Sportarena

Десять легіонерів Динамо, за яких київському клубу має бути соромно

Згадуємо головні трансферні провали біло-синіх.

Десять легіонерів Динамо, за яких київському клубу має бути соромно

Факундо Бертольо, Agencia RBS

У історії київського Динамо було чимало трансферів футболістів, які з тих чи інших причин не змогли заграти в столичній команді. Багато з них приходили в клуб вже в статусі сформувованих футболістів, деякі з них до того моменту вже зробили собі ім’я в Європі, інші – тільки після того як залишили Динамо змогли заявити про себе. Одним з останніх таких переходів можна сміливо називати підписання перуанського Карлоса Самбрано, який за два роки в Києві не зіграв жодного матчу за першу команду, але при цьому примудрився стати срібним призером Кубка Америки 2019, будучи основним захисником своєї національної збірної.

Таких прикладів за останні двадцять років можна навести чимало. Був в Києві і бразилець Рафаель – один із найкращих легіонерів в історії німецької Бундесліги, все ще згадується трансфер Ніко Кранчара – екс-півзахисника збірної Хорватії і Тоттенхема, а також переходи Бенуа Тремулінаса, Адміра Мехмеді, Марко Рубена, Андре і багатьох інших гравців, клас яких не піддається сумніву. Всі вони не заграли в Динамо з різних причин: хтось не знайшов спільної мови із головним тренером, хтось не зумів адаптуватися в Україні, а комусь завадили розкритися травми.

Але є в історії Динамо також ряд легіонерів, за яких має бути соромно селекційному відділу київського клубу. Цих футболістів спочатку непотрібно було запрошувати в команду, вони не могли стати реальним посиленням складу, а в певних випадках були тягарем для клубу протягом багатьох років. Про цих гравців не прийнято згадувати в вболівальницьких колах, а фанати інших клубів завжди будуть призводити даних виконавців як приклад неправильної і ганебної трансферної політики столичного клубу.

Леандро Машадо

Один із найперших бразильських легіонерів Динамо, який прийшов в команду разом зі своїм співвітчизником Діого Рінконом в липні 2002 року. І якщо у Рінкона вийшло побудувати в Києві досить успішну кар’єру, то Леандро став одним з найзагадковіших персонажів в історії Динамо. Бразильський нападник провів у Києві всього півроку, встиг зіграти 5 матчів в чемпіонаті України, у яких забив 2 голи. Цікаво, що один з голів Леандро став тисячним для Динамо в офіційних матчах.

Наприкінці 90-х років бразилець встиг пограти за Валенсію та Спортинг, а на батьківщині представляв такі відомі клуби, як Фламенго і Інтернасьонал. В його активі також два матчі за національну збірну Бразилії і один забитий гол. Можливо, Леандро не був найгіршим легіонером в історії київського клубу, але проявити себе на належному рівні йому себе не вдалося. Після Динамо, Машадо встиг пограти за кілька різних клубів, включаючи Сантос, виступав два роки в Південній Кореї, а завершив ігрову кар’єру в 2008 році в скромному бразильському Спорт Ресіфі.

Серед причин, які не дозволили бразильцеві заграти в українському клубі, найчастіше називають погану фізичну форму, пов’язану із зайвою вагою. Існує й альтернативна версія – дружина Леандро залишилася не в захваті від Києва та суворого клімату і наполягла на переїзді в іншу країну. У будь-якому випадку, форвард опинився в Україні не в найкращий час і його перехід спочатку виглядав дуже сумнівно

Факундо Бертольо

Аргентинець переходив у Динамо в 2010 році в статусі футболіста своєї національної збірної: перед чемпіонатом світу Дієго Марадона викликав юного півзахисника на товариську гру з Гаїті і той не підвів, забивши два голи в тій зустрічі. На мундіаль Факундо в результаті не поїхав, але сподобався скаутам київського клубу, які протягом року стежили за успіхами талановитого аргентинця.

Факундо Бертольо, Instagram.com

Динамо придбало Бертольо за 3,6 мільйонів євро у Колона, а сам футболіст підписав контракт з клубом на 5 років. За ці роки аргентинський хавбек зумів зіграти всього 4 поєдинки за біло-синіх в УПЛ – лише цього факту достатньо, щоб оцінити цей трансфер. На початку своєї кар’єри в Динамо Факундо переслідували травми, а коли півзахисник остаточно відновився, то банально став не потрібен тренерському штабу команди.

Протягом усіх п’яти років Бертольо поневірявся по орендах, але ні в одному з клубів не зумів переконати наставників Динамо в своїй профпридатності. У 2015 році футболіст отримав статус вільного агента, потім пограв на Кіпрі і в Казахстані, а зараз захищає кольори аргентинської Альдосіві.

Еммануель Окодува

Мало хто із легіонерів може похвалитися тим, що в Україні грав одразу за два найкращі клуби – Шахтар і Динамо. Правда у випадку з нігерійцем Окодувою дієслово «грав» аж надто гучне, адже і в донецькому клубі, і в київській команді Еммануель швидше значився. У складі Гірників він провів всього три гри в чемпіонаті України, а за біло-синіх і зовсім не зумів дебютувати в офіційному матчі за першу команду.

Окодува перейшов у Динамо в 2008 році і підписав довгострокову угоду, маючи за плечима солідний досвід виступів в чемпіонаті України. До Шахтаря, він відмінно проявив себе в київському Арсеналі, а в сезоні 2005/06 і зовсім став одним із найкращих бомбардирів першості, розділивши це звання з нападаючим донецького клубу Брандао.

У київській команді нігерійцю складно було конкурувати з тодішніми нападниками першої команди, а саме його підписання, як часто це буває, викликало більше запитань, ніж відповідей. Черговий недоцільний перехід, який негативно позначився на всій кар’єрі колись перспективного форварда, який був пов’язаний контрактом із Динамо і був змушений поневірятися по орендах в Кубань і кіпрські клуби. Останні роки ігрової кар’єри Окодува провів в Україні, виступаючи за аматорський Сокіл з села Михайлівка-Рубежівка, що під Києвом.

Харрісон Отальваро и Хосе Морено

Нерозлучні колумбійські легіонери, яких не можна розглядати окремо, адже все, що відбувалося з ними в Динамо, вони робили разом: разом приїхали, разом дебютували і разом залишили український клуб. Кияни взяли обох футболістів в оренду в кінці літа 2006 року і навіть не зуміли заявити їх на матчі чемпіонату України.

Хосе Морено

Колумбійці дебютували за біло-синіх в матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти Стяуа, вийшовши на заміну у другому таймі. Ту гру Динамо програло на своєму полі з рахунком 1:4 – це один з найбільш провальних матчів киян у єврокубках, який, до слова, став останнім для Отальваро і Морено в футболці українського клубу. Тодішній головний тренер Динамо Анатолій Дем’яненко більше не наважувався підпускати легіонерів до матчів за першу команду і незабаром обидва залишили Україну.

Харрісон Отальваро

Обидва футболісти закінчили професійну кар’єру, нічим примітним за роки своїх виступів не відзначившись. І якщо Отальваро після Динамо більше не ризикнув повертатися в Європу, граючи в різних південноамериканських клубах, то Морено, виступаючи за аргентинський Індепендьєнте, примудрився двічі побувати в оренді в Стяуа.

Александар Пантіч

Сербський захисник перейшов у Динамо в січні 2017 року на правах вільного агента і перші свої півроку вважався стабільним гравцем першої команди, який мав довіру тодішнього тренера Сергія Реброва. Все змінилося в новому сезоні, коли український наставник пішов з команди, а на його місце прийшов Олександр Хацкевич, який не особливо розраховував на легіонера з Сербії.

Александар Пантич Динамо
Александар Пантіч, twitter.com/DynamoKyiv

Захисник отримував все менше ігрового часу, а в тих матчах, в яких з’являвся на полі, виглядав вкрай непереконливо. Пантіч все частіше «радував» уболівальників не грою за Динамо, а свіжими постами в Інстаграме, а потім і зовсім пішов в оренду в іспанський Кадіс. У клубі з Сегунди серб не зіграв жодного матчу і всього лише двічі потрапляв в заявку команди на гру, а більшу частину орендного терміну футболіст відновлювався після операції на меніску.

2 вересня 2019 року Пантіч знову отримав статус вільного агента. На даний момент сербський захисник перебуває в пошуку нового місця роботи, а останнім клубом куди сватали проблемного гравця була японська Омия Ардія. У квітні цього року Александару виповнилося 28 років і складно уявити, що з таким резюме колишній футболіст Динамо виявиться в пристойній команді.

Майкл

Ще один бразильський екс-легіонер Динамо, трансфер якого спочатку вважався авантюрою. Кияни купили Майкла влітку 2007 року за 4 мільйони доларів, і бразилець мав скласти компанію іншим своїм співвітчизникам в клубі, яких до того моменту було чимало. Варто сказати, що Майкл з перших же матчів став основним гравцем команди, а в першій грі проти київського Арсеналу і зовсім оформив дубль.

