Алієв – про допомогу Ракіцького ЗСУ: Слова “ні” від нього не чув, попросив безпілотники зробити – він мені все зробив

Колишній півзахисник Динамо, низки українських клубів, а також збірної України Олександр Алієв розповів, як змінилося його оточення після завершення кар’єри, а також зізнався, що Ярослав Ракіцький активно допомагає Збройним силам України, до складу яких Алієв вступив з початком повномасштабного військового вторгнення росії.

«Коли Алієв був йоли-пали… Брат, сват, поїхали там посидимо, там.. А коли стало погано, то: «та я зараз це», «я ось це». Воно ж не було миттєвим. Та й Слава Богу. Це мені урок. Дякую Богу, що він дав мені такий урок: у плані колишньої дружини та у плані спілкування”.

“З ким підтримую стосунки з Динамо? З усіма, з ким бачусь, спілкуюсь. З Олегом Гусєвим, Ярмолою. Жора Бущан тоді був молодий, зараз спілкуємось. Я якраз був у Одесі, Динамо грало, приїжджав до них, з ним бачився. Не сказав, що ми телефонуємо, але коли бачимося, говоримо. Коли я грав, вони мене Сан Санич називають і зараз так продовжують. Не приховую, мені приємно”.

“Я ніколи нікого ні про що не просив. Я можу попросити зараз попросити для пацанів, для армії. Ну, як попросити: запропонувати. У цьому плані Ярику Ракіцькому дуже дякую. Він дуже помагає. Все, що я не просив для пацанів у нього, слова «ні» не чув. Я не чиню нахабно, але він ніколи не відмовляє. Попросив безпілотники зробити він мені все зробив. Попросив форму для пацанів – зробив. Він завжди з радістю відгукнеться і допоможе. Я ніколи не обманюю, роблю звіт. Він каже: «Та не треба». Але я так не можу: треба дати звіт, на що витрачені гроші. Але це все для хлопців».

Алієв, який народився у хабаровську 1985 року, у підлітковому віці перейшов із академії спартака до структури київського Динамо. За київський клуб він виступав (з перервами) до 2013 року, провів загалом 132 матчі, забив 30 голів. За збірну України забив 6 м’ячів у 28 поєдинках.