Воротарі
- Георгій Бущан («Динамо» Київ)
26 років – 11 матчів (949 хвилин) – 6 пропущених м’ячів, 6 «сухих» матчів
Досить рівне, стабільне півріччя від голкіпера, який нарешті дочекався свого великого шансу в «Динамо». Георгій лише раз у чемпіонаті пропустив більше одного м’яча за гру (два голи від «Колоса»), а також видав найбільше «клін-шитів». Якщо в матчах збірної чи Ліги чемпіонів були моменти з грубими помилками Бущана, то в чемпіонаті він загалом відіграв більш переконливо. За одним винятком – це удар луганця Кочергіна, який буквально обпік кінчики пальців Георгія. І ще один момент: через корона-кризу проти «Шахтаря» грав не він, що все ж не дозволяє повною мірою оцінити рівень його виступу за осінь (все-таки у нас вважається найбільш показовим саме «Класичне»).
- Дмитро Різник («Ворскла» Полтава)
21 рік – 11 матчів (990 хвилин) – 8 пропущених м’ячів, 5 «сухих» матчів
Чемпіон світу серед юнаків 2019 року на тому тріумфальному турнірі був резервістом, але на клубному рівні значно випередив Луніна та Кучерука за ігровою практикою та важливістю для своєї команди. Різник зараз – головний воротар «Ворскли», перший вибір Максимова, гравець, зберегти якого влітку було важливим завданням для менеджменту полтавського клубу. Здорово відіграв проти «Шахтаря» та «Зорі», де полтавці добилися стратегічно важливих нічиїх, і загалом більше половини своїх очок «ворскляни» здобули якраз у матчах, де не пропускав Дмитро.
Читайте також: «Смертельна зброя», пенальтист без промаху, висхідна зірка – збірна першого півріччя Першої ліги
- Євгеній Волинець («Колос» Ковалівка)
27 років – 10 матчів (900 хвилин) – 11 пропущених м’ячів, 4 «сухих» матчі
Здавалося б, після кількох років у «Колосі» йому вже важко чимось здивувати, але Волинець видав вражаючий особистий виступ. На емоціях і реакції він тягнув удари впритул, парирував відразу кілька 11-метрових (загалом відразу 4 із 7 пенальті в його ворота залишалися нереалізованими), а в чотирьох матчах не пропускав м’ячів. Було багато поєдинків, коли Євгенію доводилося тягнути особливо важкі удари, що дозволяло ковалівцям завойовувати важливі очки.
Відкриття – Нікола Василь («Зоря» Луганськ)
25 років – 5 матчів (405 хвилин) – 1 пропущений м’яч, 4 «сухих» матчі
Для цілісного враження хорват провів надто мало ігрового часу, а також поки що не грав із суперниками найвищого рівня опозиції в українському чемпіонаті, але як цифри в п’яти матчах, так і якість гри, показують, що в підсумку «Зоря» може награти дуже хорошого голкіпера.
Праві захисники
- Ігор Пердута («Ворскла» Полтава)
30 років – 13 матчів (1119 хвилин) – 4 асисти
Цього року Максимов поставив «ворсклянам» гру в три захисники, і, здається, така формація дає ще більше свободи дій крайнім оборонцям. Наприклад, Пердута ще більше зміцнив свою присутність у комбінаційній грі полтавців. Його активні флангові рейди постійно допомагали команді, часто Ігор діяв на висоті, притаманній фланговим півзахисникам. Віддав чотири гольові передачі – за півріччя майже стільки ж, як за два сезони до цього.
Читайте також: Непробивний, бомбардувальник, дальнобій та інші герої – збірна першого півріччя Другої ліги
- Денис Балан («Інгулець» Петрове)
27 років – 12 матчів (1080 хвилин) – 2 голи, 1 асист
Перехід на новий змагальний рівень «Інгулець» здійснив не через повне перезавантаження складу, а через поступове награвання бойової основи. Тож справедливо, що в команді залишилися ті, хто пройшов цей шлях. Один із них – Балан. Пройшовши школу «Динамо», «Дніпра» та «Чорноморця», Денис занурився в глибини клубного футболу України, проте в «Інгульці» зумів перезавантажити свою кар’єру. Його голи принесли команді важливі нічиї з «Дніпром-1» і «Маріуполем», а за інтенсивністю боротьби на своєму фланзі Балан ввійшов у перелік найкращих у лізі. До слова, саме Денис став автором першого голу «Інгульця» в УПЛ.
- Денис Фаворов («Зоря» Луганськ)
29 років – 11 матчів (944 хвилини), 1 гол, 2 асисти
Не продовживши контракт із «Десною», в першому ж матчі нового сезону забив у ворота недавніх одноклубників. У «Зорі» завоював стабільне місце в основі, швидко влився в командні тактичні побудови та став важливим елементом гри команди Скрипника. Відзначився двома гольовими передачами, що не дивно, адже Фаворов на своєму фланзі діяв дуже активно, з постійними підключеннями в атаки та регулярними навісами й прострілами.
Центральні захисники
- Джоель Абу Ханна («Зоря» Луганськ)
22 роки – 11 матчів (932 хвилини)
Той випадок, коли «Зоря» вкотре здорово розкрила гравця. Саме звідси Абу Ханна заслужив виклик у національну збірну Ізраїлю. Тут він заявив про себе як про стабільно прогресуючого футболіста з набором чеснот сучасного захисника. Непоступливий у верховій боротьбі, ефективний в єдиноборствах – поруч із досвідченішим Вернидубом Джоель додає та може вийти на зовсім новий рівень гри за підсумками цього сезону. За дослідженням CIES Абу Ханна є лідером поточного сезону за ретельністю гри в обороні (поєднання таких ігрових показників, як фізична сила, таймінг і концентрація).
- Ілля Забарний («Динамо» Київ)
18 років – 9 матчів (766 хвилин)
Не від хорошого життя, а через травми більш досвідчених захисників і особливості першого коронавірусного року, але цей юнак стрімко ввірвався в основний склад «Динамо» та закріпився в складі за дійсно гідної гри, що відкидає розмови про передчасний підйом і екстерн. Забарний – обережний у діях, акуратний у передачах, але при цьому – жорсткий і непоступливий у грі один в один. Навіть з урахуванням повернення Бурди, поступового прогресу Попова та Сироти це півріччя дає Іллі хороші шанси на подальший прогрес в київському клубі.
- Сергій Яворський («Ворскла» Полтава)
31 рік – 12 матчів (1074 хвилини) – 1 гол
Запрошення досвідченого Яворського значно розширило можливості «Ворскли» в обороні та відкрило тренерському штабу шлях до балансу в обраній тактичній схемі. Цей гравець швидко влився в гру полтавців, добре грав у різних поєднаннях захисної ланки. Традиційно сильно виглядав у грі проти сильних, хитрих форвардів. Хороший в підключеннях до чужих воріт – забив у тріумфальному матчі з ковалівцями (коли «Ворскла» виграла вдома – 3:0).
Центральні захисники
- Віталій Вернидуб («Зоря» Луганськ)
33 роки – 10 матчів (799 хвилин)
Чудовий показник «Зорі», яка за кількістю пропущених м’ячів (по 10) розділяє 1-3 місця з «Динамо» та «Ворсклою», є відображенням продуктивної роботи захисту. З урахуванням разючої зміни задньої лінії (після відходу Чеберка, Михайличенка та Тимчика під час міжсезоння) це заслуговує на максимальну повагу. Відзначаємо Вернидуба-молодшого: за співвідношенням єдиноборств і помилок CIES називає його найкращим в УПЛ. Віталій виконав величезний обсяг робіт із відбирань, підбирань, підкатів.
Читайте також: Чемпіонат ААФУ – збірна першого півріччя
- Микола Матвієнко («Шахтар» Донецьк)
24 роки – 11 матчів (918 хвилин) – 1 гол, 1 асист
Один із найбільш цінних захисників «Шахтаря» в першому півріччі сезону встиг пограти на різних позиціях у захисті, забив у ворота Минаю розкішний м’яч і відіграв найбільше ігрового часу в своїй команді. Матвієнка вирізняє універсалізм, хороша робота з м’ячем, якісний пас і удар (навряд чи є в нашому чемпіонаті захисник із числа тих, які грають у центрі, який був би більше задіяний в роботі на чужій половині). А в плані гри на своїй половині поля він поступово додає, хоча все ще трапляються випадки, які потребують більш надійних і продуманих дій.
- Пап Альюн Ндьяй («Ворскла» Полтава)
22 роки – 12 матчів (1042 хвилини)
Француз сенегальського походження ефективно влився в гру полтавців. За зізнанням суперників, проти цього фактурного двохметрового захисника дуже важко грати віч-на-віч, а ще видно, що Ндьяй дуже якісно працю на команду. Його передачі на різні дистанції мають пристойний показник точності та хороший в просуванні м’яча вперед, а ще Альюн спроможний задавати вектор атакам своїми точними переведеннями. В плані гри в трійці центрбеків він також швидко знайшов себе.
Ліві захисники
- Віталій Миколенко («Динамо» Київ)
21 рік – 10 матчів (879 хвилин) – 1 асист
Миколенко вже має доволі багато ігрового досвіду, як для свого віку. Він відбувся як регулярний стартер «Динамо», причому, спроможний зіграти на різних позиціях (стаж гри в юнацькій збірній у центрі захисту допомагає без проблем закрити й цю точку поля). Поєднуючи в своїй грі швидкість і вміння направити м’яча вперед, він регулярно відпрацьовує по всій бровці без великої шкоди захисним функціям. А ще Віталій – повноправний співавтор єдиного в матчі й переможного голу в матчі з ФК «Олександрія».
- Віктор Корнієнко («Шахтар» Донецьк)
21 рік – 7 матчів (523 хвилини) – 1 асист
Повернений із ФК «Маріуполь» Корнієнко досить непогано проявив себе в «Шахтарі». Особливо яскраво виступивши в Лізі чемпіонів, Віктор сильно провів початок сезону, але навіть при неповній ігровій завантаженості встиг запам’ятатися. Говоримо й про гольову передачу в матчі з «Олімпіком», і про хорошу роботу з проходами та логічним продовженням атак через простріли й навіси. Це поки що не Ісмаїлі, але він вчиться – і він на правильному шляху. І навіть з урахуванням важкої травми в матчі з «Динамо», яка вибила його зі складу, це півріччя Корнієнко може заносити собі в актив.
- Мар’ян Мисик («Рух» Львів)
24 роки – 12 матчів (892 хвилини) – 1 гол, 1 асист
За основним своїм амплуа Мисик – це атакувальний півзахисник, але, подібно до центрхава Копини, в львівському клубі знайшов себе ще й на позиції флангового оборонця. Мар’ян – швидкий гравець з непоганим ударом, пасом і подачею. При зовні суто креативній манері гри він здатен виконувати досить пристойні обсяги робіт. Відпрацьовуючи на всій бровці, він записав на свій рахунок важливий гол у матчі з колегами-дебютантами («Інгульцем») і здорово провів матч проти «Дніпра-1», вдало асистувавши Кухаревичу.
Центральні півзахисники
- Алан Патрік («Шахтар» Донецьк)
29 років – 11 матчів (703 хвилини) – 4 голи, 3 асисти
Якщо спочатку Патрік довго вливався в гру «Шахтаря», то зараз він є справжнім центром організації гри команди. Алан пропускає через себе дуже багато м’ячів – при досить високій якості передач він відправляє відібрані м’ячі в атаку, тож є одним із найбільш ефективних за загострюючими передачами. За підрахунками CIES, Алан Патрік є найкращим в УПЛ за розподіленням м’ячів – тут враховується техніка передачі, бачення поля та стійкість гравця під пресингом. При менш ефективному виступі Марлоса та Тайсона саме Патрік є лідером «Шахтаря» за системою «гол+пас».
- Дмитро Іванісеня («Зоря» Луганськ)
26 років – 10 матчів (855 хвилин) – 3 голи, 1 асист
Граючи в стилістиці олдскульного центрхава, Іванісеня видав хороший зразок гри в опорній зоні. Ефективно долучався до атак – забив кілька важливих м’ячів (всі результативні дії – у виграних матчах своєї команди). А ще Дмитро проявив похвальний універсалізм, у випадку необхідності показавши готовність закрити позицію центрального захисника. Відзначимо також, що тільки в одному з матчів Дмитро був замінений, хоча й пропустив кілька ігор через хворобу.
- Олександр Кучеренко («Інгулець» Петрове)
29 років – 10 матчів (823 хвилини)
Номінального захисника більше використовували вище – в опорній зоні, і там Кучеренко також справлявся зі своєю роботою. Він є лідером серед гравців середньої лінії «Інгульця», а за підрахунками CIES виконує найбільше відбирань, підбирань, перехоплень серед гравців своєї позиції. При цьому не варто забувати, що Кучеренко є «прихованою зброєю» команди – у нього досить непоганий удар, а ще Олександр добре почувається при подачах стандартів.
Центральні півзахисники
- Владлен Юрченко («Зоря» Луганськ)
26 років – 11 матчів (965 хвилин) – 3 голи, 3 асисти
Один із найбільш талановитих напівоборонців України нової формації в своїй кар’єрі мав великі шанси та виклики, але, спробувавши на смак закордонні чемпіонати та Лігу чемпіонів, проявив спортивний характер і мотивацію в «Зорі». Саме тут відбулася реанімація гравця, який подавав великі надії в «Шахтарі» та «Байєрі», але через травми та високу конкуренцію не зміг себе там проявити. Луганська команда дала Владлену бажану свободу дій – граючи в центрі чи правіше, він незмінно тримає м’яч, виконує стандарти, роздає хороші передачі. Це – розквіт одного з найкращих гравців сучасної Favbet Ліги.
- Микола Шапаренко («Динамо» Київ)
22 роки – 11 матчів (828 хвилин) – 2 голи, 2 асисти
Цей рік – переломний у кар’єрі Шапаренка. Зовсім новий рівень очікувань, завантаженості, відповідальності. Значно більша імплементація в гру «Динамо» та збірної. В найкращих своїх матчах Микола грав на тому рівні, на якому раніше діяв лише епізодично. Задіяність у командних атаках все більше виходила в конкретне загострення в вигляді голів і гольових передач. Хороше півріччя затьмарила хіба що певна нестабільність і VAR-вилучення в матчі з «Олександрією».
- Артем Бондаренко (ФК «Маріуполь»)
20 років – 11 матчів (780 хвилин) – 3 голи
Ціла когорта здібних молодих гравців регулярно поповняє ФК «Маріуполь». І цей конвеєр – шанс для них. За підсумками цього півріччя варто відзначити Бондаренка, який раніше встиг засвітитися в основній команді «Шахтаря». В активі Артема – голи в матчах з «Дніпром-1», «Минаєм» і «Інгульцем». У цих поєдинках, де все вирішувала мінімальна різниця, азовці набрали сім очок. Бондаренко здорово влився в групу атаки команди Маркевича-молодшого й заявив такий рівень, після якого від нього багато очікуватимуть і навесні.
Праві півзахисники
- Віктор Циганков («Динамо» Київ)
23 роки – 11 матчів (815 хвилин) – 8 голів, 2 асисти
Один із найбільш високо оцінених футболістів УПЛ видав математично досить потужне півріччя – вінгер співлідер у списку найкращих бомбардирів, він взяв участь у дюжині результативних комбінацій (включаючи участь на ранніх етапах гольових акцій, т.зв. «перед-асисти»). Циганков за створенням небезпечних моментів, залученістю в атаки. Але при цьому Віктора критикують за нестабільність, слабку гру або відсутність у матчах проти суперників вищого рівня опозиції. Це нормально. Це – невід’ємний атрибут важкої ноші провідного гравця.
- Манор Соломон («Шахтар» Донецьк)
21 рік – 10 матчів (570 хвилин) – 3 голи, 1 асист
Тете та Соломон – великі таланти «Шахтаря», вже досить розкручені на континентальній арені, задіяні в своїх збірних (Манор уже регулярний гравець першої, національної команди Ізраїлю). Проте на внутрішній арені вони поки що під регулярною ротацією, і все ж: Соломон – найкращий в нашій лізі за загостренням гри (поєднання швидкості, ризиковості та хитрості за визначенням CIES), ривками з просуванням, серед найкращих – за обіграшами, дриблінгом, націленістю на ворота. Зігравши всього два матчі повністю й три – з перших хвилин, Манор награв цю вражаючу статистику, проявивши свій дуже високий потенціал.
- Олабіран Муїва «Беніто» («Олімпік» Донецьк)
22 роки – 10 матчів (811 хвилин) – 3 голи, 3 асисти
В «Олімпік» вони з Каргбо були орендовані як такі, хто не завоював навіть права на ротацію в «Динамо». Було цікаво, як при цьому проявлять себе молоді легіонери на новому місці – з іншим тренерським штабом, іншим рівнем конкуренції та оточення, меншим тиском відповідальності за результат. У всякому випадку, Беніто свій іспит склав. Раптово виявилося, що у хлопця все в порядку зі швидкістю та агресивністю в атаці, він взяв участь у шести результативних комбінаціях і став найкращим в УПЛ за єдиноборствами в атаці. Олабіран Муїва опинився в трійці кращих за загостренням гри, за цим показником випередивши будь-кого з динамівців.
Атакувальні півзахисники
- Анатолій Нурієв (ФК «Минай»)
24 роки – 12 матчів (1013 хвилин) – 6 голів
Він повернувся в Favbet Лігу в зовсім новому статусі – якщо в кам’янській «Сталі» це був молодий талант під ротацією, то в «Минаї» це вже один із провідних гравців, лідер атак, провідний їхній організатор і завершувач. Нурієв б’є по воротах багато – і з гри, і зі стандартів. Володіє гарно поставленим ударом і особливою чуйкою, яка дозволяє йому вдало реагувати на відскоки при атаках з другого темпу. Анатолій забив шість м’ячів, і в тому числі – в матчах із високим рівнем відповідальності та складною драматургією подій. От тільки не реалізував відразу два пенальті, що дуже затьмарило виступ найкрутішого із новачків дивізіону з числа недавніх гравців Першої ліги.
- Андрій Тотовицький («Десна» Чернігів)
27 років – 10 матчів (671 хвилина) – 4 голи, 2 асисти
Тотовицький потихеньку виходить на оптимальний рівень у «Десні», і це вже не і часи, коли йому катастрофічно не вистачало ігрової практики чи відчуття важливої частини командної гри, як у бельгійський чи шахтарський період. Навіть при тому, що Андрій рідко грав повні матчі, а ігрових хвилин у нього суттєво менше, ніж у інших регулярних стартерів, він взяв участь у шести результативних комбінаціях і ввійшов у число найкращих за задіяністю в комбінаційній грі та гострими передачами.
- Кирило Ковалець (ФК «Олександрія»)
27 років – 9 матчів (720 хвилин) – 4 асисти
Не найкраще півріччя та рік загалом для «Олександрії», проте потужний виступ Ковальця-молодшого, який давно й справедливо вважається лідером атак своєї команди. Один із найкращих у чемпіонаті за створенням моментів, Кирило більшою мірою проявив себе в організації комбінаційної гри, ніж у їхньому завершенні, проте загалом багато означав для гри олександрійців і в найкращих своїх матчах (як проти «Десни» та «Колоса») тягнув за собою одноклубників і зв’язував усю комбінаційну гру.
Ліві півзахисники
- Владислав Кочергін («Зоря» Луганськ)
24 роки – 11 матчів (931 хвилина) – 5 голів, 3 асисти
Продовжується поступовий прогрес Кочергіна – сезон за сезоном, він розкриває все нові грані своїх ігрових спроможностей і входить у число найефективніших атакувальних гравців чемпіонату. Владислав – найбільш агресивний і націлений на ворота півзахисник, він найбільше пробиває серед усіх півзахисників ліги і всіх гравців «Зорі», а також регулярно виконує великий обсяг роботи по підготовці та організації комбінацій. Гострі передачі, вміння пробити здалеку та з близької відстані після швидко розіграних атак – Кочергін є уособленням нинішньої «Зорі», самої суті її гри.
- Олександр Назаренко (СК «Дніпро-1»)
20 років – 11 матчів (732 хвилини) – 4 голи
Ще з часів дубля класичного «Дніпра» його вважали великим талантом, і потужний виступ за «Дніпро-1» ще в нижчих лігах показав, що Назаренко – обдарований і сміливий в атакувальній грі футболіст. Проте в якийсь момент його прогрес призупинився, в УПЛ йому довелося багато переоцінити й витримати конкуренцію. І в цьому півріччі виявилося, що Олександр суттєво додав. Чотири голи, дуже потужна гра проти суперників, на фоні яких можна робити висновки (не лише «Десна» та «Ворскла», а й «Динамо») – все це знову привернуло увагу до Назаренка.
- Карлос Де Пена («Динамо» Київ)
28 років – 9 матчів (656 хвилин) – 1 гол, 3 асисти
Уругваєць приходив у «Динамо» без особливих очікувань, але при цьому суттєво посилив середню лінію киян. При тотальній моді на вінгерів, інвертовані фланги, Де Пена запропонував класичний стандарт гри флангового хавбека, забезпечивши динамівським атакам швидкість, постійну підтримку з країв і дієву участь у розіграші та прямому виконанні стандартів. Маючи в розпорядженні кілька варіантів ведення гри, «Динамо» розглядає варіант із Карлосом на краю як особливо ефективний.
Нападники
- Шахаб Захедітабар («Олімпік» Донецьк)
25 років – 10 матчів (714 хвилин) – 8 голів, 1 асист
Іранець яскраво ввірвався в наш чемпіонат і цілком витримав випробування «другого сезону». Він – думаючий і при цьому агресивний форвард. Багато б’є з будь-яких дистанцій і позицій (лідер чемпіонату за номінальною кількістю ударів). Володіє вмінням зіграти нестандартно, несподівано – в тому числі витиснути м’яч з-під оточення чи незручного положення. З однаковою ефективністю забиває з меж карного майданчика та здалеку. Впевнено б’є пенальті. Справжнє відкриття «Олімпіка», стосовно якого – лише одне питання: де межа його можливостей і амбіцій в українському чемпіонаті?
- Філіп Будківський («Десна» Чернігів)
28 років – 11 матчів (690 хвилини) – 5 голів, 1 асист
Кілька втрачених років зарядили Філіпа спортивною мотивацією: після переходу в «Десну» він частіше виходить на заміни, але за використанням ігрового часу є найкращим у лізі. За час жорсткої ротації Будківський встиг забити відразу кілька м’ячів із лави запасних, виконав хороший норматив по співвідношенню проведених хвилин і ударів по воротах, запам’ятався вмінням поборотися за м’яч вгорі та внизу. Схоже, чернігівська команда зуміла перезапустити ще одного гравця.
- Євгеній Селезньов («Колос» Ковалівка)
35 років – 10 матчів (542 хвилини) – 5 голів
Повернення Селезньова в Favbet Лігу – позитивний сигнал і хороша порція ностальгії. Воно значно привернуло увагу до «Колоса» та дало Євгенію можливість відновити боротьбу за історичні рекорди. Втім, якби це все не підтрималося зусиллями та можливостями самого футболіста, історія швидко б завершилися як закриття історії ветерана. Як бачимо, Селезньов не розтратив своєї спортивної агресії, чіпкості та сили. В жорсткій грі біля чужих воріт він залишається боєздатним і ефективним. Те, що всі п’ять м’ячів Селя забив з 11-метрової позначки не скільки применшує його досягнення, стільки підкреслює особливу роль гравця в грі «Колоса». Йому довіряється робота великої відповідальності, яка потребує досвіду та впевненості в своїх силах. Її він наразі виконує, так що повернення колишніх улюбленців і призабутих зірок стане великим трендом в УПЛ і наступного року.
Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)
Джерело: Sportarena.com