Ми вже знаємо, чи є тут Гармаш, Харатін або Шевчук. Збірна півріччя Другої ліги 2024/25 – 33 найкращих гравців літа-осені

Тиждень за тижнем Sport Arena визначає символічні збірні туру. Зимовий антракт – час підсумувати наші враження та спостереження. Перед вами – символічна збірна літньо-осінньої частини сезону, 33 найкращих гравців Другої ліги сезону 2024/25 на проміжному етапі.

Воротарі

1. Дмитро Міхєєв • Колос-2 (Ковалівка)

31 рік – 12 матчів – 7 пропущених м’ячів, 6 «сухих» матчів

Найбільш стабільний воротар у чемпіонаті – без зривів, без грубих помилок. За всю літньо-осінню частину сезону лише один раз пропустив більше одного м’яча за гру – та й то в пізньому перенесеному матчі з ФК Тростянець, який ніяк не міг похитнути символічне «зимове чемпіонство». Загалом, оборона Колоса-2 діяла дуже сильно, тому в абсолютних цифрах у Міхєєва порядком менше сейвів, аніж у голкіперів, умовно, молодих команд, які часто дають бити по своїх воротах. Але при цьому Дмитро свою роботу виконав надійно й допоміг Колосу-2 стати лідером. Сам – вихованець ФК Бараші та сильних шкіл столичної області. Мав великий шанс у кар’єрі при відродженні Полісся (тоді це був МФК Житомир), а також грав за такі сильні аматорські клуби, як ФК Звягель, Авангард (Бзів) і Штурм (Іванків), довкола якого формувалася резервна команда ковалівців.

2. Максим Татаренко • ФК Чернігів

25 років – 12 матчів – 7 пропущених м’ячів, 7 «сухих» матчів

Татаренко в минулому сезоні виграв Другу лігу з мирівською Дружбою, проте клуб знявся зі змагань і не використав своє право підвищитися в класі. Вихованець Десни повернувся в рідну область і в цілому вирішив велику проблему ФК Чернігів. За винятком хіба що 1-2 матчів, Максим не допускав серйозних помилок і видав найбільш тривалу «суху» серію чемпіонату – він не пропускав м’ячів 489 хвилин від кінця серпня до перших чисел жовтня. Ніхто й близько не наблизився до цього показника.

3. Віктор Долгий • ФК Олександрія-2

20 років – 12 матчів – 11 пропущених м’ячів, 5 «сухих» матчів, 1 асист

20-річний воротар пройшов школу Динамо, Дніпра-1 та Олександрії. Зараз отримує практику в Другій лізі, де є одним із трьох найкращих молодих голкіперів. Долгий дуже сильно зіграв під кінець осені (за п’ять останніх матчів перед зимовим антрактом – лише один пропущений м’яч). Має багато хороших якостей, серед яких – гра на лінії. Здійснив 50 сейвів, що найбільше серед усіх воротарів команд-лідерів (як ми розуміємо, по воротах аутсайдерів і зовсім малодосвідчених команд зазвичай завдається значно більше ударів).

Праві захисники

1. Крістіан Свистун • Полісся-2 (Житомир)

21 рік – 12 матчів – 4 асисти

Він із юних літ перспективний – займався в академіях Динамо та Дніпра, будучи уродженцем Вінниччини, а також грав за юнацький склад СК Дніпро-1. Минулого сезону виступав за першоліговий Агробізнес і не можна сказати, що не мав перспектив на цьому рівні. Проте влітку пішов у Полісся, хоча належав до групи гравців із Поспєловим, Корнійчуком, Гаврилюком, яких брали саме “під другу команду”. Свистуна ми знали як лівого вінгера, а більшість матчів він відіграв за Полісся-2 саме на правому фланзі захисту (під кінець осені міг вийти й ліворуч). Діяв у яскравій, видовищній манері – високо, з постійними підключеннями, з ударами. Видав чотири гольових і загалом був включеним у гострі багатоходові атаки.

2. Костянтин Школьний • Ревера 1908 (Івано-Франківськ)

22 роки – 12 матчів – 1 гол, 3 асисти

22-річний вихованець столичного футболу мав непростий шлях у великий футбол. Він грав за ЮКСА ще до того, як “хрестоносці” вийшли на професіональний рівень, а також виступав у складі першолігового Діназа. Перехід у Реверу 1908 дав новий поштовх у кар’єрі флангового захисника. Він вдало проявив себе ще в ААФУ, а після підвищення в класі витримав конкуренцію досвідчених новачків. Забив важливий м’яч у Вільхівцях (2:2 в підсумку) та видав три гольові передачі. Найцікавіше, що всі результативні дії виконав на виїзді. Здається, значно додав при новій схемі, де флангові захисники отримували повноваження латералів.

3. Максим Коваленко • ФК Тростянець

24 роки – 12 матчів – 2 голи

У тростянчан на флангах хороші гравці: Клюс, Коваленко, Зоря, можливо, Волошко. Серед інших варто відзначити гравця з хорошою школою міст Дніпра та Харкова, який подавав надії в юнацькій команді ФК Олександрія та в запорізькому Металурзі-2. В особі Коваленка ФК Тростянець отримав флангового універсала, спроможного закрити будь-яку із чотирьох позицій на краях. Максим діє швидко, працює, в принципі, обома ногами. Забив двічі в цьому сезоні, в тому числі – екс-одноклубникам із Олександрії-2. Працює на фланзі якісно, тож у другій частині сезону повинен додати в асистах.

Центральні захисники

1. Сергій Басов • Колос-2 (Ковалівка)

37 років – 8 матчів – 2 голи

Уродженець Одещини потрапив у великий футбол у Запоріжжі, дуже сильно розкрився в першоліговій Буковині, дуже сильні роки провів у ФК Олександрія та казахських Акжайику та Атирау. Після прощання з запорізьким Металургом перейшов у аматорський Штурм (Іванків), але так вийшло, що на базі цього аматорського клубу створювалася “двієчка” ковалівського клубу УПЛ. 37-річний оборонець відновив кар’єру і з 35-річним Дитятьєвим дуже серйозно допомагав молодшим одноклубникам. Забив два дуже важливих м’ячі в матчах проти ФК Чернігів і Локомотива.

2. Олексій Зенченко • ФК Чернігів

28 років – 11 матчів – 1 гол, 1 асист

Керівництво ФК Чернігів прийняло грамотне рішення зберегти абсолютну більшість гравців після вильоту з Першої ліги і ми бачимо, як сильно вони виглядають на трішки нижчому рівні. Той же Зенченко свого часу після Єдності, Полісся (Добрянка та Ставки) у складі “тигрів” у перший захід у Другу лігу вже був основним і зараз залишається важливим гравцем команди. Склав хорошу зв’язку з Романченком. Вважається автором голу Гірнику-Спорт (хоча насправді там був автогол суперників).

3. Павло Західний • Локомотив (Київ)

21 рік – 11 матчів – 2 голи, 1 асист

У цього молодого гравця хороша школа: ФК Львів, Скала (Моршин), юнацькі склади Динамо та Олександрії. Він був у складі бузівської Ниви та ФК Кудрівка, встиг навіть здобути непогану ігрову практику на вищому рівні. Зараз “позичений”  Локомотиву й дуже якісно використовує цю ситуативну ігрову практику. Створив гарний дует із Ніколишиним, здорово відпрацював біля чужих воріт. Уже в своєму дебютному матчі здійснив гольову скидку під влучний удар Козія в Олександрії (цей гол врятував «залізничників» від поразки), а також забив Металісту 1925-2 та вінницькій Ниві в переможних матчах.

Центральні захисники

1. Анатолій Романченко • ФК Чернігів

23 роки – 12 матчів – 5 голів

Ще один старожил ФК Чернігів. Фахівці вважають, що його перехід у Інгулець навесні (а півзахисника Сердюка – в Лівий Берег) стала прямою причиною пониження в класі “тигрів” – замінити ключових гравців було важко. Зараз повернення Анатолія – чудова новина для містян. Уродженець Чернігівщини та вихованець ДЮСШ Ярмоленка є найбільш забивним захисником чемпіонату (причому забивав не тільки з пенальті), а ще є найкращим у східній групі за просуванням м’яча довгі та середні передачі Романченка задають темп грі команди, дають напрям атакам і доставляють м’яч в чужий карний майданчик – іноді відразу під удар.

2. Іван Ільчук • ФК Ужгород

24 роки – 12 матчів – 3 голи

Земляк Івана Яремчука Іван Ільчук – харизматичний персонаж і справжній лідер оборони містян. Він грав за ФК Ужгород ще в часи ААФУ, потім продовжив виступи серед аматорів, пограв за чимало клубів рідної області. Коли стало ясно, що СК Марамуреш (Нижня Апша) все-таки не йде в професіонали, Ільчук повернувся в ФК Ужгород і зробив різницю в обороні. Забив три м’ячі в двох етапних матчах для своєї команди – виїздах в Івано-Франківськ (дубль при 5:1 із Реверою 1908) і в Стрию (важливий гол Скалі 1911).

Читайте також: Герой 4-го туру Другої ліги Ільчук: «Я грав із Селезньовим, Кополовцем, Кобіним і ще з багатьма легендами»

3. Іван Білий • Пробій (Городенка)

36 років – 6 матчів – 2 голи

Ми з прикрістю відзначаємо, що Іван через травму пропустив багато часу. Проте загалом Білий вирізнявся розважливістю та розумінням гри та дуже посилив НК Пробій. Більше того, на початку сезону, коли в дебютанта Другої ліги мало хто вірив, саме наявність таких от досвідчених лідерів стала величезним козирем городенківського клубу. В шести матчах за участі І.Білого підопічні Ковалюка пропустили всього двічі, а він сам забив два м’ячі – Самбору-Ниві-2 та Куликову-Білці, своїм колишнім одноклубникам.

Ліві захисники

1. Владислав Феліпович • Пробій (Городенка)

23 роки – 9 матчів – 5 асистів

Колись представник футбольної династії Феліпович займався в юнацьких командах УФК-Карпати, Скала (Моршин/Стрий) і Прикарпаття (Івано-Франківськ), але перехід в дорослий футбол здійснив уже на аматорському рівні. Варто віддати належне селекції НК Пробій, адже із ФК Вільхівці його оперативно запросили в городенківський клуб. Тут Владислав досить швидко завоював місце в основі та право виконувати стандарти під ліву ногу, що досить важливо, враховуючи наявність у команді майстерних у підключеннях на стандарти гравців. Власне, з п’ятьма асистами Феліпович став найкращим серед захисників і другим за кількістю гольових передач у чемпіонаті.

Читайте також: Герой 12-го туру Другої ліги Феліпович: Задоволені, що Пробій завершив 2024 рік серед лідерів

2. Олександр Борячук • Нива (Вінниця)

33 роки – 12 матчів – 1 гол, 2 асисти

Старший брат багаторічної висхідної зірки Шахтаря – не нападник, а захисник за амплуа. Причому, універсальний – може зіграти в центрі, а коли треба – й на фланзі. Володіє потужним ударом, який на своєму рівні не соромно порівнювати з Роберто Карлосом. Уміє та любить підключатися до чужих воріт і допомагати передачами вздовж поля чи кросами з флангу. Дуже сильно провів домашні матчі з Металістом 1925-2 та Ворсклою-2, які принесли вінничанам шість із 10 очок у цьому чемпіонаті.

3. Дмитро Граждан • ФК Олександрія-2

20 років – 8 матчів – 3 асисти

У нас був дуже якісний вибір, тому що в Другій лізі зараз багато сильних фулбеків, у тому числі – молодих. Віддаємо перевагу саме Граждану, тому що він суттєво додав під кінець осені та видав три гольові передачі в важливих переможних матчах проти Локомотива та Ниви (Вінниця), в яких визначалося місце «двієчки» клубу УПЛ на проміжному етапі. Треба сказати, що, безперечно, Дмитро ще повинен додавати в багатьох компонентах, та й були матчі, коли вінгер Базаєв займав увесь фланг при трьох центрбеках. Але Граждан має однозначні спортивні перспективи та вдало підсилив команду після переходу з Чорноморця.

Центральні півзахисники

1. Антоній Емере • ФК Ужгород

22 роки – 10 матчів – 1 гол, 6 асистів

Свого часу Емере подавав надії в академіях Металіста, Динамо та Шахтаря, пробивався в Металісті 1925, мав оренду в першоліговому Гірнику-Спорт. У минулому сезоні грав за ПФК Звягель і Чайку – досить помітні клуби на тлі Другої ліги. Залишившись без команди, розглянув і прийняв пропозицію ФК Ужгород. Не просто замінив юного Кармана, ні! Повністю видозмінив середню лінію містян. Наразі є найкращим серед асистентів у цьому чемпіонаті, а це ж Антоній не проходив системні збори з командою і витратив певний час на набір форми, адаптацію та зігравання з новими одноклубниками. А що було б, якби він своєчасно тут опинився й набирав кондиції одночасно з командою!

2. Дмитро Черниш • Ворскла-2 (Полтава)

20 років – 11 матчів – 3 голи, 1 асист

Якісна школа нікопольського футболу, УФК Дніпро та ДЮСШ Металург (Запоріжжя) заклала хороший фундамент, але 20-річний півзахисник продовжує розвиватися. В нього вже 12 матчів у Прем’єр-лізі, він регулярно потрапляє в основну обойму при різних тренерах і нема причин вважати, що при Максимові буде інакше. Забив три м’ячі та взяв участь ще в кількох результативних комбінаціях на правах асистів і передасистів. Забив просто-таки божевільний переможний м’яч у ворота Тростянця, один із найкращих дальніх ударів у сезоні.

3. В’ячеслав Турчанов • Колос-2 (Ковалівка)

33 роки – 11 матчів – 1 гол, 2 асисти

Ми довго вибирали, кого з центральних півзахисників лідера Групи Б відзначити. Там грають, зокрема, майстри рівня Харатіна та Шевчука (останній – більше інсайд), а також добротні виконавці з хорошою школою – Недоля, Любко, Бриженко. Ми відзначаємо величезний вклад саме Турчанова. В’ячеслав – вихованець ще столичного Арсеналу, подавав надії в Дніпрі та Оболоні. Змінив багато професіональних клубів і після Чайки та бузівської Ниви, здавалося, знайшов “ветеранську гавань” у Штурмі. От тільки іванківський клуб злився з Колосом-2 і 33-річний опорник став основним у трішки оновленій компанії.

Праві півзахисники

1. Андрій Кітела • Рух-2 (Львів)

20 років – 12 матчів – 4 голи, 2 асисти

Ми Кітелу знали як правого захисника, а цього сезону Федик творчо переосмислив амплуа і функціонал багатьох футболістів. У багатьох випадках це дуже круте перезавантаження. Той же Андрій, гравець із досвідом академій Карпат і Руху, зараз у Другій лізі забив чотири м’ячі та виконав низку передач під асисти й передасисти. Загалом непогано виконував пенальті. Що проявляє клас молодого гравця – особливо сильно зіграв проти прямих, безпосередніх конкурентів.

2. Олег Панасюк • НКФК Куликів-Білка

28 років – 12 матчів – 4 голи, 2 асисти

Загалом Куликів-Білка дещо не до кінця використав 2024 рік – як в ААФУ, так і вже в ПФЛ. Безперечно, за підбором виконавців цей клуб є фаворитом в обох турнірах. Приємно, що після підвищення в класі залишається в числі найкращих гравців і багаторічний лідер білчанської Юності Панасюк. Шість результативних дій, безліч кросів і загострюючих передач – у багатьох матчах саме Олег вів за собою команду, а підопічні Костика завоювали реноме винятково вольового колективу.

3. Назарій Богомаз • ФК Ужгород

24 роки – 12 матчів – 3 голи, 2 асисти

Богомаз із юності вважався одним із найбільш перспективних гравців Волині, навіть віддавався в оренду в СК Дніпро-1 і Гірник-Спорт. Після нетривалого періоду за кордоном заново починав виступи в Скалі 1911 та Локомотиві, де епізодично справляв дуже сильне враження. Ну, а приєднавшись до відновленого ФК Ужгород видав цілу низку потужних ігор. Є одним із найбільш агресивних нападників чемпіонату, навіть не граючи практично в центрі (дуже часто пробиває по воротах), разом із Коваленком і Немецковим завдавав великих проблем суперникам у швидкісній манері. Зважаючи на активність і зусилля, які Назарій докладав тур за туром, у нього мало б бути значно більше результативних дій.

Праві атакувальні півзахисники

1. Вадим Страшкевич • Гірник-Спорт (Горішні Плавні)

30 років – 12 матчів – 5 голів, 3 асисти

Земляк Буяльського з юних років вважався перспективним у Карпатах і викликався в юнацьку збірну України. Пограв дуже багато де: Верес, ФК Полтава, Волинь, ФК Минай, Буковина, Карпати (Галич), Любомир (Ставище), польська Ресовія. А зараз, змінивши вінницьку Ниву на Гірник-Спорт, видав одне з найкращих піврічь у кар’єрі. Вісім результативних дій у Вадима – брався і за стандарти, і за комбінаційну гру, був корисним у різних поєднаннях півзахисників і навіть проти суперників із числа конкурентів у боротьбі за вищі місця.

2. Костянтин Квас • Рух-2 (Львів)

19 років – 10 матчів – 2 голи, 4 асисти

Рух-2 провів маленьку зміну поколінь: хтось із хлопців прорвався в першу клубну команду, інші – як Непейпієв, Столярчук або Теслюк – пробують сили в інших командах на вищому рівні. На перший план виходять хлопці, які в минулому сезоні в Безуб’яка були на підхваті, більше граючи на юнацькому рівні (хай, як у випадку Кваса, навіть у Лізі УЄФА U-19 чи міжнародних турнірах рівня Віареджо). Цього сезону Костянтин, граючи, переважно, інсайда, записав на свій актив шість результативних дій, чудово взаємодіяв із Дзюнем, Касардою, Кітелою, Цюрпалевичем-Семочком, Михальчуком, Боцьківим, Панченком.

3. Олександр Глагола • СК Вільхівці

27 років – 8 матчів – 2 голи, 2 асисти

Колись цей півзахисник подавав надії в Шахтарі, грав у юнацькій Лізі чемпіонів. Мав великі шанси в Минаї та Поліссі, пограв за такі клуби ПФЛ, як ФК Ужгород і Буковина. У складі СК Вільхівці – ще з аматорських часів. Зробив великий вклад у адаптацію колективу в Другій лізі та приніс команді першу перемогу в професіональному статусі учасника ПФЛ (причому забив у ворота Руху-2, який пізніше став лідером турніру).

Ліві атакувальні півзахисники

1. Владислав Тишинінов • ФК Тростянець

24 роки – 11 матчів – 5 голів

Вихованець футболу Донецької області грав за ФК Тростянець і раніше, ще до повномасштабного вторгнення. Має якісну школу та свого часу пройшов “народний відбір” у клубі УПЛ – Вересі. Пограв за першоліговий Агробізнес. На Сумщині відтворив свою якісну зв’язку із Сліпухіним і став найкращим бомбардиром команди. Тишинінов має хороший футбольний інтелект, володіє хорошим ударом, вміє як організувати багатоходівку, так і її завершити. Це гарне придбання для клубу, який відновив виступи серед професіоналів і покращив свої результати вже на другий рік.

Читайте також: Герой 2-го туру Тишинінов: прагну разом із Тростянцем вийти до Першої ліги

2. Сергій Шевчук • Колос-2 (Ковалівка)

39 років – 12 матчів – 3 голи, 1 асист

Свого часу уродженець Київщини Шевчук із першолігової  Україна Системи-Борекс потрапив у Шахтар, і хоча за вісім років контракту зіграв за донеччан всього два матчі, відбувся там як футболіст. Пограв за Зорю, ФК Маріуполь (тодішній Іллічівець), низку закордонних клубів. Повернувшись після вірменського Пюніка 5 років тому, Сергій собі грав із друзями за їхні команди – Джуніорс (Шпитьки), Штурм (Іванків), тепер – Колос-2 (Ковалівка). Якщо умовні Алієв, Хачеріді чи ще хтось із великих зірок готові були підтримувати форму серед аматорів, то Шевчук погодився допомогти колективу, який вирішив заявитися на Другу лігу в якості «двієчки» клубу УПЛ. І зараз капітан на 40-му році життя регулярно грає тур за туром, записав на свій рахунок чотири прямі результативних дії та низку непрямих через участь на ранніх стадіях атак. Він – четвертий за віком гравець Другої ліги та третій із тих, хто виходив на поле в нинішньому сезоні, а грає так, наче в паспорті хтось помилився з віком років так на десять (це комплімент, а не образа чи зрив покровів).

3. Ярослав Караман • ФК Ужгород/Полісся-2 (Житомир)

18 років – 9 матчів – 2 голи, 4 асисти

Красива історія, яку можна наводити як приклад для всіх юних футболістів із глибинки: не встиг 18-річний Караман відіграти більше трьох турів за ФК Ужгород у Другій лізі, як його запросив клуб УПЛ – Полісся. В резервному складі житомирян Ярослав продовжив свій турнірний прогрес, подвоївши всі показники, які в нього були в складі містян, а також заслужив перший виклик у юнацьку збірну України. Це дійсно обдарований півзахисник із хорошим ударом і мисленням, він може ще прогресувати й поки ми не знаємо його межі.

Читайте також: Герой 9-го туру Другої ліги Караман – про виклик у юнацьку збірну та новий клуб: для Полісся-2 важливо закріпитися на першому місці

Ліві півзахисники

1. Ярослав Базаєв • ФК Олександрія-2

20 років – 15 матчів – 5 голів, 2 асисти

Поява в Другій лізі низки «двієчок» клубів УПЛ і Першої ліги – чудова нагода для молодих гравців отримати корисний досвід виступів у конкурентних змаганнях проти дорослих суперників. Найкращі відразу ж цим користаються. Як приклад, Базаєв – граючи лівого вінгера, а іноді – навіть вінгбека, Ярослав у 15 матчах оформив 11 результативних дій, п’ять голів, два асисти та чотири так званих «передасисти» – паси перед гольовими передачами (за цим компонентом йому нема рівних у всій Другій лізі). Дуже сподобався в роботі з м’ячем. Технічний, ініціативний гравець, спроможний як віддати, так і завершити.

Читайте также: Герой 10-го туру Другої ліги Базаєв: тиску в Олександрії-2 не відчуваю

2. Максим Угринюк • Ревера 1908 (Івано-Франківськ)

18 років – 11 матчів – 4 голи, 1 асист

Приємно відзначити такі проекти, як Ревера 1908, які шукають юних талантів і дають їм шанс себе проявити на всеукраїнському рівні. От на аматорському рівні в івано-франківців більше виділялися, напевно, Неледва та Пащак, а 18-річний Угринюк став справжнім відкриттям уже в Другій лізі. Технічний атакувальний гравець може зіграти на різних позиціях, але, здається, йому найкомфортніше в ролі інвертованого вінгера. Має гарний удар, вміння обіграти та досить часто за статистикою пробиває по воротах. Важко сказати, яким би був його шлях із таких команд, як Кремінь (Пістинь) або ДЮСШ Косів, якби не цей новий клубний проект.

3. Едвард Кобак • Локомотив (Київ)

22 роки – 12 матчів – 1 гол, 4 асисти

Прізвище Кобак не нове на радарах тих, хто цікавиться юними талантами – він пройшов академії Дніпра та Шахтаря, подавав надії в ФК Минай, пробував сили за кордоном – у Хорватії, Польщі та Чорногорії. Врешті-решт, був у розпорядженні Металіста та аматорського Лісного – одного з найбільш амбітних клубів Київщини. Влітку опинився в Локомотиві й поступово показав, що колись недарма викликався в юнацьку збірну України та грав у юнацькій Лізі чемпіонів. П’ять результативних дій, гол прямим ударом з кутового – причому, був би не один (після його чергового «сухого листа» м’яч відрикошетив від суперника як автогол).

Читайте також: Герой 7-го туру Кобак – про гол з кутового та перемогу над харків’янами: Локомотив прагне більш агресивно грати в атаці

Нападники

1. Богдан Оринчак • Пробій (Городенка)

31 рік – 12 матчів – 11 голів

У 16 матчах чемпіонату та Кубка України Оринчак забив 15 м’ячів – у сезоні 2024/25 немає жодного українського футболіста в усіх загальнодержавних лігах світу, який мав би такі показники. Богдан не випадково вийшов на найкращу в своїй кар’єрі результативність – у Городенці він возз’єднався із Ковалюком, який колись із Прикарпаттям засвітив його на всеукраїнському рівні. Свого часу він грав вінгера, в півзахисті, а зрілий етап кар’єри проводить у нападі й досягає значних успіхів. Колись мав великі шанси в складі Руху, Минаю, Волині, Полісся та побував на перегляді в Дніпрі-1. Із ПФК Звягель уже входив у медалісти Другої ліги.

Читайте також: Герой 8-го туру Оринчак – про дубль Скалі 1911: Тренерський штаб Пробою весь тиждень налаштовував нас на гру з непростим суперником

2. Сергій Панченко • Рух-2 (Львів)

19 років – 11 матчів – 5 голів, 1 асист

Рух не скаржиться на форвардів: у першій клубній команді свого часу засвітився Климчук, зараз прогресує Краснопір, потихеньку розвиваються Карабін, Музичук, Боцьків. Усі вони – прекрасні футболісти. Ми ж відзначимо Панченка. «Друголіговий Холанд» – це високий і при цьому легкий нападник, він хороший і в підіграші, і в завершенні. Непогано взаємодіє з Касардою, Кітелою, Боцьківим і хто б ще не складав йому компанію в групі атаки. Безперечно, додає та прогресує й може значно більше.

3. Артур Загорулько • Нива (Вінниця)

31 рік – 9 матчів – 5 голів

Уродженець Одеси пройшов Чорноморець, Шахтар, Зорю, ФК Маріуполь, Ворсклу, Олімпік, Рух. Уже було завершував виступи, але сімейне життя привело його в Вінницю. Тут виявилося, що Загорулько – це не просто президент і функціонер, а й цілком граючий футболіст. В двох останніх сезонах Артур ставав найкращим бомбардиром Другої ліги, і коли в міжсезоння говорилося про інтерес з боку клубів УПЛ – в це можна було вірити. Зараз трішки збавив у результативності (до того ж, свої п’ять м’ячів забивав лише в трьох матчах, тобто, в більшості відбігав «вхолосту»). Проте, якщо врахувати, що Нива відпустила більшість досвідчених гравців, це чудовий результат, а за цифрами це все одно сильний виступ.