Sportarena

Чемпіон світу 2019 року Мусолітін: «Приємно стати частиною Естерсундуа. Сподіваюся допомогти команді вирішувати свої цілі та завдання»

Одесит Микола Мусолітін – один із плеяди переможців Мундіалю U20. Він виїхав у зарубіжні чемпіонати невдовзі після тріумфу та змінив уже четверту команду за кордоном

Чемпіон світу 2019 року Мусолітін: «Приємно стати частиною Естерсундуа. Сподіваюся допомогти команді вирішувати свої цілі та завдання»

У понеділок, 6 березня, шведський Естерсунд розпочинає сезон 2023 кубковим матчем з Вестеросом. Зустріч двох учасників Супереттану – так у Швеції називається аналог нашої Першої ліги – для українського футболу досить цікава. Адже в Естерсунді, клубі, звідки доріс до Челсі Грем Поттер, є одразу два наші земляки – киянин Мирослав Мазур (колишній захисник Динамо, Шахтаря та молодіжної збірної України) та одесит Микола Мусолітін. Син відомого футболіста Чорноморця та збірної України Володимира Мусолітіна.

Чемпіон світу 2019 року U20, колишній гравець Чорноморця, а також клубів Польщі, Латвії та Німеччини, в інтерв’ю Sport Arena розповів про закордонний етап своїх виступів.

«Отримавши запрошення в Естерсунд, одразу купив квиток на літак і полетів до команди»

– Насамперед – вітання з переходом. Як вас прийняли в Естерсунді, які перші враження від клубу, міста та нової для вас країни?

– Дякую за вітання, мені приємно бути частиною цієї команди. Хлопці прийняли мене дуже тепло із цим проблем не було. Мої перші враження дуже позитивні, це професійна команда, яка має свої цілі та завдання. Що стосується міста, то це маленьке затишне місто, тут є все для життя.

– Хотілося б трохи ясності щодо вашого переходу: чи ви встигли пройти збори зі своєю новою командою, чи проходили перегляд, скільки днів перебуваєте разом із новими одноклубниками?

– Я прилетів до Естерсунда на перегляд у перший день турецьких зборів, тож, можна сказати, пройшов із командою всі збори. Загалом у Туреччині ми знаходилися 14 днів і потім повернулися до Швеції.

– А як узагалі виник варіант з Естерсундом? Хто запропонував вам цей перехід, як довго тривали переговори?

– Мені зателефонував агент, сказав, що є варіант полетіти на перегляд до Туреччини до цієї команди, я одразу купив квиток на літак і полетів.

– Як оціните свою готовність? У якій формі ви і як давно не грали?

– Задоволений, що зумів пройти з командою збори, зараз я перебуваю у такій самій формі, як і решта гравців.

– Востаннє ви грали за німецький клуб Пфорцхайм. Поверхове вивчення статистики вразило: чотири матчі – чотири перемоги, причому, у першому ж виході у “старті” ви відзначилися голом. Що це була за команда і якою була ваша мотивація за неї пограти?

– Моя мотивація була – грати у футбол, я не хотів сидіти без діла. На той момент я проживав у Німеччині біля міста Пфорцхайм, і, щоб не втратити своєї фізичної форми, вирішив тренуватися і грати за цю команду, поки не знайду варіант кращий. Пфорцхайм в Оберлізі Баден-Вюртемберг – у лідерах, хлопці вирішують свої завдання. На якомусь етапі ми допомогли один одному, удачі їм у майбутньому.

«Я був у шоці, коли тренер запропонував грати у захисті. Але далі з цієї позиції ще й асисти робив»

– Давайте згадувати ваш початок як легіонера. Ось ви, нещодавній чемпіон світу серед юнаків, їдете до Валмієри. Ваш переїзд за кордон практично збігся з часом з початком пандемії коронавірусу. Ви застали все це божевілля в чужій країні. Як це виглядало у Латвії, з якими труднощами довелося зіткнутися?

– О так! Все було закрито, окрім продуктових магазинів. На вулиці треба було ходити в масці, перед кожним нашим тренуванням ми робили тести на ковід, не перевдягалися в роздягальнях і намагалися взагалі не контактувати із зовнішнім світом.

– У Валмієрі ви вибороли місце в основі і досить стабільно провели 2/3 сезону. Ваша команда у підсумку увійшла до трійки найкращих. Чи вдалося втілити в життя, що хотіли в цьому клубі?

– У Валмієрі, я був задоволений своєю грою і тим, що допоміг команді потрапити до трійки найкращих команд Латвії. Були свої аспекти нефутбольного характеру, але у спортивному плані це був необхідний досвід.

– Чи правда, що вас намагалися зробити в клубі правим захисником? І як успіхи?

– Це правда. Наш тренер [Тамаз Пертія] вирішив поставити мене на нову для мене позицію. Можна сказати, це й стало особливим для мене у Валмієрі. Пам’ятаю, як тренер сказав, що бачить мене в амплуа правого захисника, я був тоді шокований почутим, але згодом у мене почало виходити добре грати на цій позиції і віддавати гольові передачі.

– Кажуть, латвійський футбол піднімається – ФК Рига по грошах цілком можна порівняти з Динамо (Київ), є досить непогані легіонери. Ваші враження зсередини хороші чи погані?

– Я вважаю, що латвійський футбол недооцінений. Ви можете це бачити на турецьких зборах – як грають латвійські команди з українцями [грають непогано, наприклад, у лютому Валмієра розійшлася миром із Динамо – 1:1 – прим. Авт].

– У клубі вам працювалося добре? Напевно, допомагав освоїтися колишній динамівець Віталій Ягодінскіс?

– У плані футболу у Валмієрі працювалося добре. З адаптацією були певні проблеми, оскільки був мовний бар’єр. Ягодінскіс так – згадував, який був рівень футболу в УПЛ, зіркових футболістів у Динамо (Київ) та який був тренувальний процес там налагоджений.

– Чому наприкінці сезону ви не грали за Валмієру і в результаті залишили латвійський клуб?

– Скажу так: я не грав наприкінці сезону у Валмієрі не через футбольні речі, а через фінансову ситуацію. Клуб перестав платити зарплату, і суд ФІФА схвалив мій перехід до Лехії.

– Латвія – «справжня Європа» чи ближча до нашого варіанту?

– Як мені здалося, Латвія ближча до нашого менталітету, добробуту та порядку.

«Суд ФІФА схвалив мій перехід до Лехії»

– Чи правда, що Лехія стежила за вами з часів чемпіонату світу 2019?

– Навіть не знаю, мені про це ніхто нічого не говорив.

– Лехія на той момент була топ-клубом у Польщі: третє місце у минулому чемпіонаті, чинний володар Кубка та Суперкубку, нещодавній учасник єврокубків. У який момент щось пішло не так і чому команда була такою нестабільною?

– Це питання потрібно ставити не мені, а тренеру. Я можу сказати лише одне – команда віддавалася на тренуваннях та іграх на всі 100 відсотків.

– Ви, як новачок, опинилися в клубі, який виступав гірше за попередні сезони. Як у команді це сприймали? Наскільки важко було пробиватися у такому “сезоні турболентності”?

– Ніяк не сприймали. Акцента у команди на цьому не було, всі продовжували працювати і намагалися перемагати у кожній грі.

– Ви лише кілька разів зіграли у першому сезоні, трохи більше – у другому. Причому за рік у Лехії кілька разів змінилися тренери. Яка була специфіка у них, хто – Петро Стоковець чи Томаш Качмарек – більше довіряв?

– Так, я лише кілька разів зіграв у першому та другому сезоні, але старався і працював на тренуваннях, щоб довести, що готовий грати основі. Але у кожного тренера своє бачення на гравців і на план гри, тому не все залежить від футболістів. У мене більше позитивних емоцій залишилося від роботи з Томашем Качмареком, він був більш відкритим до футболістів та чесний із ними, а це дуже важливі якості для тренера.

– Як вам сама Екстракляса та саме гравці у Лехії? З цього чемпіонату вийшли Левандовськи, Зелінськи, Щенсни. Хто були головними зірками польського футболу на той момент і хто з Лехії вийшов у великий футбол?

– Сильний чемпіонат та дуже цікавий. Мені шалено подобалося в ньому те, що він непередбачуваний. У нас у команді був Флавіо Пайшао, він легенда клубу і у Польщі його дуже любили, можна сказати, що він був однією з головних зірок у країні на той момент. До речі, щодо переходів у великий футбол, від нас пішли кілька футболістів у французький Страсбург, італійську Болонью та шотландський Рейнджерс. Так що так – за чемпіонатом Польщі скаути стежать.

– Як оціните для себе рік у Польщі? Наскільки важким було рішення знову змінити чемпіонат?

– У Польщі я не розкрився на сто відсотків. Щось у мене виходило, а щось не виходило, тому не можу сказати, що я був задоволений собою в той момент. Але плюс у цьому є – я виніс кілька важливих уроків для себе. Коли ти не граєш у команді, ти частіше думаєш про зміну клубу. Так само було і в мене. Я хотів поміняти команду, щоб я мав більше ігрової практики.

«Здивувався, коли побачив, що Олександр Васильович Петраков очолив Вірменію»

– Незабаром буде чотири роки після перемоги України на чемпіонаті світу U20. Якими є ваші враження від прогресу команди-чемпіона 2019 року? Що думаєте про прогрес Луніна, Попова, Коноплі, решти хлопців?

– Чесно сказати, я намагаюся зосередитися на своїй кар’єрі, мене зараз не дуже цікавлять прогрес інших футболістів.

– Чи були здивовані, коли Петраков очолив Вірменію? Це буде вдалий період?

– Я здивувався, коли побачив цю новину. Сподіваюся, у Олександра Васильовича все вийде з цією командою і будуть позитивні результати.

– Як оціните роботу Петракова у збірній України? Чи не було враження, що йому так і не вдалося за ці півтора року встигнути зробити щось цілісне?

– Думаю, якби йому дали ще трохи часу, був би кращий результат. Не можна забувати, що він тренував збірну у дуже важкий час, не кожен міг би показати позитивний результат.

– Взагалі, підтримуєте контакти з хлопцями із “золотої” збірної? Дружна була команда?

– У мене залишилися добрі стосунки з усіма хлопцями зі збірної, впевнено можу сказати, що у нас була дружна команда, це частково допомогло нам виграти чемпіонат світу.

– Як ваш тато? Як ваші рідні у Львові? Страшні обстріли не зачепили ваших близьких?

– Дякую за переживання, слава богу, всі живі та здорові. У мене майже всі рідні поїхали до Німеччини, тільки батько лишився в Одесі.

– Зараз дуже приємно, що знову входите в ігровий ритм. Які цілі ставите собі в Естерсунді?

– Головна моя мета на даний момент – закріпитись в основному складі та допомагати команді вигравати у всіх турнірах.

– Наставник Челсі Поттер пробивався у великий футбол із цього клубу, і тоді Естерсунд знатно “возив” і обігрував у тому числі наші команди, Зорю. Що у клубі про нього говорять?

– У клубі я чую про нього лише позитивні речі. Сподіваюся, у Челсі у них із Мудриком все буде добре і вони досягнуть своїх цілей.

‒ У такому разі побажаємо, щоб легіонери Мазур та Мусолітін допомогли Естерсунду повернутися до вищого дивізіону, а там і про єврокубки можна буде замислитись. Ні пуху!

варіант матеріалу

Ставки на спорт от лучших букмекеров, регистрируйтесь и забирайте бонусы.

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena