Sportarena

З широко розставленими ліктями

13 серпня свій 50-й день народження святкує видатний форвард збірної Англії Алан Ширер.

З широко розставленими ліктями

Фото - Getty Images

Видатний форвард в історії збірної Англії і Ньюкасла починав свою кар’єру в Саутгемптоні, а свій єдиний трофей виграв в Блекберні, ставши чемпіоном Англії в сезоні 1994/95.

Алан Ширер – один із символів Прем’єр-ліги 90-х і початку 2000-х, а також форвард, який має чудову статистику в складі збірної Англії – 30 м’ячів в 63-х матчах. Результат всього лише сьомий, на одному рівні з Нетом Лофтхаузом і Томом Фінні, але саме Ширер був символом збірної Англії середини 90-х – до появи Майкла Оуена і Уейна Руні. До того ж – за стилем гри саме Ширера називають одним із яскравих прикладів класичного англійського форварда, сильного фізично і ментально, який відмінно грає головою і володіє сильним ударом з середньої та дальньої дистанції.

Ширер – воротар, Ширер – півзахисник

У грі головою Ширеру не було рівних в своєму поколінні – з 206-ти голів, забитих за Ньюкасл, 49 він відправив у ворота з “другого” поверху. А крім того – Алан був холоднокровним пенальтистом, котрий виконували удари з одинадцятиметрової позначки по ідеальній схемі – розстрілюючи дев’ятки або відправляючи м’яч точно в кут, практично без шансів для голкіперів. Ще однією стильової особливістю Ширера, за що його часто критикували, були розставлені лікті, які заважали підібратися до нього захисникам.

Шанувальникам Прем’єр-ліги може здатися, що Ширер завжди був крутим і дико результативним форвардом, але насправді Алану довелося випробувати чимало розчарувань на старті кар’єри, поки його не помітив скаут Саутгемптона Джек Хіксон. Ширера відкинули Вест Бромвіч, Сандерленд і Манчестер Сіті, і що найприкріше для уродженця передмістя Ньюкасла – його улюблені Сороки. У Ньюкаслі хтось вирішив, що Ширеру саме місце в воротах, після чого він і вирушив на південь Англії, де шокував всіх вже в першій грі на дорослому рівні, забивши три м’ячі у ворота Арсеналу. Ширер став наймолодшим автором хет-трику в історії вищого дивізіону, побивши рекорд Джиммі Грівза, що тримався 30 років, але далеко не відразу став основним в Саутгемптоні.

У тому сезоні 1987/88, дебютному для юного форварда в першому дивізіоні, Алан більше не забивав, а в наступному чемпіонаті не відзначився зовсім, але варто відзначити – в той час Ширера використовували не як чистого форварда, а скоріше – атакуючого півзахисника. Втім, хоча в дорослому футболі у Алана довгий час не йшло, на рівні U-21 він був неймовірно крутий, забивши 13 м’ячів за молодіжну збірну Англії в 11-ти матчах. А в сезоні 1991/92 його нарешті прорвало і в Саутгемптоні – 21 гол у всіх змаганнях і 13 – в чемпіонаті.

Блекберн: чемпіонство і ідеальний партнер Кріс Саттон

Кевін Кіган згадував, що вже тоді він хотів придбати Алана в Ньюкасл, але Сороки в той момент все ще грали в другому дивізіоні, а кращу ціну за форварда запропонував Блекберн – 3,6 млн фунтів стали рекордним трансфером Англії на той момент і Ширер приєднався до Волоцюг Джека Уокера і Кенні Далгліша. Назад вирушив шотландський форвард Девід Спіді, а цікавився Ширером також Манчестер Юнайтед, але сер Алекса порахував ціну на молодого форварда завищеною.

У Блекберні у Ширера пішло не відразу, перший сезон у складі Волоцюг був затьмарений для Алана розривом зв’язок в матчі з Лідсом і достроковим завершенням чемпіонату. Потім справи налагодилися і Ширер, на якого працювала вся команда разом з якісним та креативним півзахистом, став забивати регулярно і в сезоні 1993/94, забивши 31 гол в 40 матчах, був визнаний Гравцем Сезону в Прем’єр-лізі.

Тоді Блекберн трохи не дотягнув до здійснення мрії Джека Уокера і фінішував другим, але влітку 1994 року клуб купив в Норвіч Кріса Саттона, створивши один з найпродуктивніших атакуючих дуетів в історії АПЛ. Саттон ідеально доповнював Ширера і нападники обмінювалися гольовими передачами, розриваючи оборону супротивників Блекберна в сезоні 1994/95, коли Волоцюги нарешті виграли Прем’єр-лігу, реалізувавши намічену ще в кінці 80-х мету.

Після цього, а також після розчаровуючого дебюту в Лізі чемпіонів, коли Блекберн зганьбився в групі зі Спартаком, Легією і Русенборгом, а Девід Бетті і Грем Ле Со побилися прямо на полі, Джек Уокер почав втрачати інтерес до клубу і розпродавати найкращих гравців. Ясна річ, що попит на такого форварда як Алан Ширер, який став до того моменту головною ударною силою збірної, був неймовірним, а вдала гра Копченого на Євро-96 тільки підняла його акції.

Повернення додому

Це був ще один момент, коли Ширер міг опинитися в Манчестер Юнайтед, але, коли перед Аланом постав вибір між МЮ і улюбленим з дитинства Ньюкаслом, він все ж віддав перевагу Сорокам, яких до того ж тренував обожнюваний їм в дитинстві Кевін Кіган. До того ж, як визнавав потім сам Алан, йому було набагато комфортніше в ролі першого хлопця на селі, ще й в разі, коли «село» була рідним і добре знайомим. «Краще я буду фарбувати паркан свого будинку в чорно-білі кольори, ніж всю країну – в червоний», – так пояснив свій вибір Ширер, якого в Ньюкаслі зустрічали усім містом на центральній площі. Це було саме те, чого хотів Алан, і що утримувало його в Ньюкаслі до завершення кар’єри.

На жаль, в Ньюкаслі Алан Ширер нічого не виграв, але є все ж велич, яка не вимірюється трофеями – він став справжнім ідолом Сент-Джеймс Парк, а це було саме те, про що маленький Алан, син робітника металургійного заводу мріяв в дитинстві.

Можна звинувачувати його у відсутності амбіцій, але все ж іноді, в основному з сером Боббі Робсон, Ньюкасл був дуже гарний – не тільки в Прем’єр-лізі, а й у Лізі чемпіонів. Результативність же Ширера в Ньюкаслі могли знижувати тільки травми, які в підсумку і змусили його повісити бутси на цвях і спробувати себе в якості менеджера улюбленого клубу.

Спроба вийшла вкрай невдалою, так як Ширер відноситься до тієї категорії футболістів, які не розуміють, як інші футболісти не можуть бути настільки ж гарні, як він під час перебування гравцем. У ролі експерта ВВС Ширер виглядає більш природно, але над ним часто жартують, так як Алан завжди мав репутацію дуже нудної людини – занадто правильної, занадто консервативної.

Нудний Алан

У книзі «Топ 11 про все», присвяченій Ньюкаслу є спеціальний розділ з цитатами людей, близько знайомих з Аланом, присвячений саме його «занудству».

Девід Платт: «Він найстаріший 23-річний хлопець, якого я зустрічав».

Фредді Шеппард, президент Ньюкасла, в розмові з фейковий шейхом, який насправді був репортером News of the World: «Ширер такий нудний, що ми називаємо його Мері Поппінс».

Кенні Далгліш: «Його характер – це саме те, чого б ви хотіли від свого сина».

Ніл Раддок: «Він часто дзвонив мені, щоб я поміняв йому масло в машині. Він не був здатний змінити навіть колесо!».

Грем Ле Со: «Він одержимий футболом до такої міри, що це допомагає йому, але бути настільки одержимим – це нездорово».

Рой Кін: «Ширер завадив мені вкинути м’яч з ауту. Я кинув у нього м’яч, але він тільки посміхався: «Ти – нікчема!». Він сказав це з такою усмішкою, що я одразу ж захотів потриматися за його горло. Червона картка від судді – я покидаю поле і розумію, що я дійсно нікчема – попався в пастку».

«З днем ​​народження, Бос! Є шанси на підвищення зарплати?», – напис на вітальній листівці Алана Ширера до 70-річчя Боббі Робсона.

Walking in a Shearer Wonderland

Як бачимо, байки про повну відсутність почуття гумору у Алана і його абсолютне занудство трохи перебільшені, але все ж прізвисько «Мері Поппінс», ненароком озвучене Фредді Шеппардом в пресі дійсно має сенс. Чого варта лише історія з Кейтом Гіллеспі, що відбулася в Дубліні, під час дводенної відпустки Ньюкасла, яказі зрозумілих причин перетворився в загальнокомандну пиятику.

У якийсь момент Гіллеспі, п’яний як чіп, почав псувати майно пабу, за що отримав догану від Ширера. Алан отримав у відповідь пропозицію вийти розібратися, але Ширеру навіть не вдалося стати учасником цієї бійки, так як п’яний Гіллеспі вирішив вдарити без попередження, але потрапив не в Алана, а в квітковий горщик, після чого звалився на асфальт і втратив свідомість.

Ширера просто обожнювали на Сент-Джеймс Парк – незважаючи на те, що його численні голи так і не принесли жодного трофея Ньюкаслу. По-перше, серед його голів було чимало красивих м’ячів – забитих зі штрафних, а також сильними і точними ударами з-за меж штрафного майданчика. По-друге – забивав він регулярно, що давало Сорокам ряд бонусів, тому що, коли Ширер був здоровий, він гарантував 20-25 голів за сезон своєю присутністю. Так, при цьому його авторитет в команді і клубі був таким, що жоден менеджер не міг не рахуватися з Ширером, а деяких, як того ж Рууда Гулліта він фактично звільнив, поставивши питання перед керівництвом ребром – або я, або Гулліт. Але в тому випадку насправді ультиматум Ширера був тільки на руку клубу і команді – всі ми пам’ятаємо чому короткий період перебування Рууда в Ньюкаслі іменувався «сексуальним футболом» і наскільки бездарною його тренерська кар’єра виявилася потім – після відставки на Сент-Джеймс Парк.

Ширер – футбольний фанатик, про якого Кевін Кіган в передмові до автобіографії Алана сказав: «Футбол для нього – на першому, другому і третьому місці». Цікаво, що цю характеристику Кевіна перший власник книги, яка дісталася мені в букіністичному магазині, підкреслив чорним маркером, не виділивши більше в книзі нічого. Вболівальники ж присвятили йому пісню з таким приспівом: «Walking along, singing a song, walking in a Shearer Wonderland». Іноді в цій пісні прізвище «Ширер» замінювалося на «Робсон».

варіант матеріалу

Яркие интервью и видеорепортажи на SportArenaTV. Подписывайтесь, ставьте лайки, делитесь с друзьями.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?