Зюле – у Дортмунді. Великі гроші і великі амбіції для великого захисника

Минулої неділі оборона дортмундської Боруссії у головному матчі 21-го туру БЛ була пошматована вдома леверкузенським Байером 2:5. Принизлива поразка стала ще болючішою, зважаючи на перемогу Баварії над Лейпцигом за день до цього у іншому топовому матчі ігрового дня. Тепер дистанція між першим і другим місцем у турнірці збільшилась до дев’яти і очок і шансів позбавити Мюнхен десятого поспіль чемпіонства вже майже не лишилось. Типова Бундесліга, – міг би прокометувати побіжний спостерігач.

Читайте также: Бавария сенсационно проиграла Бохуму

Проте вже в понеділок Дортмунд завдав удару у відповідь і оголосив про перехід на правах вільного агента важливого, якщо не ключового, гравця Рекордмайстрів – центрбека Нікласа Зюле. Ця новина миттєво стала найактуальнішою у німецькоспортивному інфопросторі, викликала суперечливі коментарі з усіх боків і дала початок найрізноманітнішим спекуляціям. Що ж насправді сталось і чому всі про це говорять?

Невибагливий, і тому популярний, вболівальницький наратив пояснює виняткову успішність Баварії на внутрішній арені постійним і цілеспрямованим послабленням конкурентів за рахунок переманювання кращих гравців великими зарплатами і солодкими обіцянками. І якщо гра фінансовими зубами та іміджевими м’язами дозволяє Зірці Півдня отримувати найкращі трансферні шматки, то втрата голлівудцями такого добрячого кавелка як Зюле вимагає додаткового пояснення. Ніклас не такий ласий як видається? Чи то Баварія вже не та? Або ж харчовий ланцюжок у німецькому футболі перевернувся з ніг на голову? А може виключення лише підтверджує зручне правило?

Для розуміння контексту важливо пам’ятати, що мюнхенські боси очікували втрати свого кращого захисника. Влітку в клубі облаштувався новий голова правління і найкрутіший молодий тренер за скажені гроші, розпочалась кадрова робота на перспективу. Зважаючи на пандемічну фінансову посуху, пріоритетом обрали збереження ключових і перспективних виконавців та точкове підсилення.

Читайте также: Нойер повторил рекорд Кана по числу побед в Бундеслиге

Таким чином, до ієрархії зарплат в Мюнхені було внесено серйозні корективи. І якщо стелю встановлює кращий нападник світу своїми голами та його агент своїми чутками про Реал (Роберт отримує до 23 мільйонів євро включно з бонусами), то одразу під нею розташувались гравці, котрі уособлюють не лише ігрову якість, але й характер та традиції клубу – контракти Нойєра і Мюллера оцінюються інсайдерами у 18 і 15 мільйонів, ще пару отримують преміями. Півтора роки тому до цієї групи додались 17 мільйонів для Лероя Сане, а узгоджені восени нові контракти Кімміха і Горетцки піднімуть їхні десятимільйонні зарплати майже вдвічі. Подібне підвищення у січні отримав і Кінгслі Коман – з наступного року він зароблятиме на рівні із Сане. Суми вражають, проте не забуваємо про 45% податку на дохід в Німеччині  (того, що вищий від 270 тис. євро) та виплати агентам (у Бундеслізі їх оцінюють в середньому як 10% від ставки гравця)

Чекав нового контракту і Ніклас Зюле, проте на першому місці у Саліхаміджича стояли вимоги гравців чужої половини поля. Максимум, що його запропонував Браццо захисникові, становив +3 мільйони до семи у чинному контракті. Ніби й непогано, якщо не згадувати, що Боатенг під кінець у Баварії заробляв 12, літній новачок Упамекано отримав 10 з порогу, Забітцер – 12.5, а Ернандес має більше 13.  Жоден з них не грає стільки часу і такої ролі, як кремезний Ніклас. Як не згадати що влітку в Мадрид переїхав інший оборонець Алаба, котрий виторгував у іспанців двадцять мільйонів євро окладу, а разом з підйомними і агентськими його п’ятирічний контракт може коштувати до 130 мільйонів євро.

Однак справа не лише в грошах. Алаба хотів грати в центрі чи півзахисті, Зюле вимагав більше довіри і поваги. Колишній очільник Баварії Карл-Хайнц Румменігге, вже не так обтяжений вимогами тактовності як Олівер Кан, за тиждень до оголошення про угоду із Дортмундом розмірковував щодо ситуації із захисником: «Ніклас має потрібні для оборонця таланти – він високий, сильний, швидкий, хоча можливо слід трохи покращити гру вгорі. Він завжди був корисним для команди, але проблема в тому, що він так і не ствердив себе на цій позиції. Після переходу з Гоффенхайма він був на правильному шляху, але після травми в жовтні 2019 трохи втратив ритм. І якщо б ви в якийсь момент обирали найкращий склад Баварії, Зюле міг в ньому не опинитися. Йому варто було б про це подумати. Баварія добре укомлектована в центрі оборони і без нього. Визнання вимірюється в євро і більше ні в чому, тому я не вірю, що в Баварії якомусь гравцю шкодують уваги чи визанання».

Слова Калле дають змогу оцінити ситуацію через оптику вікон на Забенер-штрассе, адже торік випливла інформація, що Зюле збирався покинути Баварію ще за часів Ковача. Шпігель оприлюднив переписку Мурата Локурлу – колишнього агента Нікласа (і Тімо Вернера заразом), яка викрилась в ході судової тяганини із іншим колишнім агентом. У листопаді 2018 захисник просив з’ясувати, чи хтось із великих англійських клубів цікавиться ним: Арсенал, Ліверпуль, Челсі, але передовсім МЮ. Агент, ймовірно, влаштував зустріч із представниками двох останніх клубів. Рік потому, а саме через кілька днів після розгрому ТТХ в Лондоні 2-7, Зюле, вражений містом і місцевими фанатами, нібито просив дізнатись про варіант зі Шпорами і був націлений після Євро-2020 перебратись в АПЛ. Але потім братохорватський дует звільнили з Баварії, а у Зюле стався розрив хрестів і тривале відновлення, далі трапилася пандемія коронавірусу, вихід на заміну у Фіналі та перемога в карантинній Лізі Чемпіонів. Про Англію було забуто.

Читайте также: Сикан: Ганза — топ-клуб с отличными болельщиками и игроками

Натомість не забуло про неї керівництво, котре в грудні і січні зустрічались із Андреасом Крістенсеном із Челсі (за свідченнями інсайдерів той просить 10-12 мільйонів зарплати), сканували варіанти із іншими потенційними вільними агентами Рюдігером (ще дорожчий) і Гінтером (націлився в АПЛ), та навіть оживили повторні чутки про інтерес до де Лігта з Юве. Жоден із кандидатів не виглядав дешевшою і кращою опцією для мюнхенців. Проте, за твердженням агента, саме пошук заміни, замість переговорів щодо нового контракту, підігрів образу і підштовхнув Зюле до рішення покинути Мюнхен.

Знецінення гравця керівниками за бажання не складно пояснити, якщо дивитись на ситуацію під певним  кутом. Здоровань під четвертим номером на полі справді іноді виглядає пасивним або навіть флегматичним.  Це можна було б пов’язати із острахом перед єдиноборствами людини, що докладає зусиль, аби втримати вагу в межах центнера і пережила два розриви зв’язок коліна (перший стався ще у Гоффенхаймі cім років тому). Моментами він занадто легко опиняється на газоні і вступає у боротьбу лише коли може використати свою беззаперечну перевагу у габаритах. Він часто виключається, коли ігровий епізод зміщується з його зони відповідальності, не захищає простір перед воротами від вторгнення, а намагається не програти свою власну мікродуель опоненту. Хапати нападників зубами за литки, «трощити ворогїв, гнати їх поперед себе під лемент бранців» – це точно не про Нікласа.

Однак слід пам’ятати, що бездоганних гравців не існує і цінність кожного визначає баланс чеснот і вад. Бугай з Франкфурта дуже обережний і дисциплінований біля власних воріт, він не припускається помилок і майже не порушує правила, тому отримує одне попередження на десять повних матчів. Навіть не в кращій формі він продовжує бути швидким захисником – цього сезону розганявся до 33.66 км/год, тоді як моторний Ернандес показав 33.85 на радарі. Абсолютна статистика Нікі далека від лідерів чемпіонату, але дивитись на неї варто крізь лінзу баварського ігрового стилю і вимушеної гри на фланзі. Натомість ніхто в лізі не може зрівнятися з ним у ефективності єдиноборств (68.7% загалом і 73.8% в повітрі), успішності відборів (90%) і точності дальніх передач (70%). Ніклас другий серед центрбеків німецького чемпіонату за проходами і восьмий за передачами вперед. За вміння і любов до дриблінгу на чужій половині вболівальники ротен нарекли оборонця Зюліньо і це вичерпно характеризує його здібності у грі на м’ячі. Колись у Зінсхаймі йому доводилось робити по дві сотні виносів за сезон, але саме зараз Ніклас має найвищий середній бал від Кіккера за всю кар’єру. А дві травми хрестовидних зв’язок забрали по сім місяців кар’єри, але не завадили грати ще краще, ніж до ушкодження.

Мабуть саме на це зважали потенційні роботодавці з АПЛ та Серії А (цікаво, хто саме?), про яких згадував агент центрбека Фолькер Страут. В пресі спекулювали головним чином щодо Ньюкасла і Барселони, але основним претендентом вважався Челсі – нині найбільш німецький клуб за межами БЛ, що володіє достатніми ресурсами і влітку ризикує втратити через закінчення контрактів Аспілікуету, Крістенсена і Рюдігера. Озвучувались навіть зарплатні вимоги у 12-15 мільйонів євро, аж тут до діла взялася жовта Боруссія.

Прикметно, що загітував здорованя на перехід у Дортмунд Матс Хуммельс – еталон німецького центребка останніх поколінь і попередній абвершеф у збірній. За чотири роки Баварія втретє відпускає свого кращого оборонця, і власне Матс був першим з них. Оглядачі пишуть, що в Боруссії Ніклас отримуватиме 11 мільйонів включаючи бонуси, що більше ніж у того ж Хуммельса і Холанда – після продажу Санчо таку зарплату у клубі має лише Марко Ройс. БД беззастережно робить ставку на мордатого хлопця і цьому є очевидні причини. Востаннє вестфаленці пропускали менше 40 голів за чемпіонат ще за Томаса Тухеля в сезоні 2015/16, після наруги від Байєра вони вже мають 36 в поточному розіграші. За подібного стану справ очевидно, що без радикального покращення гри в задній лінії бджоли приречені дивитися баварцям в спину.

Неочікуваною стала рішучість, з якою діяли Вацке, Кель і Заммер. Керівництво жовто-чорних не може погодити новий контракт із Мануелем Аканжі (того сватають в МЮ) і вимушене буде продати його влітку аби отримати якусь компенсацію. І в цю мить вони наважились діяти проактивно, помітили помилку у рішеннях конкурентів і інвестували у реалізацію задуму стільки, скільки було потрібно. В результаті отримають мотивованого гравця, котрий одразу зможе підсилити проблемну позицію і в перспективі замінити Хуммельса, а також простір для трансферного маневру. Тобто зробили саме те, що зазвичай роблять мюнхенці, і саме їх вловили на слизькому.

Нема сумнівів щодо ролі, яку великий захисник покликаний виконувати на Вестфаленштадіоні. Він дещо поступається обидвом дортмундським центрбекам у єдиноборствах на газоні і переважає їх у повітрі, просуванні м’яча вперед, дисципліні і мобільності (середня швидкість на полі 6.8 км/год проти 6.0 у Аканжі і 6.5 у Хуммельса), тому початок атак і підстраховка партнерів мають бути його першочерговими обов’язками. Крім ігрового аспекту, його прихід має і психологічну роль – показати гравцям і вболівальникам Боруссії, що клуб готовий до змін і дорогих рішень. У цьому амбіції гравця і роботодавця збігаються. У свої 26 Зюлє вже матиме 9 років виступів і найбільшу кількість трофеїв серед дортмундців,  а також нагоду отримати досхочу визнання і відповідальності.

Цікаво, що найбільше постраждав у цій ситуації капітан Баварії і збірної Німеччини. «Це страшенно нас усіх роздратувало. Дуже шкода, коли відвалюється наріжний камінь всієї оборони. Нам його буде не вистачати. Добре що він грає у збірній і ми не загубимо зв’язок», – розпереживався Нойєр. Його можна зрозуміти, адже за весь час перебування в Бундеслізі за Баварію завжди грали захисники збірної, і то кращі. Цього ж літа мюнхенці вперше в історії ризикують опинитись без німців в обороні!

Трансферне сальдо за 10 останніх сезонів

Іван Бойків