Будківський, Галата, Тищенко, Щербак, Кудрик і вся збірна першого півріччя Першої ліги 2022/23

Воротарі

1. Олег Кудрик (Полісся)

26 років – 12 матчів (1080 хвилин) – 5 пропущених м’ячів, 8 «сухих» матчів

Житомиряни пропустили найменше м’ячів у Групі А, в чому велика заслуга воротаря. Кудрик вдало замінив Махарадзе, після УПЛ і ФК Маріуполь, Шахтаря та юнацької Ліги чемпіонів, знайшовши нові виклики в Першій лізі. Зігравши в переважній кількості матчів, дві третини з них Олег завершив без пропущених м’ячів. А ще видав найбільш тривалу «суху» серію – 648 хвилин, трішки менше восьми матчів.

2. Кирило Самойленко (ЛНЗ Черкаси)

21 рік – 11 матчів (986 хвилин) – 3 пропущених м’ячі, 9 «сухих» матчів

Здавалося, при досвідченіших Поповичеві та Шеліхові шансів у Самойленка не буде. Проте Ковпак, виконуючи обов’язки головного тренера ЛНЗ, рішуче ввів у гру молодого голкіпера й досить довго це давало свій ефект. Кирило не пропускав у дев’яти (!) з 11 матчах, і хоча пізніше було кілька грубих і результативних помилок, загалом Самойленко змусив запам’ятати своє прізвище й поступово, планомірно прогресував.

3. Максим Механів (Нива)

26 років – 14 матчів (1260 хвилин) – 8 пропущених м’ячів, 7 «сухих» матчів

Одна справа – коли мало пропускають фаворити сезону. Зовсім інша – коли стрімкий прогрес у грі в обороні демонструє середняк, який минулого сезону був восьмим за кількістю пропущених м’ячів. Це досягнення – визнання прогресу й особисто Механіва, одного з найбільш самобутніх воротарів ПФЛ. «Першоліговий Макс Валеф» гарно грає ногами, швидкий і сміливий у своєму карному майданчику, блискавичний у реагуванні. Серед гравців, які пробилися з низів, а не отримали школу клубів УПЛ, Максим зараз найбільш прогресуючий.

Праві захисники

1. Ігор Солдат (ЛНЗ Черкаси)

31 рік – 14 матчів (1260 хвилин) – 2 асисти

Найстабільнішим серед усіх правих оборонців дивізіону виявився Солдат – один із тих гравців, яких ЛНЗ запрошував із УПЛ (вони з Полюляхом прибули з Вереса та, кожен по-своєму, вирішили серйозні проблеми команди на різних позиціях). Ігор вирізнявся постійною активністю та надійністю, брав участь у більшості атак через свій правий фланг, а також швидко знаходив порозуміння з різними напарниками (черкаська команда активно проводила ротацію серед вінгерів). До того ж, якби не невезіння в завершенні, Солдат мав би в доробку ще й кілька голів.

2. Євгеній Морозко (Полісся)

29 років – 12 матчів (854 хвилини) – 1 гол, 2 асисти

Номінальний фланговий півзахисник Морозко розкрився в Поліссі в ролі правого захисника. На Winter Cup бували експерименти й крутіше – Григорчук у Чорноморці Брагару та Цитаішвілі випробовував у ролі латералів. Але от у житомирян Євгеній на своїй бровці дав те, чого не було в попередніх «штатних» фулбеків ‒ постійну агресію та швидкісну роботу на атаку. Гол і два асисти – це цифри, які не повною мірою розкривають внесок Морозка в комбінаційну гру команди Калитвинцева. А в частині прямого виконання стандартів він ще й зробив вагому заявку на подальший розвиток уже навесні.

3. Дмитро Фатєєв (Оболонь)

28 років – 12 матчів (982 хвилини) – 2 асисти

Для оболонців запрошення Фатєєва стало однією з найголовніших трансферних удач. Досвідчений оборонець, який раніше пограв за Зірку, Кривбас і Лівий берег, закривав для киян відразу кілька позицій, але найчастіше грав все-таки правого захисника. Діяв сміливо, наполегливо та ефективно. Учасник багатьох атак, у двох із них – як безпосередній асистент, в інших – на більш ранніх стадіях.

