Миколенко – найкращий український легіонер. Став основним в Евертоні та швидко адаптувався до нового чемпіонату

Зимовий трансфер Віталія Миколенка до Евертона, безумовно, став однією з головних подій в українському футболі цього багатостраждального року. Перехід футболіста національної збірної до топового європейського чемпіонату з українського клубу — це завжди велика новина, яка автоматично змушує стежити за виступами гравця у новому клубі. Перші два місяці на Гудісон Парк вийшли для Віталія неймовірно складними, але йому вдалося виправити ситуацію та за короткий термін стати важливим футболістом для Ірисок, без якого вже важко уявити цю команду.

Миколенко приєднався до Евертона у перший день 2022 року і мав стати прямою заміною Люці Діню, який буквально за кілька днів оформив трансфер до Астон Вілли. Рафаель Бенітес став головним ініціатором переходу українця та бачив у ньому чудову альтернативу французу. Але доля розпорядилася інакше і незабаром українець зіштовхнувся із першими проблемами у клубі з Ліверпуля. Віталій встиг дебютувати під керівництвом іспанця за Евертон у поєдинку Кубка Англії, зіграв свій перший матч у чемпіонаті, а потім сталося цілком очікуване звільнення наставника з команди, результати якої ставали дедалі гіршими. Іриски з міцного середняка ​​турнірної таблиці перетворилися на одного з претендентів на пониження в класі, тому відхід Бенітеса був лише питанням часу і не зіграв на руку українцеві.

Читайте також: Україна – у топ-20 за кількістю футболістів, які виступають за кордоном

Залишившись єдиним номінальним лівим захисником у команді, Миколенко перестав потрапляти у стартовий склад Евертона: у лютому українець зіграв лише 73 хвилини у матчі Кубка Англії проти Брентфорда. Але виною всьому став не прихід Френка Лампарда на посаду наставника Ірисок, а фізичний та психологічний стан Віталія: екс-футболіст Динамо явно не був готовий до такого ритму після відпустки, а перенесений коронавірус та незначні пошкодження точно не сприяли швидкій адаптації українця на новому місці.

Ранок 24 лютого та початок повномасштабного російського військового вторгнення в Україну став новим сильним ударом для Миколенка, який, до речі, одним із перших серед українських футболістів звернувся до світової громадськості із закликом допомогти нашій країні у цей складний час. Віталій навіть попросив прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона переконати Європу запровадити найжорсткіші санкції щодо країни-агресора. Про свої футбольні амбіції та повернення до регулярної гри за новий клуб футболіст збірної України на той момент напевно думав в останню чергу.

Миколенко, як і більшість його співвітчизників, приходив до тями після того, що сталося, і повернувся на поле знову в матчі англійського Кубка проти скромного Борема — у тому поєдинку українець вивів Ірисок на поле як капітан, але все ще був далекий від своїх оптимальних кондицій. Весь березень Віталій старанно тренувався і працював над собою, щоб не просто набрати хорошу форму, а повноцінно повернутися до складу Евертона і нарешті закріпитися як основний лівий захисник команди. Справи у підопічних Лампарда ставали дедалі гіршими, у чемпіонаті Евертон видав кошмарну серію з чотирьох поразок поспіль і загроза вильоту стала як ніколи реальною.

Робота Лампарда в Евертоні та його результати на Гудісон Парк — тема для окремої розмови, але по відношенню до Миколенка наставник Ірисок виявив терпіння та поступово підпускав 22-річного українця до важливих матчів за команду. Лише у виїзному матчі 31-го туру чемпіонату Англії проти Вест Хема Віталій отримав шанс зіграти у стартовому складі Евертона і з тих пір, до речі, так і не віддав свого місця на лівому краю оборони команди. І це той самий випадок, коли футболіст не лише повернув собі місце в основі, а й поступово додавав від матчу до матчу та реально прогресував.

Взимку, у своїх перших матчах за нову команду, українець справді виглядав не найкращим чином: Миколенко не допускав ключових помилок, але Евертон часто пропускав голи після навісів із його зони, Віталій рідко брав ініціативу на себе та стабільно ігнорувався з боку партнерів при підключенні до атак. У поєдинку проти Бернлі українець нарешті відзначився результативною дією, заробивши пенальті, але й цей момент навряд чи порадував футболіста, адже його команда поступилася прямому конкуренту у боротьбі за виживання, а її становище ставало критичним.

Переломним матчем для Евертона цього сезону і особисто для Миколенка стала домашня гра проти Манчестер Юнайтед. Іриски взяли важливі три очки на своєму полі, команда Лампарда не пропустила, а Віталій став одним із найкращих футболістів у складі господарів, зігравши надійно та солідно, насамперед, біля своїх воріт, впоравшись із зірковими виконавцями Червоних дияволів. Після цього поєдинку результати Евертона стали покращуватись, команда програла лише в дербі Ліверпуля, в якому, до речі, українець протистояв Мохамеду Салаху та зумів практично повністю вимкнути з гри найкращого бомбардира АПЛ цього сезону.

Миколенко за досить короткий термін зумів швидко адаптуватися у новій для себе країні і його приклад може стати показовим для інших українських футболістів, які у майбутньому планують грати у топовому зарубіжному чемпіонаті. Уболівальники Евертона спочатку скептично поставилися до трансфера молодого українця, були стримані у своїх оцінках після перших його матчів та обережно хвалили після вдалих дій. Тепер же Віталій – один із головних улюбленців фанатів Ірисок, а на Гудісон Парк навіть співають пісні на його честь.

Дебютний м’яч у АПЛ у ворота Лестера став чудовою нагородою для Миколенка за старання та роботу над собою, що наочно продемонстрував його прогрес та роль у цій команді. Шикарний удар зльоту з-за меж штрафного майданчика точно увійде в різні топи найкращих голів за підсумками сезону і вже допоміг екс-динамівцю потрапити до нечисленної когорти співвітчизників, які забивали в чемпіонаті Англії. Українець відчув упевненість у власних силах і тепер є помічником для Евертона не лише в обороні, а й у атаці. Підопічні Лампарда близькі до вирішення свого головного завдання — залишитися в Прем’єр-лізі на наступний сезон, і нехай ця мета абсолютно не відповідає реальним можливостям та амбіціям такої команди, роль Миколенка у порятунку Ірисок точно буде однією з найголовніших.

Попереду у Евертона вирішальні матчі у чемпіонаті Англії, підсумковий результат яких надалі може вплинути на майбутнє самого Миколенка. Зараз складно уявити українця як футболіста Чемпіоншипу, але його гра в останніх поєдинках і прогрес точно не залишилися непоміченими. Якщо Віталій продовжить у тому ж дусі, то його гра у складі Ірисок стане лише першим серйозним етапом у довгій зарубіжній кар’єрі, а інтерес з боку топових англійських та європейських клубів буде лише питанням часу.

Читайте також: Миколенко: Коли я забив, всі підійшли до мене. Це робить мене щасливим і надає мені велику впевненість

І якщо для Евертона нинішня кампанія завершиться незабаром, то для Миколенка головне випробування сезону ще попереду. Лівого захисника Ірисок очікувано викликали до збірної України на найближчі офіційні матчі, окремо серед яких стоїть гра плей-офф відбору на чемпіонат світу 2022 року проти Шотландії. Віталій має підійти до поєдинків за синьо-жовтих у чудовій формі, адже має стабільну ігрову практику у своєму клубі та фізично готовий до важкого та насиченого графіку матчів. А його досвід гри в АПЛ точно допоможе національній збірній як у протистоянні з шотландцями, так і можливій битві проти Вельсу та матчах з Ірландією в Лізі націй.

Очевидно, що минулої зими Миколенко зробив правильний вибір, наважившись на перехід до англійського клубу. Зважаючи на всі проблеми, його адаптація в Евертоні пройшла досить швидко і за короткий проміжок часу українцю вдалося заслужити довіру нового головного тренера та любов місцевих уболівальників. Якщо все піде за планом, то наступного сезону Віталій має продовжити прогресувати та виходити на абсолютно новий рівень гри, а його успішні виступи у складі Ірисок більше не викликатимуть подиву та стануть приємною буденністю.