Sportarena

Українські файли Ґуннерзавра: скаутинг у Чернігові, візит орденоносця Британської Імперії

Розповідаємо, як маскот лондонського Арсенала гостював у нашій країні

Українські файли Ґуннерзавра: скаутинг у Чернігові, візит орденоносця Британської Імперії

Здається, за жодного безробітного футбольна спільнота не переживала так, як за Ґуннерзавра: коли ощадливий лондонський Арсенал звільнив багаторічного співробітника клубу, який працював клубним талісманом, тисячі гнівних постів сколихнули соцмережі. Навіть Месут Езіл у боротьбі за симпатії вболівальників пообіцяв виділити частку своєї вражаючої зарплати на утримання клубного символа, який раптово став непотрібним Арсеналу. І коли з’явилася інформація, що «Зброєзавр» повернеться до роботи, тисячі фанів Арсеналу відреагували на це гігабайтами лайків.

А чи знали ви, що Ґуннерзавр бував і в нашій країні? Дістаємо й цитуємо українські файли Ґуннерзавра.

Арсенал і Україна – це не лише протистояння

До цих пір у пам’яті єврокубкові матчі лондонського Арсенала – проти Динамо, Шахтаря, Ворскли. Різні за підсумком, але незмінно яскраві за емоціями. Проте лондонський клуб – не лише наш суперник. Насправді Арсенал поєднують з Україною багаторічні приязні, навіть дружні стосунки.

Це почалося ще в кінці 90-х, коли Динамо Лобановського перетиналося із Арсеналом у груповому турнірі Ліги чемпіонів. Паралельно англійські гості вирішили провести благодійний захід у бідній пострадянській країні. Вибрали для своєї гуманітарної програми Чернігів – за близькість до Чорнобиля та давні футбольні традиції. Восени 1998 року «арсеналівці» вперше завітали в місто Че.

Делегацію очолювали Алан Сефтон і Біллі Уільямс – представники ФК Арсенал провели цілих три дні в Чернігові. Впродовж цього часу вони організували міні-турнір за участі чернігівських дітлахів і провели для них показове тренування на стадіоні імені Юрія Гагаріна. Ентузіазм, із яким юні футболісти сприйняли візит лондонських гостей, їх вразив. Алан Сефтон, який багато років очолював новаторські громадські програми, постановив навідатися в Чернігів ще. Наступний візит, до речі, відбувся через два роки – Арсенал залучив до тренувань і семінарів вихованців СДЮШОР «Юність». Потім навідувалися гості і ще раз.

Цілком можливо, і належало б ще уточнити в безпосереднього учасника, й Андрій Ярмоленко був у числі тих юних чернігівців, які брали участь тоді в чернігівських тренуваннях Арсеналу. Якби серед дитячих тренерів лондонського клубу були вповноважені скаути, цілком можливо, доля однієї із зірок українського футболу склалася б інакше:) Жарти жартами, а коли в 2003 році Арсенал знову випав за жеребом динамівцям у групі Ліги чемпіонів, лондонці вже точно знали, куди заїхати в Україні.

Ґуннерзавр – свій у Чернігові

21 жовтня 2003 року на НСК «Олімпійський» Динамо перемогло Арсенал – 2:1. Майстер-клас від Шацьких і Белькевича, один із багатьох щасливих вечорів в Україні на зламі 90-х – нульових. А перед матчем Ліги чемпіонів автобус «канонірів» відвіз поважну делегацію Арсеналу у сусідню з Київською область. Знайомив гостей із Черніговом Джордж Міллз – цей англієць, який мав безпосередній стосунок до футбольного клубу, паралельно багато років допомагав чернігівським дітям. І, як благодійник, не міг не постаратися, щоб Арсенал завітав у Чернігів і цього разу. Делегацію Арсеналу очолював особисто Девід Дейн – багаторічний посадовець клубу, на той момент – віце-президент.

«Чернігів знаходиться на відстані всього 36 миль від Чорнобиля, – писалося в програмці матчу Арсенал – Динамо 2003 року. – В середньому, 99 із сотні дітей у цих місцях так чи інакше постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.  Арсенал вперше перетнувся із чернігівцями у 1998 році завдяки відданим фанам клубу Меріон та Джорджу Міллзам, які опікувалися фондом Британська допомога знедоленим дітям. Вони збудували центр «Відродження» при дитячій лікарні, яку вони застали занедбаною в 1996, коли тільки починали. Через сім років їхньої праці вони збудували одну з найкращих дитячих лікарень в Україні, яка піклується про більше 1500 хворих дітей на місяць. Від 1998 року Арсенал приїздив у Чернігів тричі – і щоразу ці візити допомагали впроваджувати футбольні програми клубу в цій спільноті».

Відкрите тренування для юних чернігівських футболістів провів тренер клубної академії Білл Вільямс. Спогади від одного з учасників тренувань Арсеналу з Чернігова: «Це були шикарні часи юнацького футболу в Че: Десна тренувалася на “гумовому” полі, а “Юність” – на піску, в щербатих залах грали цілий рік, замість воріт – турніки зі шведських стінок, м’ячі не відрізнити від ганчірок для підлоги. А тут – Арсенал, та ще й із подарунками! Нереально!».

…Це була сюрреалістична картина: посеред футбольного поля височів Ґуннерзавр, оточений декількома десятками дітей, вдвічі нижчих зростом. Вони бігли, кожен, хто в чому міг – хтось у футболці Мілану з прізвищем Shevchenko, інший – у ядуче-жовтій футболці дортмундської Боруссії, ще хтось – у чорно-білій неліцензійній репліці форми Ювентуса. Але всіх їх об’єднав Арсенал – і щастя дітлахів, яким добрі закордонні дяді вручали рюкзачки з мерчем, не було меж. Готовий закластися, дуже побільшало тоді в Чернігові фанатів Арсеналу – людей, для кого назавжди небайдужими стали прізвища Бергкампа, Анрі, Адамса, Люнгберга та інших «пташенят» Венгера. А далі Ґуннерзавр забрав у свій автобус групку дітлахів і повіз їх на перший великий футбол у їхньому житті. Скільки з них вболівало на тій грі за Динамо, а скільки – за Арсенал, нам напевно невідомо – статистика про це мовчить:)

Greatest Britain

Великі гроші завжди крутяться в футболі, але не всім вони додають благородства. А от британські клуби рідко коли їдуть у бідніші країни з порожніми руками. Точно відомо, що з благодійними місіями в Україну заїжджали також представники Евертона та МЮ. Діти, що постраждали від катастрофи на ЧАЕС чи бойових дій на Донбасі, бували на матчах за участі цих клубів на їхнє запрошення.

До речі, кажуть, центр реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», до становлення якого мали стосунок благодійники-вболівальники Арсеналу, і зараз продовжує свою роботу. А Алан Сефтон, той самий багаторічний керівник благодійних і масових програм Арсеналу, у 2004 року був удостоєний від Її Величності Елізабет ІІ звання кавалера Ордена Британської Імперії. Можливо, наші сильні світу сього вже зрівнялися за пишністю та марнотратством вечірок із багатіями всіх країн. А тепер би їм повчитися ще й такої ж благодійності та звичайного людського співчуття у далеких, але таких близьких людей із Англії.

варіант матеріалу

Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг новости: 12345


Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?