Центральні захисники

1. Андрій Зінь (Нива)

22 роки – 14 матчів (1233 хвилини) – 3 голи

Можна тільки захоплюватися вмінням Ниви оперативно латати дірки – здавалося, ще недавно захисний блок команди визначали Вовченко, Дворовенко та Мороз – вони перейшли в більш амбітні клуби, натомість, на їхньому місці з’явилися нові, не менш спортивно перспективні, гравці. Серед них відзначимо молодого Зіня. Вихованець волинського футболу ще минулого сезону запам’ятався своїми кількома особливо яскравими матчами, а в поточному чемпіонаті став справжнім лідером оборони тернополян. Окрім досить сильної гри в зв’язці з Демчуком, Андрій допоміг команді ще й кількома голами.

2. Ігор Дуць (Карпати)

28 років – 10 матчів (895 хвилин) – 1 гол, 1 асист

Оборона львів’ян у її незвичній формації в схемі 3-5-2 багато в чому трималася саме на цьому фактурному, атлетичному гравцеві з футбольною освітою Шахтаря. Дуць не лише координував дії захисної ланки, хто б не грав поруч – Болденков, Махнєв, Лень або більш екзотичний варіант, а й виконував чимало пасової роботи та регулярно підключався на стандарти. На першоліговому рівні захист Карпат заслуговує на найвищі оцінки, проте матчі з Поліссям натякають, що в міжсезоння доведеться попрацювати над доукомплектацією лінії.

3. Артем Терехов (Оболонь)

30 років – 13 матчів (1018 хвилин) – 1 гол

Через травму Бородая захист Оболоні тривалий час вимушено експериментував, і Терехов був найстабільнішим серед цих гравців – хоча змушений був грати то з Фатєєвим, то з іншим напарником. Звісно, у киян були свої слабкі матчі, й Артем також помилявся, проте в цілому зі своїми завданнями на осінню частину сезону Оболонь справилася добре, а за кількістю пропущених м’ячів виявилася четвертою в усій лізі з точки зору надійності.

Центральні захисники

1. Андрій Гітченко (Полісся)

38 років – 12 матчів (1080 хвилин) – 1 гол

Колишній оборонець Арсеналу, Олександрії та Десни не дограє, а грає – Гітченко, попри статус найстаршого захисника сезону, є провідним гравцем житомирян і в кожному зі своїх матчів демонструє стабільно високий рівень розуміння гри. Серед чеснот Андрія – лідерські якості та адаптивність: певний час грав із Черваком, після відновлення Нестерова – змінив напарника, і при цьому оборона Полісся залишалася надійною та ефективною.

2. Олег Тарасенко (ЛНЗ Черкаси)

32 роки – 10 матчів (900 хвилин)

Досвідчений ватажок черкаського захисту створив сильний дует із Лопирьонком, і в найкращих матчах ЛНЗ нагадував неприступну фортецю, коли рідкісні м’ячі долітали до воріт молодого Самойленка. Важливість Тарасенка тільки підкреслює травма під кінець осінньої частини сезону, що зумовило необхідність експериментувати з опорником або фулбеком замість нього в центрі оборони.

3. Максим Демчук (Нива)

24 роки – 12 матчів (1017 хвилин) – 1 гол

Навіть втративши провідного оборонця – Вовченка, Нива не тільки не опустила рівень захисних дій, а вийшла на нову якість. У цьому велика заслуга зв’язки Зінь-Демчук. Обидва гравці – стрибучі, пружні, атлетичні. При цьому вмілі в єдиноборствах як угорі, так і внизу. Зінь був цього сезону стабільнішим і не пропускав матчів, але присутність такого напарника, як Демчук, дозволяла йому почуватися ще впевненіше.

Ліві захисники

1. Давронбек Азізов (Кремінь)

22 роки – 14 матчів (1191 хвилин) – 3 голи, 2 асисти

Колишній захисник молодіжної команди Зорі та регіональних аматорських колективів мав нас дивувати ще навесні, проте чемпіонат 2021/22 не було дограно через початок широкомасштабної війни, так що Азізов дебютував у Першій лізі лише в новому сезоні. Давронбек відразу показав свої скілли в роботі з м’ячем, виконанні стандартів під ліву ногу та постійних підключеннях до атак, а по ходу першості прогресував і в суто захисній роботі. В підсумку Кремінь можна привітати з розкриттям чергового молодого й перспективного футболіста.

2. Євгеній Шевченко (Епіцентр)

26 років – 14 матчів (1202 хвилини) – 1 гол, 3 асисти

Минулого сезону Шевченко яскраво проявив себе в ВПК-Агро, влітку побував на перегляді в УПЛ, але стартував у новому сезоні в Епіцентрі. Для клубу, який втратив братів Кузівих, Рацу та Павлюка, Євгеній став не просто гравцем, який закрив проблемну позицію – він видав якісно новий рівень гри сучасного флангового захисника. Ефективний у підіграші та завершенні, Шевченко постійно постачав навісами та прострілами з лівого краю нападників, а також сам відзначався своїм дальнім ударом з гри та стандартів.

3. Мирослав Сердюк (ФК Чернігів)

23 роки – 14 матчів (1260 хвилин) – 1 гол

Одним із найбільш прогресуючих молодих гравців дивізіону виявився цей колишній оборонець аматорського ФК Кудрівка. Сердюк вирізнявся працездатністю, ретельністю та сумлінністю в виконанні завдань на своєму фланзі. Забив важливий м’яч у ворота Гірника-Спорт, і ця перемога до останнього тримала інтригу останньої путівки. Мирослав може суттєво додати в атакувальних діях – на його користь говорять швидкість, непогана техніка роботи з м’ячем і подачі.

Центральні півзахисники

1. Богдан Кушніренко (Полісся)

27 років – 13 матчів (1102 хвилини) – 6 голів

Універсал Кушніренко не відразу знайшов себе в новій команді, проте нині його зв’язка з Огирею – найкраща в західній групі. Зосереджуючись на широкому діапазоні робіт від одного карного майданчика до іншого, Богдан ще й був винятково корисним при підключеннях на стандарти – шість голів від оборонця, який грає в житомирській команді опорника, є найкращим показником для цього амплуа в сезоні.

2. Ярослав Богунов (Діназ)

29 років – 14 матчів (1248 хвилини) – 4 голи, 3 асисти

Досвідчений Богунов повернувся на батьківщину після багаторічних виступів у чемпіонатах т.зв. «ближнього зарубіжжя». І хоча після ПФК Львів пережив тривале відсторонення від FIFA внаслідок «Нафтан-гейту» з договірними матчами, повернення в футбол зустрів із великим ентузіазмом і на своїй динамівці, рухливості та баченні поля приніс багато користі новачкам Першої ліги. Володіючи непоганою технікою, Ярослав був однаково небезпечним і в завершенні, і в підіграші.

3. Данило Фальковський (Кремінь)

23 роки – 14 матчів (1141 хвилина) – 3 голи, 3 асисти

Гравець непростої футбольної долі – пройшов Зірку та Олександрію, «стукаючи» в двері УПЛ, а потім змушений був зануритися в місцевий аматорський футбол. Минулого сезону пограв за МФК Миколаїв у Другій лізі. У складі Кременя розкрився як нестандартний, різноплановий півзахисник. Міг і сам забити, і розіграти комбінацію на коротко, і видати напрочуд розумну передачу, яка за один раз відрізала б кількох суперників.

Праві півзахисники

1. Іван Тищенко (ЛНЗ Черкаси)

24 роки – 14 матчів (1043 хвилини) – 7 голів, 3 асисти

Повідомлялося, що Тищенко влітку міг втілити свою мрію й пограти в Англії. Проте, на щастя для ЛНЗ, цій різноплановий атакувальний гравець залишився й приніс велику користь черкаській команді. Він досить регулярно допомагав своїй команді результативними діями (голи чи асисти в шести різних зустрічах), а рівно половину своїх результативних дій оформив у божевільному матчі з Гірником-Спорт. ЛНЗ виграв у аутсайдера – 5:0, Іван виявився причетним до всіх (!) голів своєї команди.

2. Денис Кожанов (Карпати)

35 років – 13 матчів (887 хвилини) – 2 голи, 4 асисти

Залишається лише дивуватися, як Кожанов у своєму віці зберігає всю ту свіжість і різкість, якої вимагає енергозатратна позиція крайнього нападника. Ветеран Карпат оформив шість результативних дій і в кожному матчі, в якому брав участь, додавав львів’янам стрімкості атак і націленості на ворота. При тому, що лише два матчі в чемпіонаті Кожанов провів повністю, його корисність команді не викликає сумнівів.

