Травми, психологія чи відсутність «швидких перспектив»: чому Гвоздик завершив професійну кар’єру

Рішення екс-чемпіона світу Олександра Гвоздика завершити професійну кар’єру стало несподіваним і, здається, нелогічним. Ще 26 травня українець в своєму «Інстаграм» публікував відео з тренувань, раніше – говорив про готовність повернути титул, а його тренер – Тедді Атлас – підкреслював характер і потенціал Олександра.

Поки сам Гвоздик не пояснив причини такого кроку, міркувати про причини вчинку – безглуздо, але все ж спробуємо розібратися, що спонукало харків’янина прийняти непросте рішення.

Причини

Травми? Дебютувавши на професійному ринзі в квітні 2014 го, свій останній поєдинок Гвоздик провів в жовтні 2019-го, довівши кількість боїв на профі-рівні до 18. Іншими словами, в середньому українець проводив три бої на рік (в перші два – по чотири) . Графік – цілком гідний. Та й серйозних травм, через які Гвоздик не міг тривалий час вийти в ринг – у українця тьху-тьху не було.

Психологічна втома? Цілком ймовірно, що цей фактор зіграв свою роль. Олександр занадто давно в спорті в цілому і боксі зокрема (більше 20 років), щоб встигнути втомитися від частих зборів, напружених тренувань, виснажливої ​​підготовки та життя професійного спортсмена (в основному складі української національної збірної Олександр був з 2008-го року). У профі головною мотивацією Гвоздика був чемпіонський титул, завоювавши його і досить швидко втративши, Олександр, цілком ймовірно, втратив головну рушійну силу.

Бажання почати другу кар’єру? Саме цей фактор називають менеджер Гвоздика Егіс Клімас і Боб Арум – глава промоутерської компанії Top Rank, що представляє інтереси українця. Олександр вже давно переїхав в США, в Україні буваючи лише наїздами. Йому повністю підійшов американський устрій життя і, як він зізнавався, ще не вирішив для себе, чи залишиться жити в США після закінчення кар’єри або ж повернеться в Україну.

Гвоздик – дійсно один із найбільш інтелектуальних і розсудливих боксерів (традиційні для наших боксерських-зірок міркування про братні народи, негідників-політиків і православ’я винесемо за дужки). В принципі, він і в ринзі брав своєю хорошою школою, дотримання плану на бій, витримкою і розсудливістю в найважчі моменти. Цілком ймовірно, що оцінивши ситуацію, яка склалася зараз в напівважкій дивізіоні, Олександр вирішив зосередитися на другій кар’єрі – розвитку свого бізнесу. Однаково добре віддаватися двом речам у нього навряд чи вийшло б.

А що в дивізіоні?

У першій десятці комп’ютерного рейтингу напівважкої ваги, складеного авторитетним спеціалізованим порталом Вoxrec, Гвоздик, там, до речі, шостий, тільки чотири бійці, молодші від українця: чемпіон IBF росіянин Дмитро Бівол (29 років), мексиканець Джилберто Рамірес (28) , американці Маркус Браун (29) і Джо Сміт-молодший (30).

Що стосується володарів титулів, то чемпіону WBO Сергію Ковальову 37 років, чемпіону WBС і WBА Артуру Бетербієву – 35. При цьому в обоймі залишаються Жан Паскаль (37 років) і Салліван Баррера (38).

Іншими словами, у Гвоздика – ідеальний боксерський вік для напівважкої ваги в даний момент. Так, в топ-20 є непогані проспекти, серед яких виділяється Джошуа Буатсі, однак, виходячи із диспозиції, рівня підготовки, розуміння боксу і професіоналізму, Гвоздик міг ще тривалий час триматися в топі дивізіону і навіть виграти один з поясів. Правда, цілком ймовірно, титульного поєдинку довелося б чекати рік-півтора.

Чемпіони

Наприклад, важко уявити бій Гвоздика з його хорошим другом – Ковальовим. По-перше, через сформовані відносин між боксерами. По-друге, через бажання росіянина, який близький до спортивної пенсії проводити або грошові поєдинки (що йому до слова вдавалося – Уорд і Альварес не дадуть обдурити), або легкі захисти, намагаючись максимально довго утримувати титул, щоб одержати ще хоча б один грошовий бій.

Артур Бетербієв, за всієї поваги до Олександра, настільки впевнено переміг українця, що зараз розмови про їх можливий реванш – не більше ніж струс повітря. Та й сам Бетербієв дав зрозуміти, що в наступний раз готовий вийти в ринг проти Гвоздика лише в тому випадку, якщо у харків’янина буде титул.

Теоретично можливий виклик Гвоздика міг прийняти Дмитро Бівол, який не уникає великих боїв, досить молодий і амбітний, щоб дістати в свої опоненти ще одне гучне ім’я. Але все питання в тому, наскільки великий інтерес викличе цей поєдинок: Бівол все ж ще не досить розкручений боєць (як, наприклад, той же Ковальов), здатний «збирати касу», а відсутність титулу у Гвоздика навряд чи посприяє збільшення інтересу до бою.

Коронавірус

Пандемія COVID-19 завдала величезний удар по імперії боксу. І мова навіть не в тривалій відсутності боїв або проведенні поєдинків з глядачами. У звичних умовах, цілком ймовірно промоутерська компанія Гвоздика змогла б організувати більш-менш гучний бій для українця, забезпечивши йому хороший гонорар. Але справа в тому, що зараз у провідних світових компаній «зависли» обов’язкові і вже домовлені поєдинки, які треба проводити в першу чергу – наприклад, бій Ломаченко – Лопес. Нехай навіть і без глядачів, скорочуючи гонорари боксерам (про що вже висловився, наприклад, Боб Арум).

Два інших чемпіони Ковальов і Бівол – в «стайні» у Кеті Дува, а значить в першу чергу вона буде влаштовувати справи своїх чемпіонів, кидаючи всі ресурси, в тому числі і фінансові, на організацію їх поєдинків.

За кого тепер вболівати українцям в напівважкому дивізіоні?

Без своїх представників в еліті вагової категорії Україна не залишиться. У всякому разі, уродженець Житомира В’ячеслав Шабранський не так давно був одним з найбільш багатообіцяючих проспектів дивізіону. Навіть поразка від Баррері (це був неймовірний бій з чотирма нокдаунами) і дострокова поразка вже у другому раунді від Сергія Ковальова в титульному поєдинку не дуже похитнули позиції українця. Звичайно, Шабранський – далеко не Гвоздик і шанс на другий титульник може отримати за неймовірного збігу обставин, але дивитися його поєдинки цікаво, а видати видовищний бій він може з будь-яким суперником.

Ну і не варто забувати, що цілком ймовірно після Олімпіади в Токіо в професіонали перейде найкращий на сьогодні український боксер-любитель Олександр Хижняк. Якби не сталася пандемія коронавіруса, полтавчанин міг опинитися в профі вже в цьому році (на аматорському рівні в колекції Хіхняка не вистачає тільки золота Ігор), а поки цей крок довелося відкласти на рік.

Олександр боксує в 75 кг, але до ліміту напівважкої ваги (79,37) «добрати» або точніше перетворити потрібні кілограми в м’язи, думається, неважко. З огляду на неймовірну любительську кар’єру Хижняка спостерігати за ним в профі буде дуже цікаво.

Чи повернеться Гвоздик?

«Ніколи не говори ніколи» – улюблена приказка боксерів. Якщо навіть 44-річний Володимир Кличко, який не виходив в ринг більше трьох років не відкинув ідею з поверненням, то що говорити про більш молодого Гвоздика. Інша справа, що в обставинах, що склалися зробити це буде непросто, враховуючи відкат з усіх завойованих раніше позиції і відсутність чемпіонського пояса на момент виходу на спортивну пенсію. І знаючи вже згадане вміння Олександра все прораховувати і аналізувати, віриться в це важко.