Рік Динамо: навіть з цього жаху може вийти щось хороше

...

Найбільш невдалий сезон київського Динамо ми можемо ще згадати і з теплою ностальгією.

Рік Динамо: навіть з цього жаху може вийти щось хороше

Фото - instagram.com/fc_dynamo_kyiv

Динамо за крок від антирекорду за весь час виступів у чемпіонаті України: ще одна поразка – і офіційно їх буде найбільше за сезон.

Навіть згадуючи погані сезони, цей буде ще гіршим.

Динамо вперше з часів Блохіна реально ризикує опинитися поза Лігою чемпіонів. І навіть страшно порівнювати тодішню УПЛ з нинішньою.

Динамо навіть за кубок – як розраду сезону – змушене буде попотіти на полі. Телеканал Футбол в своєму Інстаграмі провів опитування уболівальників, хто фаворит напередодні фіналу – і близько 70% опитаних, на загальний подив, назвали фаворитом Ворсклу.

Але навіть з цього жаху може вийти щось хороше.
У тому випадку, якщо у залишку сезону ті, хто вже сходить з корабля, залишатимуться поза грою, а своє право на місце на полі буде доводити молодь.

Ні, ну правда.

Ви ж хочете правдоподібного прикладу з історії? Будь ласка. Початок 80-х. Лобановський йде, залишений ним в Динамо на «т.в.о.» Морозов валиться в плані результату. Гравці його не слухаються, атмосфера в колективі далеко не найкраща. Валерій Васильович повертається і …
… І чистить «авгієві стайні».

Так, замість дійсно майстровитих гравців приходить молодь. Хтось – як Балтача з Бессоновим – знайдені в юнацькому футболі. Хтось – як Рац з Яремчуком – взагалі в нижчих лігах. А комусь, як саме Олексію Михайличенку, вже вішали ярлик «вийшов з перспективності».

Це був немов киплячий чайник – потрібен був хтось в рукавицях, щоб зняти кришку і не обпектися. І раптово виявилося, що навіть провідних гравців можна замінити, а молодь не дарма чогось вчили, вона виросла на кращому футболі, ніж той, що бачила на той момент, і хотіла прагнути до кращого.

Щось нагадує, еге ж?

Можна, звичайно, говорити, що вони не готові – і це буде правда. Але коли ж їм підготуватися, якщо не в сезоні, коли програно практично все?

Колись ми прогнозували різні варіанти складу (ще за часів Хацкевича, які тепер як би вже і сприймаються критиками як щось не таке вже й погане). І тоді намалювали таку картинку

Одразу попередимо, актуальність – на свій час, зараз багато що змінилося (наприклад, Шпирка вже в першоліговому Прикарпатті, Кравченко – в Олімпіку, а де Булеца із Супрягою – знаєте і ви, і самі київські динамівці). Але одне залишилося незмінним: в сезони негараздів, коли не виходить у записних фаворитів і запрошені зірки виявляються не такими вже й зірками, Динамо завжди черпало надію і сподівання зі свого дубля.

Зараз в розпорядженні клубу відразу кілька чемпіонів світу серед молоді. В оренді розкриваються найталановитіші Ледньов, Булеца, Супряга. В принципі, десь там ще кілька хлопців – вони звикли до Favbet Ліги, вже стали міцнішими, вже не допускають очевидних помилок і наближаються до того стану, коли зможуть стабільно грати на високому рівні. Нарешті, безпосередньо під рукою Михайличенко ті молоді футболісти, які вже непогано показали себе в команді.

Так що, майбутнє не настільки туманно? І, виявляється, є з ким працювати? І раптом відкривається, що вони непогано оснащені технічно, вони готові морально виходити хоч проти головних конкурентів – і бути далеко не гіршими на полі навіть в дебюті!

… Можливо, через роки про цей період в історії Динамо будуть згадувати з нотками теплої ностальгії. Мовляв, дивилися на команду, зневажали, і не знали, хто в той час починав грати… І це дуже навіть ймовірно!

Просто, щоб ці хлопці подолали перехід з дитячо-юнацького у дорослий футбол, потрібна зовсім інше калібрування тренерської роботи. Не та, що буває зазвичай у грандів – «або ти відповідаєш прямо зараз, або на твоєму місці завтра будуть два таких же, але сильніших». Прямо скажемо, черг більше немає, і вибір не такий великий – і конкуренція за цей вибір як з боку Шахтаря, так і з боку, скажімо, Жупілер-ліги.

І якщо вже ми говоримо про калібрування, то нашим нинішнім тренерам потрібно не сумувати, а згадувати Ошенкова, Маслова, Лобановського. Які не боялися, де треба, збити корону і відправити в дубль в кирзових чоботях. Але і не боялися кинути новачка в гру і повірити в нього. Ставити всупереч дрібним помилок, тому що видно перспектива.

Вчити, а не списувати. Підтримувати, а не демонстративно знімати з гри і огризатися на запитання журналістів – «що за зірка така, що ви про неї питаєте?».

І тоді можливі чудеса. Володимир Трошкін, який пішов з життя зовсім недавно, ще старшокласником грав за заводську команду. Потім грав у нижчих лігах по армійському призову. А, прийшовши в Динамо з СКА (Київ), вже через кілька тижнів після дебюту грав проти Фіорентини, персонально опікаючи справжнього чемпіона світу.

А чому ж? Супряга, забутий в Динамо, в СК Дніпро-1 ожив і поклав клубу “трійку”. Ледньов, за великим рахунком, не мав у Динамо і такого шансу, як Цітаїшвілі зараз, в Зорі розкрився в пристойного гравця.

Час розкидати каміння – і час збирати каміння. Матч проти Ворскли – останній титульний в сезоні. В інших хочеться бачити на полі, переважно, молодь. Є чуйка – ми їх не впізнаємо уже через пару матчів. А після зборів вони будуть вже зовсім іншими. Головне – просто вірити, і огранювати діаманти, а не викидати камінчики, не розгледівши в них коштовність.

варіант матеріалу

Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?