Блиск і злидні Олімпійських ігор. Частина XХІV. Барселона-1992

...

Sport Arena продовжує розповідь про історію Олімпійських ігор.

Getty Images

Getty Images

Числа та факти

— XXV Літні Олімпійські ігри в Барселоні тривали з 25 липня до 9 серпня 1992 року.

— В Олімпійських іграх взяли участь 9356 спортсменів (з них 2704 жінки).

— На Іграх були розіграні 257 комплектів медалей у 25 видах спорту.

— За нагороди Олімпіади змагалися спортсмени зі 169 країн.

У фокусі

Білоруський Мідас

Віталій Щербо став першим гімнастом в історії, якого взяли в основну збірну СРСР у віці 17-ти років. На чемпіонаті Радянського Союзу тренер збірної Леонід Аркаєв поставив його поза конкурсом, щоб той понюхав пороху великих битв. І перший млинець став для Віталія дуже гірким.

На вільних вправах у нього відірвалася п’яткова зв’язка. Щербо зумів закінчити комбінацію, незважаючи на нестерпний біль. Після цього він почав втрачати свідомість і тренер ледве встиг підхопити Віталія. Його одразу відвезли в лікарню. І тут постало важливе питання: оперувати чи не оперувати? Операція могла поставити крапку в кар’єрі Щербо, а тому вдалися до нового методу – внутрікісткової блокади. Ця процедура виявилася надзвичайно болючою. Під час уколів Віталія довелося тримати аж чотирьом медпрацівникам. Він кричав на всю лікарню. Тоді Щербо тричі проходив ці блокадні муки.

Через місяць Віталій приїхав на чергові збори і для того, щоб розслабитись, закурив. І тут йому не пощастило: масажист спіймав Щербо на гарячому та оперативно передав цю інформацію тренеру Аркаєву. Через декілька днів наставник вивів його зі строю та зганьбив перед партнерами по команді, зачитавши довжелезний список грішків. Андрєєв сказав, що таким, як Щербо, немає місця в збірній. Наставник молодіжки Микола Андріанов намагався переконати Аркаєва змінити своє рішення, проте той залишався невблаганним. Віталій ж продовжував тренуватися і незабаром на молодіжному рівні виграв шість золотих медалей.

Getty Images
Getty Images

Настав черговий збір, а Щербо так і не покликали на нього. Тоді Віталій почав задумуватись над тим, що потрібно закінчувати з гімнастикою. Адже серйозні перемоги на найвищому рівні тепер йому не світять. Аж раптом лунає телефонний дзвінок. На проводі розлючений Аркаєв: «Якого біса ви досі не на зборі? Що, вважаєте себе настільки крутими? Щоб негайно, Щербо, був у мене». Через півтори години після такої накачки Віталій зі своїм наставником Шинкарем вже сидів у літаку.

Восени Щербо поїхав на чемпіонат світу в Штутгарт, щоправда в статусі запасного. На випробуванні снарядів Аркаєв зробив сильний психологічний хід. Випустив Віталія на вільні вправи, в яких в його арсеналі був прекрасний стрибок такої складності, яка і не снилася іншим гімнастам. Суперники радянської збірної та їхні наставники повитріщали очі, дивлячись на це диво. Потім вони налетіли на Аркаєва: «Хто це?», а той відповів: «А, він? Це – наш запасний». Зрозуміло, що, після такої вистави від дублера, радянська збірна без проблем винесла всіх на чемпіонаті світу. Потім Віталій поїхав на Кубок світу, а на Іграх доброї волі в Сіетлі не залишив жодного шансу своїм суперникам. Так розпочинався його шлях до тріумфів.

В дитинстві мама не могла «натішитись» Віталієм. Тільки вона відверталася, як син одразу викидав черговий коник. Зараз би сказали, що в нього гіперактивність, а тоді і слово таке в Радянському Союзі мало хто знав. Для того, щоб енергія Віталія не пропадала надарма та щоб він менше капостив вдома, мати вирішила віддати його на гімнастику. Коли тренер Леонід Видрицький кинув оком на вгодованого новачка (за свої пишні форми Віталій отримав прізвисько – пончик), то не міг приховати свого розчарування, адже розумів, що таким, як Щербо, не місце в гімнастиці, проте все-таки записав хлопця у свою секцію, тому що не зміг відмовити його матері. «Чесно кажучи, я взяв Щербо більше зі співчуття, ніж за якісь там здібності, адже їх не було. Повнуватий, плечовий пояс теж нікуди не годиться. Однак з часом він почав мене дивувати. Віталій виявився сильним: підтягувався більше за інших. Не любив програвати, на рівні своєї групи він майже завжди перемагав. Також Щербо міг схитрувати, оскільки зазвичай намагався уникнути норовливого коня, якого особливо не любив. В 11 років він освоїв програму майстра. І тут постало питання про його переведення в спортінтернат», – згадував Видрицький.

Проте на шляху спортивної кар’єри Віталія стала мама. Ось як про це розповідав його другий наставник Сергій Шинкар: «Вона нізащо не хотіла погоджуватись, щоб Віталій серйозно займався спортом. Мама мріяла про, те що син виросте більш спокійним та інтелігентним і відвела його в англійську спецшколу (до речі, Віталій закінчив її з відзнакою і після переїзду в США у нього не виникало жодних мовних бар’єрів). Віталій мені одразу сподобався. По-перше, він блискавично освоював будь-які складні елементи, для нього не існувало неможливого. А головне – не боявся неможливого, навпаки, він завжди шукав нових викликів. Також він мав неймовірну жагу до перемоги. Якось на зборах в Сухумі для того, щоб налаштувати хлопців, я купив величезний кавун і сказав: той, хто переможе в змаганнях, отримає цей красень-приз. Вгадайте, кому він дістався?»

Віталій ріс дуже сміливим та самостійним. Якось він загубився і для того, щоб знайти маму, виїхав на велосипеді на рейси, так він хотів зупинити трамвай. Він думав, що мати їхала в цьому трамваї. Коли батьки розійшлися, Щербо зрозумів, яка відповідальність тепер лягла на його плечі, а тому усі свої гонорари за виступи віддавав матері. Незабаром він почав семимильними кроками просуватися на гімнастичний Олімп. Молодіжка, доросла збірна, тріумфи на чемпіонатах світу та Європи. Інколи його виступи були настільки досконалими, що судді відзначали їх максимальними десятками.

Віталія вирізняє прекрасне почуття гумору. Якось тренер Леонід Аркаєв почав сватати за нього свою дочку, Щербо довго думав, як би відмовити так, щоб не образити свого наставника, і зрештою надумав: «Та ні. Мені якось незручно. Якщо я на ній одружуся, то вам тоді доведеться мене до пенсії в збірну брати. А я не хочу займати чуже місце». Також журналістам особливо сподобався його театральний виступ на прес-конференції після Універсіади. Румун, який посів третє місце, божився, що він випустив перемогу лише через фатальне невезіння, а ось через рік він неодмінно посяде своє законне перше місце на чемпіонаті світу. Коли папараці запитали у Щербо, які його плани на наступній світовій першості, той відповів:

— Посісти друге місце.

— А чому лише друге?

— Як чому? Та ж перше вже ж зайняте румуном!

Перед Олімпіадою в Барселоні він пообіцяв матері, що візьме три золота і так само, як це часто бувало в дитинстві, не дотримав своєї обіцянки. Однак вона була цьому тільки рада, адже Віталій взяв неймовірних 6 золотих нагород, а 4 з них в один день. В Іспанії він нагадував Мідаса, оскільки перетворював на золото все, до чого доторкався. Ніхто ні до нього, ні після нього не збирав за один день такий великий олімпійський врожай. Напередодні «Дня Щербо» Віталій провалився у своїй коронці – вільних вправах, в яких він «погуляв» за межами килима. І тут до нього подзвонила дружина Ірина та сказала гімнасту, що в них буде дитина. Щербо, окрилений цією звісткою, встановив своє дивовижне вічне досягнення.

Після повернення з Барселони Віталій став справжнім героєм в Білорусі, а в якості призових він отримав 18 тисяч доларів. На жаль, ці гроші пустили під укіс кар’єру іншого талановитого гімнаста Миколи Тихоновича. Якось той попросив у свого кращого друга Віталія позичити 300 доларів і той, звичайно ж, не відмовив. Щербо разом з ним поїхав до себе додому, та на очах в Миколи витягнув зі сховку заповітну суму. Вид цих золотих гір на давав спокійно спати заздрісному Тихоновичу. А тому він разом зі своїми друзями-бандитами почистив квартиру Віталія. На щастя, барселонські медалі зберігалися в будинку матері Щербо, а то і вони могли б опинитися на чорному ринку.

У гімнаста склалися прекрасні відносини з «вічним» президентом Білорусі. Так, Лукашенко настільки любив Віталія, що той мав чи не найбільшу зарплатню в країні, до того ж всі зароблені гроші йшли в кишеню Щербо, а не захланним чиновникам. Держава подарувала йому квартиру та автомобіль. З останнім подарунком вийшла ціла історія. Лукашенко назвав Віталія спортивним послом Білорусі в світі та заявив: «Я раніше хотів виділити чотири «Кадилаки» міністерствам, проте дам три. Один забере Щербо. І не потрібно говорити, що я не правий, він один за дві години в Барселоні зробив набагато більше, ніж взуттєвий завод «Луч» за цілий рік». Щербо активно торгував своїм обличчям. Весь Мінськ був заклеєний плакатами із зображенням гімнаста, з яких він закликав пити «Кока-колу» та купувати телефони «Моторола». Проте це були бурхливі 90-і, а тому Щербо не міг насолоджуватись безтурботним життям. В нього викрали дві машини. А чашу терпіння Віталія переповнила історія, яка могла мати трагічні наслідки.

Getty Images
Getty Images

Якось дружина Ірина гуляла з донькою на вулиці, аж раптом біля них зупинився чорний «Мерседес» з тонованими вікнами. З нього вискочило кілька коротко стрижених бугаїв, вони спробували затягнути Ірину з дитиною в автомобіль, на щастя, дружина Щербо почала кричати майже так само сильно, як турецькі футбольні вболівальники. Злочинці налякалися та залишили їх в спокої. Після такого Віталій вирішив більше не спокушати долю та переїхав в США.

Мабуть, в Атланті Щербо взяв би кілька золотих нагород, але тут на нього звалилося чергове нещастя. За три місяці до Ігор 1996 року на підмерзлій дорозі Ірина не впоралася з керуванням та в’їхала в стовп. Близько двох годин рятувальники вирізали її з машини автогеном. На ній не було живого місця. Два ребра впилися в легені, розірвана печінка, живіт понівечений, на деякий час вона осліпла, а потім впала в кому. Не дивно, що лікарі давали лише один шанс зі ста на те, що вона виживе. Проте Щербо вірив в те, що Ірина зможе видертися з лап кістлявої та допомагав їй боротися, щодня чергуючи біля ліжка коханої. Він абсолютно забув про гімнастику, набрав близько восьми кілограм та почав топити своє горе в алкоголі. На щастя, Ірина змогла вижити, і як тільки вона прокинулась від коми, то попросила, щоб Віталій знову почав працювати над собою для гідного виступу в Атланті. Незважаючи на те, що він тренувався лише декілька місяців, Щербо взяв чотири бронзи на Олімпіаді 1996 року.

Тепер Віталій – успішний бізнесмен. Він відкрив в Лас-Вегасі гімнастичну залу «Vitaly Scherbo School of Gymnastics» та зовсім не шкодує про те, що колись покинув лукашенківський рай.

Олімпійський калейдоскоп

Мабуть, найкраща пісня в історії Олімпіад

Як правило пісні, які пишуться спеціально до Ігор, одразу після закінчення Олімпіад, починають припадати пилюкою на полицях історії, але в Барселоні все вийшло зовсім по-іншому. У 1987 році каталонка Монсеррат Кабальє та Фредді Мерк’юрі записали хіт усіх часів, композицію «Barcelona». Планувалося, що вони її заспівають дуетом під час церемонії відкриття, але на жаль не склалося, оскільки в 1991 році лідер гурту «Queen» покинув цей грішний світ. А тому в Барселоні «Barcelona» прозвучала у запису.

Стрілець з лука запалює олімпійський вогонь.

Іспанцям (чи каталонцям) вдалося вразити весь світ ефектним запаленням олімпійського вогню. Паралімпієць Антоніо Ребольо поцілив в чашу палаючою стрілою з центру стадіону.

Ох ці жінки!

Серед загубленого на Олімпіаді почесне перше місце посів чек на 40 000 доларів та 8 цінних сертифікатів, з яких вдалося довідатися, що вони належали жінці.

Кохайтеся, чорнобриві…

На ОІ організатори змагань забезпечили усіх спортсменів презервативами, через 8 років в Сіднеї розпусні атлети миттєво використали 70 000 «англійських капюшонів», але це була далеко не межа. У 2016 році учасники Олімпіади отримали 450 000 «французьких листів». І дійсно, чим же ще займатися на численних пляжах Ріо?

Олімпійське подружжя

Сусі Сусанті здобула перше олімпійське золото для Індонезії. Однак на цьому азіатські спортсмени і не думали зупинятися. Алан Будікусума взяв ще одне золото, звичайно ж в бадмінтоні. Через декілька років після Ігор в Барселоні Сусі та Алан одружилися.

Тріумф Dream Team

YouTube
YouTube

Президент МОК Хуан Антоніо Самаранч вперше дав добро на участь в Олімпіадах професіоналам. Це дозволило любителям оранжевого м’яча насолодитися грою американської Dream Тeam. До складу команди входили такі ікони баскетболу, як Майкл Джордан, Меджик Джонсон, Чарльз Барклі, Ларрі Берд. Ігри перетворилися для цієї команди в легку прогулянку. Вісім матчів були виграні з середньою різницею майже у 44 очки. Протягом турніру в американців не виникало жодних проблем, про що свідчить і те, що тренер збірної США Чак Дейлі не використав жодного тайм-ауту. Після завершення поєдинків в кілометрову чергу за автографами до гравців Dream Тeam ставали не лише вболівальники, а й гравці команди-суперниці. «На майбутніх Олімпіадах ви ще побачите класні професійні збірні, однак жодна з них не зможе зрівнятися з цією», – заявив наставник зірково-смугастих і виявився правим.

Повернення блудної дочки

Вперше, починаючи з 1960 року, в Іграх взяли участь спортсмени з ПАР. Апартеїд поступово зникав, а тому блудну африканську дочку вирішили повернути в олімпійську сім’ю. Після забігу на 10 000 метрів чорношкіра олімпійська чемпіонка з Ефіопії Дерарту Тулу та білошкіра південноафриканська срібна призерка Елана Меєр, обійнявшись, здійснили коло пошани. Цей жест символізував примирення між білими та чорними жителями ПАР.

13-річна олімпійська чемпіонка

13-річна китайська стрибунка у воду Фу Мінся приїхала у Барселону в статусі чемпіонки світу, який вона підтвердила своєю перемогою в Іспанії. Звичайно ж, ця вікторія не далася їй просто. Вона дуже багато для неї працювала. Ще коли Фу була зовсім юною, на неї звернули увагу китайські тренери, які забрали її в один зі своїх центрів по виробництву чемпіонів.

Тепер Фу тренувалася щодня, інколи більше 10 годин. Через спорт вона втратила сім’ю, адже китайські спортивні чиновники дозволяли їй лише двічі на рік приїжджати додому. Фу під час змагань часто шукала очима батьків на трибунах, але їх там вгледіти було так само просто, як знайти голку в стозі сіна. Після феноменального виступу Фу в Барселоні Міжнародна федерація плавання ввела заборону на виступ в змаганнях спортсменів, яким не виповнилося 14-ти років, а це означає, що Мінся навічно залишиться наймолодшою олімпійською чемпіонкою в стрибках у воду.

Getty Images
Getty Images

До Олімпіади в Атланті Фу тренувалася по сім годин на день, маючи лише один вихідний. Вона розслаблялася, слухаючи музику, що дуже не подобалося китайським тренерам. Але Фу відповідала, що таким чином вона релаксує як фізично так і ментально від неймовірних навантажень (інколи за день Мінся робила 100 занурень). І ці зусилля окупилися сторицею. Вона тріумфувала в стрибках з триметрової вишки та 10-метрового трампліна. Мінся стала першою жінкою за 36 років, якій на Олімпіаді вдалося перемогти в обох цих змаганнях. Незабаром після своїх американських перемог Фу вирішила покинути басейн та пішла в політику, і навіть стала делегатом на одному зі з’їздів Компартії Китаю. Однак згодом її знову покликала вода. І Мінся вдалося стати однією з небагатьох спортсменок, яким вдався камбек. В Сіднеї Фу взяла своє четверте олімпійське золото.

Вражаючий фініш

Незважаючи на те, що британець Дерек Редмонд не здобув в Барселоні олімпійських лаврів, він став одним з героїв тих Ігор. Під час півфінального забігу на 400 метрів легкоатлет порвав зв’язку на правій нозі та впав на доріжку. Проте, незважаючи на це, Дерек спробував пішки закінчити дистанцію. Попри протести офіційних осіб, до Редмонда зумів продертися його батько, який допоміг йому фінішувати. Глядачі влаштували плачучому Дереку стоячу овацію. З часом «Visa» та «Nike» використали цей зворушливий момент у своїй рекламі.

Медальний залік:

222




Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Источник: Sportarena.com

Добавить комментарий
Читайте также
Или аккаунт Sportarena
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?