Друга ліга. Метал розгромив Таврію, Нікополь та Реал Фарма зіграли внічию

Група А

• Львів

П’ята команда першості заїхала в гості до останньої. Але не все було так просто в цій парі, як можна було б судити суто по турнірній таблиці. По-перше, Карпати зміцніли – граючи молодіжним складом, природно, вони провалили перше півріччя, але поступово вирівнялися і навесні набрали шість очок, тоді як Епіцентр – чотири. І це не поясниш суто тим, що дунаївчани зіграли менше матчів. Тому як самі підопічні братів Бадло зараз грають дуже нерівно. Наприклад, на виїзді в 2021 році вони все ще не вигравали, набравши лише одне очко в трьох матчах на чужих полях.

Зате почали повертатися травмовані і раніше підписані. Наприклад, в запасі на матч з львів’янами значився колишній півзахисник першолігового Кременя Геловані – раніше він за Епіцентр ще не грав і в заявки не потрапляв. А ось віддаленого в минулому турі Барбосу не можна було задіяти в цьому матчі, як і півзахисника Буя. Карпати, в свою чергу, виставили свій самий бойовий на сьогоднішній день склад з нігерійцем Енете на чолі. Якщо Епіцентр в минулому турі не зміг обіграти Чайку, то підопічні Вовчука дещо несподівано розгромили в гостях куди більш досвідчений за іменами Рубікон.

І вже в дебюті Фортуна посміхнулася гостям. На рядовий лонгболл стартував В.Кузів, його намагався зупинити лівий захисник господарів Береза, але прикра чином зрикошетив собі в руку. Досвідчений Руслан Івашко, герой позаминулого туру у Другій лізі, без шансів для воротаря виконав пенальті – 0: 1. Відтягувати з остаточним вирішенням питання про три очки Епіцентр не став – боляче обпалювались в минулому, втрачаючи створену перевагу. Так що вже через п’ять хвилин гості подвоїли свою перевагу. Беженар виявився з м’ячем на лівому куті штрафного. Здавалося, не мав особливих варіантів продовження атаки, але розвернувся і віддав поперек поля на Івашка, а форвард відразу ж з лінії штрафного пробив у дальній кут – 0:2.

А не минуло й 15 хвилин, як Івашко оформив хет-трик. Руслан сам заробив штрафний далеко на правому фланзі, борючись за м’яч із капітаном господарів Сливою, Червонецький навісив від самої бокової лінії, а Івашко головою пробив на протихід воротареві – 3:0. Десять голів тепер в активі лідера атак Епіцентру. Якщо святкувати Вербну неділю – то саме так. Втім, рекомендуємо в результаті звіритися з офіційним рапортом арбітра – чи не зачепив м’яч перед попаданням в ворота захисника Карпат Мудрика.

А що ж Карпати? Після провальних півгодини вони позначили гостроту після невпевненого виходу воротаря гостей, але добивання від Бичека не досягло успіху. Гра вирівнялася – але чого в цьому було більше, досягнення господарів або просто зменшення тиску гостей після вирішення своїх питань – це велике питання. У всякому разі, в решту годину гри у львів’ян було побільше свободи. Після перерви Стень двічі пробивав по воротах Епіцентру, у другому епізоді Попович врятував гостей. Але похитнути перевагу гостей це, звичайно, не могло. Самі дунаївчане вже нікуди не поспішали (хоча екс-агроновци Черновецький і Процик дуже старалися забити), а штрафні від львів’ян Берези і Стеня теж розминулися з воротами.

31 очко набрав Епіцентр, що при двох матчах в запасі дозволяє йому поборотися за першу трійку за втраченими. Карпати, на жаль, залишаться останніми. Хоча ми бачимо, як намагаються молоді підопічні Вовчука і навіть прогресують в порівнянні з весняною частиною сезону.

Man of the Match: Руслан Івашко (Епіцентр)

Рахунок говорить сам за себе – досвідчений форвард зробив вирішальний внесок у цю перемогу, а сам вийшов на друге місце в списку найбільш результативних бомбардирів Групи «А».

Карпати (Львів) – Епіцентр (Дунаївці) – 0:3

Голи: Івашко, 12 (пен.), 16, 29

Карпаті (стартовий склад): Горох, Мудрик, Калинчук, Слива, Береза, Степанчук, Гудзинський, Бичек, Сущак, Стень, Энете. Запасні: Сасс, Пидгурський, Назарчук, Слічний, Стегницький, Даниловський, Раделицький. Головний тренер: Любомир Вовчук.

Епіцентр (стартовий склад): Попович, В.Кузів, В.Бадло, Захарченко, Ничипоренко, Р.Кузів, Кривобедрий, Беженар, Червонецький, Плис, Івашко. Запасні: Котелба, Жмуйда, Процик, Раца, Федоров, Геловані, Морозов. Головний тренер: Ігор Бадло.

• 13:00, Львів, стадіон «Сокіл»
• Арбітр – Денис Федан (Олександрія)

• Луцьк

Передостання команда першості на п’ять очок відставала від свого нинішнього суперника (а сам Рубікон займав дев’яте місце). З огляду на жвавість конкурентів, Волинь-2 змушена була грати тільки на перемогу, щоб, чого доброго, не опинитися на останньому місці. Так, основні завдання резервного складу – не турнірні, але все ж…

Підстьобували команди і вкрай невдалі останні матчі. Рубікон два останніх програв з рахунком 0: 3, Волинь-2 взагалі п’ять матчів поспіль програла, не забиваючи м’ячів. Так що на поле «Підшипника» вийшли два «поранених звіра», яким дуже хотілося перервати серію невдач у святковий уїк-енд.

Гостям не міг допомогти досвідчений захисник Ходуля, господарі через щільний графік першої клубної команди, здавалося, не могли розраховувати на особливе поповнення з першолігового складу – але в підсумку отримали відразу трьох гравців з умовно основної обойми (в усі польові лінії). Почали команди активно, в бадьорому темпі – але без воріт. У господарів можна відповісти хіба що порядком неточний дальній удар Янчука, тоді як у гостей проявляв активність екс-волинянин Зарічнюк (він теж намагався бити здалеку), а ось форварда Тищенко захисники від м’яча відтісняли і не давали замикати флангові подачі.

По-справжньому гра загострилася на 24-й хвилині – в центрі уваги опинився форвард Кобзар, який вже щосили залучається в першу команду. Спершу він ледь не забив після скидки партнера, а після кутового бив взагалі вліт – Майборода виручив Рубікон, а слідом захисники кинулися під добивання від Гарсіева і Полюги. Слідом той же Кобзар після штрафного пробив над поперечиною. Цей епізод змусив прокинутися і столичних гостей – двічі з інтервалом в хвилину хльостко били з меж штрафного Зарічнюк і Тищенко, і якби потрапили – важко сказати, встигав би виручити Коркодим. Рівно так само не влучив по воротах здалеку і Глущук. Так що нульова нічия після першого тайму – це був як би трейлер перед основними подіями, які суперники відклали на другу половину гри.

І справді: відразу після перерви Волинь-2 перервала свою затяжну безгольову серію. Після подачі з правого флангу і скидки на лінію воротарського намагався пробити Кобзар, м’яч відскочив до Янчука, який з близької відстані пробив повз воротаря – 1: 0. Перший гол у Другій лізі для 18-річного півзахисника лучан. Тут би закріпити перевагу і відпочивати – але ні. Полюга «впустив» Зарічнюка на своєму правому фланзі оборони, Копитов навісив, а там розібрався лідер атак Рубікону. Тищенко зумів з оточення суперників пробити з розвороту, «федотовським» ударом зрівнявши рахунок в матчі на загальний подив – 1: 1. Це для нього перший за місяць гол – і восьмий в чемпіонаті. А ситуація, здавалося, нічого такого «кулемета Максиму» не обіцяла.

Далі командам довелося починати все спочатку. У гостей видав видовищний прохід центрхав Цурупін, ось тільки пробив над воротами. У відповідь Кузьмич пальнув здалеку – м’яч прошмигнув поруч зі штангою за межі поля, а коли в ході ще однієї атаки ще раз пробивав Янчук – на цей раз пробив неточно, намагався реалізувати вихід на воротаря Теслюк, а Янчук в самій кінцівці головою спрямував м’яч повз ціль з відмінною позиції. Але ж тим часом верткий Тищенко ледь не вирвався один на один з воротарем, за волинян зіграв горбиль на газоні, підбивши м’яч незручно для форварда …

Хоча часу залишалося досить, вирвати перемогу нікому не вдалося. Суперники залишилися на своїх незавидних місцях.

Man of the Match: Максим Тищенко (Рубікон)

Забив, міг забивати ще. Це завдяки своєму найкращому бомбардиру кияни не допустили поразки від передостанньої команди першості.

Волинь-2 (Луцьк) – Рубікон (Київ) – 1:1

Голи: Янчук, 48 – Тищенко, 72

Волинь-2 (стартовий склад): Коркодим, Полюга, Мороз, Войтиховський, Климець, Сасовський, Шевчук, Ляшенко, Янчук, Кобзар, Гарсієв. Запасні: Савченко, Теслюк, Миронюк, С.Кристін, Кузьмич, Лучка, Ольхович, Уманець, Кузнечіков, Чернов. Старший тренер: Альберт Шахов.

Рубікон (стартовйи склад): Майборода, Ясницький, Новіков, Швець, Яната, Цурупін, Копитов, Зарічнюк, Глущук, Гбамбл, Тищенко. Запасні: Прокопенко, Луценко, Кабанюк, Довідайтіс, Близно, Боровик, Пилипенко. Головний тренер: Сергій Литовченко.

• 14:00, Луцьк. Стадіон «Підшипник»
• Арбітр – Василь Файда (Львів)

• Вінниця

Обидві команди будували свої плани на весняну частину сезону, змінили тренерів, провели селекцію. Але у Ниви “зайшло» все – вона піднімається в турнірній таблиці, в минулому турі рознесла одного з фаворитів сезону (4:1 – над ФК Ужгород), і тепер все компліменти сиплються на голови вінничан. Чайка ж навесні набрала лише два очки в шести зустрічах, не виграючи ще з минулого року. Також спогадами про 2020 році для Ниви залишаються поразки в домашніх матчах – ось уже шість ігор поспіль вінничани вдома не засмучували своїх уболівальників. Тому не дивно, що якщо ще восени Нива була серед аутсайдерів, то тепер впритул наблизилася до Чайці при розриві всього в два очки. Лобове протистояння, стало бути, очікувалося на штучному газоні вінницького стадіону «Хімік».

Гостей привіз особливий для вінницького футболу. Богодєлов-молодший і сам сезон провів в Ниві, але куди більше пограв за тутешній клуб його батько Павло Георгійович, який чимало забивав за Локомотив у 70-х, а далі успішно працював в Динамо в якості селекціонера (це він привозив Хацкевича з Белькевичем і багатьох інших гравців, які підійшли великому Лобановському). Виставив він очікуваний склад: відзначимо хіба що вихід одночасно з двома центрбеками і універсала Шакуна (він вийшов в центрі поля, хоча раніше з’являвся і в центрі захисту, і зліва). Також другий матч поспіль з’явився самий останній новачок Чайки – правий край Малишкін. Пройшовши школу Динамо, він раніше побував в першоліговому Гірнику-Спорт, а взимку міг опинитися в аматорському Лівому Березі, але не витримав конкуренцію з зірками-ветеранами амбітного столичного клубу.

У господарів теж пройшла ротація: Гурідова в воротах замінив досвідчений Карабін, з’явився лівофланговий Білик замість активного Борячука. В цілому ж вінничани теж задіяли майже оптимальний на сьогоднішній день старт. Але якщо в колишніх матчах Нива навесні намагалася приголомшити суперників швидкими голами, то на цей раз лише дивом не отримала в свої ворота сама. Після кутових і виносів другим темпом били Шакун (з більш близької відстані) і Бартошук (з лінії штрафної) – в першому моменті під удар підвернувся суперник Георгієв, у другому м’яч шмигнув поруч зі штангою.

Нива відповіла на 11-й хвилині. Вже дуже мляво вели перепасовку захисники борщагівців на своїй половині поля, Калита зіграв на перехопленні і підключив Загоруйко, але його удар під поперечину парирував воротар Шкарбан. Пізніше могли вирішувати Зеленевіч і Георгієв, але й їм не пощастило з завершенням. А адже Чайка теж дуже хотіла перервати свої невдачі: і це ще добре для господарів, що після реактивного рейду Лиги ніхто не встиг на його найгостріший простріл… А вже який шанс був у Загорулько на 36-й хвилині! Стартувавши на відмінну довгу передачу Білика, колишній нападник молодіжки Шахтаря, Маріуполя і Ворскли не зумів реалізувати чистий вихід на воротаря. Шкарбан переграв досвідченого форварда в ситуації, коли у нього було куди менше шансів виручити, ніж пропустити. У відповідь – атомна контратака Чайки, але Тименку та Лизі завадив відкрити рахунок захисник Попов. Так і пішли на перерву без голів…

… Чим були явно незадоволені. Так що вже відразу після перерви захвилювалися воротарі. Шкарбан зловив м’яч після дальнього удару Білика, а потім виграв ще один «тет-а-тет» з Загоруйком. У відповідь Лига виводив на хорошу позицію Бартошука, той пробити не зміг, але вичавив з моменту максимум. Був момент у Медведя, дуже хороший. Також від лицьової старожил Чайки викотив відмінну передачу на Тименка, той бив п’ятою – і влучив у штангу!

З кількості – в якість. Такою була задача футболістів. І ось після безлічі моментів перший гол. Бартошук без жодних перешкод з правого флангу прострілив на дальню штангу, м’яч низом дійшов до Сафіханова, так що «джокер» гостей встиг і прийняти, і з лівої ноги пробити в дальній кут – 0: 1. На щастя господарів, швидко вони зуміли відігратися. Після невдалої подачі штрафного Білик з лівого краю повернув м’яч в штрафний майданчик, так що забутий всіма Георгієв головою відправляв м’яч у сітку – 1: 1.

Маляренко, Гемега, той же Георгієв – чимало моментів створили господарі. Інший раз біля воріт Шкарбана навіть доводилося підстраховувати польовим гравцям. А коли Білик зарядив в каркас воріт, Загорулько добив м’яч у ворота з офсайду. Сила-силенна моментів – а можна було залишитися піймавши облизня. Щастя, що після подачі Гемеги Браславський скинув м’яч на Маляренка, і той каратистських ударом розстріляв ворота – 2:1. Тут Шкарбан вже був безсилим … У компенсований час на куражі господарі ще й забили третій м’яч, коли захисники гостей не змогли перервати подачу Кучера з лівого флангу, а на дальній штанзі першим на підбиранні був Браславський і розстріляв дев’ятку – 3:1.

22 очка набрала Нива і потіснила переможених Чайку з сьомого місця.

Man of the Match: Ярослав Браславський (Нива Вінниця)

Гол і асист в компенсований час – і саме ці результативні дії принесли його команді перемогу.

Нива (Вінниця) — Чайка (Петропавлівська Борщагівка) – 3:1

Голи: Георгієв, 63, Маляренко, 90, Браславський, 90+3 – Сафіханов, 61

Нива (стартовий склад): Карабін, Сербул, Хохлов, Попов, Білик, Калитов, Маляренко, Петрук, Зеленевич, Георгієв, Загорулько. Запасні: Гурідов, Гемега, Кучер, Подкуйко, Борячук, Федорук, Браславський, Осмоловський, Громок, Загробський, Бондар. Головний тренер: Володимир Циткін.

Чайка (стартовий склад): Шкарбан, Малишкін, Цебро, Музиченко, Мосіюк, Шакун, Медведь, Бартошук, Пограничний, Тименко, Лига. Запасні: Тумко, Іванов, Гуральський, Дарда, Доу, Кочубинський, Сафіханов, Шевчук. Головний тренер: В’ячеслав Богодєлов.

• 16:00, Вінниця, стадіон «Хімік»
• Арбітр – Мирослав Липко (Івано-Франковьск)

Група Б

• Маріуполь

Один з фаворитів сезону приїжджав до Маріуполя в чудовому настрої. Чотири матчі поспіль виграв Кривбас, розтрощивши навіть декого з прямих конкурентів, а загальна безпрограшна серія «червоно-біло-чорних» досягла дев’яти турів. Яруд, навпаки, в минулому турі програв вперше під керівництвом нового головного тренера – Краснопьорова, але програв гідно (1:2 від Металурга). Так що сьома команда першості з інтересом і не без надій чекала третю, а Кривбас їхав тільки за перемогою – в разі успіху він скидав з другого місця запорожців, які несподівано поділили очки з Енергією.

До цього матчу суперники підійшли з втратами. Господарям не могли допомогти захисник Саєнко і форвард Литовченко (це залізобетонні гравці основи), тоді як гості приїхали без вилученого в минулому турі захисника Попчука (гравець ротації) і нападника Мішуренка, який все ще поза грою після отриманої на тренуванні травми.

Криворіжці і справді почали бадьоро: флангові наскоки Збуня і Ременюка часто приводили до загострення, Чернія ледве стримували навіть укріплені редути Яруда, але при цьому з раннім голом у фаворитів не склалося. Навпаки: Яруд міг навіть повести в рахунку, але коли Матвєєв дав чудовий пас на хід Мочевинському, удар атакуючого півзахисника під тиском захисника Малиновського не задався – м’яч минув ворота, хоча можна було вирішувати. У якийсь момент драма з очікуваним першим голом затягнулася – суперники обмінювалися ударами здалеку, швидкісні фланги Кривбасу проводили флангові атаки, але навіть коли Збунь виривався на воротаря – бив повз ворота.

Дуже добре для гостей, що звичайна повторна подача після невдало виконаного кутового допомогла їм повести в рахунку. Подачу Пятова з правого флангу захисники винесли точно на Ременюка, який чергував на лінії штрафної, той прийняв на груди і розважливо з правої ноги пробив у ближній кут – 0:1. Просто і невимушено – після майже 40 хвилин метушні. Яруд зараз цілком боєздатний – і міг відіграватися відразу ж. Якби після прострілу від лицьової Корицького Булгаков в дотик пробив трохи всередину, хто знає, встигав би реагувати воротар Льопка.

У другому таймі Кривбас намагався закріпити свою перевагу, один тільки Збунь кілька разів уникав опіки суперників – і дивно, як він не влучив у ціль, наприклад, ударом головою в падінні. А коли правий вінгер гостей в черговий раз загострив і суперники вибили м’яч після його передачі на кутовий, стався другий гол. Навіс Пятова від лівого прапорця ударом головою замкнув захисник Заїменко – 0: 2.

Неодноразово Кривбас міг забивати ще: удар Чернія на куті штрафного заблокували суперники, а вийшов на заміну Квасов після флангової подачі головою спрямував м’яч у поперечину. А який момент був у Горвата після передачі спритного Дедяева! .. Втім, і без того перевага гостей не ставилося під сумнів. 37 очок набирає команда під керівництвом Приходька і виходить на чисте друге місце в Групі «Б». Дебютант чемпіонату Яруд залишається в серединці, втративши шанс випередити Балкани і Енергію.

Man of the Match: Олексій Збунь (Кривбас)

Не шукайте його в голеадорах або навіть помічниках – але при цьому Збунь провів виключно яскравий матч. Міг забивати сам (і неодноразово), а як не забивали його одноклубники після відмінних подач і прострілів – нехай відповідають самі. У будь-якому випадку, Олексій надихнув хлопців на активність і перемогу, а захист господарів не давав відпочивати ні на хвилину аж до заміни.

Яруд (Маріуполь) – Кривбасс (Кривій Ріг) – 0:2

Голи: Ременюк, 39, Заїменко, 64

Яруд (стартовий склад): Карнаух, Товстий, Лисенко, Бібік, Таранда, Матвєєв, Тишинінов, Булгаков, Литюк, Мочевиньский, Корицький. Запасні: Гончаренко, Маймула, Поліщук, Щербак, Бойко, Асєєв, Левянков. Головний тренер: Олег Краснопьоров.

Кривбас (стартовий склад): Льопка, Малиновьский, Заїменко, Фатєєв, Коцюмака, Рябов, Яровий, Пятов, Збунь, Ременюк, Черній. Запасні: Злотар, Черниш, Сокол, Дедяєв, Карноза, Горват, Козак, Берко, Квасов. Головний тренер: Геннадій Приходько.

• 14:00, Маріуполь. Стадіон «Західний»
• Арбітр – Дмитрой Кузовлєв (Запоріжжя)

• Нова Каховка

Лідер прибув до четвертої команді першості, але, відверто кажучи, за 16 (!) очках розриву і власної 5-матчевої переможної серії цей візит прискореного серцебиття не викликав. Що й казати: Метал сім матчів поспіль навіть не пропускає м’ячів і залишається непереможним в цьому чемпіонаті! Відверто кажучи, важко при такій колосальній перевазі знаходити мотивацію для гравців.

А ось у господарів її – хоч відбавляй. Після розгромної поразки в Кривому Розі Таврія змінила головного тренера. На цей матч команду вивів помічник Федорчука Головенко. Повернулися до складу раніше відсторонені півзахисник Масалов і нападник Бочак. Втім, тільки один з них потрапив в заявку на матч – і відразу в стартовий склад. Відстаючи на вісім очок від другого – прохідного – місця, номінальним господарям не залишалося нічого іншого, крім як грати тільки на перемогу.

Очікувано Метал почав впевнено, а на 15-й хвилині навіть взяв штурмом ворота господарів – але арбітр не зарахував гол Нехтія після штрафного від Балулі (чому – до кінця неясно, ніби як вгледів офсайд). Втім, сумувати харків’янам не було часу. Вже через дві хвилини після ще одного штрафного від Балулі м’яч влучив в руку Окатому – і Євтухов впевнено вказав на 11-метрову позначку. Фарес Балулі без шансів розвів м’яч і воротаря по різних кутах – 0: 1. Для француза п’ятий гол за двох асістах у п’яти матчах за «синьо-жовтих». Після кризи до нас їдуть з-за кордону за більшістю «мішки», а тут хлопець після Ліона, Монако і Лілля виявився цілком прямоходячою «євробляхою»!

А слідом – і другий гол від лідера. Впоперек поля віддали захисники Таврії, Демченко відібрав м’яч у одного, обійшов іншого і вивалився на воротаря, повз якого витончено пробив з правої ноги – 0:2. Навіть важко пригадати, коли б центрхав харків’ян так носився і отримував такі коридори. П’ятий гол в чемпіонаті для Єгора. Не форсуючи подій, не поспішаючи, Метал вів гру за рахунком. Пару раз Жо і Балулі дуже здорово загострювали гру, а Федорів зі штрафного і зовсім пробив зовсім поруч з дев’яткою.

А що Таврія? Приймаюча сторона, на жаль, грала без воріт – а якщо і проходили небезпечні передачі на Бойко, то форварду не вдавалося пробити через грамотну підстраховку захисників гостей. Лише на 53-й хвилині трапився довгоочікуваний удар по воротах  Каневцева, та й то йому вступати в гру не довелося – Масалов пробив в сторону від воріт (пізніше він ще раз спробує щастя видали, але у ворота ні він, ні одноклубники так жодного разу і не потраплять). А ось в плані жорсткості іноді технічним і швидким харків’янам дуже пристойно діставалося по ногах. Згадуючи, як той же Балулі в першому ж матчі вилетів через пошкодження, думається, місцями гостям було дуже тривожно.

Зате в комбінаційному плані харків’яни могли поквитатися з кривдниками. Танчик навісом з правого краю ледь не закинув за комір Онопку, кілька разів пробивав з різних позицій Поступаленко, намагалися забити і легіонери, на яких зазвичай «висіли» по кілька суперників. Але якщо удар Балулі заблокували, то Жо, залишившись сам на дальній штанзі при кутовому, непростимо промахнувся по м’ячу. Потім після удару Танчика першим на добиванні був Сікорський. Забивай – не хочу, але після сейву форвард просто не встиг правильно підставити ногу під незахищені ворота. Але без знаку оклику Метал цей матч все-таки не залишив. Після передачі Сікорського з глибини Рязанцев обіграв захисника і з лівої ноги влучив у дальній кут – 0: 3. Незважаючи на пошкодження, добре (і результативно) увійшов в гру цей «джокер».

47 очок у лідера – рівно на десть більше, ніж у найближчого переслідувача. Таврія третій матч провела проти безпосередніх конкурентів – і набрала за цей час тільки одне очко, у двох останніх матчах не забиваючи і програвши 1: 8 за загальним рахунком. Команда залишається четвертою – як з солідним відривом від переслідувачів, так уже і з солідним відставанням від трійки конкурентів.

Man of the Match: Фарес Балулі (Метал)

Тотально перегравав суперників на класі і небувалою для нижчих ліг техніці. Заробив і реалізував пенальті, відмінно подавав стандарти і роздавав досить тонкі передачі.

Таврія-Симферополь — Метал (Харьків) – 0:3

Голи: Балулі, 19 (пен.), Демченко, 21, Рязанцев, 89

Таврія (стартовий склад): Онопко, Чеботаєв, Чмеленко, Окатий, Захарченко, Білокінь, Яцик, Тетеренко, Масалов, Богданов, Бойко. Запасні: Герасименко, Бесараб, Гура, Барладим, Доля, Фаюк. Тренер: Геннадій Головенко.

Метал (стартовий склад): Каневцев, Танчик, Мизюк, Федорів, Люлька, Ралюченко, Демченко, Нехтій, Балулі, Жо, Фомін. Запасні: Денчук, Шопін, Поступаленко, Кравчук, Гуйє, Сикорський, Рязанцев. Головний тренер: Олександр Кучер.

• 15:00, Нова Каховка. Стадіон «Енергія»
• Арбітр – Дмитро Євтухов (Дніпро)

• Нікополь

Десята команда першості в гостях у одинадцятої, а розділяло їх чотири очки. Це був матч особливої ​​мотивації для аутсайдерів, особливо – для господарів. ФК Нікополь дуже добре стартував у весняній частині сезону, але трапилися рівно дві речі: календар підкинув суперників з верхньої частини таблиці, і всі почали набагато більш серйозно ставитися до «кусючого» аутсайдера. Звідси – 6-матчева безвиграшна серія з березня місяця, всього одне очко за п’яти поразок. А головне – колосальні кадрові втрати. Відразу чотири гравці (Бейер, Білоус, Льога та Фомін) пропускали тур у господарів через перебір карток.

Реал Фарма навесні набрав рівно ті ж чотири очки, що і нікопольська команда, але з тією поправкою, що одеський клуб розігрався якраз в останніх турах. Не пропускаючи дві гри поспіль, «фармацевти» обіграли Перемогу і розділили очки з Дніпром (втім, приймали суперників вдома – в гостях же підопічні Рязанцева програли п’ять матчів поспіль із загальним рахунком 1:15). Словом, зустрілися дві самотності …

У цьому матчі бажання і характер часто перебільшували майстерність виконання, а тому голів глядачі так і не дочекалися. Ще до перерви пару раз Терехов м’яко подавав зі штрафних, однак Рогуліну не вдавалося толком пробити. Відповідні спроби забити від одеситів Федорова і Попова натикалися на частокіл ніг суперників навіть без влучання у ворота. А коли після чергового стандарту від Терехова Слищенко на дальній штанзі опинився в небезпечній зоні, він навіть не зумів толком замкнути.

Безгольовоий перший тайм підстьобував команди, і ось відразу після перерви трапився очікуваний, довгоочікуваний по-справжньому небезпечний момент. Ось тільки після навісу Д.Онуфрака Колесніков на дальній штанзі з крокової доступності не влучив по воротах. У відповідь – парочку дальніх ударів нікопольчан, але якщо Таряник під тиском був неточний, то удар Жукова, навпаки, був дуже слабким – нехай і припав у ворота першим на дві команди (75-я хвилина).

Шанс всього матчу випав на 82-й хвилині Федорову, який підібрав м’яч у кута воротарського, але його удар прийняли на себе воротар і захисник ФК Нікополь – Коваленко і Полянський. Взагалі, обороні господарів хвилюватися навіть доводилося побільше – тут і найгостріший простріл з лівого флангу, коли воротаря підстрахував виносом Жуков, і прямий штрафний (здається, від Плачкова) з довгоочікуваним влучанням у ворота.

Але в цілому ж відкрита розв’язка матчу так і не принесла жодної з команд джек-пот, яким по такій грі був би просто один гол. Так що з 10 і 14 очками відповідно господарі і гості зберегли свій передматчевий паритет. Але якщо ФК Нікополь залишився передостаннім, то Реал Фарма зрівнявся з двома конкурентами і за підсумками туру навіть може трохи піднятися в таблиці.

Man of the Match: Ярослав Терехов (ФК Нікополь)

Непоганий матч від зимового новачка господарів. Багато працював в центрі поля, подавав штрафні (цілком собі з перспективами). Інша справа, що у учасників цього матчу навіть не тільки реалізація, але і створення небезпечних моментів дуже кульгали. Звідси – і підсумкова безгольову нічия.

ФК Нікополь — Реал Фарма (Одеса) – 0:0

Нікополь (стартовий склад): Коваленко, Катеруша, Слищенко, Полянський, Таряник, Кошеваров, Терехов, Донець, Омельченко, Жуков, Рогулін. Запасні: К.Артюшенко, Д.Артюшенко, Мельник, Люсик, Регульський, Богочаров. Головний тренер: Сергей Воробей.

Реал Фарма (стартовий склад): Стародубец, Фролов, С.Онуфрак, Абузраа, Д.Онуфрак, Колесніков, Ратушняк, А.Лиховідов, Федоров, Попов, Плачков. Запасні: Даскалиця, Фабер, Атакішієв, Смароков, Гранчар, Михайличенко, Н.Лиховідов. Головний тренер: Артем Рязанцев.

• 17:00, Нікополь, стадіон «Електрометалург»
• Арбітр – Ярослав Леськів (Львівська область)