Блиск і злидні Олімпійських ігор. Частина XІІ. Берлін-1936

...

Sport Arena продовжує розповідь про історію Олімпійських Ігор.

Getty Images

Getty Images

Частина І

Частина ІІ

Частина ІІІ

Частина IV

Частина V

Частина VI

Частина VII

Числа та факти

  • XI Літні Олімпійські Ігри в Берліні тривали з 1 до 16 серпня 1936 року.
  • У змаганнях взяли участь рекордні 3963 спортсмени (з них 331 жінка).
  • Було розіграно 129 комплектів нагород у 19 видах спорту.
  • За медалі Олімпіади змагалися 49 країн.

«Берлін сяє та прикрашений з імперською розкішшю, переважають червоні та чорні кольори. З бульвару Унтер-ден-Лінден викопані столітні липи та замінені лісом шовкових полотнищ зі свастикою, а дерева пересаджені хороводом навколо щойно збудованого Олімпійського селища, яке стало взірцем для всіх наступних Олімпійських селищ. Стадіон збудований за останнім словом техніки, на 100 тисяч місць. У місті всі образливі написи на адресу євреїв змиті зі стін. Книги, які в червні демонстративно спалювали на площі Опери, тепер чарівним чином з’явилися на полицях книжкових магазинів. На кілька тижнів місто раптом знову стало старим затишним Берліном, заповненим натовпом туристів та господарів, які були приємно схвильовані олімпійським видовищем».

Харт Девіс, «Гітлерівські ігри»

У фокусі. В тіні свастики

Рішенням МОК від 1912 року столицею VI Літніх Олімпійських ігор повинен був стати Берлін. Німці хотіли провести Олімпіаду з розмахом. А тому одразу після знаменного для себе рішення почали будувати грандіозний спортивний комплекс. Але потім настав 1914 рік. Це було ХХ століття, а не античність, а тому ніхто на час Ігор не думав оголошувати перемир’я.

Після поразки у Першій світовій війні Німеччину обдерли як липку. Декілька поколінь німців повинні були працювати для того, щоб задовольнити непомірні апетити переможців. Країна стала таким собі парієм, якому не було місця ні в політичному, ні в громадському, ні в культурному житті Європи. На перші післявоєнні Ігри в 1920 та 1924 роках Німеччину просто не запрошували. А ось в Амстердам вона нарешті поїхала і показала, що з нею слід рахуватися. Німецькі спортсмени посіли друге місце в командному заліку після США. Олімпіада в Амстердамі стала своєрідним вікном у світ для Німеччини.

Однак вона не збиралася на цьому обмежуватися і дуже хотіла зрештою потрапити до світової спортивної еліти – не через якесь там вікно, а через парадні двері. І тому Німеччина хотіла собі повернути те, що в неї забрала війна. Олімпіаду. У неї були дуже сильні конкуренти, головним з яких було одне з найкрасивіших міст світу – Барселона. 13 травня 1930 року на конгресі МОК Берлін переміг за явною перевагою – 43:16. Проте 30 січня 1933 року до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер. І тепер навпроти твердження «Берлін – столиця XI Олімпіади» почав вимальовуватися жирний знак питання.

Досить швидко демократію змінила однопартійна диктатура. Поліція почала масово заарештовувати політичних опонентів, відправляючи їх в концтабори, котрі почали з’являтися як гриби після дощу. Також нацистський режим взявся за очищення арійського населення Німеччини. Почалася кампанія по виключенню євреїв з усіх сфер життя в країні.

Гітлер не мав жодного бажання проводити ОІ. Адже вважав їх винаходом євреїв та масонів. Та й у самій Німеччині думки були різними. Так, німці не хотіли в себе бачити спортсменів з ненависних Англії та Франції. Країн, які після Першої світової війни попили чимало німецької крові та продовжували це робити. Націонал-соціалістичні студенти теж явно виступили проти Олімпіади. На їхню думку німцям не слід змагатися з «неповноцінними народами». І якщо Олімпіаду не можна перенести, то можна хоча б зробити так, щоб вона пройшла без господарів. Гітлер також не бачив ніякого зиску від пропагандистського значення Олімпіади. Яке там «прославляння арійського духу та демонстрація переваг вищої раси» після Лос-Анджелеської ганьби (9-е місце)?

Getty Images
Getty Images

Проте знайшлася людина, яка переконала фюрера. Вона дуже добре вміла переконувати. Йозеф Геббельс заявив, що Ігри потрібні Берліну. Саме всесильний міністр пропаганди запропонував Гітлеру не просто підтримати Олімпіаду, а й узяти її під опіку держави. Ось як звучали аргументи доктора Йозефа: «Олімпійські ігри покажуть світу нову Німеччину, яка прагне до миру, Німеччину, яку очолює новий загальнонаціональний лідер. А це призведе до виходу з міжнародної ізоляції, що, в свою чергу, призведе до притоку капіталів. До того ж Олімпіада дасть новий імпульс розвитку спорту в країні. Щодо нашої команди, то генеральний секретар оргкомітету Олімпіади-1936 Карл Дім заявляє, що цього разу німецькі атлети будуть в ударі. А якщо він не дотримає слова? Ну він знає, що тоді буде. Так що докладе всіх зусиль, щоб арійські спортсмени показали себе з найкращої сторони».

На проведення нацистської Олімпіади виділили 20 мільйонів рейхсмарок (8 мільйонів доларів). Такі грандіозні кошти повинні були зробити берлінську Олімпіаду наймасштабнішою в історії. Новий спортивний комплекс повинен був складатися з стадіону на 100 000 людей, відкритої спортивної арени, басейну, відкритого театру, манежу для верхової їзди, окремого хокейного стадіону та Олімпійського селища з п’яти тисяч котеджів. На стадіоні планували збудувати дзвіницю висотою 74 метри, для якої відлили 40-метровий дзвін вагою 10 тон, який став одним із символів Олімпіади.

Але ж нацисти залишалися нацистами. Вони продовжували кампанію за очищення свого спорту. Неарійці та цигани поступово витискалися з рядів німецьких спортивних організацій. Так, у 1933 році німецька асоціація боксу «очистилася» від чемпіона країни з боксу, єврея Еріка Сіліга (він вчасно залишив Німеччину та відновив свою кар’єру в США). Знаменитий тенісиcт Деніел Пренн був виключений зі складу німецької команди, яка боролася за Кубок Девіса. Стрибунці Гретель Бергман закрили двері до німецької олімпійської збірної. Циганам теж не було місця в арійському спорті.

Такі дії нацистів дали старт руху за бойкот берлінських Ігор. А в Барселоні вже почалася підготовка до альтернативної народної Олімпіади. Коли перед МОК почала вимальовуватися перспектива зриву Ігор, то довелося відправити до Берліна спеціальну комісію, яка повинна була перевірити готовність олімпійських об’єктів та з’ясувати, як живеться євреям та циганам при нацистах. Фашисти, звичайно ж, позабирали з вулиць Берліна всі антисемітські лозунги та попередньо провели роботу з єврейськими спортсменами, які заявили, що вперше чують про те, що їх утискають в Німеччині. А олімпійські об’єкти на нацистський розмах просто таки вразили наповал чиновників з МОК. Попередні Олімпіади виглядали просто таки бідними родичами на фоні того, що мало відбутися в Берліні. Вони повернулися з твердим переконанням, що Ігри повинні відбутися саме в Берліні.

Для МОК ця Олімпіада повинна була стати тріумфом олімпійських ідей, а ось для Гітлера – тріумфом його режиму. 8 грудня 1935 року навіть США дали добро на поїздку в Берлін.

Остаточно помножив на нуль рух за бойкот «батько» олімпійського руху П’єр де Кубертен. Існує версія, що тут зіграв роль лист, котрого він отримав від члена НОК Німеччини Теодора Левальда, який багато і гарно писав. Проте головним аргументом в цьому листі, мабуть, було те, що разом з ним барон, який наприкінці життя опинився на мілині, отримав 10 000 марок. Ці кошти призначалися для фонду П’єра де Кубертена, в якому тоді не було ні франка. І барон навіть почав думати над тим, щоб продати свою цінну колекцію картин. На старості років у П’єра, мабуть, розвинулася короткозорість, оскільки він не розгледів тих жахіть, які творили нацисти. Так, після поїздки в Берлін, Кубертен навіть хотів відкрити в столиці рейху Міжнародний олімпійський інститут, куди хотів передати свою літературну спадщину. Генеральна репетиція – Зимові ігри в Гарміш-Партенкірхені – пройшла ідеально, а тому не було жодних сумнівів, що в Берліні все має бути як слід.

Під час Олімпіади навіть самим мешканцям столиці світу, як вже тоді нацисти називали Берлін, видавалося, що антисемітизм – просто міф. З вулиць та прилавків випарувалися антиєврейські плакати, брошури та книги. Німецьким газетам на весь період було ЗАБОРОНЕНО друкувати оповідання та статті антисемітського спрямування. Більше того, мешканцям Берліна повідомили: якщо вони публічно будуть негативно висловлюватися про євреїв, то можуть загриміти за грати. Нацисти та жителі Берліна під час Олімпіади проявили по відношенню до гостей надзвичайну гостинність. Зокрема, споживання яєць для берлінців було тимчасово урізане для того, щоб приїжджі могли їсти без обмежень. У місті відчувалася атмосфера свята. Світовій пресі теж вдалося замилити очі. Лише два чи три репортери змогли за красивим фасадом побачити реальну картину. У північних околицях Берліну вже починали заповнювати євреями та іншими «неарійцями» Оранієнбурзький табір.

Церемонія відкриття Ігор була вражаючою та запам’яталася всім, хто її бачив – видавалося, що самі боги спустилися з Асгарду для того, щоб взяти участь в Іграх. Гітлер випустив на Олімпійському стадіоні 20 тисячів голубів. Над стадіоном літав дирижабль «Гінденбург» (через рік ця гігантська сигара згорить в небі Нью-Джерсі) з гігантським олімпійським прапором та кінокамерою, яку туди причепив один з членів знімальної групи Лені Ріфеншталь. Перший переможець марафонського забігу Спиридон Луїс вручив Гітлеру оливкову гілку миру. Дійсно, картина неймовірна – фюрер з голубами миру та оливковою гілкою в руці. Тут доцільно звернутися до Й. Феста, автора мабуть найкращої біографії Гітлера:

«1 серпня під урочистий дзвін Олімпійського дзвону Гітлер відкрив Ігри в оточенні королів, принців, міністрів та численних почесних гостей. Коли Спиридон Луїс передав йому оливкову гілку, хор заспівав створений Ріхардом Штраусом гімн і в небо полетіли зграї голубів миру. В цю картину мирної планети, яку створив Гітлер, цілком вписувалася та обставина, що деякі з команд, які виходили на стадіон, проходячи повз трибуну Гітлера, скидали руки в фашистському вітанні, яке вони пізніше, набираючи очки по частині опору, оголосили олімпійським вітанням».

Такого помпезного відкриття Ігор світ ще не бачив. Хоча Гітлер був нікудишній художник, але ляльковод з нього був дуже вправний. Незважаючи на те, що Ігри в Берліні завершилися перемогою німецької збірної, проте вони так і не підтвердили фашистські доктрини про перевагу арійської раси. Якраз так звані «дегенеративні народи» добилися на Іграх дуже великого успіху. І головною зіркою тієї Олімпіади став чорношкірий Джессі Оуенс. Йому вдалося зробити на перший погляд неможливе – добитися того, щоб Олімпіаду називали не Олімпіадою Гітлера, а Олімпіадою Оуенса.

Олімпійський калейдоскоп

Оуенс повторює рекорд Кренцляйна

Чотири золотих медалі Джессі на Олімпіаді в Берліні дозволили йому повторити рекорд Елвіна Кренцляйна, який зробив золоте каре на Іграх 1900 року в Парижі. Про Джессі, звичайно ж, можна написати багато усього, але давайте зупинимось лише на кількох моментах.

Загальновідомо, що Гітлер зневажив Оуенса тим, що не захотів потиснути руку чорній блискавці, дременувши зі своєї ложі одразу після чергового тріумфу Оуенса. Але тут не все так просто. Фюрер рідко вітав переможців з інших країн. На думку самого Джессі, для нього було набагато гіршим те, що про нього забула інша людина. «Гітлер мене не зневажив. Мене зневажив Рузвельт. Він не надіслав мені навіть телеграми», – розповідав Джессі. Президент США боявся виказувати знаки уваги до чорношкірого атлета через те, що в нього на носі були вибори і він не хотів втратити голоси виборців південних штатів.

Джессі Оуенс, Getty Images
Джессі Оуенс, Getty Images

Ні Рузвельт, ні Трумен жодного разу не запросили головного героя берлінської Олімпіади в Білий Дім. А на час Ігор столиця рейху дійсно стала колишнім старим-добрим Берліном. Що теж кинулося в очі Джессі: «Я міг вільно зайти в будь-яке кафе, їздити в громадському транспорті разом з білими». Зрозуміло, що в США він такого собі не міг дозволити. І тріумфи на Іграх нічого не змінили. Зокрема, після Олімпіади, коли на його честь був влаштований офіційний прийом, Джессі довелося скористатися вантажним ліфтом в готелі «Уолфорд-Асторія» для того, щоб уникнути зустрічі з расистами.

Перша естафета Олімпійського вогню

Генеральний секретар оргкомітету Олімпіади-1936 Карл Дім вирішив відновити давньогрецький ритуал «лампадодромію» – так і з’явилася естафета Олімпійського вогню. Щоправда це ж нацисти, а тому вона не обійшлася без скандалів. Під час естафети німецький олімпійський комітет розповсюджував плакат. Якраз він і викликав обурення в Чехословаччині. На ньому було зображення маршруту Олімпійського вогню, де території з великою концентрацією німецького населення в Чехословаччині були позначені як частина Німеччини. Міністерство внутрішніх справ Чехословаччини конфіскувало ці плакати, а багато місцевих спортивних організацій відмовились від поїздки в Берлін.

Дебют Олімпіади на голубих екранах

Ця Олімпіада стала першою, яку показали по телебаченню, а радіотрансляції велися на 41 країну. В Берліні та Потсдамі встановили декілька десятків великих телеекранів, і вболівальники могли спостерігати за перебігом Ігор. На жаль, якість трансляцій залишала бажати кращого. Часто пропадав сигнал, а картинка була дуже кепська. Один з нью-йоркських журналістів відзначив, що досить чітко можна було бачити лише коней в поло.

Пташки передають привіт учасникам Олімпіади

Незважаючи на всю помпезність церемонії та німецький порядок, вона пройшла не зовсім за планом. Ось як про це згадував американський бігун Луї Замперіні: «Коли вони випустили в небо 25 тисяч голубів, то небо заволокло птахами, а вони почали кружляти над нами, а ось коли вистрілили з гармати, це дуже налякало пташок, і вони з переляку наклали на нас. Нам ще нічого, ми хоча б були в солом’яних капелюхах, а жінки з нашої збірної мусили приймати ці небесні подарунки на своє волосся».

Getty Images
Getty Images

Німецький зразок

Берлінське Олімпійське селище настільки сподобалося офіційним особам та спортсменам, що воно стало прообразом для всіх наступних Олімпійських селищ.

Замість дискваліфікації – штраф

У фіналі велоспринту переміг німець Тоні Меркенс. Однак його тріумф супроводжувався гучним скандалом. Німець явно заважав їхати своєму супернику Ері ван Вліту. А тому голландці подали офіційний протест. Німецькі судді погодилися, що порушення дійсно було і постановили оштрафувати Меркенса на 100 рейхсмарок.

Необхідний піт-стоп

Американець Джон Вудрафф був головним фаворитом в бігу на 800 метрів. Це дуже добре знали його суперники і тому одразу взяли його в коробочку. Він ніяк не міг вирватися з цієї пастки, і по мірі того, як скорочувалась дистанція, танули шанси Вудраффа на перемогу. І тут він придумав геніальний хід. «Потім писали, що виглядало, що я майже зупинився. Ні, я повністю зупинився», – згадував атлет. Вудрафф зачекав, поки його оббіжать всі інші спортсмени, і таким чином вискочив із западні, яку йому влаштували суперники. Потім Вудрафф здійснив вражаючий фантастичний штурм і взяв золото. На момент своєї смерті у 2007 році він був останнім золотим американським медалістом берлінських Ігор.

Getty Images
Getty Images

Новачкам везе

Американський атлет Гленн Моріс вперше виступив у десятиборстві в 1936 році і одразу встановив рекорд США. Наступний виступ – більше. На чемпіонаті США він побив рекорд світу. Його третій старт – Олімпіада в Берліні. На якій він встановив черговий світовий рекорд та здобув золоту медаль. Режисер знаменитого фільму «Олімпія» Лені Ріфеншталь розповідала, що у неї під час Олімпіади був роман з Гленном. Після тріумфу в Берліні він завершив свою легкоатлетичну кар’єру.

Трагічна історія Джека, який здобув олімпійське золото

Новозеландець Джек Лавлок переміг на дистанції 1500 метрів з новим світовим рекордом. В 1949 році він чекав на поїзд в метро. Раптом йому стало погано, голова запаморочилася і його спіткала доля Анни Кареніної.

Зі струмом жарти погані

Єгиптянин Хадр Ель-Туні вважався найкращим важкоатлетом всіх часів, поки після Олімпіади в Атланті його не перевершив турок Наїм Сулейманоглу. Він з’явився у важкій атлетиці випадково. Все почалося з шкільної суперечки. Після неї виявилося, що Хадр має силу в руках. А тому він вирішив добитися успіхів в цій сфері. Незадовго до Ігор в Берліні він встановив світовий рекорд. Проте Міжнародна федерація важкої атлетики відмовилася його визнавати. Чиновники заявили, що нереально підняти таку вагу. Вони подумали, що єгиптяни просто підтасували результати змагань. Як показала Олімпіада-1936, вони помилялися.

Getty Images
Getty Images

В Берліні Хадр «привіз» срібному призеру 35 кілограм, до того ж його результат виявився на 15 кг кращим, ніж у переможця в наступній ваговій категорії. Гітлер був настільки вражений виступом єгиптянина, що ледве не бігом кинувся вниз до переможця, щоб вітати дивовижного спортсмена (і це притому, що Хадр обскакав двох фаворитів-німців). «Єгипет повинен пишатися вами. Ви можете вважати Німеччину своїм другим домом», – не шкодував компліментів рейхсканцлер. Гітлер навіть назвав одну з берлінських вулиць на честь єгиптянина.

Вдома Хадр отримав кругленьку суму преміальних, а також можливість на халяву їздити в трамваях до кінця життя. Воно обірвалося трагічно. Українська народна приказка, стверджує, що ремонт можна розпочати, а ось закінчити не можна. Для Хадра вона дійсно справдилась, тільки наслідки виявились набагато фатальнішими. Під час ремонту, який він робив в своєму будинку, його вбило ударом електричного струму.

Не баскетбольний рахунок

На Олімпіаді-1936 дебютував баскетбол. В фіналі зустрілися збірні США та Канади. Американці перемогли з рахунком 19:8. Такий рахунок пояснюється тим, що фінал відбувся на піщаному корті під проливним дощем, а тому баскетболісти просто грузли в піску.

Норовливий кінь

На берлінській Олімпіаді один зі спортсменів у кінному триборстві встановив незвичайний «рекорд». Він три години намагався впіймати коня, який від нього втік. Як наслідок «зловив» 18 000 штрафних очок.

Наступний Олімпійський вогонь повинен був горіти в Гельсінкі, але 1 вересня 1939 року розгорівся зовсім інший вогонь.

Медальний залік:

222




Яркие интервью и видеорепортажи на SportArenaTV. Подписывайтесь, ставьте лайки, делитесь с друзьями.

Источник: Sportarena.com

Добавить комментарий
Читайте также
01 июня, 10:54
9
2
01 июня, 10:54
Или аккаунт Sportarena
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?