Sportarena

Філіппов: Радий, що в Україні є футбол. Дякую ЗСУ та всім, хто допомагає очищати нашу землю від ворога

Форвард Сент-Трюйдена – про сезон у Ризі та плани на майбутнє

Філіппов: Радий, що в Україні є футбол. Дякую ЗСУ та всім, хто допомагає очищати нашу землю від ворога

Александр Филиппов, facebook.com/rigafootballclub

Екс-нападник Арсенала і Десни, який зараз перебуває на контракті в Сент-Трюйдені, Олександр Філіппов, котрий відіграв у 2022-му році за Ригу, в ексклюзивному інтерв’ю SportArena поділився емоціями від виступів у латвійському клубі, розповів би про плани на майбутнє, а також висловився щодо свого колишнього одноклубника Михайла Мудрика.

Читайте також: Повний розклад чемпіонату світу-2022

– Завершився сезон у чемпіонаті Латвії. Рига стала другою. Як оціниш такий результат?

– Рига завжди має максимальні завдання і в чемпіонаті, і в Кубку. Тому в нас, звісно, ​​було завдання стати чемпіонами Латвії. Боролися за чемпіонство до останнього туру. Тому друге місце теж непоганий результат, але в той же час було завдання стати першими. Якщо порівнювати з минулим роком, коли Рига була четвертою, то цього сезону ми зробили крок уперед. Але трошки забракло для того, щоб стати чемпіонами. Я бажаю успіху хлопцям наступного року та обов’язково стати чемпіонами. Бажаю зробити все можливе та неможливе. Як би там не було, у нас був добрий, чудовий сезон. Ми посіли друге місце. Тому можна сказати, що є куди зростати далі.

Читайте також: Український слід на чемпіонаті світу-2022. За ким слідкувати у Катарі

– Що скажеш з приводу чемпіона – Валмієри? Там теж грає троє українців.

– Валмієра цього сезону справді по праву стала чемпіоном, як би неприємно це не звучало для Риги. Вони більш рівно пройшли повністю всю дистанцію. А в нас були і злети, і падіння. Тільки під фініш чемпіонату ми трохи вирівнялися. Але все одно не вистачило кілька очок, які втрачали на початку та в середині дистанції. Тому я вважаю, що Валмієра – хороша команда. Вони добре пройшли сезон та закономірно стали чемпіонами.

Читайте також: Чемпіонат світу-2022: без натуралізації обійшлися лише чотири збірні

– Якщо говорити про єврокубки, то у Лізі конференцій вам вдалося пройти Деррі Сіті та Ружомберок. Але потім ви програли Жил Вісенте. Як оціниш гру Риги у Європі?

– Вважаю, що ми виступили досить непогано, пройшли два раунди. Добре зіграли та впевнено пройшли Деррі Сіті, а також Ружомберок. А з Жил Вісенте ми вдома зіграли 1:1. На виїзді поступилися 0:4. Але бувають такі рахунки, не за грою. З чотирьох голів, можна сказати, три ми подарували супернику. Але, звісно, ​​Жил Вісенте відрізнявся від попередніх суперників. Жив Вісенте – дуже технічна та мобільна команда. Тому, якби ми не припускалися так багато помилок особливо в гостьовому поєдинку, то все склалося б трохи по-іншому. Тому оціню виступ у єврокубках на тверду четвірку.

А Жіл Вісенте – хороша командою. Там грають дуже швидкі, мобільні, технічні хлопці, котрі правильно займають на полі свої позиції. Вони вміло користувалися нашими помилками. Тож вони по праву пройшли далі.

– Ти забив Деррі Сіті на виїзді до Північної Ірландії. Цей гол один із найважливіших у твоїй кар’єрі?

– Так не скажу. У мене були дуже приємні, пам’ятні та красиві голи до цього. Просто цей гол був важливим і для мене, і для команди. Це була для мене дебютна гра у єврокубках. Вийшло, що одразу забив гол, а ми здобули перемогу! Є що згадати! Але це точно не найважливіший гол у моїй кар’єрі. Сподіваюся, найважливіші голи у моїй кар’єрі будуть у майбутньому обов’язково.

Олександр Філіппов (зліва), Getty Images

– Стадіон у Північній Ірландії, на якому забив, не сниться?

– Ні, не сниться (сміється). Так можуть усі стадіони снитися, на яких забиваєш голи. Але що мені сподобалося на цій арені, то це підтримка фанатів. Хоч поле там синтетичне, а стадіон невеликий – тисяч на п’ять, за тим як підтримували свою команду місцеві фанати, було приємно спостерігати. Вони справді створили чудову атмосферу, гнали свою команду вперед. Це додає агресії, бажання, пристрасті перемогти. Добре, що ми впоралися з цим. Ми зіграли у гарній атмосфері, перемогли – 2:0.

– Будучи у Ризі, ти грав під керівництвом двох тренерів. Спершу це був іменитий німець Торстен Фінк, а з 7 червня команду очолює хорват Сандро Перкович. Що скажеш про цих фахівців?

– Так, справді так вийшло, що протягом року у нас було два тренери. Коли я прийшов до команди, наставником був Торстен Фінк. Це чудовий фахівець із чудовим тренерським штабом. Гарний, грамотний наставник зі своїм баченням гри. Тому досить приємно працювалось із ним. Шкода, що він так рано перейшов до іншої команди. Але ж це футбол! Футболісти та тренера змінюють клуби. Так склались обставини. Так, згодом прийшов хорватський фахівець Сандро Перкович. Звичайно, з ним були трохи інші вимоги. Можна сказати, що йому дісталася готова команда, в гру якої він зробив якісь корективи. Тому з кожним фахівцем працювалося досить зручно і комфортно.

Читайте також: Аналітики серйозно зменшили шанси Аргентини на перемогу на ЧС-2022 після поразки Саудівської Аравії. Але є один нюанс

– У вас у команді дуже багато легіонерів із різних країн. Якою мовою спілкуєтеся і як знаходите порозуміння?

– Здебільшого спілкування відбувається англійською мовою. Більшість хлопців розуміють його. Але є хлопці, які розмовляють французькою та не розуміють англійську. Тоді ті, хто добре знають англійську та французьку, допомагають тим, хто не розуміє англійську. Тому жодних проблем у комунікації не виникало. Футбольна мова вона одна.

– З ким найбільше потоваришував у Ризі?

– Це і Владлен Юрченко та Юра Вакулко. Ми, українці, намагалися триматись разом. У принципі, з усіма знаходили спільну мову. Усі доброзичливі, добрі пацани. Усі без проблем завжди спілкувалися, знаходили час щось обговорити. Дякую і місцевим латишам, які завжди нам допомагали та підказували. Але більше комунікації та спілкування у нас було, мабуть, із латишами.

– Які твої найближчі плани? Чи плануєш залишитися в Ризі?

– Зараз уже настала відпустка. Тому є час трохи перевести дух і набратися сили. Контракт із Ригою у мене до 1 грудня. Тож у Ризі я навряд чи залишусь. Першого січня я вже маю бути в Бельгії. А там дивитимемося щодо ситуації. Якщо я не буду потрібен у Сент-Трюйдені, шукатиму нову команду, де я буду потрібен і де я отримуватиму стабільну ігрову практику, а також ставитиму перед собою максимальні завдання.

Читайте також: Україна проти учасників чемпіонату світу-2022: не грала проти шести збірних, загальний негативний баланс

– Хочеться залишитися в Сент-Трюйдені чи шукатимеш нову команду для оренди?

– Ще не було жодних розмов ні з тренером, ні з директором. Тому вже після приїзду до Бельгії буде детальніша інформація.

– Чи стежиш за нинішнім сезоном УПЛ?

– Звичайно, стежу. Намагаюся по можливості дивитися якнайбільше матчів. Радий, що в Україні є футбол, що грають. Тож приємно спостерігати за всіма хлопцями. Приємно, що вони мають роботу. Дякую нашим захисникам, дякую всім тим, хто захищає нашу землю. Дякую, що дають хлопцям можливість займатися улюбленою справою. Дякую ЗСУ, дякую всім тим, хто допомагає очищати нашу землю від ворогів.

– Що скажеш із приводу виступу українських клубів у єврокубках?

– Непогано виступили Шахтар та Дніпро-1, які продовжать грати у єврокубках. Напевно, не оскільки багато хто розраховував і не так, як самі кияни розраховували, виступило Динамо в Лізі Європи. Але, мабуть, такий період був. Стався якийсь надлом. Команді є що переосмислити, є що змінити. Динамо має досвідченого фахівця та хороших футболістів. Я думаю, вони всередині себе розберуться і наступного року не припустяться таких помилок. Цього я їм бажаю. Бажаю також Шахтарю та Дніпру-1 якнайдалі пройти в єврокубках, щоб набрати побільше очок для рейтингу та престижу нашої країни.

Читайте також: Битва брендів на чемпіонаті світу-2022. Nike обійшов усіх

– Можеш сказати пару слів про Михайла Мудрика, з яким ти пограв за Десну? Як тобі прогрес Михайла?

– За Мішу Мудрика вже багато чого сказано. І, я думаю, найкраще за нього каже його статистика та гра, яку він зараз показує. Він справді прийшов маленьким хлопчиком, який просто любив пофінтити, побігати, погратись із м’ячем. Зараз він потихеньку перетворюється на справжнього чоловіка-футболіста. Мишко по праву доводить своєю грою, що він вміє грати у футбол, що він любить грати у футбол, що він хоче рости. Це найголовніше! Я йому бажаю всіляких успіхів! Віру в себе має. Нехай продовжує працювати, як він це робить. Я знаю і вірю, що на нього чекає велике майбутнє!

– Що чекаєш від чемпіонату світу-2022?

– Це єдиний чемпіонат світу, де, мабуть, немає явного фаворита. Є топ-збірні, які завжди виступають на мундіалі та ставлять перед собою максимальні завдання. Це ті ж латиноамериканські збірні Бразилія та Аргентина. За ці команди добрі футболісти високого класу виступають. Виділю також Францію, Іспанію, Німеччину та Англію. Назвати свого фаворита не так просто. Але, можливо, віддам перевагу Бразилії чи Аргентині.

Дмитро Котков

варіант матеріалу

Ставки на спорт от лучших букмекеров, регистрируйтесь и забирайте бонусы.

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena