Sportarena

Папа Іван Павло ІІ: в здоровому тілі – здоровий дух. Частина І

Sport Arena розповідає про футбольні захоплення найвідомішого понтифіка ХХ сторіччя.

Папа Іван Павло ІІ: в здоровому тілі – здоровий дух. Частина І - Прочие виды спорта

Getty Images

«Спорт демонструє не лише великі фізичні можливості людини, а й її інтелектуальні та духовні здібності. Він ґрунтується не лише на фізичній силі чи м’язовій витривалості, можна сказати, що він навіть має душу. Саме тому справжній спортсмен не повинен бути бездумною машиною, яка готова на все заради результату. Йому ні в якому разі не можна забувати про фейр-плей».

Папа Іван Павло ІІ

Якось, вже будучи в поважних літах, Іван Павло ІІ летів разом з журналістами. Серед них виявився й папараці, який за декілька тижнів до цієї подорожі опублікував в одному з італійських тижневиків сенсаційну новину про серйозну хворобу Папи Римського. При написанні цієї статті він заховався під псевдонімом. Через деякий час, вже під своїм справжнім іменем, він послався на цю сенсацію в газеті, в котрій працював. Однак така запопадливість виявилася секретом Полішинеля. Папі Івану Павлу ІІ дуже не сподобалася ця висмоктана з пальця жовта стаття. Він підійшов до папараці та запитав: «А це ви той пан, який в неділю має одне ім’я, а в понеділок інше?» Проте журналіст вдав, що не зрозумів докору понтифіка, та поцікавився в нього: «Як ваше самопочуття?». Папа й тут не поліз за словом до кишені: «Ще не знаю, адже я ще не встиг прочитати ранкову пресу».

Згодом на прес-конференції Іван Павло ІІ вже цілком серйозно заявив: «Тепер часто говорять, що я застарий та вже не можу ходити без палиці, проте я, як і раніше, працюю. Волосся в мене на місці, та й голова добре варить. Мусите про мене написати, що я не тільки був Папою, а й їздив на лижах, плавав на байдарці, та чого я тільки не робив! Навіть час від часу ламав ногу».

Іван Павло ІІ із гравцями мадридського Реалу, Getty Images

Першою пристрастю Кароля Войтили став футбол. Тоді всі польські хлопчаки хворіли пілкою ножною, а тому майбутній Папа Римський, звичайно ж, теж не міг врятуватися від цієї епідемії. За команду рідної Вадовіцької гімназії він виступав на позиції захисника. Про рівень гри Кароля свідчить те, що від партнерів по команді він отримав прізвисько Мартина. (Генрік Мартина – гравець варшавської Легії та найкращий захисник тодішньої збірної Польщі. – прим. В.В.) Друзі помітили, що Кароль під час матчів такий же непрохідний, як і його «тезко».

Однак згодом Льолек (ще одне прізвисько майбутнього понтифіка) став на ворота. Як стверджують деякі джерела, на позиції воротаря Кароль часто творив дива. Він завжди боровся до кінця, для нього не існувало мертвих м’ячів. «Він мав дуже широкі плечі, настільки широкі, що закривав половину воріт. А ще він був надзвичайно харизматичним та хоробрим», – згадував сусід та однокласник Кароля Євґеніуш Мороз. Коли в 1938 році Войтила почав навчатися в Кракові, то вперше потрапив на стадіон Краковії і з того часу став відданим фаном Смугастих. Льолек скрупульозно занотовував рахунки матчів, знав напам’ять склад команди, хто на якій позиції грає та календар Краковії. Тоді Войтила вже вирішив присвятити себе Богові, через що набагато рідше ставав на ворота.

У 1983 році, коли Кароль вже став Папою Іваном Павлом ІІ, він приймав у своїй резиденції Кастель-Гандольфо футболістів гданської Легії, на котру чекало вкрай інтригуюче побачення зі Старою Синьйорою. Понтифік, в першу чергу, запитав, хто з них воротар. Після того, як кіпер Тадеуш Файфер зробив крок вперед, Папа, не приховуючи посмішки, сказав: «Мабуть, ти найгірше граєш з усієї команди. Я це знаю з власного досвіду, того, хто не надається ні до чого іншого – ставлять на ворота».

Getty Images

В 1990 році Іван Павло ІІ освятив римський Stadio Olimpico, який відкрився після реконструкції. Дехто критикував Папу за те, що він освятив будову, на котрій загинули кілька робітників. Однак Іван Павло ІІ ніколи не сумнівався в правильності свого рішення, адже вважав, що в такий спосіб Церква показала свою турботу про світ спорту. Він продовжив цю думку під час церемонії відкриття італійського мундіалю: «Значення цього чемпіонату світу, насамперед, полягає в тому, що безліч людей різних культур та народів мають нагоду зустрітися, краще взнати одне одного, проявити повагу одне до одного в рамках чесної спортивної боротьби». Папа по мірі можливостей намагався слідкувати за футбольними матчами, а коли це в нього не виходило, то обов’язково розпитував про результати найважливіших ігор.

У 1986 році журналісти запитали в нього, чи спостерігав він за мексиканським мундіалем. Іван Павло ІІ щиро відповів: «Я бачив лише три хвилини, про все інше мені розповіли». Через 12 років понтифік зрештою зумів викроїти близько 2 годин свого дорогоцінного часу для того, щоб переглянути фінальний матч між Францією та Бразилією. «Папа не симпатизував жодній з команд, його цікавило лише саме видовище та найбільше, звичайно ж, гра воротарів», – розповідав прес-секретар Ватикану Хоакін Наварро-Вальс.

Чим більше часу Папа жив на Апеннінах, тим частіше поставав перед дилемою: за кого вболівати, за Польщу чи за Італію. Коли напередодні півфіналу чемпіонату світу 1982 року, в якому схрестили шпаги Кадра та Скуадра адзурра, в нього запитали, на чиїй стороні його симпатії, то понтифік відповів: «Я не знаю. В моєму серці є обидві ці команди».

Як відомо, Папа Іван Павло ІІ зламав типовий образ римського понтифіка, та не вписувався ні в які рамки, якими себе обмежували його попередники на Святому Престолі. 29 жовтня 2000 року він став першим Папою, який відвідав футбольний матч. Коли напередодні гри Скуадри адзурри зі збірною Решти Світу оркестр почав виконувати гімн Італії, то Іван Павло ІІ встав, так само, як усі інші вболівальники. Спочатку планувалося, що Папа перегляне першу половину гри, а потім у перерві покине трибуни. Однак понтифіку матч настільки сподобався, що він дочекався фінального свистка. Це не дуже потішило папську охорону, якій додалося роботи, адже тисячі вболівальників хотіли доторкнутися до Івана Павла ІІ.

В січні 2005 року Папа дав останню приватну аудієнцію. Такої високої честі удостоїлися футболісти улюбленого клубу Івана Павла ІІ – Краковії. Незважаючи на поважний вік, понтифік, як завжди, не хотів упустити жодної дрібниці, яка б зашкодила Смугастим під час їхньої подорожі до Ватикану. Він постійно телефонував до єпископа Станіслава Дзівіша та запитував: «Краковія вже прилетіла?», «Чи все гаразд?». Аудієнцію запланували на 17:30, але вона розпочалася аж по 18-й. Справа в тому, що Папа задрімав у своєму кріслі, та єпископ не хотів його будити. За це Дзівішу трішки дісталося на горіхи. «Стасю, чому ж ти не розбудив мене, сотня людей з моєї улюбленої Краковії чекала на мене, як я тепер виглядатиму в їхніх очах», – дорікав Дзівішу понтифік.

По завершенню аудієнції настав час для пам’ятного фото, до якого стала вся делегація Краковії з Іваном Павлом ІІ в центрі. Головним героєм цієї фотосесії став понтифік, який зміг перетворити цю досить буденну процедуру на яскраву подію, яка залишилась у пам’яті всіх її учасників. Ось як згадував президент Cмугастих Януш Філіпяк один з найемоційніших епізодів в своєму житті: «Справа від мене сидів Папа, раптом він поплескав мене по плечу та проспівав «Краковія пани» (Понтифік натякав на найвідомішу кричалку вболівальників Смугастих – «Narod Wybrany – Cracovia Pany!» — прим. В.В.). І тут усі засміялися». Через декілька хвилин Пйотр Баня, тодішній капітан Краковії, вручив Івану Павлу ІІ смугасту футболку з першим номером. На ній красувався напис: «Кароль Войтила». Відтоді жоден голкіпер Краковії не може взяти собі перший номер. Він навічно закріплений за найвідомішим вболівальником цієї команди.

Папа не міг обійти увагою фігуру масштабу Єжи Дудека. Він радів, що на його позиції в Кадрі грає настільки сильний футболіст. У 2003 році Єжи приїжджав до Ватикану, де дізнався, що Ліверпуль є найпопулярнішим клубом міста-держави. Так, коли Червоні грали черговий матч, багато кардиналів молилися за перемогу Ліверпуля. Таке захоплення англійською командою у Ватикані відбулося з подачі Івана Павла ІІ, який, за власними словами, був персональним вболівальником Дудека. Мабуть, благословення від Папи теж допомогло здійснити Ліверпулю історичний камбек в Стамбулі. На жаль, понтифік міг насолодитися тріумфом Єжи хіба що з небес.

Іван Павло ІІ і Флорентіно Перес, Getty Images

Іван Павло ІІ став першим Папою, який був почесним сосьос Барселони та Реалу. Щороку він отримував сезонні абонементи від двох футбольних важковаговиків. Звичайно ж, на цих перепустках був вибитий перший номер. В грудні 2000 року тодішній президент Роми Франко Сенсі назвав понтифіка «Батістутою ХХ століття», порівнюючи Папу з аргентинським суперфорвардом своєї команди. «Але у Ватикані він не лише гравець атаки, який завдяки своїм здібностям та інтуїції вирішує багато складних проблем. Він також президент клубу, який веде вперед свою команду – Церкву, і коли треба, розмовляє з нею за зачиненими дверима», – підкреслив Сенсі. Також понтифік дав одне з найоригінальніших визначень футболу: «З всіх неважливих речей футбол є найважливішим».

Якщо ви думаєте, що спортивні захоплення Івана Павла ІІ обмежуються лише футболом, то глибоко помиляєтеся. Про них Sport Arena розповість в наступній частині матеріалу, присвяченого одній з найвидатніших постатей в історії людства.


Ставки на спорт от лучших букмекеров, регистрируйтесь и забирайте бонусы.

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
2 Vbet обзор до 150 000₴ + 500 FS
4.7
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena