Упродовж останніх декількох років кількість учасників одного з найпрестижніших турнірів серед збірних невпинно зростала: в 2017 році у чоловій Світовій лізі грали 36 країн, у жіночому Гран-Прі — 32.
Зважаючи на недостатній інтерес глядачів до цих турнірів, ФІВБ планувала суттєво реформувати головні комерційні старти. Перша інформація про те, що Світова ліга в її теперішньому вигляді перестане існувати, з’явилася ще наприкінці весни. Ця інформація несподівано вдарила по амбіціях України: на той момент і чоловіча, і жіноча збірні мчали до перемоги в Євролізі, що раніше гарантувало путівку до Світової ліги.
Після періоду затишшя, пов’язаного з волейбольними чемпіонатами Європи, ФІВБ все ж оголосила про створення нового турніру — Ліги Націй. Як можна зрозуміти, кількість учасників серйозно зменшилася, а місця для України в реформованій Світовій лізі не знайшлося.
Як уже було сказано раніше, Світова ліга перестала привертати інтерес широких мас. За іграми у третьому та другому дивізіоні не слідкував взагалі ніхто, а баталії серед лідерів цікавили вболівальників хіба на фінальному етапі. Світова ліга перестала популяризувати волейбол, а суттєве зростання кількості її учасників не допомагало піднімати загальний рівень гри, навпаки знижуючи його.
Очевидно, теперішні Світова ліга та Гран-Прі мало нагадують те, з чого усе починалося, а Ліга націй повинна повернутися до історичних витоків.
Окрім того, не варто забувати, що Світова ліга (як і Гран-Прі) були створені як своєрідний клуб для обраних збірних. Лише найсильніші та найкращі мали право грати там. Кількість учасників першого сезону — 8. Очевидно, теперішні турніри мало нагадують те, з чого усе починалося, а Ліга націй повинна повернутися до історичних витоків.
Тож новостворені змагання знову мають об’єднати лише найкращих та найсильніших. Причому це не обов’язково мусять бути справді найсильніші зі спортивної точки зору, але точно мають бути найсильніші з маркетингового боку.
Перший розіграш Ліги націй заплановано уже на 2018 рік. Кількість учасників дебютного сезону як серед чоловіків, так і серед жінок — 16. Структура виглядає наступним чином: є 12 основних команд, а також 4 «челенджери». Чітких правил ще немає, але уже можна зрозуміти, що «основні збірні» вилетіти з Ліги націй не можуть, а от дві найгірші збірні серед «претендентів» щороку вилітатимуть.
Чоловіки: Бразилія, Італія, США, Китай, Сербія, Франція, Аргентина, Іран, Польща, Німеччина, Японія і Росія. «Челенджери» — Австралія, Республіка Корея, Канада і Болгарія.
Жінки: Бразилія, Італія, США, Китай, Сербія, Нідерланди, Тайланд, Туреччина, Республіка Корея, Німеччина, Японія і Росія. «Челенджери» — Домініканська Республіка, Польща, Аргентина і Бельгія.
На груповому етапі команди зіграють по 15 матчів, тобто кожен зіграє з кожним одного разу. За підсумками спільної турнірної таблиці у фінальний раунд змагань вийдуть по шість найкращих збірних, які розіграють титул.
Структура проведення Ліги Націй схожа на формат проведення Світової ліги — там теж був груповий раунд і Фінал Шести. Але у попередньому турнірі не було чіткого календаря: на груповому етапі певні збірні могли зіграти між собою два рази, один, або взагалі могли не зустрітися.
Десь так і є. В принципі, формат Ліги націй можна прирівняти до першого дивізіону Світової ліги та Гран-Прі. Там теж змагалися по 12 найсильніших збірних, так би мовити. Було б цілком логічно зберегти учасників, додавши лише чотирьох «челенджерів» з нижчих дивізіонів. Але сталося не зовсім так.
У чоловіків у новостворену Лігу націй з першого дивізіону не потрапила Бельгія (взагалі), а Канада і Болгарія стали лише одними з «челенджерів». Натомість Німеччина, Китай і Японія опинилися серед основних збірних. Цікава ситуація також з Італією: за спортивним принципом Світової ліги ця національна команда повинна була вилетіти в другий дивізіон, а замінити її мала Словенія. Однак в Лізі націй гратимуть саме італійці, тоді як словенці не потрапили навіть в число «челенджерів».
Де гратиме Україна? Очевидною є лише одна відповідь — не в Лізі націй.
У жінок ситуація трохи більш впорядкована. З першого дивізіону Гран-Прі в когорту учасників Ліги націй потрапили усі збірні — десять будуть серед числа основних, а Бельгія і Домініканська Республіка виступатимуть в ролі «челенджерів». Їх місце зайняли Німеччина і Республіка Корея, котрі виступали в другому дивізіоні.
ФІВБ уже оголосила, що крім Ліги націй створюється також Челенджер ліга. Це буде своєрідний другий дивізіон, покликаний створювати конкуренцію та підвищувати рівень змагань. Будь-яка інформація про цей турнір з’явиться пізніше, поки ж відсутні будь-які відомості.
Але навряд в Челенджер лігу потраплять аж 20 команд, яких «викинули» через зміну формату. З великою ймовірністю, другий дивізіон складатиметься теж з 12-16 збірних, а усі решту відправляться в континентальні комерційні турніри. А це означає, що знову підійметься рівень та престиж Євроліги — турніру, де минулого року тріумфувала Україна.
А де гратимуть синьо-жовті?
Зараз очевидною є лише одна відповідь — не в Лізі націй. Зважаючи на відсутність будь-якої інформації про Челенджер лігу, на даний момент важко сказати, чи запросять туди Україну. Якщо ні — то залишається хіба варіант з Євролігою, але уже покращеного формату. Якщо ж запросять — то другий дивізіон Ліги націй виглядає більш привабливими варіантом для українських збірних.
Ставки на спорт от лучших букмекеров, регистрируйтесь и забирайте бонусы.
Источник: Sportarena.com