Sportarena

Суркіс: «Луческу мене нічим не образив. Кидаючи шапки, він висловлював підтримку своїй команді»

Президент Динамо — про запрошення румуна та конфлікт тренера та ультрас

Президент Динамо Игорь Суркис передает деньги на тестирование Первой Лиги Украины

Президент Динамо Игорь Суркис. Фото - dynamomania.com

Президент Динамо Ігор Суркіс розповів, хто порадив запросити в київський клуб колишнього тренера Шахтаря Мірчу Луческу. Також функціонер висловився про конфлікт румунського фахівця з ультрас Динамо.

«Перший, хто сказав, що Мірча в захваті від нашої молоді, — Ігор Циганик. Люди мають це знати, я нічого не приховую. Він мені подзвонив, Луческу був у захваті від молоді, що є в Динамо, звернув на них увагу, коли грали в збірній України проти Туреччини. Він говорив, що є хороша молодь і з нею треба вміти працювати. Не говорив, що [Луческу] хотів би очолити Динамо. Коли такий тренер, який підготував дуже багато молоді в Шахтарі і готує зараз у збірній Туреччини, у мене викликає це оптимізм, що ми на правильному шляху. Ми перебудувалися, почали приділяти увагу ДЮСШ, селекційна служба почала запрошувати молодих футболістів — наприклад, Назара Волошина з Харкова. Просто приклад», — сказав Луческу.

«Ми приділили цьому велику увагу, напевно, Містер це побачив, Циганик мені про це розповів і каже: ”Я б вам рекомендував, краще за всіх, хто може працювати з молоддю, — це Луческу”. Я тоді це пропустив повз вуха. Потім у нас відбулася ще одна розмова, Ігор каже: ”Можу зробити легко, щоб ви з ним переговорили”. Він уже не працював у збірній Туреччини. Я кажу: ”Ігор, а як ти собі взагалі це уявляєш? 12 років відпрацював у Шахтарі. Як це буде сприйнято?”. Він каже: ”Ну нормально, приходить професійний тренер, працює, якщо він дасть результат, як це має бути сприйнято?”. У футболі головне — результат. Цьому мене навчив Лобановський. Погано граємо? Дивіться на табло. Гра забувається, результат залишається».

«Тоді ми посміялися, сиділи в кабінеті разом з моїм братом, брат тоді взагалі ніяк на це не відреагував. Ігор каже таку фразу: ”Якщо приймете рішення його запросити, зателефонуйте Ахметову”. Для мене розмова на цьому закінчився. Рінат Леонідович не радиться зі мною про те, що робить у своєму клубі, і я не маю радитися, що мені робити в клубі, на який ми сьогодні не просто виділяємо кошти, а витрачаємо своє здоров’я. Тому кожен йде своїм шляхом».

«Але настав момент у чемпіонаті, в якому ми могли не посісти друге місце. Було прийнято рішення, що потрібно змінити головного тренера. Зміна головного тренера викликала на той час величезну складність. Виїхати нікуди не можна, почалася пандемія, і знову-таки я повернувся до ідеї запросити тренера, який в цьому житті чогось домігся — не тільки з Шахтарем, а й в Європі, мудра людина, яка мене ніколи не образила. Я хочу це підкреслити. Жодним словом не образив. Кидаючи шапки і викрикуючи ”Браво, Федерація”, він висловлював підтримку своїй команді. Те саме ми побачили в матчі з Колосом, коли він вибіг на поле. Це манера поведінки професіонала».

«І не має значення, де він працював, він нічим не образив наших уболівальників. Єдиний раз він статистично щось неправильно сказав про Лобановського, але мав сміливість вибачитися і сказати, що рейтинги рахуються якось інакше. Але він про це сказав вголос. Потрібно мати сміливість вибачитися в його віці, не кожен визнає свою провину, погодьтеся, а у нас так суспільство побудоване: образиш, будеш вважати, що ти неправий, але не вибачишся. У цьому мудрість [Луческу]. Тому в нього і успіхи є, він вміє спілкуватися з людьми, він може припуститися помилки і визнати її, але цього сезону у нього не було жодної помилки».

«Ультрас його ображали весь сезон, я вважаю. Нехай що хочуть, те й говорять. Для мене буде результат — і я найщасливіший. Вони ж в очі мені, коли сюди прийшли, так не говорили. Те, що вони пишуть. Можуть писати що завгодно, ображати не мають [права]. Луческу не витримав, коли його образили нецензурними словами. Луческу їде додому — питань немає, він їм аплодує. Вони його не сприймають? Хто не сприймає? Давайте розберемося. Хто сьогодні, йдучи по місту, а ми ходили по Хрещатику. І, ви знаєте, його зупиняли, фотографували і брали у нього інтерв’ю. Ходили, гуляли. А хто, на сьогоднішній день, у Тернополі на фіналі Кубка аплодував йому? Не кияни, а вболівальники Тернополя. І так було б у кожному куточку».

«Я з повагою ставлюся до наших ультрас, які так себе називають. Але вболівають вони за команду Динамо? Ось у мене питання. Або вболівають проти? І раніше було так: вони сидять на секторі, і футболісти бігли тільки до них і аплодували тільки їм. А усі решта що, не вболівальники? Вони їх називають “диванними” або ще якось там. Я ціную будь-якого вболівальника. Хто приходить з маленькою дитиною, літні люди. Для мене вони — вболівальники. Я ніколи не був в ультрас, але з 1966 року якщо пропустив п’ять відсотків матчів Динамо, то це багато. Те саме стосувалося мого батька, стосується мого брата, моєї матері, якій вже було важко, але вона йшла з батьком на стадіон».

Луческу став головним тренером Динамо в липні 2020 року. У дебютному сезоні під керівництвом румунського фахівця київський клуб виграв три трофеї: Favbet Лігу, Кубок і Суперкубок України.

варіант матеріалу

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena