Заповнена вщент арена, безліч фотокамер, десятки усміхнених спортсменів, чудова церемонія відкриття чемпіонату Європи та трансляція на національному телеканалі. Виявляється, стрибки у воду доволі популярний вид спорту в Україні.
Принаймні, таке враження могло сформуватися у будь-якої пересічної людини, яка потрапила в спорткомплекс Ліко у перший день континентальної першості. Та є, як відомо, одне «але».
Аби думка про популярність стрибків у воду в Україні таки сформувалася, «пересічну людину» треба було з зав’язаними очима привезти до спорткомплексу. Більше того, перед тим її потрібно було б помістити в інформаційний вакуум на декілька днів, аби ця «людина» справді повірила у те, що відбувається навколо. Якщо не виконати цих двох пунктів, ніхто з присутніх не повірить у популярність стрибків у воду в Україні.
Бо її все-таки не існує – і це факт.
***
У Києві важко когось чимось зацікавити. Столиця України давно живе в зовсім інших реаліях, ніж усі інші обласні центри. Те, що кияни характеризують словами «нудно та банально», для жителів левової частини України було б неймовірним ноу-хау та викликало б безліч вражених викриків.
Усе дуже просто: величезна кількість подій, що безперестанку відбуваються в Києві, знецінила їх статус. Якщо людина має з чого вибрати – вона, ймовірно, не вибере нічого, але якщо у неї нема альтернатив – з задоволенням піде абикуди.
Достатньо просто порівняти кількість та масштаб спортивних подій у Києві (за перші п’ять місяців 2017 року) з умовною Вінницею, аби відчути різницю. Столиця приймала чемпіонат світу з хокею, відбір на Євро з футзалу, Фінал Чотирьох Кубка України з футзалу і баскетболу, Фінал Кубка з волейболу та багато іншого. Скільки подій всеукраїнського масштабу відбулося за аналогічний час у Вінниці? Жодної.
Так, право на проведення чемпіонату Європи виграв саме Київ, а не Україна. Тому змінити локацію було неможливо. Це факт, з яким не посперечаєшся. Ймовірно, якби українська делегація подавала заявку з приймаючим містом Вінницею, чемпіонат Європи зараз проходив би в Казані.
Та неможливо також не погодитися з іншим фактом – нульову зацікавленість жителів столиці континентальним турніром зі стрибків у воду можна було спрогнозувати одразу, коли стало відомо, що Київ прийме Євро. У федерації стрибків у воду був рік, аби якось змінити ситуацію та зацікавити людей.
Натомість – вільний вхід (на фінали доводиться брати безкоштовні перепустки, оце рівень!) та обмаль реклами у місті. Якимсь чином заохочувати киян до походу на Євро зі стрибків у воду організатори, таке враження, і не планували.
Втім, перший день змагань все-таки зібрав аншлаг на трибунах. Аншлаг, якого не очікував президент федерації стрибків у воду Ігор Лисов: «Я не думав, що така кількість людей прийде вболівати за стрибки у воду і за ці змагання». І нехай спорткомплекс Ліко – не Уемблі, але навіть півтисячі людей при абсолютній відсутності роботи з вболівальниками – це непогано.
З іншого боку, цей аншлаг все одно є нічим іншим, як імітацією. Чи прийшло б стільки людей, якби вхід на фінали не був вільним? Навряд. Чи прийшло б стільки людей, якби вхід на фінали не був вільним, але водночас була проведена якась рекламна кампанія чемпіонату Європи? Скоріш за все.
У Києві людей важко просто зацікавити наявністю події, тут її потрібно вміло продати. Федерація стрибків у воду вирішила не мучитися – і «купила» глядачів. Та цей варіант жодним чином не сприяє популяризації виду спорту в Україні. Півтисячі людей у масштабі Києва – це ніщо. Усі ці люди могли б без проблем подивитися трансляцію по телевізору, якщо їх справді цікавлять стрибки у воду.
А от сам турнір краще було організувати не в столиці, а хоча б у тій самій Вінниці. Місто володіє непоганим аеропортом, хорошою інфрастуктурою, але йому жахливо бракує якихось серйозних спортивних подій. Якщо федерація справді хотіла б зробити щось для розвитку та популяризації, то побудова (реконструкція) басейну в обласному центрі – один з найкращих варіантів. Люди, які не перенасичені всім підряд, з задоволенням підуть на чемпіонат Європи зі стрибків у воду. Усе-таки – це подія континентального масштабу.
У столиці повинно відбуватися не усе підряд, а лише краще з кращого. Усе інше можна і потрібно віддавати в регіони.
Зрештою, так роблять усюди. У столиці повинно відбуватися не усе підряд, а лише краще з кращого. Усе інше можна і потрібно віддавати в регіони. Бо інакше вийде як з цим Євро в Києві: у басейні аншлаг, але відійшовши лише на п’ять метрів від входу в спорткомплекс, важко навіть зрозуміти, що тут відбувається якийсь солідний турнір.
Фотогалерея першого змагального дня чемпіонату Європи
І саме тому українській федерації перед подачею заявки на проведення юніорського чемпіонату світу зі стрибків у воду потрібно ще раз подумати: а може господарем варто обрати якесь інше місто? У Києві той турнір, як і цей, банально нікому не потрібен.
***
У 2008 році європейська федерація водних видів спорту ввела нововведення: чемпіонат Європи зі стрибків у воду почав проводитися щорічно – у парні роки разом з іншими водними видами спорту (загальне Євро), у непарні – окремо. З того часу господарями окремого Євро зі стрибків у воду були: Турин (2009, 2011), Ейндговен (2012 – у зв’язку з Олімпіадою не було загального водного Євро) та Росток (2013, 2015).
Київ став першою європейською столицею, яка приймає окремий чемпіонат Європи зі стрибків у воду.
Ставки на спорт от лучших букмекеров, регистрируйтесь и забирайте бонусы.
Источник: Sportarena.com