. Цей турнір чотирьох націй відбувався на спеціально побудованому катку. Навпроти футбольного стадіону головної спортивної команди міста – футбольної Легії – є спорткомплекс Torwar, який вміщує близько 4 тисяч місць. Там проводяться більш серйозні спортивні події та концерти, а поряд в дусі крайнього мінімалізму за підтримки місцевого Мінспорту побудовано каток з льодом, трибуною та секціями хокею та фігурного катання. Він займає місця не більше, ніж звичайний Макдональдс та, мабуть, не такий вже й дорогий в побудові та обслуговуванні.

Зліва Torwar, справа Torwar 2, з-за них виглядає стадіон Легії, фото Sport Arena

Аби мати якісь успіхи на льоду, такі штуки повинні бути в кожному містечку, а в великих містах – не по одному.

Інакше хокей, та що там хокей – увесь спорт в Україні – й надалі буде заганятись в підпілля, буде заняттям для обраних. І тоді просто сам факт не вильоту з дивізіону I у будь-якому віці буде вважатись неймовірним результатом. На чемпіонаті світу в Києві юніорській збірній Україні потрібно буде зіграти з тією ж Угорщиною, Австрією, Японією, Італією та Румунією.

Старше покоління, м’яко кажучи, здивується, що в цих країнах взагалі є хокей. А ще більше здивується, якщо дізнається, що Україна швидше вилетить з цього дивізіону, ніж підніметься в наступний.

«Ми програємо в хокей Угорщині?! Де це бачено».

Чи ці хлопці, які саме зараз проходять процес перетворення з дітей на чоловіків, думають інакше?



Смотри футбольные трансляции и матчи на телеканале Футбол 1 онлайн.

Сохранить
Добавить комментарий

Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?