Лідера чемпіонату Білорусі тренує українець. Він із юності дружить з Вернидубом

...

Наставник Слуцька українець Віталій Павлов - один із головних героїв старту чемпіонату Білорусі з футболу

Лідера чемпіонату Білорусі тренує українець. Він із юності дружить з Вернидубом

Українська преса в епоху карантину багато уваги приділяє чемпіонату Білорусі. У турнірі, який триває, багато українців – Вернидуб, Мілевський, Нойок, Хачеріді. Але майже ніхто не знає, що головний тренер футбольного клубу Слуцьк Віталій Павлов родом із України. Його клуб, в якому максимальна зарплата футболіста тисяча доларів, йде на першому місці.

«Я родом із Овруча, Житомирської області. Життя склалося так, що в кінці 80-х вступив в Гомельський університет, паралельно грав, там познайомився із дружиною, а коли Союз розпався, отримав білоруський паспорт.

Батьківщина моя – Україна, батьківщину не змінюють, самі розумієте. Дім мій – Україна, мене завжди туди тягне, багато друзів, там батько похований. Щороку кілька разів приїжджаю в рідні краї, беру участь в турнірі ветеранів.

В юності в футбольному клубі Спартак Житомир познайомився із Юрієм Вернидубом. Він на рік молодший за мене. Юра у 17 років одружився на Лесі. Досі пір разом. Молодці!

Вернидуб був шикарним футболістом із природного божевільною швидкістю. Раніше було правило, що в складі обов’язково повинні бути два молодих футболіста. І він за рахунок цього почав отримувати ігровий час в житомирському Спартаку. Грати тоді в другій лізі – космос! У нас була весела компанія: я, Юрка, Вася Бондарчук, Слава Сидоренко і Олег Самсонов. І ось на зборах в Алушті ми вирішили розіграти Васю. Написали йому листа нібито від дівчини. Сказали, що красуня одна йому передала. У листі розписали, як він їй сподобався, побачила його під час тренування і зацікавилася, хоче ближче познайомитися. У листі написали місце і час зустрічі. Вася прочитав, загорівся і давай готуватися. Підібрав шмотки, квіти купив і пішов на побачення. А ми нишком за ним, тихенько ховалися по кутах. Він навіть і подумати не міг, що ми могли так пожартувати.

Його потім у московський Спартак забрали. Наше керівництво могло по голові отримати, адже кращих повинні були направляти тільки в київське Динамо.

Для Білорусі Вернидуб – топ тренер! Він багато чого досяг у Зорі, працюючи під пресингом і з затримками по зарплаті, але давав результат. В солігорському Шахтарі почав грати «ромбом». Але під кожну схему потрібні певні виконавці. Плюс йому складно, тому що команда повинна зрозуміти його вимоги. А для цього потрібен час. Від схеми з «ромбом» зараз відійшов, і пішов результат.

Під час пандемії коронавірусу ФК Слуцьк став популярним у всьому світі. У нас з’явилися фани в Австралії, Нью-Йорку, Сербії, Ізраїлі. Великий сплеск уваги в Росії був після відео Красави і установки від Слуцького. (Для англомовних уболівальників назва клубу співзвучно слову “slut” (або “sluts” у множині), яким називають дівчат легкої поведінки. По цій темі в англомовному інтернеті багато жартів і мемів – прим. Редакції.)
Своїм футболістам пояснюю постійно, що за ними дивиться весь світ, це шанс показати себе в інших країнах, і, може, з’явиться можливість виїхати в сильніший чемпіонат.

У мене в команді достатньо легіонерів. Клуб активно працює з менеджером Дмитром Селюком. Він привозить багато молодих африканців готових грати на скромних умовах. Бюджет у нас дуже скромний. Зрозуміло, що на такі гроші Яя Туре до нас не приїде. Але вже є якісні приклади цієї системи – Секу визнавався одним із найкращих півзахисників білоруського чемпіонату і перейшов у Тамбов. Африканці від Дмитра Селюка в нашому клубі отримують зарплати скромніші ніж білоруси. Для них це шанс проявити себе.

В Слуцьк складно запрошувати футболістів тому, що містечко дуже маленьке. Тренування і дім. Вийти нікуди особливо, районний центр. Це не Мінськ чи Гомель. Тому мої футболісти на максимумі зосереджені на футболі.

Під час тренерської кар’єри працював із багатьма українськими футболістами: Тарасом Кабановим, Сашком Яценком, Артемом Бобухом, Іллею Галюзею, Вадиком Мільком, Льошею Куріловим. Але більше всіх запам’ятався Міша Кополовець. Він завжди створює позитивну атмосферу. До нас в Белшину приїхав після Карпат. Для нас це був просто футболістіще! Але важливий фактор людські якості. Міша завжди за справедливість.

Рівень чемпіонату України завжди був вище білоруського, і у мене була мрія попрацювати на батьківщині. Багато років тому спілкувався про це із моїм давнім знайомим Мілетієм Бальчосом, який тоді очолював Професійну футбольну лігу. Він сказав мені: «Віталік, 40 осіб безробітних. Що я можу зробити?”. І давай перераховувати прізвища: Заваров, Бєланов, Дем’яненко. Що вже про мене говорити якщо такі заслужені люди без роботи?

У мінському клубі МТЗ-Ріпо мені пощастило працювати у штабі легендарного Едуарда Малафєєва. Він професіонал з великої літери. Звик все робити сам. Щоранку – нарада штабу. Казав: «Хлопці, не ображайтеся, я стара школа, я звик все робити сам». Давав кожному з нас завдання все підготувати, а весь тренувальний процес він проводив сам. Зараз я, як і він, все роблю сам. Так краще відчуваю. Є люди, які розповіли все помічникам і сидять, спостерігають, я так не можу. Васильович теж сам відпрацьовував. У нього очі завжди горять, все у вогні, все тріщить, блищить на тренуваннях.

На збори до Туреччини приїжджаємо, і там всі, хто був, українці, литовці, росіяни, якщо знали, що тренування проводить Малафєєв, збиралися на трибуні подивитися. У цьому плані велика школа була. Він, по-перше, дуже набожна людина, віруюча, багато знає віршів, прислів’їв, начитаний. І дуже добрий сам по собі. Ніколи не було, щоб він зверхньо якось дивився, якого б віку були його помічники. Природно, не терпів зраду. Навчив як потрібно працювати, як вести документи, конспекти. Ми сідали, він показував, у нього все в голові. Людина доводила, що якщо працювати, то потрібні знання, потрібно все через себе пропускати, а не від ліхтаря. Робота з ним на мене дуже вплинула.

Завжди любив підбирати гравців під швидкісний футбол. Все на максимальних швидкостях як в обороні, так і в атаці. Намагаюся знаходити гравців із хорошими природними даними. Останнім ось знайшов Артема Дудика з Волині. Дуже перспективний хлопець. Але за нього потрібно було платити 50 тисяч доларів донецькому Шахтареві. А клуб у нас небагатий. Статті на трансфери немає. Тут може тільки фан-клуб з Австралії або США допомогти! Вони до речі почали збирати гроші на допомогу клубу. Подивимося, що з цього вийде».



варіант матеріалу

Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Читайте також
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?