3. Артем Козак (Полісся)

24 роки – 9 матчів (703 хвилини) – 2 голи, 4 асисти

Якби не пошкодження, яке зіпсувало йому залишок першого етапу чемпіонату, Козак був би першим претендентом на місце №1 серед правих півзахисників і інсайдів. Колишній футболіст Динамо, ПАОКа та Карпат дуже переконливо входив у новий сезон. Вміння виконати стандарти, талант вистелити розрізну передачу, хороший удар – Артем все це застосовував і навіть при неповній задіяності в другому колі виконав норматив на потрапляння в список 33 найкращих.

Атакувальні півзахисники

1. Дмитро Щербак (СК Полтава)

25 років – 14 матчів (1260 хвилин) – 3 голи, 6 асистів

Полтавська команда не змогла пробитися в чемпіонський раунд, але заслужила повагу за свою ігрову поставу. До того ж, у містян сформувалася дуже якісна центральна вісь у складі Каретника, Щербака та Стрельцова – від середини поля до нападу. Ці технічні, швидкі футболісти причетні до більшості результативних комбінацій і стрімких атак. Конкретно Щербак однаково добре як забиває, так і асистує: Стрельцов чотири з п’яти своїх голів провів з передач Дмитра.

2. Василь Цюцюра (Прикарпаття)

28 років – 13 матчів (1018 хвилин) – 4 голи, 3 асисти

Це було непросте півріччя для Прикарпаття – травмувався Волошинович, пішли Воробчак і Семотюк. Доводилося багато чого наново награвати в середній лінії та конструкції атак. Ось тут наявність гравців рівня Цюцюри, Сондея та Барчука стало визначальним для боєздатності команди. Особливо відзначаємо Василя: сім результативних дій, постійна задіяність в атаках, уміння завершити та тонко віддати. Цюцюра – один із гравців, яких важко опікати захисникам.

3. Амбросій Чачуа (Карпати)

28 років – 14 матчів (1245 хвилин) – 3 голи, 3 асисти

У середній лінії львів’ян Чачуа бере на себе розпасовку та виконання стандартів. Саме йому, а не досвідченішому Семенині, в підсумку віддав перевагу тренерський штаб. Амбросій віддячив за це якісною грою в середній лінії та вмінням зв’язати ланки, що дуже важливо при нестандартній ігровій схемі, яку системно сповідують Карпати. Додамо, що Чачуа ще й може говорити про невезіння – в плані пробити в каркас воріт або зовсім поруч із дев’яткою він великий майстер, так що особиста статистика в нього могла бути значно кращою. Багато що вирішували сантиметри.

Ліві півзахисники

1. Віталій Груша (Оболонь)

28 років – 14 матчів (1014 хвилин) – 4 голи, 3 асисти

Агробізнес розійшовся на атоми, і далеко не всі з колишніх лідерів команди-сенсації Кубка України знайшли себе в нових командах. А от Груша, досить нестандартний футболіст, вдало адаптувався в Оболоні. Він випробував себе на обох флангах, переважно в якості вінгера, проте і в ролі інсайда чи відтягнутого нападника. Віталій встиг немало забити та віддати гольових передач, а також непогано гармоніював із Слободяном, Батальським, Краснопіром і іншими товаришами по групі атаки.

2. Денис Янаков (Полісся)

23 роки – 13 матчів (629 хвилин) – 4 голи, 3 асисти

У житомирян просто топовий набір креативних півзахисників: Янаков зі школою Динамо, Вакула та Андрущенко, зі школою Шахтаря, Козак зі школою Динамо, ПАОКа та Карпат, Шастал із Олександрії… Тут навіть колишній лідер Колосу Морозко перекваліфікувався у флангові захисники, щоб не знати цієї жорсткої вінгерської конкуренції. Тому, віддаючи належне Козаку та Шасталу, а також окремим особливо яскравим матчам Вакули, хочемо відзначити Янакова. Тонкий виконавець стандартів, хитрий гравець із непоганим ударом, він у кращих матчах грав на вищому рівні.

3. Богдан Шмигельський (Скорук)

29 років – 14 матчів (1139 хвилин) – 3 голи, 4 асисти

В одного з дебютантів сезону – ФК Скорук (Нікопольський район) ‒ досить веселі фланги. Шмигельський із Переборою в кожному матчі створюють проблеми для суперників і регулярно беруть гру на себе як на просторі, так і вже ближче до воріт, у завершенні. Відзначаємо Богдана – його шалені удари та вміння гарно подати стандарти не раз допомагали томаківсько-нікопольській команді.

Нападники

1. Денис Галата (Кремінь)

22 роки – 11 матчів (831 хвилина) – 9 голів, 3 асисти

Цей молодий нападник ще в минулому сезоні заслужив увагу до своєї персони, за літньо-осінню частину незавершеного сезону 2021/22 оформивши сім результативних дій (шість голів, один асист). Але в поточному чемпіонаті, навіть у меншій кількості проведених матчів, Галата перевершив сам себе. Навіть пропустивши кілька матчів через проблеми зі здоров’ям, став найкращим бомбардиром Групи Б та видав найкращий індивідуальний показник у кар’єрі.

2. Олексій Сидоров (Металург)

21 рік – 14 матчів (1182 хвилини) – 6 голів, 2 асисти

Ще один гравець, який продовжує свій особистий прогрес. Сидоров минулого сезону багато забивав у Другій лізі, а підвищившись у класі з запоріжцями, залишається найбільш результативним гравцем Металурга. Олексій – цікавий молодий нападник, спроможний гарно зіграти як на передачах на хід на довгі дистанції, так і прямо в карному майданчику. Відзначається властивістю входити в затяжні результативні серії. Може прогресувати – аж до рівня гравця топ-5 УПЛ.

3. Олександр Батальський (Оболонь)

36 років – 12 матчів (385 хвилин) – 6 голів, 1 асист

Досвідчений форвард не так часто з’являвся на полі й не зіграв повністю жодного матчу. Тим не менш, за показником кількості голів у співвідношенні до проведеного ігрового часу Батальський не знайде собі конкурентів. Неодноразово в цьому сезоні стрибучий і вмілий у завершенні нападник витягував матчі на своєму гольовому чутті. Подолав рубіж у 70 голів за кар’єру в Першій лізі та ввійшов у топ-10 найкращих бомбардирів дивізіону за всю історію.

Нападники

1. Пилип Будківський (Полісся)

30 років – 14 матчів (1229 хвилин) – 10 голів, 2 асисти

Колись Будківський подавав надії в Шахтарі та мав шанс заграти в провідних європейських чемпіонатах. Навіть у складі національної збірної України виступав. Проте саме зараз, у складі першолігового Полісся, Філ демонструє найбільш результативний футбол у своїй кар’єрі. Будківський здорово діяв на другому поверсі, сповна використовував свої переваги в зрості, міці та кремезності, протискуючись крізь подвійні редути суперників. А тому був корисним і як голеадор, і як постачальник скидок і передач для товаришів. Плідне півріччя Будківського запам’яталося навіть голом у власні ворота.

2. Максим Гірний (Епіцентр)

21 рік – 14 матчів (1061 хвилина) – 7 голів, 1 асист

Забити рідній команді на легендарному стадіоні, який пам’ятає Юста, Мікльоша та Данильчука, це топ-досягнення для будь-якого вихованця Карпат. А Гірний ще й досягнув шикарного командного результату – його дубль допоміг кам’янчанам обіграти львів’ян на їхньому полі, а загалом Максим оформив аж три дуплети. У кожному матчі старався бути корисним, і за більш оптимальної реалізації міг би й подвоїти свій гольовий доробок.

3. Олександр Мішуренко (Скорук)

34 роки – 13 матчів (978 хвилин) – 6 голів, 2 асисти

Він уже грав у Першій лізі в складі Інгульця, і разом із цією командою діставався до фіналу Кубка України першим із представників нижчих ліг. А зараз досвідчений Мішуренко був великим козирем Скорука в атаці. Відразу в кількох матчах цей по-спортивному хитрий нападник забивав голи на чутті, випередженні, тонкому розумінні гри в плані рикошетів, відскоків, вимушених помилок суперників. Його хет-трик приніс клубу-дебютанту прем’єрну перемогу на новому рівні, а інші три голи – важкі нічиї з Гірником-Спорт і Кременем.