Розгромивши в середу Вольфсбург (3: 0), Шахтар в п’ятий раз у своїй історії пробився до чвертьфіналу континентальних клубних турнірів. Але вперше шлях гірників до успіху може бути як ніколи короткий – всього три вдалих матчі. Бо заключна частина Ліги Європи (як і Ліги чемпіонів) в цьому багатостраждальному сезоні пройде в форматі Фіналу восьми, де кожна зі стадій складається тільки з одного поєдинку.
Першим суперником оранжево-чорних, з яким донеччани розіграють путівку в півфінал, стане швейцарський Базель, який вибив з турніру Айнтрахт, торішнього кривдника Шахтаря в ЛЄ. Команди зійдуться в наступний вівторок о 22:00 за Києвом на Арені АуфШальке в Гельзенкірхені, яка, до слова, є фартовим стадіоном для гірників. Українці двічі обігравали там місцевий Шальке: в 1/16 Кубка УЄФА-2004/05 (1: 0) і 1/16 Ліги Європи-2015/16 (3: 0). Якщо спрацює відоме правило про те, що Бог трійцю любить, то 17 серпня оранжево-чорним чекає півфінал в Дюссельдорфі.
Відзначимо, що майбутній чвертьфінал стане вже 24-м випадком участі українських клубів на цій стадії євротурнірів. Ми згадали деякі цікаві моменти, що трапилися з нашими командами і їх суперниками на шляху до півфіналу.
Найперший переможний чвертьфінал записало собі в актив київське Динамо – в сезоні-1974/75 перегравши в Кубку Кубків турецький Бурсаспор. До дуелі з турками підопічні Валерія Лобановського готувалися в Західній Європі, провівши під прапором збірної СРСР ряд спарингів в Бельгії і Франції.
Там, зокрема, наша команда без проблем розібралася із Ліоном (5: 2). А потім Динамо отримало дуже непростий і виснажливий шлях до місця майбутньої баталії.
Спочатку звичайними рейсовими літаками (про чартери тоді ще ніхто і не знав) з двома пересадками кияни пройшли шлях по маршруту Париж – Софія – Дамаск – Стамбул. Переночували на берегах Босфору, а на ранок зробили ще 250-кілометровий автобусний перехід до Бурси, прибувши туди лише за кілька годин до початку відкритого тренування. За яким, до слова, в повному складі спостерігала збірна Туреччини. Справа в тому, що ця команда була суперником збірної СРСР (які на 90% складалася тоді з киян) по відбірковій групі ЧЄ-1976 і через місяць їм належало грати в Києві.
Найбільш незвичайний чвертьфінал теж провели динамівці, і також проти турецької команди – в Кубку чемпіонів -1986/87 із Бешикташем. На гру в Стамбул кияни вирушили з Лозанни, де напередодні провели спаринг з однойменним швейцарським клубом. Але після прильоту в найбільше місто Туреччини потрапили в сніговий полон. У запланований день гри (4 березня) на береги Босфору вдарив страшний снігопад, поле стадіону Алі Самі Йен покрив шар снігу в 20 см, і матч природно був перенесений на 2 дня. Причому, динамівці все це час просто сиділи в готелі – не те, що тренуватися, але навіть пробігти звичайний крос було ніде: заважали снігові замети і безперервна заметіль.
У підсумку зустріч переносилася двічі, при цьому була повністю зірвана тренувальна програма Динамо, перенесені на більш пізній термін два стартові поєдинки біло-синіх в чемпіонаті країни.
Так і не зігравши, кияни змушені відбулися 9 березня повернутися додому, але лише для того, щоб через 4 дні знову відправитися до Туреччини, але вже в Ізмір. Багатостраждальна гра відбулася лише 14 березня. Вона закінчилася впевненою перемогою Динамо (5: 0), увійшовши в історію ще й тим, що радянський клуб вперше грав у футболках з рекламою спонсора (Commodore) на грудях.
А вже 18 березня в Києві пройшов поєдинок. Йому передувала коротка, але вельми приємна церемонія: редактор журналу Франс футбол Жак Тібер вручив Ігорю Бєланову «Золотий м’яч». Свій пам’ятний приз найкращому футболістові Європи піднесло і керівництво Бешикташа. Правда, урочистості збили у Бєланова приціл – він не реалізував в тому матчі пенальті, влучивши у поперечину.
Двома роками раніше, в 1/4 Кубка чемпіонів-1984/85 в перший і останній поки раз, долю півфінальної путівки нашому клубу довелося вирішувати в серії післяматчевих пенальті. Обидва рандеву Дніпра і Бордо завершилися з однаковим рахунком 1:1, а тому поєдинок, що проходив в Кривому Розі (Дніпропетровськ за часів СРСР був закритим містом через розташовані в ньому підприємств оборонного значення), вінчала футбольна лотерея. Французи, які починали серію, все п’ять своїх спроб реалізували бездоганно, а ось господарі допустили одну осічку, причому, схибив капітан і найкращий бомбардир Дніпра в тому євросезоні (3 голи) Геннадій Литовченко, який виконував 4-й удар своєї команди. Воротар Бордо Домінік Дропсі зреагував і перевів м’яч в штангу. І тут же португальський легіонер жирондінцев Шалана зробив «контрольний постріл» – 5:3 в серії, і в півфінал вийшов суперник Дніпра.
До речі, той матч запам’ятався ще й незвичайними дорожніми пригодами французів напередодні гри. Справа в тому, що за кілька днів до поєдинку Україну захопив потужний циклон. Через несприятливі метеоумови делегація Бордо замість Кривого Рогу приземлилася в Києві – за дві доби до гри. На наступний день Боїнг авіакомпанії Ейр Франс прибув в криворізький аеропорт, але на подив (якщо не сказати – на жах) зустрічаючих виявився без команди на борту! Трохи пізніше з Києва повідомили, що жирондинці вирішили добиратися на Дніпропетровщину поїздом. Але в останній момент Бордо відмовився і від подорожі залізницею, а від керівництва французького клубу надійшла пропозиція про перенесення матчу на добу. Але оскільки воно не мало під собою обґрунтованих аргументів, дата поєдинку залишилася календарною. І тоді ейрфрансевскій Боїнг, який, як з’ясувалося пізніше, спеціально здійснив пробний рейс без пасажирів, взяв курс з Кривого Рогу на Київ. В результаті всіх цих маніпуляцій Бордо прибув до місця подій лише за кілька годин до виходу на поле.
Слід нагадати і інший чвертьфінальний «вліт» дніпрян – Бенфіці в Кубку чемпіонів-1989/90. По-перше, це був єдиний випадок, коли наш клуб програв обидва матчі всуху. По-друге, матч-відповідь у Дніпропетровську починався з хвилини мовчання в пам’ять про померлого напередодні Льва Яшина. По-третє, кривдників синьо-біло-блакитних тоді очолював Свен-Горан Ерікссон, а капітаном був Антоніу Велозу – батько майбутньої зірки Динамо Мігеля.
А ось так виглядає повний список усіх українських чвертьфіналів ЄК (червоним виділені проходи далі)
Радянський період
Динамо
1/4 КК-1965/66 Селтик 0:3(г) и 1:1(д)* *грали у Тбілісі
1/4 КЧ-1972/73 Реал (М) 0:0(д)* и 0:3(г) *грали у Одесі
1/4 КК-1974/75 Бурсаспор 1:0(г) и 2:0(д)
1/4 КЧ-1975/76 Сент-Этьен 2:0(д)* и 0:3(г) *грали у Симферополі
1/4 КЧ-1976/77 Баварія 0:1(г) и 2:0(д)
1/4 КЧ-1981/82 Астон Вілла 0:0(д)* и 0:2(г) *грали у Симферополі
1/4 КЧ-1982/83 Гамбург 0:3(д)* и 2:1(г) *грали у Тбілісі
1/4 КК-1985/86 Рапід (В) 4:1(г) и 5:1(д)
1/4 КЧ-1986/87 Бешикташ 5:0(г) и 2:0(д)
1/4 КК-1990/91 Барселона 2:3 (д) и 1:1(г)
Дніпро
1/4 КЧ-1984/85 Бордо 1:1(г) и 1:1, пен.3:5(д)* *грали у Кр. Розі
1/4 КЧ-1989/90 Бенфіка 0:1(г) и 0:3(д)
Шахтар
1/4 КК-1983/84 Порту 2:3(г) и 1:1(д)
Найкращі бомбардири: Олег Блохін і Вадим Євтушенко – по 5
Период незалежності
Динамо
1/4 ЛЧ-1997/98 Ювентус 1:1(г) и 1:4(д)
1/4 ЛЧ-1998/99 Реал (М) 1:1(г) и 2:0(д)
1/4 КУЄФА-2008/09 ПСЖ 0:0(г) и 3:0(д)
1/4 ЛЄ-2010/11 Брага 1:1(д) и 0:0(г)
1/4 ЛЄ-2014/15 Фіорентина 1:1(д) и 0:2(г)
Шахтар
1/4 КУЄФА-2008/09 Марсель 2:0(д) и 2:1(г)
1/4 ЛЧ-2010/11 Барселона 1:5(г) и 0:1(д)
1/4 ЛЄ-2015/16 Брага 2:1(г) и 4:0(д)* * грали у Львові
1/4 ЛЄ-2019/20 Базель ???
Металіст
1/4 ЛЄ-2011/12 Спортинг (Л) 1:2(г) и 1:1(д)
Дніпро
1/4 ЛЄ-2014/15 Брюгге 0:0(г) и 1:0(д)* * грали у Києві
Найкращий бомбардир: Андрій Шевченко – 3
Як бачимо, лише 9 і 23 попередніх чвертьфіналів наші клуби завершили на свою користь – 6 разів успіх був на боці Динамо, двічі Шахтаря і один раз Дніпра. І, що цікаво, в восьми випадках українські команди виходили переможцями з двохматчевої чвертьфінальної дуелі після того, як спочатку з’їздивши в Європу, потім приймали суперника в рідних стінах. Винятком стало лише протистояння Шахтаря з Марселем в 2009-му: Гірники заклали фундамент майбутнього успіху на домашній арені, а в гостьовому поєдинку лише зробили «контрольний постріл».
Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)
Джерело: Sportarena.com