Sportarena

Шевченко змінює український футбол. І це – не тільки про гру збірної

Він ламає усталені стереотипи

Шевченко змінює український футбол. І це – не тільки про гру збірної

Богдан Грищук

Більшість уболівальників звикли бачити Андрія Шевченка у якості тренера, який перезавантажив національну збірну України. Який не побоявся омолодити команду молодими виконавцями, що поставив структуру гри, котра протягом дебютного розіграшу Ліги націй і всієї кваліфікаційної кампанії Євро-2020 по-хорошому дивувала, а часом і радувала око.

Нинішній версії збірної України під керівництвом володаря Золотого м’яча-2004 і справді в останні роки вдавалося зберігати рівновагу між демонстрацією якісної командної гри і забезпеченням при цьому необхідного результату.

Але роль Шевченка в українському футболі значно ширше і не обмежується лише періодичною роботою з синьо-жовтими в міжнародні вікна ФІФА для збірних.

Футбол – багатогранний і масовий процес, який стосується широкі громадські кола. Зазвичай взаємини футбольних суб’єктів спрощують до рівня гравців і вболівальників, тих, хто безпосередньо творить долю матчу, і тих, хто за цим спостерігає. Але ж є ще й офіційні особи, які обслуговують гру, організатори спортивного події, журналісти і фотокореспонденти тощо.

Найчастіше попит йде з команд, від яких вимагають шоу на футбольному полі і переможний рахунок на табло. При цьому кожен поважаючий себе уболівальник упевнений, що досить добре розбирається в футболі, щоб дати об’єктивну оцінку ігровим подій. Зазвичай це помилкове самонавіювання, але до недавніх пір по-іншому і бути не могло, адже тактики/схеми/награні комбінації і кадрові пертурбації традиційно залишалися внутрішньою кухнею або лаштунками українського футболу. Те, про що не прийнято говорити в широкому колі, адже суперники зазвичай все відстежують і можуть використовувати твої тренерські напрацювання проти твоєї ж команди.

На дворі – 2020 рік. Поки в книгах про Пепе Гвардіоли відкрито описуються бачення гри і те, як його команди працюють на тренуваннях, а сам тренер охоче ділиться секретами колишніх успіхів, поки Юрген Клопп розповідає англійському ТВ про тактику і принципах пресингу, які застосовує його чемпіонський Ліверпуль, в Україні більшість клубів діють за принципом «менше розповідаєш – краще спиш».

Здавалося б, що можна приховати в епоху Інтернету і масового поширення інформаційних технологій? Але іноді повний ігнор інтересу вболівальників і відсутність ініціативи в комунікаціях із ЗМІ та потенційної цільової аудиторією для формування цінності бренду – це сьогоднішні реалії українського клубного футболу.

Після матчу зі Швейцарією в Лізі націй Шевченко дав наочний приклад, як сучасний тренер повинен комунікувати з журналістами і вболівальниками футболу, що хочуть поглянути на гру ширше стандартних понять і стереотипів.

Фото – uaf.ua

«Швейцарія дуже рідко змінює свою систему гри. Коли граєш 4-3-3, у нас завжди буде менше гравців на флангах. Тому якщо ми робили високий пресинг, то піднімали туди крайніх захисників. Якщо опускалися, то, коли йде висока передача, крайній захисник ніколи не виходив на їх п’ятого гравця, тому що тоді наші центральні захисники гратимуть у власному штрафному 2 в 2. Ми забороняємо це. При довгих передачах мали бути зміщення наших опорників. Коли вони долали високий пресинг, доводилося падати набагато швидше, давати шанс нашим півзахисникам зміщуватися вліво або вправо, щоб закрити цю зону. Тому ми втрачали 30-40 метрів поля. Але при цьому у нас йшов швидкий відбір і з’являлися зони в середині і за спиною у швейцарців», – монолог Шевченка здивував усіх.

Але тренер зробив те, що в європейському футболі давно вважається нормою в бажанні навчитися критично аналізувати гру і привносити в неї нові ідеї. Футбол, як і будь-яка інша галузь, розвивається лише в умовах вільного доступу до знань і конкуренції, яка породжує нові концепції і втілюють їх у життя героїв.

Інша не менш важлива і більш помітна функція Шевченко – представницька. Як не крути, а Шевченко – почесний селебріті, який вхожий у бомонд континентального футболу. Він є об’єктом фокуса міжнародної преси, до його думки і побажань прислухаються не тільки представники інших національних асоціацій, а й ФІФА і УЄФА.

Шевченко – репутаційний актив українського футболу. Завдяки інтересу до колишнього зоряного футболіста, а зараз – молодого і перспективного тренеру українська збірна грає товариські матчі з Польщею і Францією, а не з Молдовою і Нігером, як це було за часів Михайла Фоменка. Може, за якістю гри збірна України ще не може на рівних конкурувати з такими топ-командами, як та ж Іспанія, але наявність зустрічей з такими сильними опонентами в календарі матчів грає тільки на руку команді, яка бажає прогресувати і добиватися більш високих цілей.

Ну і так, зіграємо в Капітана Очевидність: досвідчені і грамотні іноземні помічники в тренерському штабі збірної – приходили під Шевченко і завдяки Шевченко.

Шевченко – особистість, що притягає до себе високу увагу громадськості. А також – потенційних інвесторів в український футбол. Ряд спонсорів, що з’явилися у національної команди – цілком ймовірно, прямий вплив Шевченка.

Ні, Шевченко – неідеальний, та й навряд чи існують ідеальні тренери і особистості. Але він не побоявся ризикнути змінити уявлення про футбол цілої країни, і поки, треба визнати, це у нього виходить.

варіант матеріалу

Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?