Sportarena

Дозвольте познайомити: десятка «проривів» Favbet Ліги 2019/20

Головні футбольні відкриття чемпіонату України сезону 2019/20 – перед стартом нового сезону завершуємо огляд найвищим дивізіоном.

Александр Филиппов

Александр Филиппов, фото - desna.football

Наш сайт, SportArena.com, веде свій цикл матеріалів про гравців, які сезон 2019/20 використали для прориву в кар’єрі. Перспективні дебютанти та гравці, які довго працювали, щоб отримати свій шанс. Всі амплуа, різні клуби, різні рівні. Завершуємо огляд десяткою гравців, які добре проявили себе в чемпіонаті України серед команд Favbet Ліги.

Відразу на правах дисклеймера: ми уникаємо введення в рейтинг провідних гравців збірної, яка виграла чемпіонат світу – не диво, коли вони грають, навпаки, це аномально, що вони у нас все ще грають настільки мало. Ми не включаємо у список футболістів на кшталт Де Пени, Чеберка, Бущана – це не відкриття, а закономірність, коли люди просто нарешті реалізовують свій потенціал. Ми стараємося уникати в списку дороговартісні придбання – вони купувалися якраз для таких результатів. А називаємо тих, хто дійсно здивував, не входив раніше в число провідних гравців дивізіону та здійснив справжній прорив у власній кар’єрі.

Читайте також:  Дозвольте познайомити: десятка «проривів» Першої ліги 2019/20

А почнемо з бонусу.

Павло Ісенко (Ворскла)

У червневому півфіналі Кубка України з ФК Маріуполь Максимов випустив цього 16-річного хлопця на серію пенальті, і він потягнув три удари, витягнувши полтавців у перший за 11 років фінал. Проте Юрій Вільович справедливо сказав хлопцю наступного ж дня: «У мене для тебе дві новини: хороша і погана. Хороша: тепер тебе знає вся країна. Погана: ти – знову третій воротар». Це були мудрі слова, які добре б почути всім, хто вже встиг розписати плакати «Ісенка в збірну! Ісенка в суперклуби!». Хлопець він талановитий, з чудовою антропометрією, але два матчі в УПЛ (і 5 пропущених м’ячів) показали, що йому ще є багато над чим працювати. Окрім хорошої реакції та гри на лінії, в воротарському мистецтві ще багато компонентів, і тільки коли Павло підтягне всі – погана новина від Максимова стане хорошою.

#10 Дмитро Іванісеня (Зоря)

До цього сезону Іванісеня поневірявся в пошуках себе – вас би вразив список клубів, які цікавилися, але так і не підписали з ним контракт. І до Зорі його кар’єра дуже тьмяно виглядала на фоні Малиновського, Караваєва чи Малишева, з потоку з якими він виходив із Шахтаря-3. Але для схеми Скрипника такий класичний центрхав був життєво необхідним. Діма не грає в якийсь надзвичайний футбол, його завдання – забрати і тут же переадресувати м’яч, але в цілому виходить, що Іванісеня пропускає через себе більшість комбінацій команди в середині поля (а ця ж команда грає в комбінаційний футбол!). Важко сказати, які перспективи у цього гравця в клубах із більш висококласним підбором гравців чи іншим стилем. Але прямо тут і зараз Іванісеня виріс на три голови й дослужився до першого виклику в збірну.

Читайте також: Шевченко шукає новий наріжний камінь. Іванісеня – один із тих, до кого придивляються

#9 Денис Антюх (Колос)

Ще одна божевільна історія. Антюх – хлопчина, якого разом із кількома іншими знайшов і затягнув у професійний футбол покійний нині охтирський клуб Нафтовик-Укрнафта. Ден там грав цілком успішно, заслужив інтерес Колоса, але там пробитися було важко, і він відбув в оренду в Балкани – де, до речі, не дуже вражав. Здавалося, він поступається за рівнем всім вінгерам ковалівців, але Костишин в нього вірив. І хлопець, який часто мав чисті виходи один на один, але постійно їх «парив», виправдав довіру тренера. За весь регулярний сезон у Антюха безліч запоротих моментів і лише один асист. За два матчі плей-офф – три голи та одна гольова передача, тож він фактично став героєм стикових ігор і витягнув сільський клуб Київщини в єврокубки після першого ж сезону на вищому рівні.

#8 Пап-Альюн Ндіайє (Ворскла)

22-річний сенегальський француз у минулому чемпіонаті зіграв 14 матчів, причому, прогресував по ходу сезону і вже в цьогорічних іграх був безсумнівно основним. Потужна стіна – це вам скажуть усі форварди і вінгери чемпіонату. При цьому ще й досить атлетичний, здорово володіє телескопічними ногами, що дає багато перехоплень і блокувань. Має навик довгого пасу, що цінно для футболу Максимова. У майбутньому може стати хорошим продажем для полтавського клубу – як і Кане з Якубу.

#7 Ібрахім Кане (Ворскла)

Вінгер із вибуховою швидкістю, інколи – наче з дикого дворового футболу, інколи – наче з найкращих академій. Він явно може більше і тільки починає реалізовуватися в європейському футболі. Кане спершу позиціонували як захисника, потім раптово виявилося, що вище по флангу при тактиці Максимова він ще ефективніший. У 20-річного малійця 1 гол і 1 асист – але за задатками він повинен значно підвищити ці показники і навчитися холоднокровніше використовувати свої численні виходи на оперативний простір.

#6 Захедітабар Шахаб (Олімпік)

Шість голів і один асист – 25-річний іранець провів хороший сезон у нашій лізі, зацікавивши, до речі, зарубіжні ліги із більш грошовитих країн. Хто тепер повірить у анекдот, що знайшли іранця через профіль в LinkedIn? Захеді грав досить агресивно, на межі офсайду, з великою кількістю спроб ударів – і з досить складних позицій, і з максимального оточення. Досить нестандартний форвард, який ще й може додати.

Захеді Шахаб, olimpik.com.ua

#5 Богдан Леднєв (Зоря)

Ми оцінюємо перспективність і прорив, тому залишимо за дужками, що Леднєв у літньому дограванні був блідою тінню себе самого – зразка першої частини сезону. 11 голів, 3 гольові передачі, найбільша кількість ударів у чемпіонаті – в тому числі зі стандартів. Коли Луческу буде формувати оновлене Динамо, думається, Богдан покаже йому дуже хороше резюме минулого чемпіонату.

#4 Дмитро Різник (Ворскла)

Він починав сезон у запасі, у першому матчі, в якому йому довірили місце в воротах, отримав від Зорі чотири м’ячі, а в наступних трьох – ще чотири. Але з часом Різник вирівнявся, і виявилося, що чемпіон світу серед юнаків має хорошу реакцію, впевнено діє при серйозному натиску. Якщо раніше Ворскла сумнівалася, то щодо поста №1, то тепер почне хвилюватися, як втримати одного з найбільш прогресуючих воротарів ліги.

#3 Владислав Кабаєв (Зоря)

Скрипник реанімував гру в два форварди, яку переосмислив у рамках схеми 4-1-3-2. Кабаєв виграв конкуренцію і став одним із тих нападників, які найбільш регулярно грали в цьому сезоні УПЛ. У 29 матчах у чемпіонаті Влад відзначився 7 голами та 4 результативними передачами. У нього є своєрідна гольова чуйка, яка дозволяє раніше інших діставати відскоки та рикошети в карному майданчику, він досить вільно почувається біля чужих воріт і старається кожну атаку завершувати логічно – або акцентованим ударом, якщо дозволяє позиція, або пасом під загострення.

#2 Владислав Кочергін (Зоря)

Якщо Іванісеня – хребет гри Зорі, то Кочергін – квінтесенція логіки та філософії луганської команди епохи Скрипника. Він – єдиний (!) гравець УПЛ, який зіграв у цьому чемпіонаті всі 32 матчі. Вболівальники Зорі внесли його в трійку найкращих у сезоні. Із 7 голами і 8 результативними передачами Влад провів свій найефективніший сезон у кар’єрі. При схемі Скрипника його роль дуже велика: це і підтримка атак, із проникаючими передачами та ривками в штрафну, і велика активність у завершенні. Буде дуже дивно, якщо вже в Лізі націй Кочергін не дебютує і в збірній.

Кочергин
Владислав Кочергін (зліва), Getty Images

#1 Олександр Філіппов (Десна)

16 голів і 4 гольові передачі – тільки зараз, у 27 років, Філіппов визрів. Дозрів. Викристалізувався. Доріс до футбол вищих амбіцій, і тепер тільки сам собі ліміт.

варіант матеріалу

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг новости: 12345


Или аккаунт Sportarena