Але ближче до кінця року статус бразильця в обоймі столичного клубу став не таким стійким, і він все рідше потрапляв навіть у заявку команди на матчі чемпіонату. Незабаром головним тренером Динамо став Юрій Сьомін, який відправив Майкла в дубль, тим самим завершивши його кар’єру в українській команді. Далі були оренди в різні бразильські клуби (Сантос, Ботафого, Фламенго, Португеза Деспортос), але ніде атакуючому хавбеку так і не вдалося себе проявити.

Бразилець кілька разів повертався до київського клубу, якому до того моменту давно вже не був потрібен. Останній матч на професійному рівні Майкл зіграв за Боа 1 березня 2017 року рамках Кубка Бразилії, завершивши кар’єру в 34 роки.

Нанні

Кар’єра цього аргентинського форварда в Динамо – одна з найбільших загадок в історії українського футболу. В останні дні літнього трансферного вікна 2003 року Динамо вдалося домовитися про перехід нападника Нанні за майже п’ять мільйонів доларів. Справи у аргентинця в новому клубі не задалися з перших днів: біло-сині не змогли заявити футболіста на матчі чемпіонату України, тому легіонеру довелося задовольнятися іграми за другу команду і матчами в Лізі чемпіонів. За дубль Динамо Нанні зіграв 8 матчів і забив 9 голів.

Роберто Нанні, twitter.com/elpibedeazul

Через півроку футболіст отримав можливість грати в чемпіонаті України, але до того моменту, схоже, тренерський штаб Динамо забув про існування такого гравця. Нанні в основному з’являвся лише в поодиноких матчах на Кубок України, де йому вдалося відзначитися тричі і зіграв один матч в чемпіонаті проти Закарпаття, в якому відзначився переможним голом. Далеко не найгірша результативність, яка, втім, не вразила тренера киян Йожефа Сабо, який роком раніше посприяв переїзду аргентинця в Україну.

Як і у випадку з багатьма іншими легіонерами київського клубу, Нанні відправився по орендах в різні європейські команди. В іспанській Альмерії в перших трьох матчах аргентинець забив п’ять голів, але на більше його не вистачило. В Італії, де форварда грав за Сієну, Мессіни і Кротоні, йому також не вдалося голосно заявити про себе. Контракт Нанні з Динамо закінчився в 2008 році, і він правах вільного агента перейшов у Велес Сарсфілд, з яким через рік виграв Клаусуре. Ігрову кар’єру нападник завершив в 2017 році, після чого став спортивним директором парагвайського Серро Портеньо.

Балаж Фаркаш

Йожеф Сабо приклав руку до переходу ще одного футболіста, якому не судилося стати зіркою київського клубу. Йдеться про угорця Балажа Фаркаша – «нового Ліонеля Мессі», як тоді називали його в українській пресі. На жаль, крім зовнішньої схожості, ніяких інших ознак порівнювати цього угорського легіонера з одним із найкращих футболістів в історії не було.

Фаркаш виступав за Динамо з 2006 по 2010 рік і за цей час встиг зіграти лише п’ять матчів в рамках чемпіонату України, частіше лікувався і відновлювався від різних травм і пошкоджень і лише зрідка з’являвся в складі молодіжної команди. На самому початку своєї кар’єри в українській команді він запам’ятався хет-триком у ворота німецького Гамбурга в одному із передсезонних матчів і це, мабуть, єдиний епізод за всі п’ять років в Динамо, який можна занести йому в актив.

Зараз колись талановитому і перспективному угорцю вже 32 роки, після Динамо він повернувся на батьківщину, де також в повній мірі не зумів проявити себе, помінявши кілька клубів. На даний момент Фаркаш захищає кольори Халадаш, який виступає в другому угорському дивізіоні.

Олександр Філімонов

Один із найдивніших і незрозумілих трансферів в історії київського клубу – на не саму проблемну позицію в 2001 році був запрошений російський воротар Філімонов, який втратив місце в стартовому складі московського Спартака. Росіянин мав замінити у воротах Олександра Шовковського, який отримав серйозну травму і вибув на тривалий термін, але в підсумку програв конкуренцію Віталію Реві.

Даний перехід був неоднозначно сприйнятий вболівальниками команди, які все ще пам’ятали фейл голкіпера в матчі збірних України та Росії після удару Андрія Шевченка зі штрафного. Філімонов ніколи не відрізнявся пристойною надійністю і мав украй суперечливу репутацію, а його переїзд до Києва лише підтвердив авантюрність такого рішення. У складі Динамо він провів всього чотири в рамках чемпіонату і кілька ігор в Лізі чемпіонів, після чого повернувся в Росію, підписавши контракт з Ураланом.

варіант матеріалу

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena