Збірна Першої ліги 2023/24 – 33 найкращих гравців сезону

Завершився сезон 2023/24 чемпіонату України з футболу в усіх лігах, зокрема, і в Першій. Коротко нагадаємо головне з минулого турніру:

• чемпіон – Інгулець (Петрове)
• срібний призер – Карпати (Львів)
• бронзовий призер – Лівий берег (Київ)
• найкращий виступ у Кубку України – Вікторія (Суми), дійшли до 1/4 фіналу, де програли 0:3 майбутньому володарю трофею – Шахтарю
• найкращий гравець за опитуванням клубів ПФЛ – Амбросій Чачуа (Карпати)
• найкращий тренер за опитуванням клубів ПФЛ – Владислав Лупашко (Інгулець)

Зіграно 279 матчів регулярного чемпіонату на двох етапах, забито 699 голів (2,51 в середньому на матч), зіграло 595 гравців, із них 15 – 2,52% – легіонери, працювало 24 головних тренери та в.о. тренера, судило 34 арбітри, найпорулярніший рахунок – 0:1 та 1:1 (зафіксовано по 33 рази).

Sport Arena тур за туром оглядала Першу лігу, тож тепер представляє підсумок системної роботи ‒ нашу символічну збірну 33 найкращих гравців Першої ліги сезону 2023/24. Переглянути та пригадати символічну збірну першого етапу (за підсумками літа-осені 2023 року) можна тут, другого етапу (весна 2024 року) – тут.

Воротарі

🥇 1. Олександр Паламарчук • Інгулець (Петрове)

32 роки – 28 матчів – 17 пропущених м’ячів, 14 «сухих» матчів

Паламарчук із юних літ у професіоналах – Дністер (Овідіополь), ФК Одеса, Балкани (Зоря), Чорноморець (Одеса), Гірник-Спорт (Горішні Плавні), тепер от – Інгулець. Зрілі роки своєї кар’єри він проводить у якості основного воротаря клубів УПЛ – Чорноморцю допоміг туди вийти, Інгульцеві – повернутися. Історія Олексія – це історія про стабільність: він 14 матчів завершив без пропуску м’ячів і лише двічі пропустив більше одного за гру (3:2 з Металургом і 0:3 з Лівим берегом). Виручав Паламарчук дуже багато, особливо сильно провів матчі з головним конкурентом – Карпатами. Обидва виграні з різницею в один гол.

Перше півріччя: Андрій Кожухар • Карпати. Друге півріччя: Олександр Паламарчук • Інгулець.

🥈 2. Андрій Кожухар • Карпати (Львів)

24 роки – 28 матчів – 20 пропущених м’ячів, 16 «сухих» матчів

Уродженець Тирасполя своїми потужними виступами за Карпати спричинив появу новин про інтерес Шерифа та збірної Молдови. Кожухар видав найбільше за всіх матчів без пропущених м’ячів, допоміг своїй команді здобути 13 перемог із мінімальною перевагою, обійшовся без великих зривів (хоча відразу в кількох матчах пропускав по три м’ячі). В Андрія були непогані конкуренти, проте він довів своєю грою право на місце в основі.

Перше півріччя: Ілля Караващенко • ФСК Маріуполь. Друге півріччя: Ілля Ольховий • Нива (Тернопіль).

🥉 3. Максим Механів • Нива (Тернопіль) → Лівий берег (Київ)

27 років – 26 матчів – 27 пропущених м’ячів, 10 «сухих» матчі (плей-офф: 2 матчі – 2 пропущених м’ячі)

Голкіпер-самородок, який пробився з обласного рівня до Першої ліги, зважився на важливий крок у кар’єрі. Причому, незважаючи на якісну конкуренцію в його новому клубі, перехід із Ниви до Лівого берега Механів здійснив успішно та завоював місце в основному складі. Загалом видав 10 матчів без пропущених м’ячів, а також парирував пенальті в матчі з Карпатами в Тернополі (Нива тоді зіграла внічию 1:1). Його робота не була простою: виступаючи на досить сильні команди, Максим отримував багато ударів у свої ворота (в трійці по кількості влучань у площину) та, з його зростом, більше всіх працював на виходах.

Перше півріччя: Ярослав Проценко • Гірник-Спорт. Друге півріччя: Владислав Рибак • Металіст.

Праві захисники

🥈 1. Павло Полегенько • Карпати (Львів)

29 років – 28 матчів – 6 голів, 3 асисти

Вихованець чернігівського футболу та Динамо немало пограв за вітчизняні клуби – Говерла, Зірка, ФК Маріуполь, Десна, Інгулець, ПФК Львів, Зоря. Тож, безперечно, на досвіді Полегенько оцінив усю перспективність такого проекту, як сучасні Карпати. Він відразу ж зробив різницю в грі на правому фланзі та створив хороший дует із Підлепенцем. Як один із найбільш агресивних фулбеків, регулярно підключався до атак і спеціалізувався на особливо важливих голах – багато перемог львів’яни здобули саме завдяки вирішальним голам і асистам Павла.

Перше півріччя: Павло Полегенько • Карпати. Друге півріччя: Юрій Козиренко • Інгулець.

2. Дмитро Шинкаренко • Прикарпаття (Івано-Франківськ)

24 роки – 26 матчів – 5 голів, 4 асисти

Вихованець ФК Маріуполь не новачок у Першій лізі – встиг пограти за Авангард (Краматорськ) і Гірник-Спорт (Горішні Плавні), а в Прикарпатті вийшов на новий рівень майстерності. Одна з оновлених тактичних схем Рипана та Яцурака відкриває додаткові можливості перед фланговими оборонцями, тож Шинкаренко виявився одним із найбільш націлених на атаку латералів. Міг би значно покращити особисті показники, проте під кінець сезону вже було ясно, що Дмитро не продовжить угоду з прикарпатцями, тож він поступово випав зі складу.

Перше півріччя: Дмитро Шинкаренко • Прикарпаття. Друге півріччя: Гліб Савчук • Поділля.

🥉 3. Ернест Астахов • Лівий берег (Київ)

25 років – 26 матчів – 7 асистів (плей-офф: 2 матчі)

Дуже рано почав грати в дорослому організованому футболі, ще школярем заявив про себе в ФК Нікополь, потім із Кременя потрапив у т.зв. ближнє зарубіжжя, де пограв у вищих дивізіонах. Має стаж у студентській збірній України. З відновленням виступів Лівого берега – основний правий крайній команди Первака. Попри конкуренцію з Соколовим, яка іноді змушувала його грати вище на фланзі, Ернест видав сім результативних передач, що є найкращим для оборонців показником.

Перше півріччя: Петро Харжевський • ФСК Маріуполь. Друге півріччя: Ернест Астахов • Лівий берег.

Центральні захисники

🥇 1. Михайло Шершень • Інгулець (Петрове)

29 років – 28 матчів – 3 голи

Кар’єра універсала захисту Шершня проходила між ПФЛ і УПЛ: Зоря (Луганськ), Кремінь, Авангард» (Краматорськ), Металіст 1925. Із Інгульцем він вилетів із Прем’єр-ліги та повернувся туди. Постійно граючи в основі, Михайло створив дует із Малишем і дав саме те, що треба було Лупашку – якісну роботу з м’ячем. Шершень – лідер дивізіону за кількістю та якістю передач, граючи центрального захисника, він задавав вектор атакам і навіть керівними передачами діставав до фінальної третини поля та чужого карного майданчика. Забив три м’ячі (всі в переможних матчах), у тому числі в особливо важливому домашньому поєдинку з Лівим берегом на першому етапі.

Перше півріччя: Михайло Шершень • Інгулець. Друге півріччя: Михайло Шершень • Інгулець.

🥈 2. Владислав Бабогло • Карпати (Львів)

25 років – 19 матчів – 1 гол

Рідкісний випадок – чинний гравець національної збірної в нижчих лігах чемпіонату України. Бабогло пройшов юнацькі збірні України, академію Чорноморця, по-справжньому розкрився в ФК Олександрія – звідки, до речі, отримав перший виклик у національну команду Молдови. Після переходу в Карпати відразу став провідним оборонцем «левів». Щоправда, прибувши після початку сезону, пропустив ще немало матчів через виклики в збірну.

Перше півріччя: Артем Терехов • ФСК Маріуполь. Друге півріччя: Максим Лопирьонок • Буковина.

🥉 3. Андрій Якимів • Лівий берег (Київ)

27 років – 18 матчів – 3 голи, 3 асисти (плей-офф: 1 матч)

Якимів належить до тих гравців, які з юності на виду: Карпати, Сталь (Кам’янське), Десна, Чорноморець, Інгулець, ПФК Львів. Пробував сили за кордоном – в угорському Капошвар Ракоці. Весь час його знали як центрального півзахисника, а Лівий берег (до певної міри, вимушено – через тяжку травму Андрієшина) відправив Андрія в центр оборони. В своїх найкращих матчах Якимів проявив чіпкість, непоступливість у єдиноборствах і вміння боротися за верхові м’ячі. Оформив шість результативних дій. Однозначно сильний сезон зіпсувала лише травма – і по грі киян було видно, як їм не вистачало цього гравця в вирішальний період другого етапу.

Перше півріччя: Максим Сасовський • Вікторія. Друге півріччя: Артем Терехов • ФСК Маріуполь.

Центральні захисники

🥇 1. Станіслав-Нурі Малиш • Інгулець (Петрове)

29 років – 27 матчів – 2 голи, 3 асисти

Фактурний, стрибучий Малиш – зі спортивної родини. З юності вважався перспективним в академії Чорноморця, викликався в юнацьку збірну України з футболу, проте запізнився з переходом від юнацького до дорослого футболу. Допомогли саме змагання ПФЛ, де за одеські Реал Фарму та Перлину, а також за Кристал (Херсон), він завоював репутацію непоступливого та результативного захисника. Після того, як Скорук вимушено поставив на паузу виступи в ПФЛ, Станіслава-Нурі підписав Інгулець. Виявилося, що він підходить під стиль своєї нової команди – має гарний перший пас, гарно підключається на стандарти, вміє знайти себе в різних конфігураціях оборони. Головний спогад сезону – це гольовий пас через себе від Малиша на Панасенка під чемпіонський гол.

Перше півріччя: Владислав Бабогло • Карпати. Друге півріччя: Станіслав-Нурі Малиш • Інгулець.

2. Артем Терехов • ФСК Маріуполь

32 роки – 28 матчів – 6 голів, 1 асист

Шлях Терехова в великий футбол був складним. Рідному Дніпру він виявився непотрібним, тому пробивався через Іллічівець – де вище дубля не грав. Саме в змаганнях ПФЛ цей жорсткий захисник знайшов себе. Виступав за Буковину, Гірник, Колос, Оболонь, аж поки не перейшов у ФСК Маріуполь. Тут Артем – один із найдосвідченіших. Окрім суто захисних єдиноборств і верхової боротьби, цей гравець вів пасову роботу та особливо ефективно підключався на стандарти (шість голів – ніхто із захисників не провів більше).

Перше півріччя: Станіслав-Нурі Малиш • Інгулець. Друге півріччя: Габріель Гомес • Металіст.

3. Габріель Гомес • Металіст (Харків)

24 роки – 26 матчів – 2 голи

Це досить цікава історія. Грав собі Гомес на батьківщині за досить скромні клуби Понте-Прета, Бангу, Інтер де Мінас, після численних оренд із Бразилії опинився в Україні. Якщо в складі віце-чемпіона України СК Дніпро-1 не пробився в основу, то зараз за Металіст провів досить сильний сезон. Габріель знаходив себе в різних поєднаннях оборони та при різних тактичних схемах, найчастіше серед центральних оборонців вступав у єдиноборства, класно підключався на стандарти. Має лідерські якості. Здається, цілком потягнув би середній рівень УПЛ.

Перше півріччя: Арсен Слотюк • Лівий берег. Друге півріччя: Владислав Бабогло • Карпати.

Ліві захисники

🥇 1. Максим Мельничук • Інгулець (Петрове)

25 років – 28 матчів – 1 гол, 4 асисти

Вихованець столичного футболу займався в РВУФК та Динамо, кілька років у Ворсклі ходив під першою командою, побував в оренді в Інгульці та Чорноморці. Повернувшись у Петрове, знайшов себе й виграв конкуренцію за місце в основі. Проявив себе одним із найбільш агресивних фулбеків – із тривалими підключеннями до атак, передачами в карний майданчик, фірмовими навісами та прострілами. Дуже здорово відіграв у чемпіонському раунді, де кілька перемог забезпечені голами та асистами Мельничука. За цифрами щодо гри вздовж всієї протяжності флангу може претендувати на звання найкращого крайнього захисника в усьому чемпіонаті.

Перше півріччя: Володимир Білоцерковець • Металург. Друге півріччя: Максим Мельничук • Інгулець.

2. Владислав Дворовенко • Нива (Бузова)/Буковина (Чернівці)

27 років – 28 матчів – 1 гол, 4 асисти

Вінничанин у юності побував за кордоном – у Молдові та Польщі, пограв за вінницьку та тернопільську Ниви, краматорський Авангард, запорізький Металург. Цього сезону пограв відразу за дві команди, будучи і там, і там основним. Прекрасно виконував стандарти, забив найкрасивіший м’яч сезону (прямим ударом з кутового в Горішніх Плавнях). Звісно, є ще куди Дворовенку додавати – атакувальні скілли в нього все ще переважають захисні, проте сильний минулий сезон зробив його затребуваним на трансферному ринку й у новому клубі він теж матиме всі шанси себе проявити.

Перше півріччя: Владислав Дворовенко • Нива (Бузова). Друге півріччя: Владислав Дворовенко • Буковина.

3. Дмитро Ульянов • Вікторія (Суми)

30 років – 24 матчі – 6 асистів

Вихованець запорізького Металурга багато пограв у нижчих лігах – Гірник-Спорт, Авангард» (Краматорськ), МФК Миколаїв. Пробував сили за кордоном – у Грузії (Самтредіа) та Словаччині (Вранов). Опинившись у Вікторії ще до повномасштабного вторгнення, завоював тут авторитет. Ульянов видав шість результативних передач, неодноразово сам пробивав по воротах суперників із своїх затяжних підключень (а колись він забивав у Першій лізі навіть ударом Скорпіона!). Якби не пропустив певний час через пошкодження, міг би досягти навіть кращої індивідуальної статистики.

Перше півріччя: Тарас Саків • Карпати. Друге півріччя: Кирило Дігтяр • Металіст.

Центральні півзахисники

🥉 1. Андрій Співаков • Лівий берег (Київ)

29 років – 26 матчів – 12 голів, 1 асист (плей-офф: 2 матчі)

Лівий берег відновив виступи в ПФЛ після півторарічної паузи, проте, зважаючи на велику кількість втрат під час закордонних зборів перед повномасштабним вторгненням, лише вибраним із колишніх своїх гравців дав шанс повернутися. Співаков – один із цих небагатьох. За кордоном він встиг уже попрацювати на будівельно-монтажних роботах, і тим більше вражає, як гравець-самородок без великого професіонального футбольного стажу повернувся в чемпіонат України. Став найвлучнішим гравцем своєї команди, щоправда, кілька разів не реалізував пенальті. Виділявся лідерськими якостями та вмінням виконати та підключитися на стандарти.

Перше півріччя: Андрій Співаков • Лівий берег. Друге півріччя: Руслан Дедух • Лівий берег.

🥇 2. Віталій Кольцов • Інгулець (Петрове)

30 років – 28 матчів – 10 голів, 1 асист

Кольцов – гравець із хорошою школою Шахтаря, пограв в УПЛ, але після періоду «годівництва» змушений був починати все наново в Другій лізі – в команді рідної області, вінницькій Ниві. Для Лупашка з його баченням гри середньої лінії добротно навчений гравець став знахідкою. Віталій вів велику пасову роботу, забезпечував своїй новій команді вихід від оборони в атаку через пас і ще взяв на себе пенальті – найбільше за всіх забив із 11-метрової позначки (шість голів при двох нереалізованих).

Перше півріччя: Віталій Кольцов • Інгулець. Друге півріччя: Віталій Кольцов • Інгулець.

3. Руслан Дедух • Лівий берег (Київ)

26 років – 27 матчів – 5 голів, 4 асисти (плей-офф: 2 матчі)

Вихованець ДЮСШ Юність (Чернігів) – того ж, звідки вийшов сам Ярмоленко – у всеукраїнські змагання пробився незвичайним шляхом. Побував у юнацькому складі Ворскли, пограв за ФК Львів, ФК Чернігів і ФК Калуш, за Гірник-Спорт, кілька разів приходив у Ниву (Тернопіль) та покидав її. Первак побачив у персоні Дедуха гравця, який може посилити центр поля, і виявилося, що Руслану під силу стати стилеутворюючим гравцем Лівого берега, повести всю гру команди в центрі поля та створити хороший дует із Співаковим. Звісно, напарник забивав більше й тому був помітнішим, але без Дедуха не було б рівності та злагодженості всієї лінії.

Перше півріччя: Артур Рябов • Карпати. Друге півріччя: Дмитро Мироненко • ФК Чернігів.

Праві півзахисники

🥇 1. Олександр Козак • Інгулець (Петрове)

29 років – 24 матчі – 9 голів, 3 асисти

Це був не такий і простий сезон для Козака – травма, конкуренція з приходом Богунова (вона змусила Олександра перейти на протилежний правий фланг, а Козиренка – взагалі спробувати себе в якості правого захисника). Проте в найкращих своїх матчах він грав на класі та перегравав своїх суперників. Загалом у доробку Козака – дев’ять голів, три асисти, три переасисти, два передпередасисти. Тобто, загалом 17 результативних атак за його участі. Серед важливих дій вінгера – гольова передача в домашньому матчі з Лівим берегом (2:1) і гол у Львові (2:1 з Карпатами). Колись Козак грав за Оболонь, пробував сили в Динамо та Металурзі (Донецьк), а зараз він залишається найбільшим старожилом Інгульця.

Перше півріччя: Богдан Шмигельський • СК Полтава. Друге півріччя: Данило Кравчук • Епіцентр.

2. Богдан Шмигельський • СК Полтава

30 років – 17 матчів – 4 голи, 10 асистів

Це талановитий, технічний, винахідливий футболіст, але він дещо затримався з виходом у професіонали. Пограв за ФК Нікополь, ВПК-Агро, Альянс (Липова Долина). Після зняття з ПФЛ Скорука опинився в СК Полтава. Хоча там зіткнувся з конкуренцією зі сторони таких яскравих вінгерів, як Горжуй, Перебора чи Одарюк, швидко завоював право виконувати стандарти та грати в стартовому складі. Навіть пропустивши багато через травму, Шмигельський зміг стати найкращим асистентом чемпіонату.

Перше півріччя: Олександр Козак • Інгулець. Друге півріччя: Володимир Одарюк • СК Полтава.

🥈 3. Євген Підлепенець • Карпати (Львів)

25 років – 23 матчі – 5 голів, 8 асистів

Дуже рідко таке буває, щоб із нижчих ліг гравця запросили в Іспанію. Підлепенець із запорізького Металурга переходив у Депортіво, але, не загравши в Ла-Коруньї, він повернувся в Україну – де швидко став гравцем Металіста, а потім пробував сили в Дніпрі-1 (періоду віце-чемпіонства УПЛ). У Карпатах Євген з перших матчів показав свій рівень, у найкращих матчах тотально перегравав суперників на флангах, діяв з елегантністю і технікою гравця значно вищого рівня за ПФЛ. На жаль, кілька матчів пропустив через пошкодження та не відзначався стабільністю. Проте загалом він – один із тих, у кого є майбутнє і в оновлених Карпатах в УПЛ.

Перше півріччя: Євген Підлепенець • Карпати. Друге півріччя: Данило Голуб • Нива (Тернопіль).

Атакувальні півзахисники

1. Дмитро Щербак • СК Полтава

27 років – 26 матчів – 14 голів, 6 асистів

Нечасто таке трапляється – атакувальний півзахисник, вторинний нападник, форвард у відтяжці стає найкращим бомбардиром сезону (чому саме Щербак за рівністю в кількості голів попереду Хоми та Палагнюка, Sport Arena розбирала тут). Граючи в відтяжці під Вівдичем, Марусичем або Стрельцовим, Дмитро вдало атакував другим темпом, несподівано опинявся на ударних позиціях, гарно комбінував. В окремих матчах в його активі по 2-4 результативних дії. Пройшовши в юності РПЛ і пробувавши сили в УПЛ – у Ворсклі Максимова, цей гравець став лідером СК Полтава та одним з найбільш ефективних атакувальних гравців ПФЛ.

Перше півріччя: Дмитро Щербак • СК Полтава. Друге півріччя: Назар Приходько • ФК Хуст.

🥈 2. Амбросій Чачуа • Карпати (Львів)

30 років – 28 матчів – 5 голів, 3 асисти

Він у юності вже грав за Карпати, після чого побував у Казахстані (Акжайик), Грузії (Торпедо, Кутаїсі), а також у сусідніх вітчизняних клубах – Волині (Луцьк). Повернення Чачуа до Львова значно посилило середню лінію, Амбросій був її лідером у різних конфігураціях і знаходив порозуміння з численними напарниками. Звісно, були в лізі гравці, які забивали більше за нього, асистували більше за нього. Проте за залученістю в комбінаційну гру Карпат Чачуа заслужив місця в 33 найкращих, адже, крім п’яти голів і трьох асистів, записав на свій актив ще кілька вторинних і третинних гольових передач.

Перше півріччя: Амбросій Чачуа • Карпати. Друге півріччя: Дмитро Щербак • СК Полтава.

3. Василь Цюцюра • Прикарпаття (Івано-Франківськ)

30 років – 18 матчів – 4 голи, 6 асистів

Цюцюра від 2018 року грає за Прикарпаття й залишається важливим гравцем групи атаки Рипана та Яцурака. Однаковою мірою швидкий і винахідливий, він уміє підтримати багатоходові комбінації, або ж лаконічно завершити їх сам. Колись Василь займався в Динамо, пробував сили в дублі кам’янської Сталі, проте найбільше грає в змаганнях ПФЛ – стрийська Скала, охтирський Нафтовик-Укрнафта, тепер Прикарпаття. Довів число своїх матчів на всеукраїнському рівні до 300. Оформив 10 результативних дій і особливо допоміг команді в деяких матчах, коли не йшла гра в забивного Хоми.

Перше півріччя: Євген Запорожець • Інгулець. Друге півріччя: Валерій Сад • Інгулець.

Ліві півзахисники

🥈 1. Ян Костенко • Карпати (Львів)

21 рік – 25 матчів – 6 голів, 6 асистів

Вихованець Ворскли гучно заявив про себе в СК Полтава, проте, якщо чесно, знаючи рівень конкуренції в його новому клубі, не було впевненості, що Костенко проб’ється в основу. Насправді ж так вийшло, що це Картушов, Хаса та інші досвідченіші гравці програли Яну. Стрімкий і винахідливий футболіст за рахунок гольового чуття та хорошій грі між лініями знаходив свої моменти й записав на свій актив 12 результативних дій. Міг і більше, проте мав нестабільні відрізки – що ще можна зрозуміти при молодому віці.

Перше півріччя: Ян Костенко • Карпати. Друге півріччя: Євгеній Рязанцев • Металіст.

🥇 2. Ярослав Богунов • Інгулець (Петрове)

30 років – 26 матчів – 7 голів, 2 асисти

Богунов в юності вважався дуже перспективним, займався в Олімпіку, Дніпрі та Металісті, отримав запрошення в Німеччину. Проте пробитися в великий футбол йому не вдалося, в білоруському чемпіонаті він отримав дискваліфікацію за “доги” та змушений був починати все наново вдома. Кілька разів підписувався за ФК Львів і покидав клуб, занурювався навіть у нижчі ліги з Діназом. Після розвалу ПФК Львів поповнив Інгулець – і відразу зробив різницю. Вигравши конкуренцію, Ярослав проявив швидкість, техніку та вміння обігрувати. Був дуже активним – за поєднанням очікуваних голів і асистів входить у число найкращих. Дуже сильно провів ключовий матч із Карпатами у Львові – також на першому етапі потужно грав проти команди свого колишнього тренера – Вікторії Безсмертного.

Перше півріччя: Іван Когут • Лівий берег. Друге півріччя: Владислав Чабан • ФК Хуст.

3. Сергій Стень • Епіцентр (Кам’янець-Подільський)

22 роки – 28 матчів – 6 голів, 4 асисти (плей-офф: 2 матчі – 1 гол)

Ще коли класичні Карпати обвалилися в Другу лігу, Стень встиг себе проявити. Непогано грав за МФА Мункач з Гірним і мав з ним переходити в першоліговий ФК Ужгород, але війна не дала завершити той сезон. Зате в Епіцентрі Сергій видавав Коноплянку – серед десяти його результативних дій у регулярному чемпіонаті багато красиво розіграних комбінацій і кілька голів у стилі Євгена. Володіючи якісним швидкісним дриблінгом, Стень був найкращим у чемпіонаті за обіграшами 1в1.

Перше півріччя: Сергій Стень • Епіцентр. Друге півріччя: Максим Куліш • Поділля.

Нападники

🥇 1. Артем Сітало • Інгулець (Петрове)

34 роки – 24 матчі – 12 голів, 4 асисти

Сітало зробив вирішальний внесок в успіх Інгульця двома результативними серіями: в липні-вересні в шести матчах підряд він відзначився п’ятьма голами та одним асистом, а в квітні-травні в п’яти матчах поспіль забив сім м’ячів і віддав одну гольову передачу. Особливо цінним, звичайно, був результативний відрізок наприкінці сезону: забиваючи в кожному турі ендшпілю чемпіонату, колишній нападник Кристалу, Зірки та Олександрії зробив різницю й забезпечив своїй команді золоті медалі.

Перше півріччя: Ігор Невес Алвес • Карпати. Друге півріччя: Артем Сітало • Інгулець.

🥈 2. Ігор Невес Алвес • Карпати (Львів)

25 років – 27 матчів – 12 голів, 2 асисти

Вихованець Атлетіку Паранаенсе, як і Ферна чи Жадсон, Ігор встиг раніше пограти в Мексиці, Нікарагуа та ОАЕ. Для Карпат, які довго шукали забивного форварда, він виявився справжньою знахідкою, тому що оформив 14 результативних дій і грав стабільно, рідко опускаючись нижче свого рівня. Звісно, сам по собі Невес Алвес – це більше нападник у відтяжці, але тим більше поваги до його особистих цифр. Карпати в цілому навесні виступили нижче своїх можливостей, але Ігор витримав рівень.

Перше півріччя: Олександр Вівдич • Кремінь→ СК Полтава. Друге півріччя: Андрій Андрейчук • Буковина.

3. Данило Кравчук • Епіцентр (Кам’янець-Подільський)

23 роки – 22 матчі – 11 голів, 3 асисти (плей-офф: 2 матчі – 1 асист)

Вихованець столичного футболу довго «висів» під основою Ворскли та Інгульця, проте саме тут, в Епіцентрі, розкрив себе в усій різносторонності. Починав Кравчук більше з глибини, з флангу. Проте після травми головного центрфорварда Гірного підтримав атаку своєї нової команди. Загалом Данило оформив 14 результативних дій, дуже додав якраз на другому етапі, що свідчить про клас – адже команда Нагорняка грала в групі «Чемпіонська» з найсильнішими суперниками.

Перше півріччя: Данило Сухоручко • Лівий берег. Друге півріччя: Андрій Різник • Нива (Тернопіль).

Нападники

1. Андрій Хома • Прикарпаття (Івано-Франківськ)

22 роки – 27 матчів – 14 голів, 1 асист

Прикарпаття має гарні бомбардирські традиції – вже в новітній історії вони передавалися від «Халка» Худобяка до Барчука, а тепер їхній спадкоємець – 22-річний Хома. Він непогано виглядав уже в минулому сезоні, але прориву досягнув восени. 12 м’ячів забив він у першій частині сезону, і хоча в групі «Чемпіонська» відзначився лише двома забитими м’ячами – загалом був важливим елементом командної гри, шукав свої шанси забити, показав, що може прогресувати. Забив стільки ж м’ячів, як і Щербак і Палагнюк – розділивши з ними першість у таблиці бомбардирів.

Перше півріччя: Андрій Хома • Прикарпаття. Друге півріччя: Василь Палагнюк • Буковина.

2. Василь Палагнюк • Буковина (Чернівці)

33 роки – 26 матчів – 14 голів, 1 асист

Досвідчений бомбардир назавжди ввійшов в історію рідного клубу – по ходу цього сезону Палагнюк став найкращим бомбардиром Буковини новітньої ери, за часів Незалежності. 14 голів за чемпіонат – це найкращий особистий показник Василя в кар’єрі, хай навіть навесні він забивав тільки в трьох матчах із дев’яти, а чемпіонат завершував чотирма поспіль турами без голів. Важливість Палагнюка важко перебільшити – саме він утримав команду на плаву та допоміг їй у перехідний період, коли брати Дубінські почали інвестувати в клуб і їх треба було підтримати результатом. Звісно, новина про розставання з клубом Василя – шокуюча, складається враження, що в його запасі ще були 1-2 сезони високого рівня.

Перше півріччя: Василь Палагнюк • Буковина. Друге півріччя: Павло Федосов • ФК Чернігів.

3. Євгеній Рязанцев • Металіст (Харків)

22 роки – 26 матчів – 10 голів, 2 асисти

Талант Рязанцева ніколи не піддавався сумнівам – він пройшов школу Динамо, викликався в юнацьку збірну України, рано потрапив у Металіст і отримував ігрову практику поряд із значними гравцями рівня Фоміна, Пейшоту, Ріаскоса, Харріса. Був момент – Євгеній мав шанс в Іспанії, проте за короткий період не заграв за Понферрадіну. Цей сезон – найуспішніший у дорослій кар’єрі різностороннього футболіста. Граючи на різних точках атаки – флангах, центрі, відтяжці, Рязанцев забивав багато та стабільно, особливо в весняній частині сезону посприяв збереженню першолігової прописки.

Перше півріччя: Максим Гірний • Епіцентр. Друге півріччя: Ігор Невес Алвес • Карпати.

На нашому сайті ви можете ознайомитися і з іншими підсумковими статтями по сезону 2023/24:

 

• Символічна збірна сезону УПЛ 2023/24: 33 найкращих гравців чемпіонату України з футболу
• Без Хачеріді, але з Гладким – не тим, що ви думаєте: 33 найкращих гравці Чемпіонату та Кубка ААФУ сезону 2023/24