Король повітря, one-club-man і «самородок» Папи: уся збірна 22-го туру Першої ліги

Ігрова програма 22-го туру:

• субота, 4 липня

Балкани – ФК Минай – 1:2 (звіт із відео)

Агробізнес – Черкащина – 1:0 (звіт із відео)

Інгулець – Авангард – 3:2 (звіт із відео)

Кремінь – Волинь – 1:1 (звіт із відео)

Металіст 1925 – Гірник-Спорт – 2:1 (звіт із відео)

• неділя, 5 липня

Чорноморець – МФК Миколаїв – 0:0 (звіт із відео)

• понеділок, 6 липня

Оболонь-Бровар – Прикарпаття – 3:3 (звіт із відео)

Про найкращих особистостей туру – тут.

Воротар – Андрій Олійник (Кремінь)

Уже з перших хвилин волиняни розпочали методичний обстріл воріт господарів і загалом за гру набили два десятки ударів. Проте власна неточність і чудова гра ветерана Кременю Олійника зірвали гостям план на гру й сподівання на результат. Андрій потягнув чотири дуже непоганих удари, серед яких – спроби від Волошиновича та Климця із забивних позицій. Друга поспіль домашня нічия з фаворитами чемпіонату, а також лише по одному пропущеному м’ячу в стартових іграх – це гарне досягнення як для голкіпера, так і для його команди.

Правий захисник – Богдан Оринчак (ФК Минай)

Божевільний матч для Оринчака, чи не найбільшого універсала Минаю. Починав грати на вістрі атаки, відкрив рахунок у матчі, здорово зреагувавши на флангову подачу, а коли після травми Жичикова гостям довелося вдаватися до різких перестановок – Богдан без проблем опустився на місце лівого захисника й відповідально відіграв там. Ясна річ, не обійшлося без помилок, тому що Балкани намагалися відіграти мінімальне відставання в рахунку, але результат підтверджує правоту тренерського штабу закарпатців.

Центральний захисник – Євгеній Зубейко (Чорноморець)

Одесити зліпили свою задню лінію з того, що було – там і номінальні півзахисники, і зміщені з флангу футболісти, і малодосвідчені гравці – і ветерани. І при цьому два з трьох матчів влітку Чорноморець завершив без пропуску м’ячів, а в трьох стартових турах набрав 7 очок із 9-ти можливих. Гра з МФК Миколаїв виявилася чи не найважчою для «синьо-чорних», і цілком могла перервати вдалу серію. Відзначаємо Зубейка, який грав правого центрального серед трьох захисників. Він самовіддано відіграв позаду, не боячись пошкоджень – згадаймо, як він підстрахував воротаря, прийнявши на себе удар Войцеховського в порожні ворота з убивчої позиції. А ще Євгеній активно грав на атаку, видавши багато доречних передач на хід одноклубникам.

Центральний захисник – Богдан Порох (МФК Миколаїв)

Серед гравців, які досягли найбільшого прогресу в літній частині сезону, треба називати цього 19-річного захисника миколаївців. До приходу Близнюка Порох зіграв у чемпіонаті лише один тайм, а зараз став стабільним гравцем основи. В Одесі він відзначився простою, ефективною грою. Виграв чимало верхових і низових єдиноборств, здорово діяв на перехопленнях. Простий приклад: Авагімян уже готувався забивати після блискучої передачі Брагару, але м’яч зняв у нього з ноги саме Богдан.

Лівий захисник – Ігор Бойчук (Агробізнес)

Догравання також удається лівому захиснику Агробізнесу. Бойчук здорово відіграв ще матч минулого туру в Запоріжжі, двічі асистувавши товаришам. А цього разу його гол став єдиним – і переможним – у матчі з Черкащиною. Він загалом активно провів перший домашній поєдинок року, був активним у підключеннях і корисним у грі без м’яча. Але особливо відзначився Ігор підключеннями до атак. Біля чужих воріт він був агресивнішим за форвардів. Міг відкривати рахунок ще раніше, але трішки не дістав фланговий простріл М.Когута, а на 78-й хвилині ударом головою замкнув кутовий від Кухарука.

Правий півзахисник – Іван Сондей (Прикарпаття)

26-річний вихованець прикарпатського футболу колись подавав надії в класичному Дніпрі, немало пограв за різні клуби України аж до Favbet Ліги, а зі своїм поверненням на малу батьківщину значно посилив Прикарпаття, ослаблене відходом ветеранів і Конкольняка з Оринчаком. Хоча відчувається, що Сондей ще не в оптимальній формі та зіграності з новими одноклубниками, в матчі з Оболонню-Бровар він причетний до всіх трьох голів у ворота киян. Це після його штрафного гості заробили пенальті під перший гол, а потім Іван записав на свій актив «передгольові» передачі на Воробчака та Сікача в другій і третій гольових комбінаціях.

Центральний півзахисник – Владислав Дмитренко (Металіст 1925)

І знову віддаємо належне Дмитренку, який влітку стає справжнім лідером атак харків’ян. Він і сам міг забивати Гірнику-Спорт і в першому таймі, і по перерві. Але найбільше відзначився в організації та розвитку атак. З нічого він розпочав першу гольову атаку, протягнувши м’яча й виклавши під гол Дереку. Бразилець міг забивати після передачі Влада ще раз.

Лівий півзахисник – Євгеній Лозовий (Гірник-Спорт)

Харків’янин за походженням і вихованець Металіста не міг без особливих відчуттів виходити на газон головного стадіону рідного міста. І цей настрій мотивував Лозового на дуже сильний матч проти земляків. Ми рідко відзначаємо гравців команд, які програли, тому що футбол – колективна гра, й усі несуть відповідальність за невдалий результат. Але це – окремий випадок. Євгеній просто-таки виснажив суперників, завдав п’ять ударів по воротах і видав кілька чудових передач на загострення. Те, що він не забив, результат якогось невезіння, але в цілому не применшує чудової гри Лозового та гарної форми на початку догравання.

Нападник – Дмитро Сула (Кремінь)

«Я у футболі тому що люблю його за участь. Коли я не граю я не щасливий як футболіст, Коли я граю – я щасливий, відчуваю себе потрібним», – зазначив після матчу Сула в інтерв’ю клубній прес-службі. Так, Кремень потребував саме такого форварда. Адже Сула підняв на якісно новий рівень атаку кременчужан. А сам Дмитро отримав ігрову практику, якої йому бракувало в Інгульці. У грі з Волинню він раніше  загрожував чужим воротам, а на початку другого тайму заробив штрафний і сам бездоганно його виконав. Гол туру – й чергове позбавлення очок фаворитів від нової «грози авторитетів».

Нападник – Олександр Мішуренко (Інгулець)

В останніх п’яти матчах чемпіонату та кубку Мішуренко забив п’ять м’ячів. То граючи з перших хвилин, то виходячи на заміни, у парі з Сітчінавою – чи єдиним гравцем попереду, Олександр залишається винятково ефективним. У матчі з Авангардом він спершу в блискучому стилі асистував Козаку, розрізавши редут гостей одним дотиком, а потім сам замкнув подачу Запорожця. 8 голів і 6 асистів в активі «самородка», якого для українського футболу розкрив Інгулець.

Нападник – Олександр Батальський (Оболонь-Бровар)

На фоні інертних сучасних форвардів – «опорних нападників» – Батальський показав, як повинен грати гравець атаки. Він забив два м’ячі після подач із різних флангів, здорово граючи на випередження й акцентовано пробиваючи головою. А ще постійно був у боротьбі – заробив немало стандартів, зокрема, й той, після якого відбувся ще один гол.

Тренер туру – Олександр Чижевський (Агробізнес)

Легенда вітчизняного футболу, який завершував кар’єру рекордсменом Вищої ліги за кількістю проведених матчів, Чижевський починав тренерську роботу не з високого старту – а з найбільш благородної й невдячної роботи, роботи зі зміною. Він підготував чимало карпатівських талантів і дійшов до першої команди, де, як відомо, тренери надовго не затримуються. Агробізнес – шанс Олександра Арсенійовича на тривалу, вдумливу роботу в зростаючому проекті. П’ята поспіль перемога команди й абсолютні показники на старті роботи в новій команди – це серйозні досягнення для нового наставника волочищан.

Герой туру – Олександр Батальський (Оболонь-Бровар)

Читайте пізніше на нашому сайті інтерв’ю з гравцем, який оформив дубль у матчі з Прикарпаттям і заробив штрафний, після якого відбувся третій гол.

* * *
ВСІ НАЙКРАЩІ В ТУРІ: воротар, джокер, молодий гравець, голеадор – в одній статті. Новинка від нашого сайту – індивідуальні номінації в Першій лізі!

P.S. При підготовці матеріалу використані фото офіційних сайтів клубів.