Блиск і злидні Олімпійських ігор. Частина XХІІІ. Сеул-1988

Числа та факти

— XXІV Літні Олімпійські ігри в Cеулі тривали з 17 вересня до 2 жовтня 1988 року.

— В Олімпійських іграх взяв участь 8391 спортсмен (з них 2194 жінки).

— На Іграх були розіграні 237 комплектів медалей у 23 видах спорту.

— За нагороди Олімпіади змагалися спортсмени зі 159 країн.

У фокусі

Найшвидша жінка в історії

Флоренс Гріффіт-Джойнер вийшла з літака, який приземлився в аеропорту Сеула, розкланялася з кореянкою, яка в поклоні зустрічала учасників Ігор. Величезна кількість телевізійників оточила королеву спринту. Фло спускалася на ескалаторі, але тут її чоловік Ел Джойнер зачепив її багажним возиком та пошкодив легкоатлетці ахілл. «Це просто прекрасний початок, – зауважила Фло – Ел, ти робиш усе, щоб я не брала участь в Іграх. Таке враження, що на мене щойно впав холодильник». На щастя, травма виявилася несерйозною і Флоренс виступила в Сеулі, та зробила це так, що змусила говорити про себе весь спортивний світ.

Вона з’явилася на світ у багатодітній сім’ї. Її батько – еклектротехнік, а мати – швея, на честь якої і назвали Флоренс, спромоглися аж на 11 дітей. Бабця Гріффіт була косметологом. То ж, зважаючи на такі гени, не має нічого дивного, що Фло з часом стала однією з найкрасивіших та найстильніших легкоатлеток світу. «В дитинстві я навчилася кроїти, шити, стригти та робити манікюр… Я робила зачіски майже всім дітям в окрузі. Мати не хотіла, щоб я дивилася телевізор, а тому я багато читала. Найбільше я любила поезію», – згадувала Фло.

Вона ніколи не була схожою на інших, проте свої численні екстравагантні вчинки вона робила не для того, щоб якось похизуватися та виділитися з сірої маси. Просто Фло була надзвичайною творчою натурою. І це почало проявлятися вже в дитячому садку. Там Гріффіт заплітала волосся, а одну косу залишала так, щоб вона стирчала вгору. І так ходила увесь день, а коли інші діти насміхалися над нею, її це зовсім не ображало, Фло просто сміялася разом з ними. Навчаючись у вищій школі, вона завела собаку, проте з часом він їй набрид, а тому вона купила… Ні не іншого собаку і не кота, а удава. Гріффіт особливо любила періоди, коли змія линяла, адже тоді вона могла реалізовувати свою фантазію, розмальовуючи її шкіру химерними узорами.

Фло виросла в типовому негритянському кварталі, де щодня відбувалися бойові зіткнення між численними бандами, школярі вживали наркотики на тій же регулярній основі, як і хліб. На щастя, Гріффіт не поглинули кримінальні нетрі міста Янголів. «Я не знала, наскільки поганим був район, в якому ми раніше жили, поки не стала дорослою. Слава Богу, що я не познайомилася з принадами банд та наркотиків», – розповідала Флоренс.

Фло почала бігати у віці семи років. Вона виступала досить вдало і одного разу після перемоги на змаганнях вона зустріла Джессі Оуенса, який не пошкодував для неї компліментів. Гріффіт звичайно ж не знала, що за чоловік так відзначив її. Потім вона глянула на свою майку і там побачила зображення цього чоловіка. В рідній школі ніхто досі не може побити численні рекорди Гріффіт, які вона встановила не лише в спринті, а й в стрибках.

В коледжі університету Нортріджа на неї одразу ж звернув увагу тренер Боб Керсі. Проте після року навчання перспективна атлетка зникла. Наставнику з великими труднощами вдалося розшукати Фло, яка влаштувалася на роботу в банк. Боб дуже довго переконував її повернутися в університет, на що Гріффіт відповіла: «Я не можу цього зробити. У моїх батьків не має коштів для того, щоб оплачувати навчання. До того ж я хочу допомагати своїй сім’ї, адже братів та сестер у мене чи не більше, аніж грошей. А тому я мушу працювати». Тренер пробив через засновників університету стипендію для Фло і вона знову повернулася в університет та на легкоатлетичні доріжки.

Коли Керсі перейшов в ЮКЛА (Каліфорнійський університет Лос-Анджелеса), то звичайно ж захопив з собою Фло. В 1982 році Гріффіт перемогла в студентському чемпіонаті на двохсотметрівці з дуже хорошим часом 22,39 сек. «У нас була класна команда в ЮКЛА. Ми завжди збиралися разом на день народження Боба. Скидувалися та купували йому костюм, щоб він ефектно виглядав в новому сезоні», – згадувала Фло свої студентські роки.

На Олімпіаді в Лос-Анджелесі Гріффіт виборола срібло на 200-метровій дистанції. Після цього вона вирішила залишити спорт. Фло повернулася в банк, де стала відомою не як фінансист, а як перукар. «Кожна зачіска займала в мене від чотирьох до шести годин, проте бували і такі, які потребували аж тринадцятьох годин. Вони коштували недешево, однак трималися п’ять місяців», – розповідала Фло.

Керсі був на неї дуже злий і намагався спровокувати Гріффіт, щоб вона повернулася в спорт. Якось він заявив, що тепер на легкоатлетичній кар’єрі Гріффіт можна поставити хрест, адже вона розтовстіла на цілих 60 фунтів. «Я тоді готова була вбити його. Я знаю, що набрала вагу. Але десь порядку 15 фунтів», – кипіла від люті Гріффіт. Скоро наставник добився свого і Фло знову почала тренуватися під його началом.

Визначальним в її кар’єрі став чемпіонат світу 1987 року в Римі. Там вона побачила світовий рекорд Бена Джонсона і саме це досягнення перевернуло все життя Фло. Гріффіт зрозуміла, що її старт до нічого, вона не може настільки довго спати на колодках, якщо хоче добитися чогось серйозного. Фло дістала запис забігу Бена і щодня вивчала його, і з часом її старт вже був близьким до ідеального.

Вона жила в шаленому ритмі в Олімпійському 1988 році. Ось як виглядав типовий день Фло: чотири години роботи в конторі, тренування, яке включало в себе півтора години важкої атлетики (після Сеульських тріумфів Гріффіт-Джойнер заявила, що багато в чому таких результатів їй вдалося досягнути завдяки вправам зі штангою), гонка додому, щоб встигнути приготувати улюблені креветки, потім перукарська справа, і нарешті, вона занурювалася в живопис та літературу, які закінчувалися глибоко вночі.

Вона поступово перетворювалася на ідеальну спринтерку. Також Фло не забувала про своє захоплення модою. Одного разу в неї народилася ідея унікального одноногого костюму. «Я просто відрізала одну штанину і коли подивилася на себе в дзеркало, то зрозуміла, що це має підійти». Цей костюм ще більше підкреслював її спринтерські ноги. Напередодні чемпіонату США в Індіанаполісі всі писали про неймовірний одяг Фло, який тоді охрестили легкоатлетичним негліже та її гігантські нігті. А ось після турніру ЗМІ заговорили про фантастичний рекорд Фло на стометрівці. Вона її пробігла за 10,49 секунди та скинула майже 0,3 секунди з попереднього досягнення Евелін Ешфорд. Тепер спокійне життя для Гріффіт-Джойнер закінчилось, адже вона стала справжньою зіркою. Фло пожинала плоди своїх Індіанапольских тріумфів: «Мій телефон не замовкає. «Playboy», «Sports Illustrated», «People», «LIFE» – всі просять мою фотографію та хочуть взяти інтерв’ю».

Щоб втекти від уваги набридливих папараці, Гріффіт-Джойнер вирішила готуватися до Олімпіади в Європі. За тиждень до заключного збору в Японії вона записала в своєму щоденнику: «В Сеулі я маю пробігти у відборі за 10,62, а в фіналі за 10,54». Її чоловік Ел Джойнер на останньому передолімпіадному тренуванні відзначив: «Я дивився на неї, і вона видавалася мені занадто повільною. Проте, коли глянув на секундомір, то зрозумів, що вона в прекрасній формі».

В Сеулі Фло не змогла вдягнути свій одноногий костюм, оскільки повинна була бігти у формі збірної США. Однак і тут Гріффіт-Джойнер змогла виділитися і на старт першого забігу вийшла в капюшоні. Вона встановила олімпійський рекорд, який згодом повторила Ешфорд. Проте для того, щоб ні в кого не залишилось ілюзій в тому, хто найшвидша жінка світу, Фло в наступному забігу легко та невимушено пробігла 100 метрів за 10,62 секунди. У півфіналі на неї чекало протистояння з титулованою німкенею Хайке Дрекслер. Фло неабияк нервувала і навіть зробила фальстарт. Тепер вона не могла дозволити собі ризикувати, а тому довго сиділа на старті. Хайке пробігла прекрасно і зупинила секундомір на 10,91 секунди, однак незважаючи на те, що Гріффіт-Джойнер заснула на старті, вона з легкістю випередила німкеню на цілих два метри.

У фіналі в центрі уваги був вже не капюшон Фло, а її нігті, на яких вона намалювала олімпійські кільця та напис США. Фло, немов королева, зайняла своє почесне місце на центральній доріжці і без надзусиль перемогла усіх своїх суперниць. Вже на 70 метрах вона зрозуміла, що вікторія у неї в кишені, а за десять метрів до фінішу переможно здійняла руку та закінчила забіг так, як вона і прогнозувала в своєму щоденнику – за 10,54 секунди. Дрекслер, обійнявши її, сказала: «Вітаю. Ти насправді найсильніша. Так швидко бігти просто неможливо». І дійсно, ніхто не може побити рекорди Фло вже цілих 28 років.

Гріффіт-Джойнер на прес-конференції не приховувала свого захвату: «Це була мрія усього мого життя. Я не сплю, я насправді перемогла». Проте це був тільки початок Сеульської феєрії Фло. На дистанції 200 метрів вона знову перемогла, до того ж встановивши новий світовий рекорд – 21,34 секунди, покращивши попереднє досягнення німкені Маріти Кох на цілих 0,37 секунди. В естафеті 4 × 100 Фло взяла чергове золото і на одному з відрізків летіла з неймовірною швидкістю 39,56 кілометрів на годину.

Очевидно, що після такого космічного стрибка в результатах з’явилися чутки про те, що ці рекорди не обійшлися без допінгу. Так одна з суперниць Фло Гвен Торренс заявила, що вважає рекорди Гріффіт-Джойнер несправжніми. На що нова королева спорту парирувала: «Я прекрасно знаю, що про мене говорять. Але це – неправда. Люди можуть перевірити мене в будь-який день, коли захочуть. Мені нічого приховувати. Я ніколи не вживала і нікому не рекомендую вживати допінг. Мої результати – наслідок титанічних тренувань під керівництвом чоловіка». І дійсно численні допінг-проби довели що Фло чиста.

Одразу після Олімпіади вона заявила про завершення кар’єри. Гріффіт-Джойнер продовжувала жити так само яскраво, як і раніше, зовсім не сумуючи за легкоатлетичними доріжками. Щоправда, зрештою туга взяла своє і Фло захотіла повернутися в спорт, але звичайно ж, з цього нічого доброго не вийшло. У віці 38 років Гріффіт-Джойнер померла. Про причини її смерті говорять так само багато, як і про її рекорди та допінг, який вона нібито вживала.

Життя Гріффіт-Джойнер показало, що батьки недарма назвали її Флоренс. У 1988 році вона розквітла немов прекрасна квітка, яка дарувала радість усім вболівальникам. Сміх, який викликала Фло, продовжував життя багатьом людям, які особисто знали її, на жаль її земний шлях виявився коротким. Проте в цьому немає нічого дивного, адже життя квітів пролітає в спринтерському темпі.

Олімпійський калейдоскоп

Лаоська «стаєрка»

Спортсменка з Лаосу Мала Саконніном на стометрівці показала найгірший результат – 15,2 секунди. Цей результат гідний середньостатистичного школяра. Можливо, Мала просто забула про те, що вона біжить спринтерську, а не стаєрську дистанцію?

«Птичку жалко!»

Під час церемонії відкриття 10 голубів замість того, щоб злетіти в небо, всілися на ободок чаші Олімпійського вогню і миттєво перетворилися на живі смолоскипи. Це викликало численні протести і, починаючи з Олімпіади 1996 року, на церемонії відкриття птахи перестали загравати з вогнем.

Героїчний Луганіс

На Іграх 1976 року американський стрибун у воду Луганіс взяв бронзу. І небезпідставно сподівався покращити свої результати в Москві. Проте трапився бойкот. А тому видавалося, що про чергову олімпійську медаль Грегові доведеться забути. Проте він не думав так легко здаватися. Він вирішив оформити собі грецьке громадянство, але, на жаль, з цього нічого не вийшло. В Лос-Анджелесі Грег став дворазовим олімпійський чемпіоном.

Сеульська Олімпіада розпочалася для нього гірше не придумаєш. Луганіс під час одного зі стрибків вдарився головою об трамплін та впав у воду. На голові утворилася рана і скоро вода навколо Грега почала нагадувати червоне вино. Лікар швидко обробив йому рану, щоб Луганіс не проґавив наступну спробу. Зрештою йому вдалося фінішувати третім. А в фіналі він впевнено переміг. Згодом Луганіс додав до своєї колекції ще одне золото.

Після Ігор Грег опинився в епіцентрі скандалу. Так, журналісти пронюхали, що він хворий на СНІД і коли у нього пішла кров, то він міг заразити інших спортсменів. Ці пристрасті не вдалося вгамувати навіть медичному світилу, яке зауважило, що СНІД не передається водним шляхом.

Бідний кіт

24 вересня 1988 року Бен Джонсон, уродженець Ямайки з канадським паспортом, тріумфував на стометрівці з феноменальним світовим рекордом 9,79. Тоді в Канаді почали боготворити найшвидшу людину світу. Але від любові до ненависті – один крок. Незабаром його впіймали на допінгу. І тоді усі відвернулися від Містера Допінга. Уряд Канади навіть почав розглядати питання депортації шахрая на Ямайку та позбавлення його кленового паспорта. Сусідські діти теж внесли свою лепту в боротьбі з негідником Беном, вбивши його улюбленого кота.

Інфанта-знаменосець

Прапор Іспанії на церемонії відкриття несла сама інфанта Крістіна, дочка короля та королеви Іспанії та заодно учасниця збірної по вітрильному спорту. Зараз вона переживає чорну смугу. Її організація Інститут Ноос звинувачується в тому, що «наколядувала» 5,6 мільйонів державних євро. Крістіні cвітять 8 років в’язниці.

Сліпа Феміда

На Іграх 1988 року арбітри позбавили золотої медалі Роя Джонса-молодшого, який згодом став легендою професійного боксу. У фіналі він домінував, і всі, за виключенням суддів, бачили перевагу американця. Роєві не пощастило, що у вирішальному поєдинку його конкурентом був південнокореєць , а тому «чесні» та «непідкупні» арбітри з Уругваю, Марокко та Уганди вирішили зробити приємно господарям. Масштаб курйозу став ще більшим, після того як Рою дали Кубок Вела Баркера, як найтехнічнішому боксеру турніру. Кореєць публічно визнав поразку та вибачився, суддів дискваліфікували на два роки та довели, що їх трішки підмазали. Проте Рой так і залишився без олімпійського золота.

Не послухали самого Кім Ір Сена

Північна Корея бойкотувала ігри. Причиною стало те, що Оргкомітет відхилив пропозицію геніального Великого вождя Кім Ір Сена про перенесення частини змагань на північ, щоб продемонструвати єдність Корейського півострова. Звичайно ж південнокорейці відкинули таку спокусливу пропозицію.

Той, хто живе в туалеті

На Олімпіаді болгарські штангісти для того, щоб приховати використання допінгу, намагалися замінити сечу напередодні здачі аналізу. Проте нічого з цього не вийшло, адже відповідальний радянський спортсмен забарикадувався в туалеті і не впускав болгарів. Вони так і не змогли знайти жодного іншого зручного місця для скоєння свого злочину, а тому скоро нечистих штангістів вивели на чисту воду.

Хайді Крігер чи Андреас Крігер?

Чемпіонка Європи зі штовхання ядра німкеня Хайді Крігер ретельно готувалася до Олімпіади. Щоправда її підготовка була досить специфічною. Східнонімецька атлетка з 16-річного віку систематично жерла допінг. І напередодні Ігор це їй вилізло боком. Почалися величезні проблеми зі здоров’ям. Зміни, яких зазнавав організм Хайді, виявились настільки кардинальними, що у 1997 році їй довелося змінити стать. Так на світ з’явився Андреас Крігер, солідний німецький бюргер, власник магазину. Він навіть одружився зі ще однією «гурманкою», плавчихою Уте Краузе, яка теж інколи бавила себе допінгом. Тепер щасливе подружжя виховує доньку.

Медальний залік: