Sportarena

Крок назад? Зовсім ні! Обережно-оптимістичний погляд на перспективи Маліновського у Марселі

Руслан вчасно і вдало змінює корабель, що тоне, на сильний, відповідний за стилем клуб з топ-чемпіонату рівня Ліги чемпіонів

Крок назад? Зовсім ні! Обережно-оптимістичний погляд на перспективи Маліновського у Марселі

Руслан Малиновский

Отже, це сталося. Історичний перехід українського футболіста до французького гранду. Так, до грандів можна віднести і Сент-Етьєн (10 чемпіонських титулів, фінал КЕЧ), і Бордо (6-разовий чемпіон країни). Формально. Але насправді виходила одна сумна закономірність, яку тільки зараз зруйнує Руслан.

До нього у французькому елітному дивізіоні виступали семеро українців. Заваров за Нансі, Павло Яковенко за Сошо, Скаченко за Мец, Левицький за Сент-Етьєн, Юрій Яковенко за Аяччо, Кухаревич за Труа, Ігнатенко за Бордо. І у всіх випадках клуби, які здійснили трансфер нашого співвітчизника, боролися за виживання. Нерідко й вилітали одразу – Жирондін тому найсвіжіший приклад.

Читайте також: У Бордо Ігнатенку буде непросто. Ліга 1 — найнесприятливіший до українців топ-чемпіонат

Але ось дочекалися – сумна традиція наказала довго жити. Маліновський поповнив ряди не просто одного з найбільш титулованих французьких ФК (9-кратний чемпіон, 10-кратний володар Кубка, переможець прем’єрного розіграшу Ліги чемпіонів), а й чинного віце-чемпіона, учасника групового раунду ЛЧ, який зараз займає третій рядок у чемпіонаті .

І цей факт – реальна сила ОМ, його непоганий склад та єврокубкова перспектива – дозволяє дуже засумніватися в тому, що для Маліновського цей перехід – крок назад.

Італія VS Франція

Формально може здатися, що це регрес. Французький чемпіонат, задарма що теж входить у топ-5, за масою параметрів слабший за італійський. Не копатимемо глибоко, обмежимося всього парою критеріїв.

  1. Таблиця коефіцієнтів УЄФА. Наразі Італія там четверта, Франція п’ята. Але їх поділяють впевнені 12 балів, і на чотири команди в ЛЧ поки що претендувати не доводиться – більш того, є реальна загроза з боку переслідувача Нідерландів.
  2. Загальна трансферна вартість гравців. Показник хай і умовний, але досить промовистий. Так ось, склади всіх 20 клубів Ліги 1 приблизно тягнуть на 3,4 мільярда євро (а без гегемона, ПСЖ, лише 2,5 млрд), тоді як сума вартості команд Серії А – близько 4,6 мільярдів.

Не прірва, але різниця є. Сперечатись не будемо. Однак давайте порівнювати дві конкретні команди!

Руслан Маліновський. Фото – Getty Images

Богиня втрачає чарівність

Аталанта відверто стагнує, причому вже другий сезон поспіль. Гасперіні після трьох чудових сезонів отримав повний карт-бланш… і, здається, зарвався. Сивий алленатор і раніше показував, що з футболістами, які качають права, у нього розмова коротка, хоч би якими важливими для команди вони були. Приклад Папу Гомеса у студію. Останніми місяцями тренер явно побив горщики з українським плеймейкером. Можна згадати серпневий вислів тренера з критикою бомбардирських якостей підопічного.

І справа явно не лише у точкових конфліктах. Богиня вкрай скромно (якщо не сказати провально) поводиться на трансферному ринку. З тих, хто був куплений за останні три вікна, заграли лише Муссо, Коопмейнерс, Деміраль та Лукман. Турок замінив аргентинця Ромеро, який провів у чорно-синій формі всього рік, принісши клубу 33 мільйони чистого навару.

Важливі гравці постійно йдуть (наприклад, Фройлера відпустили до Ноттінгема за дуже скромну суму). Оборона продовжує регулярно збоїти, але зараз не вивозить атаки. Зовсім постаріли і окопалися в лазареті Сапата з Муріелем. Не вивозять поки що новачки – Бога та Хейлунд (пам’ятаєте, ще влітку він забивав київському Динамо у кваліфікації ЛЧ?) По суті передня лінія лежить на плечах універсального солдата Пашаліча та куражного, але нестабільного Лукмана.

UPD. Поки писалися ці рядки, Богиня встигла здобути виїзну вольову перемогу над Болоньєю. Бога, вийшовши на заміну, роздав два асисти, а Хейлунд забив переможний м’яч. Може, їм справді краще без Руслана?

Болонья – Аталанта, фото – Getty Images

І при цьому бедламі Маліновський грав все рідше і рідше. Це Маліновський, найкращий асистент Серії А позаминулого сезону! Маліновський, який зробив 17 результативних дій у минулому сезоні. У нинішньому чемпіонаті він зупинився на показнику в 1 гол і дві результативні передачі – ніщо порівняно із самим собою нещодавнім. При цьому – лише 5 виходів в основі та жодного (!) повного матчу. У середньому на полі – 36 хвилин. Жалюгідна тінь вчорашнього лідера.

Читайте також: Проблеми Луніна, Маліновського та Яремчука. Апгрейд Зінченка та Ярмоленка. Яким був 2022 рік для українських легіонерів?

Розлучення має піти на користь усім сторонам. Про Руслана – трохи нижче. Профіт Аталанти? Гарантована десятка з хвостиком мільйонів (не одразу, але влітку) – непогано за майже 30-річного футболіста, який втратив місце в основі. Контракт у Маліновського діє до літа наступного року. Тобто вже до цього червня українець, який розміняв четвертий десяток, коштував би дешевше.

Іти настав час ще й тому, що в Аталанти давно все не в порядку. Команда вщент завалила друге коло минулого чемпіонату, вперше за три роки не відібравшись не те що до Ліги чемпіонів, а взагалі до єврокубків. Новий сезон Нерадзуррі розпочали успішно, але запал скінчився ще швидше. Починаючи з кінця жовтня – 4 очки у шести матчах, падіння на 7 місце. Так, зараз відбулася болонська перемога, до заповітної четвірки лише три пункти, але фаворитом на місце у Лізі чемпіонів-23/24 Бергамаски зараз не виглядають.

ОМ знову крутий

Інша справа Марсель! Команда ставала другою за Сампаолі. Вона йде третьою за Тудора зараз. Щоправда, ця позиція гарантує лише кваліфікацію головного єврокубка, але до сенсаційного Ланса (так високо Кроваво-золоті не забиралися з кінця минулого століття – пам’ятаєте команду Дею та Вереля в одній групі з Динамо Лобановського?) рукою подати. І, що важливо, команда зараз на ходу.

Олімпік за нового тренера (екс-захисник Ювентуса працював у Старій Синьйорі помічником Пірло, але й самостійно багато ким кермував – від рідного Хайдука до Удінезе з Вероною) розпочав чудово – 7 перемог у перших 9 турах. Потім був провальний жовтень (три поразки, нічия), але ще до паузи на ЧС провансальці перемогами над Ліоном та Монако повернулися на уторану колію.

Ігор Тудор і Сальваторе Боккетті, фото – Getty Images

Біло-блакитні відмінно забивають (11 у трьох останніх матчах, а всього 34 – більше лише у ПСЖ). При цьому пропускають менше, ніж минулого сезону – всього 15 у 18 зустрічах. Черговий європейський похід не був вдалим – останнє місце у групі ЛЧ, як і двома роками раніше за Віллаша-Боаша. Але цього разу Олімпік двічі прибив неслабкий Спортінг та до останніх секунд претендував на плей-офф.

Огляд конкурентів

Схема, яку використовує Тудор – ідеальна для Маліновського. 3-4-2-1, з вкрай рідкісними варіаціями. Саме те, до чого Руслан звик у гасперінівській Аталанті. Зрозуміло, що місце українця – у тій самій “двійці”, тобто в ролі одного з інсайдів під єдиним номінальним форвардом. Давайте розбиратися, хто ходить у конкурентах у нашого співвітчизника.

Влітку провансальці потужно посилили середину поля, прикупивши з сильніших чемпіонатів Верету та Гендузі. Вони зараз і складають кістяк команди, разом із майже ветераном Ронж’є. Або чергуються, або виходять утрьох – у такому разі кучерявий Гендузі розташовується вище і грає АПЗ. У цьому плані його можна порівняти із Пашаличем.

На позиціях двох інсайдів, горезвісних та шуканих, жодної стабільності немає. Здавалося б, одна з них має бути надійно закріплена за легендарним Дімітрі Пайєтом, лідером та ветераном. А не тут було. Найкращий гравець Марселя минулого сезону (16 голів та 13 асистів у всіх турнірах) різко здає позиції. У сезоні 2022/23 він лише 8 разів (з 24 можливих) з’являвся в основному складі. У Лізі чемпіонів 4 поєдинки із шести просидів на лавці. Весь його “творчий доробок” – дві голи, три передачі. На жаль, час уродженця Реюньона йде. Та й травматичний він.

Дімітрі Пайєт. Фото – Getty Images

Спочатку, на старті та в середині осені, правим інсайдом регулярно грав бразилець Жерсон. Втім, 25-річний АПЗ показував вкрай низьку ефективність і в перші години свіжого трансферного вікна полетів назад у Фламенго, звідки і приходив півтора роки тому. 15 млн компенсації – гідний прибуток, на Малиновського вистачить з лишком.

По ходу сезону розігрався Амін Аріт – хлопець, який чудово починав у Шальке, але якого до 25 років встигли міцно пом’яти травми. Перспективи потіснити його зі складу у Руслана здавалися не очевидними… Але Аріт у листопаді порвав хрести і не лише пропустив мегауспішний для Марокко чемпіонат світу, але й вилетів аж до кінця сезону.

Маліновського клуб із Провансу, треба сказати, вів кілька місяців – тобто ще за Жерсона та за здорового Аріта. Тудор, що тренував в Італії, чудово знає, чого чекати від Руслана. Гравець явно приходить під тренера відповідно до його запитів – і це обнадіює.

На початку року за позицію правого інсайду у Марселі відповідає Дженгіз Ундер. Нестабільний турецький вінгер, який так і не заграв у Ромі (на відміну від того ж Верету), начебто ігрового часу отримує чимало – 1280 хвилин станом на 10 січня, більше, ніж Жерсон і Пайєт разом узяті. Але при цьому в чемпіонаті – лише гол та асист. Та ще й гольова передача в кубковому матчі проти клубу з четвертого за силою французького дивізіону.

Перспективи Маліновського можна назвати обережно оптимістичними. Зрозуміло, вкрай важливим є питання форми, акліматизації, спільної мови з новими партнерами. Але як мінімум із тренером мовного бар’єру не буде – вже бонус.

Ундера з основи Руслан здатний витіснити без проблем. З правоногим Пайєтом вони цілком здатні вжитися на полі разом. Плюс є універсальний Гендузі, який, втім, і в опорній зоні може стати в нагоді.

Ах да. На вістрі атаки Тудор спочатку мав непоганий вибір. Але поступово, з відходом Міліка та Суареса (не того), він звузився до одного Алексіса Санчеса. Нев’янучий чилієць нині гарний. У нього не той профайл, що має Сапата чи Муріель, з якими звик взаємодіяти українець. Але послухайте, хіба два розумні футболісти не зможуть зрозуміти один одного до взаємного задоволення та командної користі? На підхваті є молодий сенегалець Дьєнг, який теж у своїй професії дещо розуміє.

Склад Марселя на друге коло сезону 2022/23:

Пау Лопес – Мбемба, Байї (Балерді), Жиго (Колашинац) – Клос, Верету (Гендузі), Ронж’є, Тавареш – Маліновський (Гендузі, Ундер), Гендузі (Пайєт, Ундер) – Санчес

Графік у Марселя щільний, навіть попри виліт із єврокубків. Матчів багато. Лазарет не пустує. Тудор не цурається здорової ротації, тож плеймейкер збірної України ігровий час отримуватиме регулярно. Аби був здоровий!

Поки що жоден українець, виступаючи у Франції, не завойовував трофеїв чи призових місць. Руслан Малиновський може стати першопрохідником!

варіант матеріалу

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Джерело: Sportarena.com

Или аккаунт Sportarena