Sportarena

Геннадій Ганєв: «З Бероє ми обіграли ЦСКА 1948. У результаті я опинився у їхньому складі»

Ганєв - про болгарські виступи, армійські «клони», найперспективнішого молодого українського нападника, як вилетіти 2,5 рази і заробити шампанське за 22 удари по своїх воротах

Геннадій Ганнєв: «З Бероє ми обіграли ЦСКА 1948. У результаті я опинився у їхньому складі»

В Україні Ганєва чудово пам’ятають уболівальники одразу кількох команд – Чорноморець (Одеса), Нива (Вінниця), Сталь (Алчевськ), Гірник (Кривий Ріг), Зірка (Кропивницький), Інгулець (Петрово). «Котячий» стиль, блискавична реакція, пластика у стрибках та сміливих виходах.

Здавалося, Геннадій зросте згодом до УПЛ із петровцями, проте п’ять років тому він наважився на радикальний крок у своїй кар’єрі – підписав контракт із клубом болгарської Вищої ліги, і в першому ж матчі відіграв так, що зупинив чемпіона країни та отримав шампанське як найкращий гравець .

Читайте також: Чемпіон світу 2019 року Мусолітін: «Приємно стати частиною Естерсунда. Сподіваюся допомогти команді вирішувати свої цілі та завдання»

Зовсім скоро, 12 березня, в Болгарії відбудеться чудовий матч ЦСКА-Софія – ЦСКА-1948 (перше місце чемпіонату проти третього). Тільки ми, у кого споконвіку з’являються дива типу СК Волинь-1, Арсенал-Київ, Металіст 1925, СК Дніпро-1, Карпати-1963 тощо, зрозуміємо тонку душевну організацію братів-слов’ян. І у складі одного з «армійських» клубів Болгарії – одразу два наші земляки. Один із них, як ви вже здогадалися, Геннадій Ганєв.

«Коли зателефонував президент клубу ЦСКА 1948, я довго не роздумував»

– Насамперед, прийміть вітання з перемогою 6:0 над софійським Локомотивом. Цього сезону, здається, ЦСКА 1948 втретє перемагає з розгромним рахунком. Як відчуття?

– Дякую за вітання! Так, наша команда на ходу зараз, у клубу ЦСКА 1948 великі амбіції, стоять високі завдання, які потрібно виконати. Відчуття, можна сказати, захоплююче – бо наша команда пише свою історію!

– Це ваш четвертий болгарський клуб – і кожний перехід для вас як підвищення. Як з’явився варіант із ЦСКА 1948 і чи довго сумнівалися, перш ніж прийняти такий виклик у своїй кар’єрі?

– Так, справді, коли приїхав до Болгарії, то все складалося не дуже добре. Спочатку – Верея, яка не мала грошей, потім Дунав, де я теж не грав півроку. У Бероэ, куди мене запросив тренер по воротарях Данчо Господінов, я провів два з половиною роки. Я дуже звик до вболівальників та до самого клубу. Але пішов тому що закінчився контракт, а пропозицій не було.

Читайте також: «Бербатова тягнув до Прокопенка за вухо»

І тут мені зателефонував президент клубу ЦСКА 1948 Цветомир Найденов і сказав, що чекає мене в команді. Я довго не думав: зібрався і поїхав на збори. Я знав, що команда набирає обертів, запрошує гравців і великі завдання.

– Це заслуга минулого сезону, коли ви примудрилися зіграти на нуль проти обох ЦСКА?

– Звичайно, тут треба відповісти самому клубу – завдяки чому вони мене запросили. Але справді, у Бероэ у мене багато що виходило. Сім матчів без пропущених м’ячів команда відбирала очки у ЦСКА-Софія, Левськи, Славії, Чорно Море, Ботева (всі команди на той момент були в лідерах). Лише з мінімальним рахунком програли Лудогорцю. До речі, у матчі з ЦСКА 1948 на нашому полі ми виграли 1:0. Я тоді грав.

– У вас жорстка конкуренція, і ви як би досвідчений “помічник тренера на полі” для капітана команди, молодого воротаря збірної Болгарії Даніеля Наумова. Як він цей хлопець? І справді настільки хороший, як про нього пише преса?

– Знаєте, я б не сказав, що я помічник. Я не лізу поки що до тренерських справ. Так, якщо запитають мене, що я думаю про матч, чи якийсь мікроклімат у команді, то я кажу свою думку.

Про Дані можу сказати, що це добрий воротар, але ще є до чого рости і чому вчитися.

– Роль резервного воротаря – дуже непроста: потрібно бути постійно в тонусі, причому мало ігрової практики. Як сприймаєте цю роботу? Чи задоволені, що обрали саме ЦСКА 1948, а не простішу команду, де було б більше гри?

– У нас ще є друга команда, яка бере участь у групі B (це як у нас 1 ліга). За неї я регулярно граю, тому завжди у формі. До речі, ми зараз йдемо на першому місці, але не маємо права на підвищення. Звичайно, я хочу грати за основний склад, але коли я приходив до ЦСКА 1948, я знав, що у них є основний воротар і мені потрібно чекати свого шансу.

“З паспортом Євросоюзу для футболіста відкриваються великі можливості”

– Ви жили у різних містах Болгарії – від туристичної Старої Загори до прикордонного Русе. Як сприймається столиця, Софія, після решти місць, де ви жили та грали?

– У Софії дорожче жити:) А так адаптуватися особливо не довелося, я справді у багатьох містах жив і в Болгарії, і в Україні, можна сказати, звик і навчився концентруватися на футболі.

– Нам, звичайно, з нашими СК Дніпро-1, Металістом 1925, Арсеналом-Київ та численними Карпатами не дивуватися б. Але все ж. Що сталося з болгарським футболом, що навіть такі великі клуби, як ЦСКА, вимушено перезавантажилися з новими назвами?

– Знаєте, я думаю, це все через події у світі, і через цю війну, спонсори відмовляються від клубів, і щоб команда не зникла – громада бере її під свою опіку, як у випадку з Бероє. Це, звісно, складний момент. Але таки приємно, що є люди, які намагаються зберегти футбол.

Читайте також: Найрезультативніший гравець ПФК Звягель Ващишин: грав проти Холанда, постраждав від Фодена та Санчо, має цілі у Другій лізі

– У болгарського футболіста є те, чого немає в українців: статус громадян ЄС та можливість не підпадати під ліміт у більшості західноєвропейських чемпіонатів. Що говорять про це в Болгарії: це благо чи зло, адже можуть викачувати молоді таланти, але, з іншого боку, у футболіста більший вибір та шанси себе проявити.

– Так, звісно, з паспортом Євросоюзу відкриваються великі можливості. Це дуже добре для болгарського футболіста, і тут є такі команди, де можна показати себе. Але також можуть і приїхати легіонери з паспортом Євросоюзу, тож, я думаю, це залежить від політики клубу.

– У вас вже п’ять років немає статусу легіонера в Болгарії, правда? Це козир у боротьбі за місце у вищому дивізіоні?

– Ну, звісно, коли приїжджає легіонер із паспортом Євросоюзу, це завжди козир для клубу. Ну, і для футболіста, звичайно ж, це козир – перед ним відчиняються двері до Європи

«У болгарському чемпіонаті є український хлопець, який би у нас був на топ-рівні»

– Періодично наші грають у болгарській лізі – у Дунаві був Ларін із Дніпра, у Вереї – взагалі півкоманди на чолі із Севідовим. Зараз у вас одноклубник – Женя Сердюк із Дружківки, який забив два м’ячі у останньому турі. Як він перспективний хлопець? В УПЛ не загубився б?

– Як на мене, хлопець перспективний, але в деяких аспектах йому треба попрацювати ще, наприклад, над агресією. В Україні, на мою думку, був би на топ-рівні.

Читайте також: Найрезультативніший український легіонер: грає за четверту команду Болгарії, пройшов школу Боавішти, родом із окупованого міста

– Третє місце як би натякає, але все ж – які завдання ЦСКА 1948 і які можливості клубу?

– Як я вже казав, президент ЦСКА 1948 дуже амбітний і ставить високі завдання цього року – медалі, єврокубки, Ліга Європи. ЦСКА 1948 може конкурувати не лише з болгарськими грандами, а й із сильними клубами з Європи. Усі мають бажання допомогти нашій команді вийти скоріше на такий рівень.

– До речі, чому Лудогорець уперше за 11 років втратив лідерство? Чому так низько Левськи? Що із болгарськими грандами?

– Рано чи пізно завжди стається. Це моя думка. Можливо, зміна поколінь. Як приклад Ювентус в Італії тримав планку близько 10 років, якщо не помиляюся, а зараз явно не на своєму місці. Чи Ліон у Франції, чи, наприклад, інші клуби Європою, які свого часу були в топі, а потім пережили перезавантаження.

– Хто найцікавіші болгарські футболісти прямо зараз? Чи є хлопці рівня Пеєва, Димитрова? А чи є такі, хто зрівняється зі Стоїчковим, Костадіновим, Пенєвим, Лечковим, тими самими Божиновим чи Бербатовим?

– Багато хороших футболістів у Болгарії: у кожній команді майже підібралися цікаві футболісти. Наприклад, вінгер Лудогорця Десподов, захисник ЦСКА-Софія Турицов, захисник Лудогорця Недялков, мій одноклубник – півзахисник Івайло Чочов. Це ті, хто запам’ятався мені своєю грою.

«Не вірю, щоб Севідов був замішаний у якихось схемах»

– В УПЛ і зараз є зарплати 20, 50 та навіть близько 100 тисяч євро на місяць. Скільки отримує футболіст вищого дивізіону в Болгарії і чи це конкурентоспроможні гроші, порівняно з далекобійниками, айтішниками, будівельниками та іншими непогано оплачуваними професіями?

– Як я казав, ЦСКА 1948 може конкурувати з грандами та у фінансовому плані. Це якщо говорити про мою нинішню команду. В іншому – звісно, зарплати дуже різні. У Болгарії, як і в Україні, є дуже бідні, і дуже багаті клуби.

– З якими тренерами ви працювали у Болгарії? Бачу багато знайомих імен за наклейками «Паніні» – від Петара Хубчева до Любо Пенєва.

– Це два різні тренери зі своїм підходом – у них різні тактики, різні тренування, але всі вміють вичавлювати максимум із футболістів. Так, Пенєв своєрідна людина, але добрий тренер. Полюбляє дисципліну. Хубчев – іншого темпераменту. Тут порівнювати немає сенсу, кожен тренер – це особистість, вони різні, але всіх оцінює гра та результат.

– Коли їхали до Болгарії п’ять років тому, чи могли подумати, що це надовго? Чи уявляєте варіант, коли залишитеся тут жити назавжди?

– Я їхав із метою показати себе, не думав про те, щоб жити тут! Я розумію, у житті все буває, але мій дім – це Україна, і я вірю у якнайшвидшу перемогу наших хлопців.

– Повернімося до тих часів, коли ви опинилися в Болгарії. Ви їхали до команди-аутсайдера Вереї. Витримали випробування Лудогорцем із 22 ударами по ваших воротах за матч – і зіграли 0:0. Чи мав той клуб шанси залишитися у вищій лізі?

– Так, я пам’ятаю, добрий вийшов матч. Щодо Вереї – я думаю, цей клуб міг би залишитися у вежі, якби було хоч якесь фінансування.

– Там теж, до речі, зчинився скандал із договірними матчами. Севідов винний чи ні?

– Скандал піднявся вже після того, як ми всі пішли. Коли вони догравали місцевими хлопцями. Не знаю, чи це правда. Але впевнено можу сказати: Севідов – хороший фахівець, і я не вірю, щоб він був замішаний у якихось схемах.

– Добре. Тоді чому ніхто із ваших численних земляків – ні він, ні Рудика, ні Добровольський, ні Васильєв – після Вереї не залишився надовго у болгарському футболі?

– Я гадаю, у них не було варіантів, куди піти у болгарському чемпіонаті. Якби мені тоді не зателефонував тренер Дунава, я теж поїхав би.

– Верея та Дунав згодом вилетіли, Ботев – змушений був відстоювати місце у чемпіонаті у плей-офф. Все по ділу?

– Думаю, так, все по ділу. Ці команди були серед найбідніших. Пам’ятаю, навпаки, багато хто був здивований, що ми до останнього боролися і у випадку з Ботевим виграли стикові матчі і врятувалися. Але це були гідні колективи із вольовими хлопцями.

– Знаю, що ви кілька разів вигравали приз “сейв туру”. Який з них найбільш карколомний?

– Було багато сейвів хороших, але з них можу виділити сейв на останніх хвилинах проти ЦСКА 1948. Тоді я ще в Бероє був, і ми виграли – 1:0.

– У вас бували дуже сильні матчі – як із тим же Лудогорцем. Пляшка шампанського за нічию з «вічним чемпіоном» – найоригінальніший приз у вашій кар’єрі? 

– Можна сказати, що так, інших призів я не отримував.

«Бербатов балотується до Болгарської футбольної спілки»

– Який виїзд найскладніший у Болгарії? Чи трапляється їздити такими дорогами, що не знаєш – боятися чи захоплюватися видовищним ландшафтом?

– Болгарія – дуже різна країна. Як, до речі, й Україна. Є два найскладніші виїзди – у Варну та у Велике Тирнове. У першому випадку – по гірському серпантину і біля моря, а в другому – по серпантину, але в горах. Не дарма ще давно наші туристи дуже любили Болгарію – тут дивовижної краси місця, природа дивовижна та міста з нашою слов’янською старовиною, дуже давні та яскраві.

– Який клуб у Болгарії має найжорсткіших уболівальників? Коли вперше відчули усю жорсткість дербі?

– Є багато клубів, де потужні свої вболівальники, які вірні команді. Є й величезні традиції дербі. Особисто для мене найяскравіші спогади – це вболівальники у Фк Бероє. Вдячний їм за підтримку, дуже запам’ятається їхній яскравий перфоменс.

– Чим займаються легенди ЦСКА – Стоїчков, Лечков, Бербатов? Знаю, що тренером ЦСКА 1948 року був ще один із плеяди героїв чемпіонату світу 1994 року, Балаков – де він зараз?

– Я Балакова не застав. А щодо легенд болгарського футболу – то Бербатов, знаю, балотується до БФС (Болгарський футбольний союз).

– Болгарія, порівняно з Україною, це справжня Європа? До чого в побуті доводилося найбільше звикати?

– Не буду порівнювати, бо це дві країни зі своїм колоритом, своїми традиціями. За комунальні послуги можу сказати, що ціни також піднімаються, як і скрізь.

– На чиєму боці болгарський народ у нашій війні?

– Важке питання. Я не те, щоб збирав голоси, сподіватимусь, що більшість за Україну! В особистих розмовах хлопці висловлювали слова підтримки. Вдячний їм, що розуміють, якою є наша батьківщина.

«Колишній захисник Дніпра і в Болгарії згадує борщ»

– Що говорять у Болгарії зараз про український футбол? Які відгуки про наші клуби та зірок?

– Позитивно відгукуються, поважають. Завдяки Шахтарю, Динамо, Зорі, Дніпру добре знають наш футбол. Є наші команди, які відомі як учасники євротурнірів де показують себе. Люди все це бачать і мені приємно чути позитивні коментарі!

– Ну, а як справи у Пластуна у Лудогорці?

– Ми бачилися з Ігорем лише після ігор, перекидалися парою слів. По ньому видно, що хлопець хороший, і я бажаю йому удачі, він один із найкращих захисників у Болгарії.

– Ви у Болгарії перетиналися з колишніми гравцями УПЛ. Що екс-дніпрянин Інкум у Дунаві цікавого розповідав, а Занєв із Волині?

– Із Заневим я не спілкувався, але Інкум казав, що йому Україна дуже сподобалася, з їжі він виділив, звичайно, борщ:)

«Привіт Зепу, Листику, Каві!»

– Що ми все про Болгарію та про Болгарію. Давайте про ваш шлях у футболі. Я знаю, що по юності ви навіть забивали в ДЮФЛУ, у Чорноморці конкурували зі Шлякотіним, який тепер модель у Гонконгу, малого Супрягу в Зорі бачили, та й становлення майбутнього воротаря Динамо та збірної Бущана бачили на свої очі.

– Я стежу за українським футболом, завжди вболіваю за збірну. Зараз постійно підписано на новини щодо Чорноморця, Інгульця та Кривбасу. Постійно стежу за результатами. В Інгульці я провів довгий період: злети та падіння, гарний час був, ми були однією родиною. Звичайно ж, хочу передати привіт Зепу (півзахисник Запорожець), Лістику (півзахисник Клименко), Каві (захисник Ковальов), побажати удачі та не зупинятися на одному Динамо!

Мій перший тренер – Влас Златов, це родич багаторічного капітана ФК Балкани Миколи Златова. Влас Радіонович був чудовим тренером, мав свій підхід. Потім я потрапив у ДЮФЛУ, грав за Чорноморець з юнаків та резервістів, а також побував у першій команді. Щодо мого бомбардирського напрацювання – забив я тоді з пенальті. Пам’ятаю, ми вигравали вже 4:0, суддя призначив пенальті у ворота суперників, ну і тренер мій Антон Миколайович Кучеревський сказав йти бити пенальті. Я підійшов і виконав:)

Щодо конкуренції з Олексієм Шлякотіним, можу сказати, що була здорова конкуренція: я чекав свого шансу і зрештою досяг успіху, став першим воротарем.

Жора Бущан молодший за мене за віком, тому ми особливо не перетиналися. Його рано забрали до Динамо, натомість на футбольному полі перетиналися не раз, коли я був в Алчевську, а він у Динамо 2 – після матчу завжди могли поспілкуватися!

Зараз стежу за всіма моїми колишніми командами. Радий, що Нива (Вінниця) грає у Другій лізі. Знаю, що Зірка за аматорами виступає, що молодь зібрана плюс Чичиков. А ще з мого рідного району футбольний клуб Балкани із села Зоря – звичайно ж, вони відродяться, дай Боже, війна закінчиться, і наші хлопці переможуть терористів, тоді повернеться і футбол у кожному місті нашої країни.

варіант матеріалу

Оперативное видео самых важных и красивых голов в нашем канале в Телеграме

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena