Смалійчук і Карпати: без гучних заяв і великих очікувань

...

Що чекає львівський клуб з приходом нового співвласника.

Олег Смалийчук Петр Дыминский

Олег Смалийчук и Петр Дыминский, facebook.com/oleg.smaliychuk.3

«Я дякую президенту Карпат і раді директорів, які погодили мою кандидатуру. Доля Зелено-білих не тільки в моїх руках, але я зроблю все, щоб наш європейський клуб грав в єврокубках », – такими були перші слова Олега Смалійчука у якості новопризначеного віце-президента Карпат в листопаді 2017 року. За 2,5 року функціонер, який до цього більшу частину свого життя займався агентської діяльністю в Західній Європі, встиг пошуміти не лише у львівському, але і українському футболі. А рішення стати співвласником клубу прийняв не в найсприятливіший для Карпат момент.

Леви в єврокубках так і не заграли, більш того – є головним претендентом на виліт в Першу лігу в сезоні 2019/2020. Складений, за словами Смалійчук, антикризовий план, який повинен був допомогти Карпатам не тільки втриматися в УПЛ, але і поборотися за місця в Лізі Європи, так і не спрацював. Зараз треба буде придумувати новий.

Щорічні втрати Зелено-білі несуть і серед уболівальницького активу, який довгий час був візитною карткою львівського клубу. Ще десять років тому Карпати під керівництвом Олега Кононова відбирали у Галатасарая путівку в Лігу Європи, влаштовували там божевільну перестрілку з дортмундською Борусією (3: 4), а також грали в групі Севільєю і ПСЖ. Всі розуміли, що клуб потрапив в «Групу смерті», але гра під гаслом не здаватися і боротися до кінця була приводом для гордості сотень тисяч львів’ян. Після відновлення весняної частини УПЛ десять років по тому на домашні ігри Карпат в середньому ходили близько 1,5 тисяч осіб.

Причин для цього виявилося більш ніж достатньо. Після вручення підозри почесному президенту Карпат Петру Димінському у смертельному ДТП влітку 2017 року клуб фактично залишився без господаря, який міг вирішувати насущні проблеми оперативної діяльності. Саме з того моменту і після появи Смалійчука почався круговорот футболістів у Львові, що змінюють один одного мало не кожен сезон. Через регулярні тренерські рокіровки Карпати стрімко втратили в якості гри, але що важливіше – знаменитий характер і спортивну злість.

До всіх проблем додалися і конфлікти з лідерами Карпат – Ігорем Худоб’яком та Артемом Федецьким, а також образа уболівальників на самого Смалійчук після сумної історії з «вівцями» річної давності. До того ж теза «одна команда – один місто» більше не відповідає дійсності – місто в чемпіонаті України Карпати поділяють з ПФК Львів.

Здавалося, що в травні 2019 го після появи в інтернеті скандального відео, на якому віце-президент клубу гуляє в барі з фанатами і нецензурно висловлюється на адресу опонентів по львівському дербі, Смайлічук закрив сторінку своїх взаємин з Карпатами. Олег приніс публічні вибачення в соціальних мережах і залишив свій пост. Постфактум менеджмент Карпат в особі нового генерального директора Ростислава Ящишин піддав сумнівам методи Смалійчука щодо прийнятих ним рішень по реалізації стратегії клубу.

Але в 2020 році прізвище Смалійчука знову несподівано спливло в інформаційному просторі. Карпати раптом вирішили його висунути в якості кандидата на вибори президента Прем’єр-ліги, правда не вклалися в дедлайн з подачею документів. З огляду на вимушене перенесення виборів керівника УПЛ через епідемію COVID-19, у Смалійчук з’явився другий шанс очолити Лігу, але тепер доведеться відкликати свою кандидатуру.

У своєму першому коментарі в новій ролі Смалійчук підтвердив, що купив частину клубу, що належала Димінському, а в пріоритеті тепер – зустріч з тим самим таємничим співвласником, який, за словами Ящишин, вже сьомий рік не вкладає в Карпати ні копійки. По суті, це ключове питання, що вимагає негайного вирішення, враховуючи всі фінансові проблеми зелено-білих і заяви про можливе зникнення клубу після того, як львівський міськрада відмовила йому у виділенні земельної ділянки для реконструкції стадіону України і будівництва комерційної інфраструктури.

Інше питання, що як би туго не було у Карпат з фінансами, 50% керуючого пакета Димінського покривали необхідні витрати на оренду стадіону, функціонування клубної бази, виплату заробітної плати співробітникам і т.д. Відсутність фінансування з боку власника контрольного пакета акцій Карпат раніше просто гальмувала процес, а тепер стає критично важливим для подальшої життєдіяльності львівського клубу. З огляду на, що всі ці роки блокуючий процес розвитку Карпат інвестор не відчував жодних докорів сумління з цього приводу, то очікувати нападу щедрості і швидких капіталовкладень від нього не доводиться. Можливо, ставка буде зроблена на підготовку і продаж футболістів.

У всякому разі, в недавньому інтерв’ю ТаТоТаке Смайлічук дав справжній майстер-клас, як потрібно заробляти гроші на футболістах. Індивідуальний підхід екс-агента, а нині власника Карпат привів до того, що Мар’ян Швед, який був їм оцінений в 2,5 мільйона євро для іспанців і в 500 тисяч для Димінського, перейшов в Севілью за 1 мільйон. «Петро Петрович радий – з 500 тисяч підняв до мільйона. Мончі радий – з 2 млн збив до мільйона. Футболіст радий – отримав шанс в хорошому чемпіонаті. Так працює бізнес».

Проста арифметика: щоб бути в «плюсі», потрібно знайти якісного футболіста, контрактом якого закінчується, або хорошого, але проблемного гравця після травми, якого можна купити за копійки або взяти в оренду. Домовившись з агентом, клубом і гравцем, реєструєш легіонера в реєстрі УАФ (150 тисяч гривень), заграєш його в чемпіонаті України, а через півроку-рік окупаються всю видаткову частину трансфером в закордонний клуб багатший, а ще бажано – з відсотком від наступного перепродажу. З приходом Смалійчук Карпати стають ідеальним майданчиком для реалізації цих ідей. І Зелено-білі не стануть першовідкривачами такої собі схеми заробітку коштів, вже зараз так працює ряд інших клубів УПЛ.

Інша справа, що в останні сезони Карпати відрізнялися засиллям невідомих футболістів із Західної Європи і Південної Америки. Кевін Мендес, Карім Йода, Крістіан Понд, Вільям де Камарго, Мартін Онгль, Франсиско ді Франко, Себастьян Рібас, Гвідо Кортеджано, Родріго Варгас, Крістіан Ербес, Катріель Санчес, Маурісіо Кортес – тих, хто заграв в Україні або чий трансфер був комерційно виправданий можна порахувати на пальцях однієї руки.

«Ніяких популістських заяв на рахунок єврокубків ви більше від мене не почуєте. Хочу запевнити всіх уболівальників, Карпати будуть жити », – запевнив Смалійчук шанувальників клубу. І відразу огородив себе від нездійсненних зобов’язань. Карпати не зникнуть з футбольної карти України, і їм непогано було б залишитися в УПЛ для реалізації задуманого. Для попадання в єврокубки у львів’ян просто може не вистачити сил, але це вже буде залежати від якості імпортованого футбольного матеріалу.



варіант матеріалу

Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Читайте також
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?