четвер, 22 серпня 2024 року
- Київська область
Четвертий матч у сезоні приймає стадіон «Лівий Берег». Цей поєдинок за певних обставин цілком міг би відбуватися в статусі матчу учасників УПЛ, але Металіст 1925 із хорошим складом і блискучим фінансуванням вилетів із Прем’єр-ліги та програв «турнір чотирьох» – шанс зайняти вакантне місце Дніпра-1.
Вищий за рангом Верес не програє цьому супернику з листопада 2021 року та виграв усі попередні матчі в Металіста 1925 після початку повномасштабного вторгнення. Втім, цього разу рівнянам було особливо тривожно: напередодні протистояння харків’ян очолив Патрік ван Леувен, а в компанію до нового головного тренера підписали трьох новачків – чемпіона світу 2019 року серед молоді Снурніцина (колишній захисник Кривбасу), півзахисників Калитвинцева (Олександрія) та Литвиненка (Діла, Грузія).
У рівнян були свої хороші новини: дебютував у основі новачок Луан Кампос із бразильської Америки Мінейру, а от іншого вінгера – африканця Нонго із турецького Адана Демірспор ще не встигли дозаявити до цього кубкового поєдинка. І якраз той самий Луан став героєм старту поєдинку. «Допомогли» найбільші зірки Металіста 1925: Юрченко скинув м’яча на суперника на чужій половині поля, з чого почалася контратака Вереса, а Кравець не зумів перервати довгу передачу Кльоца на хід бразильцеві. В підсумку Луан ввійшов у карний майданчик і смачним ударом з лівої ноги поцілив у ближній кут – 0:1.
А поки Металіст 1925 збирав докупи свої розгублені думки, Верес вдруге скористався катастрофічною безпорадністю харків’ян на своїй половині поля. Тепер інший відомий новачок номінальних господарів, дебютуючий Снурніцин, віддав низовий пас точно на Кльоца, той просунувся з центру поля й відпасував лівіше – на Степанюка. Руслан на чужій (!) половині мав час і прийняти, і подивитися, і з лівої ноги метрів із 23-х запустити в правий для себе нижній кут – 0:2.
Це були божевільні за своєю необов’язковістю пропущені м’ячі, тож Металіст 1925 деякий час витратив на те, щоб зрозуміти, що ж сталося за перші 10 хвилин матчу та як жити далі з таким рівнем оборони та взаємодії через пас. Двічі загострював гру Моура, проте Сидоров у першому моменті після його подачі пробив повз ворота, а в другому завершувати вже й не було сенсу через офсайд. А от Верес міг забити й утретє: спершу – після хорошого удару Дахновського м’яч зачепив поперечку та пішов повз воріт, вдруге – перед самою перервою, коли Луан запустив м’яча над рамкою.
Харків’яни здивували та стурбували заміною Калитвинцева ще до перерви (причому, дебютант не мав, скажімо так, видимих ознак якоїсь травми), вийшов на заміну Борячук. Але навіть не він, а захисник Імереков міг забити обнадійливий перший м’яч у ворота рівнян, але воротаря Вереса на лінії підстрахував нападник Степанюк. Це все, якщо говорити про інформативний перший тайм.
У другому таймі один тільки Борячук пробивав тричі, але то влучність підводила, то воротар-ветеран Когут показував, що хоче ще поконкурувати з Кожухарем в УПЛ. А от Металіст 1925 пропустив з другого моменту Гайдучика. Куція взагалі-то давав довгу передачу на хід Шараю, проте першим на м’ячі був оборонець Кравець. І тут гравець із досвідом чемпіонату Іспанії, єврокубків та сильних клубів УПЛ здійснив гольову скидку на нападника Вереса. Гайдучик майстерно прибрав на замаху іншого захисника та чітко пробив повз воротаря – 0:3.
Патрік ван Леувен, напевно, прозрівав від того, як грає команда, яку йому треба вести до першолігового чемпіонства. До того ж, мала місце досить хороша реалізація Вереса, який свої моменти втілив у голи десь на 60%, тоді як харків’яни – на 0%. Наприклад, уже після третього пропущеного непогано підключався до чужих воріт Салюк (він у цьому матчі був відсунутий від оборони в центр поля), а також гостро пробивав Моура – в першому випадку неточно, в іншому заблоковано.
Проте навіть на гол престижу Металіст 1925 не напрацював. Навпаки, Степанюк зробив довгий пас на Гайдучика, той уже підминав м’яча під себе, щоб поставити крапку, але нагодився Шарай і з набігу розстріляв ворота – 0:4. Поспівчувайте ван Леувену, що за багаж йому дістався! Можна тільки поаплодувати в.о. головного тренера Карпенку, який із такою розхитаною командою пройшов два раунди із загальним рахунком 9:4.
Man of the Match: Луан Кампос (Верес)
Гарний матч рівнян, багато кого можна відзначати – від воротаря Когута до нападників Степанюка та Гайдучика. Підтримаємо новачка Луана, який стартував у Вересі так здорово, як давно тут ніхто не дебютував. Його ранній гол, образно кажучи, пошматував на друзки всі передматчеві плани харків’ян.
Металіст 1925 (Харків) — Верес (Рівне) – 0:4
Голи: Луан, 7, Степанюк, 10, Гайдучик, 67, Шарай, 89
- Буча
Добрий день, давно не бачилися! Не далі, як два тижні тому, суперники зустрічалися в стартовому турі Першої ліги, де все вирішив єдиний гол парагвайця Кастро зі штрафного. В Другій лізі ЮКСА також перегравала кудрівчан (правда, там грала інша команда, зараз у Першій лізі грає ФК Кудрівка, яка об’єдналася з бузівською Нивою).
Цього разу ЮКСА також значно цікавіше виглядала в першому таймі – вже в дебюті головою пробивали Габріель і Євдокимов, почали шматувати фланги Харченко та Кастро, який постійно зміщувався в його зону, створюючи кількісну перевагу.
При цьому, як не парадоксально, саме ФК Кудрівка могла повести в рахунку завдяки нестандартному мисленню півзахисника Вечурка. В першому випадку його навіс із правого краю ледве не зрізався в дальню дев’ятку, в іншому із центру поля він відважився пробити по воротах і був досить близьким до успіху (правда, піди м’яч все ж трішки правіше й полети в ворота, в «хрестоносців» залишалася надія на такого стрибучого воротаря, як Федотов). А на 27 хвилині після подачі Андрущенка ледве не зрізав м’яча в сітку Махнєв – і тут пощастило гостям.
Втім, по такій грі варто було не покладатися на випадковості. Тож після кутового від господарів ЮКСА провела свою гольову комбінацію. Починав її Матеус Фого, зігравши на підбиранні та підключивши Кастро. Парагваєць класно зрозумів темп атаки і вже в карному майданчику пасом п’ятою запустив на ударну позицію Габріеля. Гулар шикарно завершив прихованим ударом лівою ногою в ближній кут – 0:1. Це була ідеальна комбінація, яка дала перевагу тарасівчанам. Єдине, що засмутило їх у першому таймі, – це травма Пабло «Параґвайо» Кастро, ключового гравця ЮКСА на старті нового сезону. Будемо сподіватися, що він вибув не надовго, адже якраз у 2024 році по-справжньому розкрився в своїй першій українській команді.
Після перерви, безперечно, господарі сподівалися відігратися, проте по рахунку вигідно було грати вже ЮКСА. Після прострілу Харченка цілком міг забивати Євдокимов, але так вийшло, що просто відкотив м’яча вздовж лінії воротарського майданчика. Зате Матеус Фого пробіг повз двох (!) захисників і правою ногою пробив у падінні – 0:2. Не пройшло й десяти хвилин, як рудий вінгер знову опинився перед голкіпером (після перехоплення Синьогубом виносу від воротаря) і з лівої тепер ноги засадив м’яча під поперечину – 0:3.
«Добивати» суперника ЮКСА випустила свіжих футболістів хорошого класу, серед них – свого новачка Дебелка. Він і поставив крапку в цьому матчі, коли після тонкого пасу Габріеля опинився перед воротарем і зарядив у дальній кут з правої ноги – 0:4. Чудове придбання, звичайно – недавній бронзовий призер УПЛ у складі Кривбасу, забиває другий кубковий раунд поспіль. А що ж ФК Кудрівка? Двічі виходив на ударну позицію Нехтій, намагалися господарі забити м’яч престижу. Проте суперник класно контролював перебіг подій і реабілітувався за поразку 1:3 в чемпіонаті від СК Полтава. ФК Кудрівка пройшла два раунди, вибивши зокрема новачка УПЛ – Лівий Берег, і в цьому матчі не виглядала на розгром, але другий тайм «хрестоносці» дійсно провели з максимальною ефективністю й проходять далі.
Man of the Match: Матеус Фого (ЮКСА)
Поки травмований, так би мовити, «основний Матеус» – атакувальний півзахисник Пальяріні, цей рудий вінгер робить різницю. В матчі проти кудрівчан Фого розпочав першу результативну комбінацію та в другому таймі сам забив двічі, зробивши вирішальний вклад в історичну перемогу ЮКСА (так крупно вона в Кубку України ще не вигравала).
ФК Кудрівка (Чернігівська обл.) – ЮКСА (Тарасівка) – 0:4
Голи: Габріель, 29, Матеус Фого, 57, 64, Дебелко, 75
- Львів
Майже шість років Карпати не можуть обіграти Чорноморець – ще з часу попереднього, класичного, клубу та УПЛ. Цього сезону два історичних бренди будуть суперниками в Прем’єр-лізі, на старті вони встигли пережити і поразки, і перемоги. Тож просто нагадаємо, як грали вони між собою за останні шість десятиліть: 71 матч, 20 перемог львів’ян, 28 нічиїх, 23 перемоги одеситів, голи – 82:78.
Активніше, як і належить, почали господарі. Кузик, Шах і Устименко закрутили голови захисникам Чорноморця, іноді одесити гальмували їх тільки з картками. Пробували бити Кузик і Очеретько, іноді такі дальні м’ячі навіть розминали воротаря Вічного. Проте, якщо чесно, до голу це були лише “проби пера”. Але коли прорвало, тоді прорвало.
Пішла атака через правий фланг, через Бабогла та Клименка м’яч потрапив до Кузика. Той розвернувся і відпасував на Очеретька. Двоє суперників «висіло» на новачкові Карпат, але він встиг і прийняти, і лівою метрів із 11-ти низом пробити незручно для воротаря – 1:0. Хейтити будуть Вічного, але хто запитає з польових гравців, які в своєму карному майданчику давали людям приймати, розвертатися, обстукатися та пробивати?
На куражі львів’яни провели ще кілька атак і до перерви закріпили свою перевагу. Після подачі Шаха по воротах не чужої команди пробивав Бабогло, але влучив у півзахисника Васильєва. Той не тільки сам не виніс м’яча, але й дезорієнтував голкіпера, так що Кузик зблизька правою ногою з розворотом добив низом – 2:0. Як тут не згадати, що якраз із Чорноморця Орест перейшов у Карпати!
У другому таймі Карпати чудово грали по рахунку. Вони були господарями матчу та господарями положення, тому з різних позицій пробивали Устименко, Стеніо, Костенко (цей взагалі намагався через себе пробити). Тож аж ніяк не став здивуванням третій гол від львів’ян. Костенко виграв верхову боротьбу в ході атаки й скинув у бік Чачуа, який протиснувся між кількох «покемонів» і лівою ногою в падінні проштовхнув м’яча повз воротаря – 3:0. Вкотре стояло питання як це так грали одесити в своїх володіннях.
Відігратися, звісно, Чорноморець не зумів. Зате дав дограти юному Тімерлану Романовичу Григорчуку, форварду – сину колишнього наставника одеситів. Цей ностальгійний момент – єдина радість і світлий спогад для гостей від цієї поразки.
Man of the Match: Орест Кузик (Карпати)
Забив сам, оформив асист – і це все в матчі проти своїх недавніх одноклубників!
Карпати (Львів) – Чорноморець (Одеса) – 3:0
Голи: Очеретько, 34, Кузик, 42, Чачуа, 75
- Ковалівка
Давно не бачилися, доброго вам вечора! Ще пару тижнів тому в УПЛ ці команди зустрічалися на Оболонь-Арені та видали видовищну нічийку 2:2, а тепер вийшли грати одна проти одної на кубок. І, звісно, ця прем’єр-лігова пара видавалася центральному в сьогоднішній матчдей третього раунду.
І цей матч також мав усі шанси стати надрезультативним, але те, що залетіло в чемпіонаті, розминулося з воротами в кубку. Вже в дебюті Оболонь могла повести в рахунку без власного завершення, коли, здається, Пауласускас зрізав простріл новачка киян Блізніченка в свої ворота (влучив у стійку). Пізніше смачно пробивав Мединський. У Колоса здорово грали на флангах Велетень і Ільїн, з якими гарно взаємодіяв Паулаускас. Але їм також не вдалося витиснути максимум зі своїх нагод..
Оболонь невдало стартувала в УПЛ, отже, зберегла багато спортивної злості на кубок. Навіть без низки травмованих, гості досить сміливо грали на Колос-Арені. Груша втратив вихід один на один із Мисаком, а потім Суханов після флангової подачі влучив у зону доступності голкіпера Колоса. Після перерви Мисак, який вперше отримав шанс зіграти після юного Пахолюка, вже потягнув удар Блізніченка.
Колос активізувався в ендшпілі. Ледве не забив божевільний м’яч юний Поправка, якому все сміливіше довіряє місце в основі Поздєєв – тут уже в Оболоні молодцем зіграв голкіпер. А з наступного кутового захисник Бондаренко кіксанув у стійку «оболонських» воріт. Як для українського футболу, моментів команди настворювали достатньо. Проте перевели гру в екстра-тайми, чого точно не хотіли, зважаючи на щільний графік.
Додатковий час, як і належить, пройшов у нервовій боротьбі. Якщо чесно, тут уже Колос був ближчим до успіху. Чого варті два моменти: прицільний удар Цурікова, ускладнений рикошетом, і елегантне завершення флангової подачі від Безбородька – в обох епізодах вище всяких похвал зіграв воротар Федорівський, який все ще веде запеклу боротьбу зі значно досвідченішими Рибкою та Кичаком, а також юним Марченком, за місце в основі. Ось йому гарний аргумент у конкуренції.
Уже в другому екстра-таймі блискуче відпрацювали польові гравці Колоса, які почергово заблокували удари Теслюка та Блізніченка з меж карного майданчика. А який удар Приймака потягнув Мисак! Ну все робили команди, щоб не затягнути в серію післяматчевих пенальті. Проте до них справа таки й дійшла, і навіть вийшла за основну серію з 5 ударів. У грі на виліт на один промах більше допустив Колос. Треба підтримати юного Криворучка, який у вирішальний момент влучив у каркас воріт. У нього попереду ще багато буде пенальті, цей стане йому уроком. У цій серії не забивали й досвідченіші за нього гравці.
Man of the Match: Назарій Федорівський (Оболонь)
Найкращими у цьому матчі були воротарі, і хоча в серії пенальті вони ударів не відбивали, але якби не сейви того ж Федорівського в ігровий час, не дійшла б справа до післяматчевих 11-метрових.
Колос (Ковалівка) – Оболонь (Київ) – 0:0, пен. 4:5
Серія післяматчевих пенальті: 0:1 – Тарануха, 1:1 – Демченко, 1:2 – Приймак, 1:2 – Гагнідзе (поперечина), 1:3 – Вітенчук, 2:3 – Бондаренко, 2:4 – Теслюк, 3:4 – Салабай, 3:4 – Карась (повз ворота), 4:4 – Безбородько, 4:5 – Дубко, 4:5 – Криворучко (штанга)
- Миколаїв
Ажіотаж на Львівщині був настільки великим, що організатори навіть змушені були попереджувати вболівальників про обмеження місць на стадіоні. І хоча аматорському ФК Миколаїв не пощастило настільки, як іншому аматорському клубу – Олімпії (їй випала Зоря), в гості до нього прибув один із фаворитів Першої ліги. Причому Буковина на старті сезону отримала по носі – 1:1 в Івано-Франківську та мінімальна поразка вдома від Агробізнесу. Отже, була максимально налаштованою на цей виїзд. Тим більше, в минулому сезоні господарі із голом Цюпки вибивали з кубка чернівчан. Ось стільки всього назбиралося в цьому матчі!
Якщо бути чесними, Буковина класно почала цей матч. Перший удар Глущука вийшов «пристрілочним» – несильним, не небезпечним. Далі Голуб розкрив правий фланг оборони господарів і ледве не поцілив у ближній кут. Слідом оборонець Дудник, замикаючи подачу зі стандарту, ледве не влучив у дев’ятку. Ще в кількох моментах удари Тищенка, Гірного та Фарасєєнка блокувалися. Проте ФК Миколаїв – дійсно дуже гідний аматорський клуб. Ще до перерви він кілька разів доводив справу до дальніх ударів, то більш небезпечних, то менш, а після перерви повів у рахунку.
Тищенко перечепив нападника господарів Цюпку, а виконавець стандартів ФК Миколаїв Коваль сильно пробив низом. Чи то сонце засліпило воротаря Буковини, чи то зовнішня простота удару дезорієнтувала, але він пропустив м’яча поміж ніг – 1:0. Дуже прикрий, болісний гол для гостей. Але не менш прикрим для господарів виявився епізод менш як за 15 хвилин.
На хід Бодні чернівчани спрямували довгу передачу, він протиснувся крізь двох суперників і зачепився ногою за лежачого третього, який підіймав ногу. Арбітр призначив пенальті. Апелювати кинувся навіть найдосвідченіший гравець господарів – колишній захисник Севастополя, Оболоні та дублю Карпат Гурський (його реф вилучив). А от Тищенко спокійно реалізував пенальті, відсвяткувавши в стилі своїх найкращих ігор за ЛНЗ – 1:1.
У меншості господарі грали старанно, проте все ж трішки не дотерпіли до фінального свистка. В самій кінцівці після удару Морговського м’яч влучив у «ранкове обличчя» Глущуку, який тильною стороною ніг зробив найбільш невимушений асист в історії. Ну а досвідчений Бойчук тут же обвідним ударом пробив у ворота – 1:2. Часу, щоб відігратися, не лишалося. Красива казка ФК Миколаїв цього разу завершилася на Буковині.
Man of the Match: Богдан Бойчук (Буковина)
На класі пожвавив гру й забив переможний м’яч у самому кінці компенсованого часу другого тайму.
ФК Миколаїв (Львівська обл.) — Буковина (Чернівці) – 1:2
Голи: Коваль, 58 – Тищенко, 72 (пен.), Бойчук, 90+6
Вилучення: Гурський (ФМ), 70
- Городенка
У статусі новачка УПЛ Інгулець прибув на Івано-Франківщину, і в складі Пробою побачив багато знайомих обличь – кілька гравців на чолі з головним тренером Ковалюком раніше протистояли петровському клубу в складі Прикарпаття. Сам Пробій прекрасно (з двох перемог) стартував у Другій лізі та вибив із Кубка України двох досить сильних, як для вчорашніх аматорів, суперників – першоліговий ФК Хуст (4:0) та друголіговий ФК Куликів-Білку (по пенальті).
Матч Інгулець почав, контролюючи перебіг подій і навіть заробивши кілька перспективних стандартів. Але натомість це господарі повели в рахунку, причому, в тому ж стилі, в якому немало забили м’ячів у 2024 році (замкнути штрафний з флангу – награна заготовка у Ковалюка). Оринчак у боротьбі з новачком гостей Мисиком заробив стандарт на правому фланзі, лівий оборонець Феліпович закрутив на дальню стійку, де Харук головою забив у ворота – 1:0.
Намагався відігратися Інгулець, бувало небезпечно, проте ні до перерви, ні відразу після вирівняти становище не вдавалося. Десь на 10 хвилині другого тайму міг зрівняти рахунок дебютант гостей Кисленко, але й йому, колись – найкращому бомбардиру сезону Кубка України, не вдалося взяти штурмом редут Пробою. Завдання гостей ускладнювали постійні паузи на Cooling Break – у спекотну погоду без охолодження водичкою пересуватися по полю було рішуче неможливо.
Але все ж після кількох пауз і більше години спроб вищим за рангом вдалося забити. Багато в чому гол створили вихованці Шахтаря. Лосенко дав довгий пас із глибини, Могильний здорово розвернувся і відпасував лівіше – на Пушкарьова, а той смачно розстріляв ворота. Це 1:1. Та варто віддати належне Пробою – з вольовими якостями в господарів усе гаразд.
Через 15 хвилин після пропущеного м’яча городенківці виконали кілька стандартів підряд і після другого кутового в виконанні Феліповича знову вийшли вперед. Дмитрук повернув м’яча в карний майданчик, Радульський п’ятою відпасував на Оринчака, який з розвороту забив лівою ногою – 2:1. Для успішного новачка Пробою це п’ятий гол у п’яти матчах за команду. Сенсація? Для цього не вистачило кількох хвилин. Другий раз поспіль важливий м’яч за Інгулець забив його новий захисник, про якого до Кобіна чув хіба що Вернидуб, який тримав його в юнацькому складі Кривбасу.
Я.Пархуць ціною пошкодження та жовтої картки збив Пушкарьова, сам постраждалий після розіграшу штрафного скинув головою на «п’ятачок» перед воротами, де Вілівальд виявився найспритнішим – 2:2. Гру було переведено в додатковий час, а потім і до пенальті. І тут другу (!) серію поспіль виграв НК Пробій (Городенка). У рік, який клуб вважає ювілейним – сотим в історії – він героїчно долає третій раунд Кубка України.
- Man of the Match: Іван Піцан (Пробій)
І в ігровий час виручав, і пілсяматчевий пенальті потягнув. Молодець досвідчений воротар.
Пробій (Городенка) – Інгулець (Петрове) – 1:1, пен. 4:2
Голи: Харук, 22, Оринчак, 78 – Пушкарьов, 63, Вілівальд, 86
Серія пенальті: 0:1 – П’ятов, 1:1 – Білий, 1:1 – Мисик (воротар), 2:1 – Іваничук, 2:1 – Кисленко (вище), 3:1 – Феліпович, 3:2 – Волохатий, 4:2 – Ріжко
- Минай
Після вильоту з УПЛ ФК Минай ніби наново знайомиться з нижчими лігами. Ось і Вікторія – потенційний суперник закарпатців у групі «Чемпіонська» – пройшла після Минаю схожий шлях. Чемпіон України серед аматорів, амбітний новачок Другої ліги, потім – учасник Першої ліги після 1,5-річної призупинки виступів через цілком очевидні причини… Так, як колись нижчоліговий Минай гримів у Кубку України, підопічні Безсмертного змусили заговорити про себе в минулому сезоні, коли лише в ¼ фіналу склали зброю перед Шахтарем.
Так що господарі не мали підстав зверхньо ставитися до цього суперника. Відчуваючи опір, вони довго не могли знайти шляхів до воріт сумчан. У дебюті запам’ятався хіба що дальній удар Гунічева, з яким справився воротар Вікторії Литвиненко. Але при цьому й гості могли забити шалений м’яч – тепер уже голкіпер господарів потягнув шалений дальній удар оборонця сумчан Кравчука. Не сказати, що нічия за підсумками першого тайму здивувала – скоріше, засмутила. Все ж команди дещо створили, а могли навіть більше.
У другому таймі Вікторія приємно здивувала спортивною агресією та сміливістю на виїзді. Відразу кілька моментів створили гості, зокрема, міг забити Минаю земляк Машталір, який весь час був десь поряд, але реалізувався в командах інших міст – Ужгород, Оболонь і так далі. Але не він забив у ворота недавніх учасників УПЛ. Після дальнього удару Лебеденка м’яч відскочив до лівого захисника Ульянова, який підробив собі під праву (!) ногу та метрів із 11-ти розстріляв ціль – 0:1.
На куражі Вікторія могла забивати ще, проте й Минай був в порядку й міг рятуватися. І як же прикро, що якраз після їхнього найбільш гострого моменту (коли Демиденко відіграв воротаря, але не влучив з гострого кута в порожні ворота) сумська команда забила вдруге! Чеглов підключив центрбека (!) Сасовського, який з правого флангу прострілив від лицьової, а Данилюк розстріляв ворота – 0:2. Звісно, ті кілька хвилин, які залишалися в закарпатців, вони провели в атаках, але відігратися вже просто фізично не встигали.
Вікторія рухається далі, а Минай, на розчарування своїх конкурентів, зосередиться суто на чемпіонаті.
Man of the Match: Дмитро Ульянов (Вікторія)
По-перше, справився з реактивним правим флангом Минаю, де грають найкращі, можливо, гравці цієї команди. По-друге, лівий захисник опинився на місці центрфорварда та правою ногою відкрив рахунок, а це було ключовою подією матчу та зіпсувало план на гру господарям.
ФК Минай – Вікторія (Суми) – 0:2
Голи: Ульянов, 60, Данилюк, 86
- Горішні Плавні
Олімпія першою з аматорських команд після початку повномасштбаної війни дісталася до клубу УПЛ. Жаль, звичайно, що в маленьких Савинцях нема стадіону рівня матчів проти таких суперників, та й Миргород або Пирятин теж не побачили недавніх учасників єврокубків. Матч пройшов у Горішніх Плавнях, куди місцевий Гірник-Спорт привозив навіть Динамо і Довбика в складі Дніпра-1.
Хоча господарі почали непогано, і Почернін навіть першим провів пристрілку по воротах суперників, Зорю завів епізод із травмою на рівному місці новачка Вакули. Співпадіння чи ні, невдовзі після його вимушеної заміни луганці забили двічі з невеликим інтервалом.
Спочатку Ескінья виграв перший м’яч і головою закинув вперед. Беніто вибіг на воротаря й відкотив м’яча лівіше так, що Ндур забивав у порожні ворота. Точніше, Альюн навіть бити не став, у дотик прокотив м’яча в сітку – 0:1. Другий гол відбувся менш як за три хвилини. Тепер Жуніньо дав довгу передачу на хід Беніто, нігерієць прийняв, як-то кажуть, «на горб» і відпасував правіше, звідки Слюсар низом пробивав на протихід голкіперу та захиснику, які неслися закривати вільний кут без особливих надій на успіх – 0:2.
До перерви той же Слесар встиг струсонути каркасом воріт, Горбач ледве не забив із офсайду, пробував воротаря на переляк дальнім ударом Беніто. Проте, не довівши рахунок до розгромного, відразу після перерви Зоря наразилася на неприємності. Взагалі-то після віддаленого штрафного, заробленого Руденком, забивати мав Кошман. Він стартував на довгу передачу, виманив на себе воротаря, проте в оточенні доправити м’яча в сітку не зумів. Зате відпасував на Руденка, чию подачу на дальній стійці зблизька головою замкнув Ковтун – 1:2.
Запахло сенсацією? Ніт. В принципі, ще раніше загострював активний Мічін, а от забити вдалося Горбачу. Обігравшись із Беніто, молодий форвард із напівкола карного майданчика пробивав з правої ноги, і Пругло, цілком вірогідно, справився б простим сейвом. Але рикошет суттєво змінив траєкторію польоту м’яча – 1:3. І це був дуже своєчасний гол, тому що Олімпія продовжувала атакувати, створила кілька моментів і, скажімо, після ударів Бурляя та Ковтуна воротар Сапутін цілком собі змушений був виручати.
А щоб не хвилюватися за останні хвилини, Зоря закріпила свою перевагу. Допомогла серія замін. Яцик взагалі-то мав забивати з-за меж карного майданчика, проте влучив у суперника, зате сам вискочив на воротаря й зіграв на добиванні – 1:4. Клуб УПЛ іде далі.
Man of the Match: Беніто (Зоря)
Багато в чому створив два голи з чотирьох, був активним. Аматори побачили, чого навчився нігерієць за час в Динамо, Олімпіку та Зорі.
Олімпія (Савинці) – Зоря (Луганськ) – 1:4
Голи: Ковтун, 50 – Ндур, 26, Слесар, 28, Горбач, 56, Яцик, 90+1
Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)
Джерело: Sportarena.com