Майбутнє Таврії: куди переїхати, щоб вижити?

У незавершеному чемпіонаті Другої ліги сімферопольська Таврія була восьмою в Групі «Б» на момент зупинки турніру. І цей результат, як і попередні, – це далеко не те, на що розраховували при відродженні славного клубу, який, при невеличкому посиленні, цілком міг підвищуватися в класі, але поступово втратив лідерів і боєздатність.

Несхвальною традицією Таврії стали постійна втрата основних гравців, відсутність нормальних зборів і підготовки, а також вихід із відпустки за лічені години до старту сезону. Ось і зараз цей клуб, єдиним у Групі «Б», знаходиться у невизначеності й не інформує про збори й контрольні матчі. Всім зрозуміло: трюк із зібранням колективу щопівроку за день до старту може пройти раз, два, але надалі наб’є оскомину. І ні про яку системну роботу чи завдання за таких обставин говорити не доводиться.

Це породжує різні чутки: від краху однієї з останніх ниточок, яка пов’язує Крим із материковою Україною, до переїзду з Бериславу. Віце-президент Федерації футболу Криму та один із старійшин кримських ультрас Олег Комуняр коментує для SportArena.com наявну інформацію та пояснює, що потрібно зробити для порятунку першого чемпіона України.

– Перша чутка літа: Таврія може переїхати із Берислава в пристоличний Ірпінь…

– Я вже не раз публічно говорив: щоб Таврія надалі розвивалася, їй треба міняти місце свого тимчасового базування на місто, більш привабливе інфраструктурно та маркетинговно. Стосовно Ірпеня, така думка давно з’явилася у нашої групи ультрас Таврії, яка входить до Асоціації футболу Криму. По-перше, це сучасне нове місто, по-друге, більшість фанів Таврії, які покинули окупований Крим, проживає зараз саме в Київській області, а не в Херсонській, чи тим більше, в Бериславі.

Саме на цьому базується наша ініціатива: ми всі одне одного знаємо, здавна разом ходили на матчі Таврії в Сімферополі й їздили з командою по всій Україні, і зараз підтримуємо зв’язок. Ми могли б більше бути з командою та підтримувати її, якби вона базувалася саме в столичному регіоні. Зважаючи на те, що Коновалов пропав і не інформує про майбутнє Таврії, знову вболівальникам доводиться брати ініціативу в свої руки, як це було п’ять років тому, коли ультрас були серед ініціаторів порятунку клубу й евакуації його в Херсонську область.

Про Ірпінь ми заговорили тому, що це місто стрімко розвивається і вже має належну спортивну інфраструктуру. Проте Київ відкриває також великі можливості, і регулярно грати, поки клуб у Другій лізі, на тому ж стадіоні імені Баннікова також було б символічно й цілком прийнятно.

– Наразі це більше ініціатива фанів, чи офіційна позиція клубу?

– Для того, щоб говорити про позицію Таврії, треба розуміти, що від клубу практично нічого не залишилося. Це тільки наше ім’я, наш герб, клубні кольори і Сергій Шевченко – головний тренер, який багато років віддав Таврії. Нема контрактів з футболістами, стадіон у Бериславі не пройшов атестацію для участі в Другій лізі, Коновалов, який дуже мріяв одноосібно керувати клубом, не виходить на зв’язок.

І можна з упевненістю сказати, що якщо затягнути ситуацію ще на 2-3 тижні, то ФК Таврія не вийде на поле в сезоні 2020/21. Тому так – це думка нашої групи в Асоціації Футболу Криму, фанів Таврії, що до останнього залишаються в клубу і з клубом. Нам небайдужа доля клубу, ми з ним залишаємося й хочемо, щоб він не виживав, а розвивався. У цьому плані Київська область, де зосереджена велика фінансова потужність і фанатський потенціал, це хороший вибір. І, як я вже говорив, тут проживає велика кількість кримчан, вірних своєму клубу. А суть футболу в тому, щоб клуб грав там, де його вболівальники. Ми з повагою ставимося до бериславських вболівальників, вони за останні роки проявили себе добре й заслужили мати свою професіональну команду. Але ви самі бачите, що відбувається з Таврією, Коновалов не переконав нас, що може врятувати клуб, а тим більше – його розвивати.

Мені приємно, що мій пост у Facebook мав великий резонанс, ЗМІ зробили з нього новину, і навіть мер Ірпеня репостнув мою публікацію. Тож тепер ми, фани клубу Таврія (Сімферополь), сподіваємося на допомогу УАФ. Зараз важливо, щоб Асоціація допомогла нам навести контакти з представниками Ірпеня, можливо, інших міст – і ми всі разом спробували врятувати ФК Таврія й вивести його, нарешті, на нормальний рівень. Таврія – один із небагатьох кримських брендів, які залишаються в Україні, втратити його буде боляче – це принесе радість московським окупантам.

– Ще одна інформація цього літа – об’єднання Таврії (Сімферополь) і Таврії (Новотроїцьке).

– Це не більше, ніж чутки, на сьогоднішній день. Таврія (Новотроїцьке) – це самостійний, прогресуючий клуб із власною історією. Нею керують непогані люди, будують свій клуб, і все у них добре. Інше питання – наскільки зміну власника готові підтримати кримські ультрас і вболівальники. Наш принцип – команда має називатися Таврія (Сімферополь), зберігати свій герб і кольори та шанувати власну історію. Не можна, щоб на історію клубу наплювали, дописуючи до назви «Берислав», як це намагався робити Коновалов, чи розповідати небилиці. Вболівальники добре поставляться до будь-якого нормального нового власника, який буде зацікавлений розвивати клуб як у спортивному, так і в маркетинговому плані, щоб він приносив задоволення своїм прихильникам. Ми, як і раніше, плануємо підтримувати Таврію й нових власників, як ми це робили з групою товаришів раніше.