Sportarena

Пейшоту, Балулі, Хобленко та 30 інших героїв літа-осені Першої ліги 2021/22

Sport Arena представляє символічну збірну першого півріччя – 33 найкращих у Першій лізі ПФЛ сезону 2021/22

Пейшоту, Балулі, Хобленко та 30 інших героїв літа-осені Першої ліги 2021/22. Новинии футболу

Воротарі

  1. Кліщук Андрій (Гірник-Спорт)
    17 матчів ‒ 10 пропущених м’ячів, 10 «сухих» матчів

Цей воротар свого часу вже підвищувався в класі, вигравши Першу лігу з Дніпром-1, але змушений був перезавантажувати свою кар’єру і зараз повернувся в клуб, де колись заявляв про себе на всеукраїнському рівні. Гірник-Спорт не є лідером, працювати голкіперу доводиться часто, саме тому Кліщук постійно в тонусі, видав другий у лізі показник сейвів, одні з найкращих – за грою в динаміці та статиці, на лінії та на виходах. Андрій – це історія про стабільність і реакцію, і якщо кажуть, що воротар – половина команди, то в цьому випадку це виправдано.

  1. Рибка Олександр (Металіст)
    17 матчів ‒ 7 пропущених м’ячів, 11 «сухих» матчів

Колишній воротар Динамо, Шахтаря та збірної України є, до певної міри, заручником статусу своєї команди. Металіст беззаперечний лідер і фаворит турніру, тож вважається, що робота Рибки значно легша та менш турботлива, ніж у голкіперів слабкіших клубів. Насправді ж Рибка немало виручав Металіст, відвертих помилок, на кшталт голу на «Оболонь-Арені», було мало, а за чистими цифрами він взагалі найкращий з великим відривом.

  1. Литвиненко Василь (Оболонь)
    18 матчів ‒ 15 пропущених м’ячів, 10 «сухих» матчів

Від гри Литвиненка неоднозначне враження – було кілька відверто невдалих матчів, чимало пропускав від Металіста, Гірника-Спорт, Альянсу, проте були й такі, коли Василь тягнув результат для команди. До речі, він парирував два з трьох пенальті на свої ворота та дуже здорово грав відразу в кількох іграх, коли все для Оболоні вирішувалося з мінімальною різницею.

Праві захисники

  1. Романюк Юрій (Металіст)
    18 матчів ‒ 1 гол, 1 асист

Трансфер цього гравця з Агробізнеса в Металіст став одним із найголовніших у поточному чемпіонаті, і зі складу півфіналіста Кубка України він досить плавно влився в колектив харківського гранда. Відразу в кількох матчах Романюк проводив ігри на вищому рівні, особливо це стосується матчу в Луцьку – проти його рідного клубу, Волині. Є сподівання, що під керівництвом Краснікова та Кучера 24-річний латераль виросте в футболіста міжнародного рівня.

  1. Пісний Руслан (Альянс)
    17 матчів ‒ 2 голи, 3 асисти

Цей гравець пройшов із Альянсом і Ярошенком шлях від обласних аматорських турнірів до Першої ліги, так що зростав з командою. Не будучи настільки сильним у суто захисній грі, Пісний навдивовижу здорово грає на всій протяжності свого флангу. Вміє як забити сам, так і асистувати одноклубникам. Створює з Агаповим одну з найбільш гострих, атакувальних зв’язок у дивізіоні. Чому не перший? Розчарував у кількох матчах якістю оборонної роботи, в цьому може (й повинен) додавати.

  1. Савошко Олександр (ФК Ужгород)
    19 матчів ‒ 2 асисти

Він уже вигравав Першу лігу в складі Вереса, проте після підвищення в класі разом із Ющишиним і Гайдучиком був відправлений в оренду в команду, яка є дебютантом на цьому рівні. І тут треба сказати, що Савошко справив позитивне враження та в низці матчів дуже корисно діяв на своєму фланзі. В його активі – гольові передачі в матчах проти конкурентів ФК Ужгород – Кременя та ВПК-Агро, а також найкращий показник ліги за перехопленнями. Повертається в Верес із новим досвідом.

Центральні захисники

  1. Мизюк Олександр (Металіст)
    17 матчів ‒ 2 голи

Харківський клуб запрошує екс-гравців Ліона, клубів вищих дивізіонів Бразилії, Португалії, екс-збірників. І при цьому тут є такі відкриття, як Мизюк. Гравець, який раніше грав на аматорах за ФК Вовчанськ, впевнено зайняв місце в основі харків’ян, тріумфально виграв з ними Другу лігу й іде до чемпіонства й після підвищення в класі. Це чіпкий, непоступливий гравець, який ніколи не здається без бою й здорово підключається на стандарти.

  1. Гітченко Андрій (Полісся)
    17 матчів ‒ 3 голи

Багаторічний лідер Олександрії, Десни та інших клубів УПЛ переходив у Полісся зі статусом зірки, як для Першої ліги. Проте не соромиться пахати на цьому рівні. Гітченко непоступливий і майстерний у роботі з м’ячем, видає своєчасні передачі на початкових фазах атаки. Особлива фішка – шикарна гра біля чужих воріт, недаремно він забив відразу кілька м’ячів і міг на трьох голах не зупинятися.

  1. Прокопчук Кирило (ФК Краматорськ)
    16 матчів – 1 гол

Прибувши в Краматорськ із Полісся, цей молодий оборонець сподобався непоступливістю та створив хорошу зв’язку з досвідченим Зубковим. Лідер команди за довгими передачами, один із найкращих у силовій і позиційній боротьбі, він ще й забив напрочуд важливий м’яч у переможному матчі з ФК Ужгород.

Центральні захисники

  1. Кравчук Юрій (Гірник-Спорт)
    18 матчів ‒ 2 голи

Кравчук мав великий шанс у ПФК Львів, а, не зачепившись в УПЛ, зробив два кроки назад заради перспектив у Металісті. Проте саме тут, в Гірнику-Спорт, Юрій по-справжньому почувається лідером команди. Після повернення в Горішні Плавні поступово вийшов на свій оптимальний рівень, забив важливі м’ячі в переможних матчах з Поліссям і Олімпіком, вирізнявся лідерським характером і волею до перемоги.

  1. Федорів Віталій (Металіст)
    13 матчів ‒ 1 гол

Федорів дуже здорово відновив свою кар’єру в Металісті, і його роль у швидкому просуванні харківського клубу в змаганнях ПФЛ важко переоцінити. Віталій вміє створити гармонійний дует із будь-яким напарником (хай це буде Мизюк, Порох, Сарапій чи ще хто-небудь), а також за рахунок досвіду та розуміння гри є одним із найбільш надійних оборонців, спроможних читати гру.

  1. Курило Ігор (Агробізнес)
    19 матчів ‒ 1 гол, 4 асисти

Курило – це гравець-стиль, гравець-манера. «Глибокий плеймейкер» Агробізнесу виконує величезні обсяги пасової роботи, веде гру команди через довгий і середній пас, а також виконання віддалених стандартів. Він причетний безпосередньо відразу до п’яти взяттів воріт суперників, і хоча загалом результати волочиського клубу погіршилися, як і погіршилася надійність оборонних дій, Ігор заслуговує бути в 33 найкращих як зразок класичного нижчолігового захисника – лідера своєї команди.

Ліві захисники

  1. Горбунов Сергій (Металіст)
    14 матчів ‒ 5 асистів

Перед цим сезоном Металіст розглядав кількох відомих гравців на цю позицію, навіть підписав зіркового Цурікова (щоправда, тут же віддавши його в оренду назад в Олександрію). Коли Горбунов набрав форму й адаптувався в складі харків’ян, стало зрозуміло, чому вибір зупинили саме на ньому. Швидкісний, технічний, стрімкий. Сергій забезпечує команді постійну активність на лівому фланзі та постачає подачами карний майданчик, звідки – один із найкращих показників по асистах серед усіх захисників.

  1. Шевченко Євгеній (ВПК-Агро)
    17 матчів ‒ 3  голи, 1 асист

Автор, напевно, найкращих голів півріччя (особливо в плані видовищності йому вдався принциповий матч з Альянсом у Сумах), а також один із найбільш видовищних флангових захисників чемпіонату. Екс-оборонець Оболоні та Полісся добре показав себе в ВПК-Агро, розігравшись по ходу сезону та здійснивши кілька вкрай важливих результативних дій для команди, яка бореться за виживання в Першій лізі.

  1. Морговський Ян (Поділля)
    19 матчів ‒ 2 асисти

Поділля адаптувало та вивело на дорослий всеукраїнський рівень низку гравців, і серед них – Морговський. Цей гравець діє в видовищній манері, багато часу витрачає на підключення до атак, не соромиться застосовувати обіграші, фінти, різноманітні технічні прийоми. Відрадно, що після підвищення в класі він витримав цей рівень, хоча, безперечно, міг би діяти більш надійно в деяких поєдинках сезону.

Центральні півзахисники

  1. Семотюк Владислав (Прикарпаття)
    19 матчів ‒ 1 гол, 2 асисти

Здавалося б, ну які відкриття стосовно гравця зі школою Динамо, який пробував сили в УПЛ і в Прикарпатті не є новачком? Але цього року тренерський штаб івано-франківців зумів перекваліфікувати недавнього форварда та інсайда в опорні півзахисники, і Семотюк раптово проявив хист до гри сучасного хавбека. Прекрасна пасова робота, великі обсяги чорнових дій і відбирань м’яча, при цьому – вміння починати атаки з глибини та підтримувати з Цюцюрою, Сондеєм і Барчуком постійний атакувальний зв’язок. Справжнє відкриття року в Першій лізі!

  1. Рябов Артур (Волинь)
    16 матчів ‒ 1 гол

За короткий час Рябов виріс із гравця ротації, «місцевої надії з локальними перспективами» в справжнього лідера Волині. Поруч із досвідченішими Кучеренком, Чепелюком Артур виконує величезні обсяги робіт, вирізняється харизмою ватажка та потужним ударом. Беззаперечно, може більше. Значно більше. За потенціалом це гравець УПЛ, причому команд рівня боротьби за єврокубки.

  1. Мильченко Артем (Гірник-Спорт)
    18 матчів ‒ 2 голи

Місцевий вихованець, який пройшов школу Зорі, знайшов можливість проявити себе в команді під орудою Жабченка. Мильченко дуже здорово вписався в гру Гірника-Спорт, взявши на себе ту роботу, яку не будуть виконувати більше заточені на конструктив лідери – Ямполь, Паламар і інші атакувальні хавбеки. Проте Артем також уміє й любить працювати з м’ячем, володіє непоганим ударом і відіграв на рівні провідних гравців команди без жодних скидок на вік і статус новачка.

Праві півзахисники

  1. Агапов Микола (Альянс)
    19 матчів ‒ 6 голів, 3 асисти

Харків’янин не новачок на цьому рівні, колись яскраво стартував у Першій лізі зовсім молодим ще в Десні, встиг змінити кілька клубів в Україні та спробував сили в зарубіжних чемпіонатах. Проте саме зараз Ярошенко вивів Миколу на новий рівень майстерності. Агапов провів найкращий сезон із точки зору індивідуального результату, мав свободу дій в стилістиці не флангового хавбека, а крайнього форварда та проявив техніку, швидкість і сміливість у завершенні.

  1. Підлепенець Євген (Металіст)
    19 матчів ‒ 4 голи, 3 асисти

Було відомо, що в запорізькому Металурзі є перспективний молодий вінгер, власне, недарма ним зацікавилися аж у Депортиво. Проте талант ще треба було реалізувати, і саме зараз Підлепенець зробив до цього важливий крок. У складній конкуренції з Танчиком, Ріаскосом, Харрісом і іншими яскравими футболістами Металіста Євген видав кілька матчів найвищого рівня. І, напевно, це є той рівень, до якого йому треба тягнутися, щоб надалі стабільно діяти в такому ж ключі. Хоча цей сезон для Підлепенця складається з різних уривків, відразу в кількох матчах саме цей яскравий молодий гравець робив результат для лідера.

  1. Козак Артем (Полісся)
    17 матчів ‒ 5 голів, 3 асисти

Екс-півзахисник Динамо та ПАОКа вже підвищувався в класі – минулого сезону з Чорноморцем, але через відомі причини не всі з тієї команди посіли заслужене місце в УПЛ. У Поліссі він пограв відразу на кількох точках, але після серії хвороб і травм інших футболістів навіть дещо несподівано розкрився на правому фланзі. Майстер проникаючого пасу та виконання стандартів, він може ще досить суттєво додавати й разом із житомирянами вже в найближчому майбутньому зможе вирішувати найвищі завдання.

Атакувальні півзахисники

  1. Балулі Фарес (Металіст)
    16 матчів ‒ 6 голів, 10 асистів

Гравець небувалого для змагань ПФЛ рівня – хіба що в Динамо-2 90-х або в ситуативних грандах на кшталт ФК Севастополь, запорізького Металурга чи ужгородського Закарпаття час від часу траплялися футболісти подібного рівня, та й то нема гарантії, що такого ж на той момент. Балулі після Ліона, Монако, Лілля знайшов спортивну мотивацію на перезавантаження своєї кар’єри в Металісті й додав таку екзотичну медаль для французького футболіста, як золото Другої ліги. Розкішний удар і пас, видатний футбольний інтелект, а також талант бачення поля – якщо не завадять травми, цей гравець ще й в УПЛ ввійде в когорту найкращих.

  1. Мораренко Станіслав (Поділля)
    19 матчів ‒ 3 голи, 4 асисти

Один із багатьох гравців, яких Поділля по-братськи позичило в ковалівського Колоса – і при цьому всі вони були дійсно по-спортивному перспективними, цікавими, корисними. Мораренко поступово вривався в основний склад ще з друголігових часів і прогресував від туру до туру, нині ж із сімома результативними діями був чи не найбільшим MVP Поділля – відповідно, залишити на весну цього винахідливого, технічного гравця буде великим завданням для хмельницького клубу.

  1. Семенина Ігор (Нива)
    19 матчів ‒ 3 голи, 2 асисти

Ще один гравець-манера, гравець-стиль: з приходом Семенини тернопільська команда підкорила під його манеру доставку м’яча та акценти в атаці, тому що стандарти під ліву ногу практично з будь-якої відстані, та й дальні удари з гри, несли велику загрозу воротам суперників. Один нюанс: після чергової зміни головного тренера Ігор випав із ігрових побудов Ниви, і, за наявною ситуацією, наразі близький до переходу в одну з найбагатших команд західної України.

Ліві півзахисники

  1. Щедрий Артем (Кривбас)
    19 матчів ‒ 6 голів, 8 асистів

Вихованець Динамо, який немало грав в УПЛ, був очевидним посиленням для криворізького клубу – і цілком виправдав ці сподівання. Однаково корисний в підіграші та в завершенні, він завжди корисний для Дебелка та Хобленка, покликаних забивати. Вмілий у грі один в один, Артем заробляв немало стандартів і сам же міг їх виконати. А за умови кращої реалізації міг би забити й двозначне число м’ячів. Зараз, напевно, найкращий ігровий відрізок для Щедрого за останніх кілька років, і завданням нового штабу під керівництвом Бабича буде використати всі якості цього яскравого, індивідуально сильного гравця.

  1. Ріаскос Браян (Металіст)
    15 матчів ‒ 6 голів, 2 асисти

Колумбієць пройшов дуже хорошу школу в Бразилії та грав на хорошому рівні в Португалії. Вочевидь, запрошувався в Харків для гри в атаці, проте після приходу Пейшоту ця вакансія закрилася. Ріаскос жорстко конкурував за будь-які місця – на обох флангах, під нападником, і навіть інколи демонстрував небажання залишати поле через заміни. Здійснив вісім результативних дій, але мав би – вдвічі більше. Якщо підтягне реалізацію, з його шикарною антропометрією забиватиме під двадцять м’ячів за сезон.

