Sportarena

Ковталюк: У Грузії вже зібрав цілу колекцію. Футбольну

Український форвард команди Діла став найкращим бомбардиром чемпіонату Грузії та виграв низку індивідуальних номінацій

Ковталюк: У Грузії вже зібрав цілу колекцію. Футбольну

Ми звикли вже якось, що наші легіонери за кордоном більше підносять снаряди. Тим більш дивно бачити земляка серед найкращих бомбардирів зарубіжних чемпіонатів. Микола Ковталюк із 10 голами та 3 результативними передачами в 16 матчах став найкращим бомбардиром Ліги Еровнулі. Хоча через коронавірусну пандемію традиційний гала-концерт, присвячений підсумкам футбольного сезону, в 2020 році в Грузії відбувся в режимі онлайн, Ковталюк і тут назбирав номінацій. Його визнали найкращим легіонером і найкращим форвардом грузинського чемпіонату, а ще національна федерація назвала його в символічній збірній сезону.

Читайте также: Слава – Україні: які титули здобували наші футболісти в 2020 році за кордоном

І при цьому – контракт Миколи з клубом Діла завершується в кінці 2020 року. Як було не поговорити з Ковталюком про сезон, плани та трофеї?

– Банальне питання після такого пафосного вступу: 2020 роком задоволені?

– Тут є дві площини: індивідуальна та командна. Я особисто забивав немало, це добре. Але Діла фінішувала тільки третьою. Говорю “тільки” недарма – ми зустрічалися з батумським і тбіліським Динамо, які фінішували вище нас, ми відбирали в них очки. Я забивав своїм колишнім одноклубникам – тбілісцям. Тому, хоча від другого місця Діла відстала на шість очок, а від чемпіона – взагалі на десять, по грі наша команда виглядала гідно.

– В Південній Кореї ви затрималися недовго, а от після повернення в Грузію знову відновили навик бомбардира…

– Мабуть, Грузія – “моя” країна. Мені тут комфортно, тут хороший колектив. Діла мене знову повернула – сподіваюся, виправдав довіру. Тут чудовий колектив, хороший тренер – до речі, Георгія Немцадзе запросили зараз у тбіліське Динамо, що підтверджує високий рівень його роботи в Ділі. Діла вперше за  5 років вийшла в єврокубки, і мої голи принесли команді більше половини очок – як підрахували грузинські журналісти, 19 із 30-ти.

– Яким застали грузинський чемпіонат?

– Самі бачите – зараз все частіше сюди приїздять українські легіонери, і це хороші гравці. Те, що Іванісеня перезавантажив кар’єру в Тбілісі, мабуть, розуміють в Україні. В Зорі він заслужив увагу збірної України, це говорить саме за себе.

Тут, у Грузії, звичайно, є свої проблеми – можна говорити про інфраструктуру, про арбітраж, про інші питання. Це все є. Але на сьогодні грузинський чемпіонат більше вирівнявся стосовно українського.

– А ви в вітчизняний футбол не хочете повертатися?

– У мене був такий варіант. Натякну, що і я міг піти шляхом того ж Іванісені. Був цілком реальний варіант. Але я зараз зосереджений на інших пропозиціях.

– Такі є? Звідки саме?

– Ну от кликали якраз тбіліське і батумське Динамо – я не знаю, як складеться, але я не хотів би після Діли виступати за іншу команду грузинського чемпіонату. Краще спробувати сили в новій лізі. Є зараз певні намітки, зокрема, сподіваюся на варіанти в Польщі, Угорщині чи Туреччині.

– Граючи в Україні, ви не залишили цілісного враження, але запам’яталося, що витискати зі своїх моментів добре уміли. Наприклад, у ФК Полтава чи Арсеналі-Київ. Завдяки чому таке зростання результативності? Адже за кордоном ви вже десь півсотні м’ячів у різних турнірах забили…

– З досвідом приходить це розуміння. Мені зараз 25 років, розквіт сил. Я навчився використовувати максимум зі своїх фізичних можливостей, гольового чуття, спортивної хитрості. От чомусь вважають, що Грузія – це тільки технічний футбол, всі з м’ячем возяться. Ні, не так! Тут жорстка опіка, за кожен м’яч боротися треба. А мені такий футбол зручний – я вмію поборотися, не цураюся цього. Голи не даються з нічого, за них треба поборотися.

– Чи є в Грузії гравці чи тренери, на яких варто б звернути увагу українським клубам?

– Ліга цікава, є самобутні особистості. Наприклад, тбіліське Динамо давало шанс іспанським молодим тренерам. Один із них – Сіско (він був головним) зараз прийняв Уотфорд, інший – Фелікс Вісенте пізніше працював у штабі клубу китайської Суперліги, потім у Мальорку перейшов. Гравці теж трапляються цікаві. Але, зрозумійте мене правильно, мені здається, що більш правильно було б на українських футболістів звертати увагу. Їх багато, вони пробують сили в різних зарубіжних чемпіонатах, пробиваються. От за ними якби стежили…

варіант матеріалу

Ставки на спорт от лучших букмекеров, регистрируйтесь и забирайте бонусы.

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena