Sportarena

Женя Янович: «Відпустити Циганкова і повернути Ярмоленка – було б гарно!»

Актор шоу "Мамахохотала" - про Динамо, Шахтар та український футбол.

Женя Янович: «Відпустити Циганкова і повернути Ярмоленка – було б гарно!»

Евгений Янович и Виктор Вацко, фото - из архива Евгения Яновича

Микита Дмитрулін

Відомий актор шоу “Мамахохотала” Євген Янович, не обмежується ролями на сцені та у кіно. Вже понад 20 років він вболіває за Рому та київське Динамо. У Яновича є досвід футбольного коментатора, зокрема фіналів Ліги Чемпіонів та Ліги Європи. Євген Янович розповів, як коментувати футбол з гумором, пояснив, чому Олександр Алієв – не найкращий приклад для дітей, згадав, як поставив тисячу доларів на чемпіонство Роми, чому ніколи не зможе всім серцем вболівати за Шахтар, про Віктора Вацко і мрію прокоментувати матч збірної України, і що не так з нашим футболом.

– Женя, як твоє життя, як карантин, скучив за футболом?

– Тільки що ходив озвучував 2 фінальних епізоди проекту “СуперМатч” зі Спліту та Праги, тому хоч у якійсь формі він присутній.

А з приводу чи скучив я за футболом: “Мы не ценим – пока не потеряем”. Карантин просто дав ще більше розуміння, наскільки футбол для мене важливий. Тим паче, в мене Рома на 6 очок відстає від Аталанти (у Аталанти на 1 матч менше, ніж у Роми, і за втраченими очками у Аталанти +6 прим. Ред.), треба наздоганяти..

– Коронавірус вплине на футбол?

– Я 100% не той експерт, який може щось передбачити. Але судячи з того, що відбувається і скільки клуби витрачають грошей на стадіонах, на зарплатах гравців і працівників, на спонсорських активах та трансляціях – точно щось зміниться. Конкретно на прикладі Роми, гравці зараз хочуть відмовитись від зарплати за березень, і хочуть піти на незначне зниження з/п до кінця сезону, що в свою чергу дозволить клубу зекономити до 15 мільйонів. І це ми говоримо про Рому, а якщо говорити про супер-гранди, уяви, які там зарплати, і які це збитки. Не проводяться матчі, а за рахунок прибутку від матчів покривали затрати всього персоналу. А зараз вони вже не проводяться тривалий час, і коли почнуть відбуватись знову – то будуть за порожніх трибун. Немає продажі атрибутики, немає заповнених трибун, немає людей, які бухають пиво на стадіоні. 100% епідемія вплине. Також впевнений, що цього року не буде божевільних рекордних трансферів. Думаю, що після карантину ринок спуститься до рамок адекватності.

– Як думаєш, карантин якось вплине на наших футболістів та спортсменів? Можливо, більше будуть приділяти увагу саморозвитку?

– Як на Сашу Алієва? (посміхається). Насправді, я не з багатьма футболістами спілкувався так, щоб реально не хвилину-дві, а нормальний проміжок часу. Якщо так брати, то тільки з Шовковським. Про нього враження: освічена людина, думаюча, яка завжди зважує все. Про інших нічого не можу сказати. Існують якісь міфи про освіченість футболістів, але поки що я не зіштовхувався, тому не можу ані підтвердити, ані спростувати. Якщо вони візьмуться за саморозвиток – то чудово. Чигринський пише, що йому взагалі чудово – читає книжки. Багато пацанів у інстаграмі демонструють, що покращують свою фізичну форму, бо розуміють, що цього літа ніхто їм не дасть відпочинку, а форму треба зберегти.

– Перенесення Євро на 2021 рік. Це плюс для збірної України?

– Тут неоднозначно. З плюсів: час для Яремчука відновитися не форсуючи події і набрати гарну форму, час для Ярмоленка повернутись на свій звичайний рівень, ігри зі збірними Швейцарії, Іспанії, Німеччини, як генеральні репетиції.

З мінусів: багато з гравців основної обойми не молодшає, наприклад за рік П‘ятову вже 36. До того ж, не факт, що той кураж, який спіймала збірна у цьому відборі, можна буде зберегти аж до 2021-го. Так, я вважаю, що «кураж» – це також фактор.

Тому казати категорично добре/погано не буду. У будь-якому разі було б добре показувати результат щороку.

– Ти активно критикував Олександра Алієва за відео на його ютюб каналі “Кент” і його ставлення до коронавіруса. Вважаєш, що він, як публічна особа має нести інший приклад?

– Так. У нас в країні більшість молоді любить  футбол, і бачить якийсь приклад саме у футболістах. Алієв поганий приклад для підростаючого покоління. Він може лише бути прикладом того, що якщо ти будеш не дуже правильно себе поводити – то з тебе може вийти Алієв. Але ж в кінці його відео немає написів: «Не намагайтеся повторити у реальному житті. Це погано!» Хоча він прекрасний футболіст. І часом продукує правильні речі: говорить про сім’ю, що діти – це найкраще, що у нього є. Це правильні цінності. Але потім він робить такі вчинки, які абсолютно дисонують з цими словами. Просто його цитата, що “коронавірус – це фейк”, як на мене – жесть.

Ти як медійна особа, як ставишся до нового тренду, що футболісти створюють власні ютюб канали? Мілевський, потім Алієв…

– Не думаю, що це тренд. Просто 2020 рік на вулиці. Навіть я свій канал створив (посміхається). Зараз суспільство так розвивається, що це нормально. У кожного з них є хороша впізнаваність і аудиторія, яка із задоволенням слідкуватиме за їхнім розвитком/деградацією, що кому.

– Взагалі, якщо брати футбольний ютюб, що любиш дивитись?

– Я підписаний на 3 футбольних канали. Вацко live. Це щоб розуміти, що в Україні відбувається. Канал Андрія Колесніка. Мені подобається його правильний аналітичний підхід. Він говорить простою мовою про складні речі. До того ж, Андрій повністю сам себе зробив. З нуля. Це гарний приклад. І третій – це “Картавий футбол”. Підписався на Ковальчука ще роки 3-4 назад. Він тоді стояв біля стінки і говорив повну єресь, але робив це дуже впевнено, що й підкупало. І от роки три тому Ковальчук поставив собі чітку ціль: стати справжнім футбольним тренером.

З того часу він:

  •  ⁃ створив власний футбольний клуб, що грає у аматорському чемпі Пітера;
  •  ⁃ зумів власноруч забезпечити цей клуб фінансами і навіть розбив склад на основний і молодіжний, кожен з яких має окремого тренера;
  •  ⁃ Зібрав на ОДИН матч порядка 5 тисяч глядачів і зіграв товариський матч з найстарішим футбольним клубом світу – Шефілдом.
  •  ⁃ багатьох пацанів з команди прилаштував у професійні клуби на контракти;
  •  ⁃ став помічником тренера молодіжної команди РПЛ ФК «Сочі»;

Звісно, це все висвітлюється і дууууже якісно. До того ж, звісно Нікіта продовжує час від часу стояти біля стінки і дуже впевнено говорити на камеру про футбол, щоправда вже не єресь, а компетентні речі. Ну, і знімати десятки документальних антологій про футбольних тренерів і легендарних гравців. «Картавий футбол” –  це як серіал “Breaking Bad”, де у кінці 5-го сезону ти розумієш, що у Волтера Уайта (Нікіти Ковальчука) не залишилось нічого спільного з самим собою на початку серіалу.

– Як Женя Янович почав захоплюватись футболом?

– Коли в тебе батько любить футбол – немає варіантів. Коли ти з 6-7 років постійно дивишся футбол. Ми лежали на одному дивані і дивились футбол, мама засинала, ми тихенько раділи, щоб не розбудити. У 7 років пішов займатись футболом – у житомирську ДЮСШ.

– На якій позиції грав?

– Або в центрі, або на позиції правого півзахисника. Не хава, а саме більше півзахисника. Я 6 років відходив на ДЮСШ. Тренував мене Віктор Шиманський. Спочатку займався з 90-м роком. Нас було 30 хлопців, і в кінці тренування нас постійно ділили на топів і рагулей, щоб півгодини побігати між собою. Я завжди був на межі: то там, то там. Потім почав займатись з 91-роком, там котувався вище, але стабільним гравцем основи теж не був. Почали грати на область, травмувався, галік, на 2 місяці вилетів. І якраз в цей час в Житомирі почали масово відкриватися комп’ютерні клуби. Так плотно засів там: Generals, Counter-Strike, FIFA. Потім, коли повернувся на тренування, тебе тренер відправляє до рагулів, а ти ж до такого не звик. Дизмораль величезна. Малий, дурний. От і проміняв тренування на «компи». Хоча, відверто, футболіст би з мене не вийшов.

– Ти сам з Житомира, а за Полісся вболівав?

– Авжеж на матчі ходив. Правда, «Полісся» не дуже щось показувало і всередині 00-х развалилось, тому прямо «вболівав» неправильно казати.

Але на «легендарному» матчі з Динамо у Кубку України був. Ми сиділи навпроти динамівських пацанів, які провокували ультрас “Полісся”, якщо так правильно казати. Пам’ятаю ми йшли після матчу по парку Гагаріна, а поруч бусики їхали, в кузов яких запхали фанів Динамо і повезли у відділок. А вони стояли в ньому і все одно кричали: “Динамо!”. Романтика (посміхається).

– Знаю, що ти з самого дитинства вболіваєш за римську Рому. Розкажи, як відбулось це кохання?

– Євро-2000 чи не перший турнір збірних, що гарно пам‘ятаю. Мені в око потрапив якийсь чудак з дивною зачіскою, спочатку мене вона збісила. І тут півфінал Італія-Нідерланди. Всі говорили про те, що Буффон не поїхав, і стояв Тольдо, а він тоді реально тягнув все підряд. У тому матчі Тольдо витягнув 2 пенальті, і якось підсвідомо я вболівав за Італію. Потім підходить цей чудак з довгим волоссям і б’є панєнкою, я тоді вперше побачив, що так можна пенальті бити.
У мене одразу спрацював якийсь тумблер, 20-й номер, Тотті, і я почав дивитись Чемпіонат Італії по СТБ, вболівав за Рому. Хейту отримував багато. Шевченко у Мілані грає, а ти за Рому вболіваєш. Ти нормальний взагалі?

– Нещодавно у рамках проекту “СуперМатч” ти був на матчі Роми з Лаціо. Опиши ці емоції.

– Коли перший раз почув, як увесь стадіон крикнув “РОМА!”, я просто застиг. Ніби й треба щось сказати, бо ввімкнена камера, ви знімаєте тревел-шоу, але перехопило дух і я поплив. Я зрозумів, що те, про що я 20 років мріяв, чого хотів усім серцем,  стає реальністю прямо у цю секунду. Описати якось словами важко. Просто бажаю кожному відчути щось подібне. (На відео –  з 43:30 – прим. Ред.)

– Правда, что однажды ты поставил тысячу долларов на чемпионство Ромы?

– Правда, що одного разу ти поставив тисячу баксів на чемпіонство Роми?

– Це був перший сезон Руді Гарсії на чолі Роми (сезон 2013/14). І ми, я маю на увазі Рому, почали сезон дуже сильно, з 10 поспіль перемог. У мене є дуже хороший друг Саша Гаєнко, він сценарист “Кварталу”, він також з КПІ, і ми разом грали в КВН. Він все життя вболіває за Ювентус. І звісно ж на куражі десяти перемог поспіль, я повівся на провокацію та поспорив на тисячу доларів. Правда, спорили ми по курсу вісім, а віддавав я по курсу 15.

– Також ти вболівальник Динамо з юних років…

– Коли твій тато вболіває за Динамо, само собою, що ти теж закохуєшся у цю команду. Тоді вся країна вболівала за Динамо, альтернативи й не було. Я можу без проблем назвати основу 97-99 років. Шевченко, Ребров, Максимов, Калітвінцев, Косовський, Белькевич, Хацкевич, Дмитрулін, Головко, Ващук, Лужний, Шовковський. Той склад у голові назавжди. Пам’ятаю, як громили 8-0 Баррі Таун, як вигравали у Бронбю. Як Спарту на силу пройшли, я тоді ще у бабусі був. Мені у ті часи найбільше подобався Ребров. А перше, чому нас вчив Шиманський у житомирській ДЮСШ – треба віддавати пас, коли вдвох виходиш на воротаря – віддай пас. І ось у мене Ребров завжди асоціювався, з гравцем, який підносить снаряди Шеві. І мені це дуже подобалося. В ті часи батьки не могли собі дозволити кожного року купувати мені футбольну форму, але я дуже просив. Пам’ятаю, що форма коштувала 50 грн у 2000 році. Мені купили футболку Реброва і через 2 місяці він переходить у Тоттенгем. Допросився!

Зараз вже зовсім не ті емоції. Певно дійшов до п’ятої стадії – прийняття. Якщо ще декілька років тому, коли був Ярмола – я міг злитись, ще кричав на телевізор, коли дивився матчі Динамо, то зараз  вже все пропало. Наприклад, матчі Роми я не пропускаю, а матчі Динамо я можу пропустити.

– Які найпам’ятніші матчі Динамо для тебе?

– З Баварією вдома 3-3. Причому на другий тайм тато сказав, щоб я пішов спати. Я вийшов з кімнати. Сів на своє ліжко і дивився через двері матч. У 2004 матч з Байєром 4:2, коли Чернат феєрив. Матч з Реалом 2-0 у 99. Матч з Баварією, коли ми перемогли 2-0, і забили Каладзе з Деметрадзе, а коментував Махарадзе. А в паралельному матчі Русенборг грав з Реалом, і Джон Кар’ю на останніх хвилинах пробачив Реал, коли не забив у порожні ворота. А якби забив, Динамо б вийшло з групи разом з Баварією. З сучасних матчів – з Евертоном 5:2, коли Антунеш з Ярмолою забивали красені. Ну і звичайно ж недограний матч з Ромою, коли Фріск судив.

Так, а за кого вболівав в очному матчі Динамо з Ромою у Лізі Чемпіонів?

⁃ Це точно був нелегкий вибір. Але все-таки якісь патріотичні почуття переважували. Особливо, коли римляни грубо грали. Я тоді думав: «Так вам, Рома, і треба!».

– Як ставишся до Шахтаря?

– Я їм реально респектую за ту модель, як вони розвивають клуб. Шахтар – це клуб номер один в Україні, проте вболівати всім серцем за них я не можу. Коли вони грають у єврокубках – я їх підтримую, мені подобається їх гра. Але, щоб я якось переживав – не можу сказати.

Коли вони грали з Ромою, я їздив у Харків, у виїзний сектор Роми і вболівав за римську команду. Хоча мені казали: “Як ти можеш за цих мудаків вболівати”?.
Згадай, як Де Россі наступив на руку Гусєву, Тотті, який плював на людей…

– 2 роки тому ти говорив, що Циганков – найперспективніший український гравець. Не змінив свою точку зору?

– Не змінив, тепер я чекаю, коли він поїде з Динамо і почне розривати далі. Він не зможе тут рости. Треба тікати. В ідеалі було б чудово рік-два пограти у Нідерландах чи Бельгії, щоб поступово влитись. Але з тих ліг команди фізично стільки не заплатять, скільки хоче Динамо.Тому доведеться з місця у кар‘єр. Головне, аби він не пересидів у Києві.

– Наразі, твій ідеальний тренер для Динамо, з реальних кандидатів?

– Я дуже не проти того, щоб Сергій Станіславович повернувся. Мені здається, що у нього був правильний підхід. Плюс досвід європейського футболу. Але я думаю, що сам Ребров не захоче сюди вертатись. Якщо у нього буде пропозиція від умовного Кальярі та Динамо, то я думаю, що він обере італійського середняка.

– Кого б порадив взяти Динамо, з тих гравців, кого реально придбати?  Давай так: захисник, півзахисник і нападник?

– Не вважаю себе компетентним, щоб роздавати такі поради. Я вважаю, що відпустити Циганкова і повернути Ярмолу було б гарно. У Десни є непоганий Філіппов. А от серед захисників реально не знаю, кого можно взяти.

– Женя Янович – футбольний коментатор, як це сталось?

– Це, напевно, максимально дивна історія. І смішна теж. Ваня Букреєв – генеральний директор НЛО ТВ, а це все медіа-група Україна: ТРК Україна, ТК Футбол 1, Футбол 2, НЛО TV.  Короче кажучи, є канали загальнонаціонального значення, які транслюються на всю Україну і є в стандартному пакеті. А є кабельні канали, як Футбол 1 і Футбол 2. У Медіагрупи Україна був контракт з УЄФА на трансляцію Ліги Чемпіонів та Ліги Європи. І там було прописано, що хоча б один матч плей-офф стадії ЛЧ повинен транслюватись на загальнонаціональному каналі. Шахтар того року не вийшов з групи, а каналу “Україна” було цікаво показувати лише матчі українських команд. От і попросили зробити трансляцію саме НЛО TV. Ваня Букреєв сказав “ОК”, але єдина умова: “Щоб був наш коментатор”.

Я прийшов на канал. Мене одного в ефір пускати відмовились. Дали у пару Ромчика Тимощука. Ми сіли коментувати матч, який вже відбувся: Барселона – Атлетіко, щоб нас послухали. Сказали, що все нормально і за тиждень пустили в прямий ефір. Перед цим Іван Гресько (генеральний продюсер каналів Футбол) сказав мені: “Головне – не матюкатись, все інше переживемо”. Така була установка на матч.

– Ти спеціально взяв свою сценічну манеру коментування з гумором?

– Спочатку я з цим перегинав, оскільки намагався спеціально щось додавати, пожартувати. Тепер розумію, що цього робити не треба. Просто треба бути собою, а якісь фішечки будуть вилітати органічно.

– В тебе є в планах підвищувати скіл коментаторства чи це чисто хоббі?

– Не ставлю перед собою такої цілі. У пріоритеті проекти, пов’язані з акторством.
Бо, коли я себе презентую, то в першу чергу кажу про те, що я актор, а про коментатора навіть не згадую. Неправильно себе називати коментатором, якщо у тебе десь колись був якийсь досвід. Тим паче, я людина суб‘єктивна і навіть під час коментування своїх симпатій не приховував. (На відео – з 03.42 – прим. Ред.)

– Декілька твоїх перлів у прямому ефірі: “Петро шик – він же Патрік Шик”,

“Каземіро – підбори, перехвати, корпоративи”, “Пепе, як навчили в Карпенко-Карого, так він і робить”. І мій улюблений: 14 лютого, день Святого Валентина, у кадрі Томас Тухель, який висунув язик і покрутив ним, і ти кажеш: “Томас Тухель показує, що він буде робити після матчу вдома”.

– Ну є в мене таке (сміється). Не знаю, як це можна назвати, фамільярність чи якось інакше. Було на думці щось і я казав це. У мене є гарний друг Саша Разбейков, він сценарист нашої студії. І кожного разу я його просив, щоб він зробив прогноз. І я його зачитував в ефірі. Я так і говорив: “Прогноз від Саші Разбейкова”. Ніхто не здогадувався, хто це такий, що відбувається, а Саші приємно було, мабуть. Людям, які вгадали рахунок матчу в коментах в інстаграмі – у наступному ефірі я передавав привітання. Не знаю, може це все якось по-дитячому. Але ось зараз згадую і мені кумедно.

– Хотів би колись прокоментувати матч у парі з Віктором Вацком?

– Завжди дуже важко звикати один до одного. Я дуже вдячний Ромчику Тимощуку, що він прийняв мене. Можливо, допомогло те, що він теж час від часу любить горбилі видавати у ефірі. Він не проти цього. До речі, його так і поставили до мене. У нас всі серйозні, а Тимощук любить похихікати. Для мене було б великою честю коментувати з Вацком, але я, напевно, соромився би. Я не відчуваю у собі тієї сили, щоб на рівних коментувати з Вітею. Це теж саме, як колись Вакарчука посадили коментувати з Вітею на Чемпіонаті Світу 2006, коли Україна грала з Іспанією. Хоча, не буду брехати, я би дуже хотів прокоментувати матч збірної.

– Я бачив у тебе в інстаграмі, як ви робили спільний номер з Вацком у “Мамахохотала”. Коли плануєте це випустити?

– У нас з нового сезону буде рубрика “Номер з зіркою” і ми запросили Вітю. З осені стартує сезон, 20 тижнів поспіль. Ми давно думали, якось залучити його у номер і тут таки реалізували це. Дуже вдячний йому, що він погодився. Хвилювався, але все зробив ідеально. В нього була задача – коментувати побачення. Типу у своєму стилі: “Чудовий підкат! Як чудово навішує Євген!”, всілякі коментаторські кліше перекладені у життя. Це міг би бути середній номер, якби коментатора грав якийсь актор, але за рахунок Вацка та його подачі номер розірвав. Впевнений, що він розлетиться по нашим футбольним паблікам.

– Останнім часом ти разом з Павлом Черепіним був ведучим у проекті “СуперМатч”, де ви об’їздили найкрутіші дербі Європи. Що найбільше вразило тебе в цих подорожах?

– Дуже добре, що ми змогли показати не тільки супер-попсу, типу Реал-Барселона, Мілан-Інтер, а ще й Хайдук – Динамо Загреб, Дербі С із Праги, як у Туреччині виглядає футбол. Для мене найкращий момент, якщо виносити за лапки матч Роми, то, мабуть, перегляд матчу у кварталі Бешикташа. Він за розмірами десь, як базар на Лісовій  вдень і за атмосферою такий же. А от ввечері, коли грає Бешикташ… З усіх можливих закутків виносять стільці і лавки, плазми і проектори з екранами та сідають вболівати за орлів. Весь квартал зупиняється і перетворюється на один гігантський паб чи кінотеатр для перегляду футболу. Це такий кайф! 

У «СуперМатчу» величезний потенціал! Через коронавірус, ми не встигли зняти Бундеслігу, Францію, а ще ж є Великобританія, і я кажу не тільки про Англію.

– Матчі Мілан – Інтер та Спарта Прага – Славія, можна порівняти за емоціями?

– Можна! Скрізь свої фішечки. Звісно, що міланське дербі запам’яталось більше. В першу чергу, тому що це взагалі був мій перший матч на європейському стадіоні. Але, наприклад, дербі С (Славія – Спарта) почали грати ще у 19 столітті. Теж крутяк. І стадіон в рази приємніший за Сан Сіро.

– Ти поїздив Європою, побачив топові матчі, що з нами не так, чого немає? Чому така прірва?

– Тут багато факторів. Ми в усьому відстаємо від Європи. Нас Радянський Союз у всьому притормозив. Які могли розвиватись фанатські двіжухи у Радянському Союзі? Які ультрас? Про що ми говоримо? А у 60-70 роках в Європі почали зароджуватись фан-рухи, у 80-х вони були найбільш безбашені, а у нас ще навіть не існували. І це дає свій відбиток. Економічна складова також грає роль. Та й ментально там люди інакше ставляться. В Італії це дійсно релігія! Люди живуть футболом. А у нас відсоток віруючих у футбол мізерний. Навіть я, Динамо! Динамо! А на матчі не хожу…

варіант матеріалу

Яркие интервью и видеорепортажи на SportArenaTV. Подписывайтесь, ставьте лайки, делитесь с друзьями.

Джерело: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena