Ліга чемпіонів за “швейцарською” системою: хто виграє і програє від революційного рішення УЄФА

Богдан Грищук

Футбол без уболівальників, Євро-2020 в 2021 році, що стартував на місяць пізніше звичайного, сезон 2021/2022 в Європі та Україні – речі, що здавалися немислимими ще роком раніше, вже зараз є для всіх нас буденністю. Пандемія коронавірусу в якійсь мірі пом’якшила сприйняття людьми всього нового і незвичного, і тому новина про революційну зміну формату Ліги чемпіонів з 2024 року вже не відсилає у відділ фантастики на другий поверх. Це реальний план УЄФА, який через пару років втілиться в життя.

Відкритим залишається лише питання деталей, які, безсумнівно, будуть хвилювати багато європейських клубів, в тому числі – і претендентів на єврокубки від України.

Що за новий формат Ліги чемпіонов?

Нові правила проведення Ліги чемпіонів, в першу чергу, стосуються групового турніру, фактично утилізуючи цю стадію в її колишньому вигляді. Груповий раунд був незмінним атрибутом найпрестижнішого європейського клубного турніру з сезону 1991/1992 – останньої кампанії Кубка європейських чемпіонів перед його трансформацією в Лігу чемпіонів.

Зміни формату турніру бували і в попередні три декади, але вони були скоріше косметичними правками у вигляді зміни кількості учасників або розіграшів в два групових раунди. Беззмінним же правилом залишалося двоматчеве протистояння з одним і тим же суперником в рамках групи – вдома і в гостях. Тепер же і воно піде в небуття.

Реформа Ліги чемпіонів передбачає впровадження замість групової фази “швейцарської” системи змагання. Відповідно до неї, турнір проходить без вибування, і в кожному турі між собою зустрічаються учасники, які набрали рівну кількість перемог/очок або є сусідами в турнірній таблиці.

“Швейцарська” система з’явилася на світ в 1895 році і є системою індивідуального відбору, запозичена з шахів. Якщо коротко, то “Швейцарська” система регулює відбір, ставлячи один проти одного рівних опонентів: сильні грають проти сильних, середні – проти середніх, а слабкі – проти слабких. У командних видах спорту вона буде застосована вперше.

Загальний план реформи Ліги чемпіонів включає наступне:

• 36 учасників основного раунду замість 32 (26 потрапляють в турнір безпосередньо, ще 6 – через кваліфікацію, включаючи 4 зі шляху чемпіонів)
• 4 додаткових путівки отримають: третя команда п’ятої асоціації в УЄФА (зараз – Франція) і переможці розширеної кваліфікації в шляху чемпіонів.
• 10 матчів з різними суперниками (п’ять вдома і п’ять на виїзді) замість шести ігор проти трьох команд. Опоненти визначатимуться згідно з посівом усіх 32-х учасників Ліги чемпіонів.
• топ-8 клубів підсумкової турнірної таблиці кваліфікуються в 1/16 фіналу, а команди, що зайняли 9-24 місця, змагаються в плей-офф, переможці якого також виходять в наступний раунд.
• в 1/16 фіналу календар ігор буде складений виходячи з результатів команд в попередній стадії: перша зіграє з 16-ю, друга – з 15-ю і так далі. З цієї фази формат турніру набуває більш звичного для вболівальників обрису – матчі на виліт вдома і на виїзді.

Інноваційне рішення УЄФА вже отримало підтримку з боку 55 національних асоціацій на цьому тижні і буде готове вступити в силу з 2024 року, коли закінчаться всі діючі контракти УЄФА з бродкастерами і спонсорами.

Хто виграє від реформи Ліги чемпіонов?

УЄФА, клуби-учасники Ліги чемпіонів і вболівальники.

УЄФА йде ва-банк, виступаючи ініціатором майбутньої реформи Ліги чемпіонів, щоб не допустити розколу в європейському клубному футболі. Не секрет, що нинішній формат головного єврокубка не сильно привабливий для найуспішніших клубів з топ-5 європейських чемпіонатів.

Гранди хочуть грати з грандами, і їм не цікаві матчі з умовними Мідтьюлланном або Ференцварошем, які не викликають інтересу у публіки і не сприяють генерації прибутку. Тому оновлена Ліга чемпіонів – необхідний компроміс у діалозі УЄФА з найсильнішими клубами футбольного світу, а збільшення кількості ігор і «швейцарська» система – міра для того, щоб зацікавити в даній ідеї колективи скромніше.

Всі клуби, які братимуть участь в оновленій версії головного європейського футбольного турніру. Збільшення кількості матчів незмінно призведе зростанню доходів в клубах (більше телетрансляцій, проданих квитків, комерційних операцій і т.д.), а ще зростуть розміри призових від УЄФА.

Вболівальники отримають два додаткових домашніх матчі і більше змагального розмаїття, а відповідно інтерес публіки до нового формату європейського турніру повинен тільки зрости.

Хто програє від реформи Ліги чемпіонов?

Національні змагання, а особливо – кубкові турніри, клуби, що будують довгострокові стратегії на єврокубки, а також футболісти.

Кількість матчів у Лізі чемпіонів зросте з нинішніх 125 до 225. Це чудова новина для клубних маркетологів, але коли їх грати? У лігах з 18-20 клубами в умовах епідемії COVID-19 і впровадження нових турнірів УЄФА на кшталт Ліги націй і Ліги конференцій календар внутрішніх змагань і так вже тріщить по швах. В Англії, наприклад, збільшення кількості матчів за участю клубів АПЛ в міжнародних турнірах призвело до того, що багато тренерів відверто зливають Кубок Карабао. Чотири додаткових матчдея в Лізі чемпіонів змусять асоціації переглянути формати національних першостей і кубків, причому не на користь внутрішніх змагань.

Клуби, які беруть участь в Лізі чемпіонів, більше не зможуть формувати довгострокові стратегії на турнір і грати першу половину абияк. В першу чергу, це стосується клубів з першого кошика посіву на кшталт Барселони і Ювентуса, які могли собі дозволити виступати в півноги в груповому турнірі з Динамо і Ференцварошем, усвідомлюючи, що вихід в плей-офф від них нікуди не дінеться. У “швейцарці” такий фокус не прокотить – щоб грати з найсильнішими і претендувати на більше, рубатися доведеться з початку і до кінця.

Ну і найбільше навантаження, природно, впаде на самих футболістів. Гравець, регулярно виступаючи за клуб на внутрішній і міжнародній арені, а також приїжджаючи в збірну, проводить більше 50 матчів за сезон.

Багато тренерів незадоволені зростанням числа змагань, в яких їх командам доводиться брати участь, і не випромінюють оптимізм, коли їх підопічні їдуть в розташування національних команд. Хосеп Гвардіола і Юрген Клопп неодноразово скаржилися на те, що в гонитві за надприбутками УЄФА і футбольні ліги рано чи пізно «вб’ють» гравців, які не встигають від матчу до матчу повноцінно відновлювати функціональні кондиції.

Що чекає українські клуби в новій Лізі чемпіонов?

Питання прямої путівки в не тільки престижний, але і найприбутковіший європейський турнір постане для України максимально гостро.

Україна, що скотилася в клубному рейтингу УЄФА з 9-ї на 12-ту позицію, вже з єврокубкової кампанії 2022/2023 може втратити пряму путівку в групу Ліги чемпіонів.

На даний момент Україна відстає від розташованої на десятому місці (дає прямий квиток в груповий турнір) в таблиці коефіцієнтів Австрії на більш ніж чотири бали, і якщо Шахтар і Динамо не зберуть достатній урожай очок у весняній частині розіграшу Ліги Європи, то влітку 2022-го року кваліфікацію Ліги чемпіонів доведеться проходити не тільки віце-чемпіону, а й найсильнішій команді країни.

Ключовим для наших клубів стане рішення УЄФА щодо чотирьох додаткових місць у розширеній Лізі чемпіонів, а саме – які асоціації, згідно з рейтинговими позиціями, зможуть на них претендувати.

Виходячи з діючих квот делегування клубів в Лігу чемпіонів, все поки йде до того, що топ-6 європейських ліг матимуть відразу 21 (!) гарантованого представника в головному континентальному клубному турнірі. А за чотири додаткових місця почнеться різанина між чемпіонами країн, чиї асоціації розташовуються нижче 12 місця в таблиці коефіцієнтів. Виходячи з результатів вітчизняних клубів у поточному євросезоні – така доля чекає і чемпіона України з сезону 2024/2025.

З такими розкладами потрапляння найсильнішого українського клубу в основну сітку реформованої Ліги чемпіонів буде схоже на свято. Конкуренція за можливість взяти участь у поділі найбільшого фінансового пирога для клубів, які не мають нечуваних доходів від ТБ як в Англії, буде колосальною.

Але такі правила гри, в яких право першого голосу завжди дістається найбільш успішним і багатим. Українським командам необхідно зробити висновки вже зараз, щоб через пару років не опинитися за бортом “клубу футбольних еліт”, що віддає перевагу грошам, ніж легкому супернику і не має ніякого співчуття до слабких.