Sportarena

Україна – Німеччина: як могли, чи як вміємо?

Рахунок на табло - найпозитивніше враження про матч, хоча синьо-жовті грали краще, ніж проти Іспанії та Франції

Україна – Німеччина: як могли, чи як вміємо?

Андрей Ярмоленко, Getty Images

У суботу ввечері синьо-жовті програли третій поєдинок поспіль, і другий – за останні три дні. Знову – недавнім чемпіонам світу, Німеччині. Після нищівних фіаско в Іспанії (0: 4) і Франції (1: 7) результат матчу на Олімпійському, нехай і незадовільний, але цілком прийнятний, враховуючи розвиток подій на полі. А рахунок на табло – найпозитивніше враження про матч.

До останнього пункту можна було б віднести і дії Бущана, що став кращим гравцем матчу і врятував синьо-жовтих від розгрому ще в першому таймі, але все перекреслила результативна помилка, що стала фатальною, якщо судити виключно за рахунком, а не з розвитку подій на полі.

У першому домашньому матчі за останній місяць Україна зіграла краще, ніж проти Іспанії в вересні і Франції три дні тому (останній матч потрібно взагалі виносити за дужки – і з урахуванням вже дуже експериментального складу синьо-жовтих і везіння французів). Але навіть цього не вистачило, щоб здобути очки в матчі з проблемним на даний момент Бундестім.

Шевченко і його тренерський штаб відмовилися від гри «в контроль м’яча», хоча, ясна річ, і дії суперників з рахунків скидати не варто, зробивши ставку на оборону і контратаки. Звідси і принизливі для синьо-жовтих цифри щодо володіння – 74% проти 26% після першого тайму. Інша справа, що і швидких контратак не виходило – спроби їх організувати закінчувалися на третій або четвертій передачі. Ярмоленко, якого звичного шукали пасом, занадто часто гальмував гру, Яремчуку не вдавалося зачепитися за м’яч, а зусиль одного Циганкова щодо прискорення гри явно не вистачало.

Але гірше інше: навіть при такій грі і ставкою на оборону, моменти біля воріт Бущана виникали із завидною регулярністю. Німці легко проходили центр поля, на подив просто залишали поза справами гравців синьо-жовтих у чужій штрафній, спокійно вигравали простір в будь-якій зоні. І це, в усякому разі так здавалося візуально, не включаючи максимальних обертів. Як то кажуть, просто на класі, як би не намагався Сидорчук: покликані йому допомагати Малиновський і Коваленко з оборонними завданнями справлялися не кращим чином. У такій ситуації від Миколенка з Забарним вимагати чудес не доводилося, хоча до деяких їх позиційним діям теж є питання. Ось і виходить, якби не Бущан, другий тайм третього поспіль матчу перетворився б на просту формальність.

Україна – Німеччина, Getty Images

Треба віддати належне Шевченку, він намагався вплинути на ситуацію. Вихід Марлоса значно додав креативу синьо-жовтим, дозволивши збірній видати кращий відрізок в цьому матчі, протягом якого Україна відіграла один м’яч і просто виглядала краще за опонентів.

Але інша справа, і, напевно, про це будуть говорити вічно, а Шевченко знає краще за всіх – гравців рівня Марлоса у нас одиниці. І кидати в бій в грі проти Німеччини, пам’ятаючи про ще один важливий поєдинок, доводиться малодосвідченого на рівні збірних Зубкова, втомленого від неймовірної кількості матчів Шапаренка,  Макаренка із Кортрейка. Тоді як Льов підсилює команду Вернером, Гавертцем і Джаном.

Давайте будемо відверті, після шокуючої поразки від Франції, мало хто вірив у позитивний результат протистояння з Німеччиною. Більше хотілося іншого: правильних висновків і належного настрою. З останнім проблем не було – команда не попливла і не розсипалася, чого побоювався Шевченко. Висновки, судячи з усього, також були зроблені. У всякому разі, вперше за три останні матчі, Україна постаралася максимально зіграти від суперника. Що, власне, визнавали навіть гравці німецької збірної (почитайте коментар Гнабрі).

Так, такий підхід не завжди подобається уболівальникам, він не завжди приносить успіх на тривалій турнірній дистанції, але в одному-конкретному матчі здатний принести результат. Тим більше, в протистоянні з суперниками вище класом, що власне і було в іграх з Португалією у відборі до Євро-2020. Інша справа, що зараз Франція, Іспанія і Німеччина – сильніші від Роналду і Ко зразка 2019 го, а синьо-жовті в нинішньому стані, як кадровому і фізичному – не та команда, що була у Шевченка рік тому.

Ось і доводиться крім рахунку на табло, як би парадоксально це не звучало, радіти і поразці збірної Швейцарії від Іспанії в паралельному матчі групи. У всякому разі, з огляду на стратегічну задачу синьо-жовтих на турнір – збереження місця в елітному дивізіоні Ліги націй. А матч-відповідь зі Швейцарією буде залишатися ключовим в цьому питанні. Якщо синьо-жовті зможуть відібрати у очки у Іспанії та Німеччини, це буде черговим маленьким футбольним подвигом.

варіант матеріалу

Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?