Sportarena

Чемпіонат ААФУ – збірна першого півріччя

Sport Arena називає 33 найкращих гравців першого півріччя Чемпіонату України серед аматорських команд сезону 2020/2021

Чемпіонат ААФУ – збірна першого півріччя

Воротарі

  1. Максим Татаренко (ФК «Кудрівка»)

21 рік – 9 матчів (810 хвилин) – 4 пропущених м’ячі, 6 «сухих» матчів

Кудрівській команді випало дебютувати в надскладній Групі 2, де зібрані чинні чемпіон і володар кубка ААФУ, а також ще кілька суперників високого рівня. За таких обставин провести більшість матчів без пропуску м’ячів – величезне досягнення воротаря та його захисту. Татаренко (до речі, визнаний найкращим воротарем і в чемпіонаті Київщини, де виступає «Кудрівка») надійно діяв у рамках чемпіонату, особливо надійно відіграв ті матчі, які його команда мінімально виграла в безпосередніх конкурентів. Чудовий індивідуальний показник тим більше примітний, якщо врахувати, що Максим діяв у простій, надійній манері, зосередившись на надійності.

Читайте також: «Смертельна зброя», пенальтист без промаху, висхідна зірка – збірна першого півріччя Першої ліги

  1. Арсен Белименко (ФК «Вовчанськ»)

20 років – 9 матчів (810 хвилин) – 4 пропущених м’ячі, 6 «сухих» матчів

Деякий час він був резервним воротарем першолігового «Металіста 1925», та й у вовчанській команді зіткнувся з таким досвідченим конкурентом, як Леонідов. Тим не менш, виділений тренерським штабом ігровий час молодий воротар використав сповна. Це те «бойове хрещення», якого так потребував Белименко для остаточного переходу з юнацького футболу в дорослий. Арсен його витримав гідно, адже якщо на початку сезону проти більш досвідчених суперників грали інші, то в середині та наприкінці осінньої частини вже він витримував на нуль матчі проти тих же «Скорука» та «Мотора».

  1. Олексій Казаков («Олімпія» Савинці)

30 років – 11 матчів (990 хвилин) – 7 пропущених м’ячів, 6 «сухих» матчі

Насправді у змаганнях аматорів грає чимало досвідчених голкіперів – можливо, навіть більше, ніж колег із польових амплуа. Тож, обираючи найкращих серед гідних, ми мали дуже багато кандидатур. Спинилися на кандидатурі Казакова, чий вклад в успішний виступ «Олімпії» важко переоцінити. Голкіпер, який пройшов якісну школу «Ворскли», досить якісно провів матчі проти визнаних авторитетів Чемпіонату ААФУ й лише двічі пропускав більше одного м’яча за гру.

Праві захисники

  1. Кирило Єрмошенко (ФК «Вовчанськ»)

22 роки – 13 матчів (906 хвилин) – 1 гол, 8 асистів

Єрмошенко вважався досить перспективним гравцем у першоліговому «Металісті 1925», тож здавалося, що коли він опинився на аматорському рівні, тут його чекатиме стабільна ігрова практика та зірковий статус. На ділі ж Кирилу довелося витримати жорстку конкуренцію на флангах, тому що і Джахар із Чепігою в обороні, і Батусов із Мряченком вище на флангах – це досвідчені гравці хорошого рівня. І якщо спершу Єрмошенко шукав себе в «Вовчанську», то з часом все впевненіше почав діяти зі стартових хвилин і в підсумку вибився в лідери серед провідних асистентів. Багато в чому Єрмошенку та Батусову завдячує своєю високою результативністю Анвулі, який пристосувався під гострі флангові передачі цих гравців.

  1. Тарас Михайлюк («Вікторія» Миколаївка)

36 років – 11 матчів (871 хвилина) – 2 голи, 2 асисти

Михайлюк пройшов через багато колективів всеукраїнського рівня, а в «Вікторії» переживає другу молодість. Наполегливий і ініціативний, він постійно нагнітає через свій фланг, гарно взаємодіє з Аржановим, Кузьминим і іншими гравцями групи атаки, а також сам майстерно підключається на стандарти. Зберігаючи свої козирі – швидкість і непоступливість, з роками Тарас додає до неї й ту спортивну мудрість, яка дозволяє йому задумувати свої сольні рейди та регулярні підключення без прямої шкоди захисним функціям.

  1. Вадим Підлепич (СК «Полтава)

21 рік – 12 матчів (990 хвилин) – 4 голи

У когорті молодих гравців, яких СК «Полтава» розвинула та повернула на всеукраїнський рівень, ми хотіли б відзначити Підлепича. Досить спритний і різносторонній футболіст, спроможний зіграти на кількох позиціях, Вадим виконував пристойні обсяги робіт і регулярно підключався на стандарти, де швидше за інших орієнтувався під час відскоків і рикошетів. Тож не дивно, що Підлепич записав на свій рахунок ще й чотири забитих м’ячі, чим суттєво допоміг команді в атаці.

Центральні захисники

  1. Ігор Чередниченко («Вікторія» Миколаївка)

36 років – 10 матчів (855 хвилини) – 3 голи

Один із найдосвідченіших і найавторитетніших гравців «Вікторії» провів досить сильне півріччя. Завдяки чудовому читанню гри та вмінню перервати атаку суперника ще навіть до загострення, Чередниченко є одним із найважчих опонентів для форвардів інших команд. Вправний у грі один в один, Ігор добре почувається й у єдиноборствах. А при подачах стандартів (як біля своїх воріт, так і біля чужих) діє дуже впевнено. Завдяки цьому, до речі, не рідко допомагає своїй команді важливими голами.

  1. Олександр Іоша (ФК «Кудрівка»)

26 років – 8 матчів (673 хвилини)

Пройшов школу «Шахтаря», мав великий шанс у своїй кар’єрі в «Десні». Але в останні роки виступає на аматорському рівні – і не губиться поруч із наддосвідченими одноклубниками, які утворюють кудрівський оборонний блок. Іоша добре зіграв у тих матчах, де доля трьох очок вирішувалася з кожним ударом (а своїх конкурентів – ЛНЗ й «Олімпію» – «Кудрівка» обіграла з мінімальним рахунком), а також впевнено діяв проти різних суперників, завдяки чому добре виконував поставлені перед ним завдання.

  1. Олександр Гергелюк («Вотранс» Луцьк)

31 рік – 7 матчів (585 хвилин), 2 голи, 1 асист

У західній групі відбулося менше матчів, але треба віддати належне її учасникам – тут значно підвищився рівень боротьби та конкурентності. Як приклад, «Вотранс», який поступово підвищує свої амбіції і на всеукраїнському рівні. У цьому команді допомагають гравці, добре пристосовані до змагань хорошого рівня. Приміром, захисник Гергелюк. Богатирського зросту, великої фізичної сили – в грі Олександр сповна використовує свою антропометрію. Причому, не лише біля своїх воріт – у Гергелюка потужний удар, що він з успіхом використовує і з гри, і особливо зі стандартів. А луцький клуб, суттєво посилившись за останній рік, значно покращив результати. Особливо це стосується, напевно, захисту, де з Гергелюком тепер грають імениті Михалик і Федецький.

Центральні захисники

  1. Олександр Сафонов (ЛНЗ Лебедин)

29 років – 9 матчів (810 хвилин)

Бакалов зумів за короткий період значно покращити організацію гри лебединської команди. Це знайшло своє відображення, передовсім, у значному покращенні гри в обороні. ЛНЗ за дев’ять матчів чемпіонату пропустив лише чотири м’ячі. Всі ці матчі від стартового свистка до фінального провів Сафонов. Олександр, спроможний зіграти і в центрі захисту, і в опорній зоні, видав дуже хороший рівень взаємодії з оновленою групою руйнівників. Чіпко та непоступливо діяв біля своїх воріт, допомагав налагодити гру лінії, що особливо важливо в перехідний період.

  1. Кирило Пасічник («Скорук» Томаківка)

27 років – 10 матчів (865 хвилин) – 5 голів, 2 асисти

Перейшовши з друголігового ФК «Ужгород», Пасічник суттєво посилив захисні побудови «Скорука». По-перше, високий захисник здорово діяв у єдиноборствах – як силових, так верхових. Пройти Кирила один в один було дуже важко. По-друге, ефективно підключався на стандарти – пробити пенальті, заштовхати м’яча в ворота з «другого поверху» чи в близькій боротьбі – без проблем.

  1. Олексій Покосенко (ФК «Вовчанськ»)

31 рік – 11 матчів (916 хвилин) – 2 голи

Вовчанський захист цього сезону відіграв на п’ятірку – пропустивши лише п’ять м’ячів у 13 зустрічах, і якраз досвідчений Покосенко був одним із тих, хто робив цей чудовий результат. Олексію не відмовиш у вмілості гри захисника – випередженні суперників, виграші в верховій боротьбі. Він уміє діяти проти форвардів різного плану. А ще володіє сильним ударом і вмінням пробити головою, тож регулярно відзначається й біля чужих воріт.

Читайте також: Непробивний, бомбардувальник, дальнобій та інші герої – збірна першого півріччя Другої ліги

Ліві захисники

  1. Юрій Цапій («Вікторія» Миколаївка)

34 роки – 11 матчів (849 хвилин) – 2 голи, 4 асисти

Досвідчений гравець більшу частину кар’єри провів у Першій лізі, проте після переходу в «Вікторію» не втратив спортивної мотивації та привніс у гру миколаївської команди нові нотки. Цапій може здорово подати штрафні чи кутові під ліву ногу, він гарно підтримує на фланзі Борисенка та встигає покрити великі території поля, видаючи човникові рейди від воріт до воріт. А вправність у роботі з м’ячем робить Юрія ефективним при організації атак через фланг, де він діє на рівні й практично на одній висоті зі своїм напарником-вінгером.

  1. Анатолій Бурлін (ЛНЗ Лебедин)

30 років – 9 матчів (782 хвилини) – 1 гол, 3 асисти

Відзначаємо знаного універсала Бурліна, відомого за основною кваліфікацією центрбека – але при цьому він без проблем закриває в ЛНЗ і фланги (правда, цього сезону діє, переважно, ліворуч). Гру Анатолія вирізняє простота та надійність. Виконуючи роботу по стримуванні суперників у своїй зоні (а опоненти в Групі 2 цьогоріч підібралися дуже гідні), Бурлін не забуває про підключення. Неодноразово саме його флангові проходи з подачами в карний майданчик призводили до загострення та в підсумку й голів.

  1. Владислав Курило (ФК «Тростянець»)

21 рік – 12 матчів (875 хвилин) – 3 голи, 1 асист

Серед великої групи молодих гравців, які розкрилися в ААФУ цього сезону, є й ті, хто зумів розкритися в командах під завдання. Як приклад, Курило – молодий вихованець футболу Сумщини, який додає в майстерності та впевненості дій на своїй зоні. Владислав є активним учасником більшості гострих атак через лівий край. На фланзі він не лише доставляє м’ячі, а й сам може завершити атаку. Володіє непоганими даними для флангового гравця, тож можна очікувати від нього подальшого прогресу.

Центральні півзахисники

  1. Артем Касьянов («Вікторія» Миколаївка)

37 років – 10 матчів (797 хвилин) – 6 голів, 5 асистів

Свого часу Касьянов пограв за донецький «Металург», «Чорноморець» і «Металіст». У Казахстані здобув чимало трофеїв. Цілком міг би пограти ще на професіональному рівні, проте прийняв рішення допомагати в становленні перспективного футбольного клубу на Сумщині. Тут, у «Вікторії», Артем створив чудовий дует у центрі поля з Гранкіним. Завдяки своєму потужному удару та вмінню виконати стандарти записав на свій рахунок відразу 11 балів за системою «гол+пас». Зробив великий вклад у організацію гри миколаївської команди, якісно посилив її півзахист.

  1. Іван Нестеренко («Металург-2» Запоріжжя)

17 років – 13 матчів (1112 хвилин) – 6 голів, 2 асисти

Команди – «двієчки» не загубилися на дорослому рівні, а ті таланти, яких вони покликані розвивати, добре заявили про себе в змаганнях ААФУ. Як яскравий приклад, Нестеренко. Мобільний запорізький півзахисник вирізнявся всюдисущістю – встигав і з відбором, і з переходом в атаку. Часто опинявся попереду в якості завершувача атак. Заробив немало гострих стандартів. Як для його віку, видав хороше півріччя з перспективою зростання.

  1. Валерій Куценко (ФК «Суми»)

34 роки – 13 матчів (1082 хвилини) – 2 голи, 5 асистів

Плеймейкер сумської команди виступав мозковим центром в організації її гри. Своїми тонкими передачами Куценко задавав вектор атак ФК «Суми», а його подачами зі стандартів користалися Шаврін, Мороз, Б.Колесник і інші гравці, які вміють підключитися та добре зіграти біля чужих воріт. Сам Валерій також забив кілька м’ячів і заслужив реноме одного з найбільш вправних виконавців дальніх ударів у лізі.

Праві півзахисники

  1. Віталій Богданов (ОДЕК Оржів)

30 років – 7 матчів (516 хвилин) – 4 голи, 4 асисти

Ще граючи за першоліговий ФК «Тернопіль», Богданов заслужив репутацію гравця з високим ігровим інтелектом і вмінням творити на полі. Це півріччя Віталій також провів яскраво. Більше граючи праворуч, де бракувало команді відпущеного в професіонали Апанчука, Богданов часто брав гру на себе, видавав швидкісні прориви з прострілами та ударами, а також небезпечно виконував стандарти. Володіючи чудовим ударом, цей гравець просто не вміє забивати буденно.

  1. Антон Котляр (ЛНЗ Лебедин)

27 років – 9 матчів (581 хвилина) – 5 голів, 2 асисти

Колись вихованець кропивницького футболу подавав надії в «Динамо», був лідером кам’янської «Сталі», мав шанс прогресувати з «Вересом». Потім позафутбольні справи змусили його починати все спочатку, і зараз у Бакалова Котляр видав досить оптимістичне півріччя, яке дає надії, що цей гравець ще видасть кілька сильних сезонів. Володіючи вибуховою швидкістю, він регулярно постачав передову акцентованими передачами з флангу. Часто змушував фолити проти себе. Сам підключався вперед і пробивав по воротах. Якщо зимовий період використає з користю, може вийти на свій колишній високий рівень.

  1. Володимир Близнюк («Металург-2» Запоріжжя)

20 років – 13 матчів (1161 хвилина) – 4 голи, 3 асисти

Поставимо праворуч Близнюка-молодшого – як капітан, він вів за собою одноклубників і багато дав для побудови командної гри резервного складу друголігового «Металурга». Добре виконував стандарти. Часто виступав і в ролі завершувача атак. Не зумівши пробитися на перші ролі в краматорському «Авангарді», цей гравець взявся доводити свій рівень в «Металурзі-2» і допоміг команді Тропіна гарно освоїтися на дорослому всеукраїнському рівні.

Атакувальні півзахисники

  1. Віталій Варяник («Металург-2» Запоріжжя)

19 років – 9 матчів (659 хвилин) – 7 голів, 4 асисти

Успішне придбання запорізького «Металурга». Приєднавшись до запорізької «двієчки» вже після початку сезону, Варяник показав, що недарма його повертали в рідну команду свого часу з юнацького складу «Шахтаря». Значно посилив групу атаки, чимало забивав. Оцінюючи його як форварда в відтяжці чи атакувального півзахисника, звертаємо увагу на хороше гольове чуття Віталія та вміння пробити. Серед гравців нинішнього «Металурга-2» є низка тих, хто здатен заграти на високому рівні – Варяник один із них.

  1. В’ячеслав Акімов («Вікторія» Миколаївка)

31 рік – 8 матчів (473 хвилини) – 5 голів, 5 асистів

Улюбленець публіки, майстер дальніх ударів, який набив уже багато прекрасних штрафних, Акімов згоден приносити користь «Вікторії» будь де. Хоч в атаці, хоч під нападником, хоч навіть глибше в полі. На його користь говорять хороше розуміння гри, добре поставлений удар, уміння подати стандарти максимально незручно для суперників. Недарма навіть під ротацією В’ячеслав записав на свій рахунок відразу 10 очок у таблиці «гол+пас».

  1. Денис Ігнатьєв (АФСК Київ)

19 років – 10 матчів (738 хвилин) – 7 голів, 1 асист

У столичній команді АФСК виступають суто гравці 2000-2002 р.н., для них усіх це дебют у дорослому конкурентному футболі всеукраїнського рівня. І треба сказати, що тренерський штаб Анатолія Сіденка розкрив багато перспективних гравців. Серед них – Ігнатьєв, який досягнув хороших індивідуальних результатів і суттєво додавав по ходу сезону. Зокрема, в останніх п’яти матчах осінньої частини він і забив свої сім м’ячів, додавши до цього гольову передачу. В тісній взаємодії з Прилюдьком, Олабиним, Юрченком, Као та іншими провідними гравцями АФСК він гідно виступив у першому півріччі в ААФУ.

Ліві півзахисники

  1. Іван Борисенко («Вікторія» Миколаївка)

23 роки – 9 матчів (645 хвилин) – 6 голів, 4 асисти

Якщо бойова основа «Вікторії» – це досвідчені ветерани, то Борисенко – це «син полка», який дає команді швидкість і темп. Зупинити цього стрімкого гравця без фолу важко, передбачити його дії – також, бо Іван однаково корисний і в безпосередньому завершенні, і в підіграші товаришам. Поступово його команда залучає до гри все більших майстрів, навіть рівня Аржанова та Касьянова, і ми бачимо, що Борисенко не губиться в цій компанії. Саме у Радіонова екс-оболонець подолав перехід від юнацького в дорослий футбол і став зрілим гравцем.

  1. Роман Кірпіченко (СК «Полтава»)

31 рік – 13 матчів (943 хвилини) – 7 голів, 2 асисти

Цей рік – непростий для СК «Полтава». Через травми вибули з гри провідні форварди, досвідчені Фоменко та Тимченко. Часто Кірпіченку доводилося відповідати за вістря атаки, і гравець, спроможний зіграти і з глибини, і з флангу, був ефективним і при виконанні цієї роботи. Забивши чимало, він міг записати на свій рахунок і більше голів – тому що постійно відкривався, опинявся на ударних позиціях, виходив з-під оточення суперників.

  1. Роман Кунєв («Олімпія» Савинці)

30 років – 11 матчів (414 хвилин) – 6 голів

Колишня велика надія «Ворскли», Кунєв зіграв особливу роль у становленні «Олімпії». У складі володаря Кубка України серед аматорів цей швидкий і вмілий гравець відповідає за гострі атаки та завершення флангових передач. Він регулярно втікає з-під нагляду захисників, здорово грає на випередження, може завершити атаку в дотик. А тому корисний як на просторі, так і в діях прямо перед воротами. Маючи такого гравця, тренерський штаб савинецької команди може урізноманітнювати атаки та ефективно використовувати Кунєва ще й як «джокера».

Нападники

  1. Микола Гайдучик (ОДЕК Оржів)

20 років – 8 матчів (659 хвилин) – 9 голів, 5 асистів

Непросте півріччя для ОДЕКа, якому кинули виклик новачки ААФУ останніх років, але чудовий період для Гайдучика – форвард, який в останні роки був провідним на обласному рівні, гарно посилив одну з найбільш авторитетних команд Чемпіонату України серед аматорів. Як габаритний форвард, він здорово діяв проти захисників, а своє гольове чуття використовував, щоб часто опинятися там, де треба, при відскоках чи подачах. І забив немало, але був корисний ще й як «форвард-вежа» – часто допомагав іншим гравцям скидками та короткими передачами, тож був особливо ефективним у тактичних побудовах оржівців. Провівши значно менше ігрового часу за інших основних форвардів турніру, став лідером за «гол+пас» у всій лізі.

  1. Вадим Шаврін (ФК «Суми»)

32 роки – 10 матчів (857 хвилин) – 8 голів, 2 асисти

Вихованець «Шахтаря», який грав за низку професіональних клубів, у ФК «Суми» переживає другу молодість. За націленістю на ворота суперників, гостротою дій і різносторонністю завершення Шаврін видавав гру рівня своїх кращих років. Міг забити як дальнім прицільним ударом, так і завершенням зблизька. Дуже багато означав для тактичних побудов сумської команди: давав адресу передачам, відтягував на себе захист суперників і постійно тиснув на чужі редути.

  1. Володимир Гладкий («Юність» Верхня Білка)

24 роки – 8 матчів (667 хвилин) – 6 голів, 2 асисти

Після фундаментальної школи «Карпат» і реальних шансів у стрийській «Скалі» та хмельницькому «Поділлі» Гладкий встиг побувати в польському чемпіонаті, після повернення звідки потужно заграв за одну з провідних команд Львівщини – «Юність». Голи Гладкого, його регулярне загострення біля чужих воріт, допомогли білчанській команді швидко закріпитися в Чемпіонаті ААФУ, а сам форвард у стилі Рауля Гонсалеса забивав з різних положень хорошими ударами, ефективно завершуючи стрімкі атаки своєї команди.

Нападники

  1. Мішель Ікем Анвулі (ФК «Вовчанськ»)

28 років – 12 матчів (850 хвилин) – 12 голів

Нігерієць дуже здорово заявив про себе ще наприкінці минулого чемпіонату, а вже в новому сезоні взагалі став лідером атак ФК «Вовчанськ». Анвулі – господар чужих карних майданчиків. З легкістю виграє позиційну боротьбу та грає на випередження, може вирватися на ударну позицію після сольного рейду, а може замкнути передачу в більш лаконічній манері. Ефективно використовує ті нагоди, які створює для нього досвідчена середня лінія і швидкі фланги.

  1. Генрі Мелі Інерепарамовей («Мотор» Запоріжжя)

27 років – 10 матчів (827 хвилини) – 7 голів, 4 асисти

Від часу, як нігерієць посилив «Мотор», атака команди змінилася. Невисокий, але рухливий і важкий для опіки гравець завжди знаходить собі моменти, непогано реагує на всі події біля воріт, а за потреби може пробити здалеку, на службі чого – сильний і кручений удар з лівої ноги. Мелі забив 31 м’яч у 46 матчах за запоріжців у всіх турнірах за останніх два роки. Нема нічого дивного, що в 10 матчах у поточному Чемпіонаті ААФУ він записав на свій рахунок 11 балів по системі «гол+пас», зокрема, забивши кілька особливо красивих м’ячів.

  1. Іван Куць («Олімпія» Савинці)

20 років – 10 матчів (654 хвилини) – 7 голів, 1 асист

Молодий форвард вважався одним із найперспективніших у першоліговому «Кремені», але ні там, ні в оренді ніяк не міг себе проявити. А от «Олімпія», хоча й існує стереотип, що команди під завдання слабкі в розкритті молоді, знайшла застосування Іванові. Тренерський штаб на чолі з Куликом поступово підводив Куця до стартового складу, награвав його зв’язки з основними гравцями, і в підсумку ця робота зробила з новачка досить стабільного голеадора.

варіант матеріалу

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг новости: 12345


Или аккаунт Sportarena