  1. Мурза Артур (Оболонь)
    15 матчів ‒ 5 голів, 2 асисти

Пройшовши Волинь і ФК Краматорськ, розкрився в Гірнику-Спорт. Після запрошення в Оболонь видав кілька яскравих матчів. Є в молодого гравця проблема – зайвий індивідуалізм, але в Металісті, куди його взимку запросили, його навчать грі на команду. Інше в Мурзи вже є – це сучасний вінгер, технічний і з непогано поставленим ударом.

Нападники

  1. Хобленко Олексій (Кривбас)
    19 матчів ‒ 11 голів, 7 асистів

Хобленко колись подавав надії в Динамо (Київ) і ставав чемпіоном Білорусі в Динамо (Брест), але в Дніпрі-1 реалізувався не повною мірою, а шанси за кордоном (хороші клуби Польщі та Норвегії) взагалі втратив. Відрадно, що сформований уже форвард не відлинював від роботи в Першій лізі, а по-справжньому працював. Граючи в відтяжці, фактично на висоті центрального півзахисника, багато забивав і був корисним у підіграші. Може значно більше – і те, що він залишається в Кривбасі на постійній основі, дає надію, що Олексій знайшов свою команду.

  1. Кисленко Сергій (Нива)
    20 матчів ‒ 8 голів

Найкращий за грою вгорі, найкорисніший в скидках після довгих передач (а їх у тернополян багато – в тому числі, від воротаря Механіва). По ходу сезону Кисленко витримав випробування жорсткою ротацією, довів своє право грати в основі й набив хороші цифри результативності. Гравець, який колись був навіть найкращим бомбардиром Кубка України в складі ФК Львів, зараз входить у короткий перелік найкращих форвардів дивізіону.

  1. Прядун Максим (Олімпік)
    17 матчів ‒ 5 голів, 1 асист

Колись Прядун подавав надії в Металісті 1925, Зірці, Ворсклі, проте довгий час не міг реалізувати свої задатки. В якийсь момент на ньому навіть ставили крапку, проте Максим зумів здорово повернутися в Олімпіку. У найкращих матчах це справжній хижак, здатний стартувати на розрізний пас (добре, що є Гбамбл, який обслуговує ці ривки), зреагувати на найменшу можливість зачепитися за м’яч і відкритися під швидку атаку.

Нападники

  1. Матеус Пейшоту (Металіст)
    16 матчів ‒ 14 голів, 1 асист

Лідер гонки бомбардирів чемпіонату Бразилії приходив у Металіст вже після початку чемпіонату, проте проявив себе настільки здорово, що жодних питань щодо його класу нема. Пейшоту – абсолютний топ щодо завершення атак головою чи в дотик ногою. Один із найскладніших для опіки форвардів, тому що добре грає позиційно та легко вислизає при грі один в один. Попри стереотип, що Матеус – гравець суто карного майданчика, насправді він здорово грає і з глибини, чому доказ – шикарне переведення м’яча з гольовим пасом у матчі проти Волині. Може додавати, явно куплений Металістом для значно вищого рівня.

  1. Барчук Роман (Прикарпаття)
    18 матчів ‒ 8 голів, 5 асистів

Досвідчений форвард надто багато часу провів на регіональному рівні, тож за шанс заявити про себе в Прикарпатті недавній аматор схопився фундаментально. Барчук – хороший як безпосередньо фінішер, він уміє нав’язати боротьбу суперникам, зіграти корпусом, притримати м’яч для вривань стрімких Волошиновича, Воробчака, Сондея. Єдиний мінус – пенальті в Луцьку, яке могло покращити положення івано-франківців перед весняною боротьбою за першу п’ятірку. В тій дуелі Роман програв дуель найдосвідченішому воротарю змагань Недільку.

  1. Загинайлов Сергій (Альянс)
    17 матчів ‒ 8 голів, 3 асисти

Зразок самобутнього форварда, який не є надто командним гравцем, але чудово грає між лініями, здорово відкривається на проникаючі паси та вміє замкнути флангові подачі. У побудовах Альянсу відіграє важливу роль, відтягуючи захисників і здорово вириваючись на ударні позиції. Колись грав півзахисника – флангового, центрального, саме в Першій лізі відкрив у собі форварда і загалом зіграв десь у п’яти різних чемпіонатах.

 

варіант матеріалу

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena