Він вам показав, хто тут чоловік

...

Найважчу медаль фіналіста Кубка України приміряв головний тренер Ворскли Максимов. І найзаслуженішу...

Юрий Максимов

Юрий Максимов. Фото - vorskla.com.ua

Він і зараз такий же пустотливий і пацанкуватий, немов це золоті дев’яності, коли Юра Максимов міг намовити всю команду перенести машину одноклубника за паркан.

Йому не притаманна та зірковість, яку могла б мати людина, яка забивала Барселоні та Баварії. Тому що справжнім тренером стає не той, хто першому ж тренуванні вивішуватиме свої медалі перед молоддю, а той, хто прагне підняти своїх підопічних до свого рівня.

Зате він командна людина на всі 100%. Приклад, можливо, не педагогічний, але показовий – коли він очолював ЦСКА, і після жорсткого зіткнення на його безіменного футболіста налетіло все Динамо-2, Максимов видав прискорення рівня основного складу динамівців і прямо на полі наваляти агресорам, на чолі с Олександром Рибкою.

Юрій Максимов в цьому сезоні всім вам показав, хто тут чоловік. Особистим прикладом, спортивним характером і людяністю в стосунках із підопічними Вільйович витягнув Ворсклу з такого болота, що не снилося і барону Мюнхгаузена, який за народними переказами, витягнув себе з виру за волосся.

Працювати головним тренером Ворскли – не найпростіша робота в українському футболі.
Це вам підтвердять, як мінімум, чотири попередника Максимова. Після Миколи Павлова в клубі не було тренера, який міг би поставити себе відповідно до статусу професії головного тренера. Найрізноманітніші труднощі доводилося долати в роботі – і не всі при цьому могли проявити достатню жорсткість, коли звільняли їх найближчих асистентів, не продовжували контракти із важливими для команди гравцями або ж скорочували, наприклад, посаду водія головного тренера.

Юрій Максимов теж пройшов непростий шлях здобування авторитету в новому для себе клубі. Він поставив посаду головного тренера на належне їй місце і відстояв суверенітет штабу. А, відповідно, довіру і покору своїх підлеглих – помічників, персоналу і футболістів.

Той, хто спробує проаналізувати причини успіху Максимова, зіткнеться з необхідністю постійно порівнювати його з попередниками. І порівняння буде на користь Юрія Вільйович. Він досяг в команді хорошого мікроклімату – це видно навіть по згуртованості, з якою Ворскла пройшла кубковий шлях. Матч в Маріуполі витягли на морально-вольових, цього не було б без об’єднання команди навколо однієї мети. І – тут вже суб’єктивізм, вибачте, ви можете в це вірити або не вірити, навіть в елементарних речах на кшталт «енергетичного кола» перед матчем або побудови при післяматчевих пенальті – від Ворскли било струмом, в той час, як від суперника – думками про наступний тур чемпіонату.

Нинішня Ворскла – це небайдужий, по-спортивному злий колектив. Дуже шкода гарного хлопця Володю Баєнка – він володіє ударом незвичайної сили, добре б’є стандарти, але в цей момент тумблер «сила удару» в його організмі просто «перегорів» – це не тому, що він «кривий», а тому, що аж надто хотів захисник не підвести команду. Навіть в цьому прикладі – доказ нервового струму сучасної полтавської команди.

Максимов у тактиці – рішучий і не боїться осуду «громадськості». Він гне свою лінію, 4-4-2 за класикою, і вона дає результат. А далі вже нехай журналісти сперечаються, це 4-4-1-1 насправді або навіть трохи модифіковані 4-2-3-1, Юрій Вільйович ж використовує нюанси своїх різнобічних форвардів, люто пресингує, пружинить швидкими атаками, де, як виявилося , у команди є одні з найбільш економічно перспективних легіонерів. Адже вони їх ще й продадуть добре, як раніше Безуса, Селіна або Кравченка!

Попередники вирішували в Ворсклі локальні завдання – виграти цей матч, щоб не звільнили, зачепитися за нічейку в наступному, щоб мати можливість зайняти місце на тренерській лаві в наступному. Максимов настільки не тиснув на команду результатом цього моменту, що навіть затіяв роботу на майбутнє!

У цьому сезоні у Favbet Лізі за Ворсклу зіграли 20 футболістів 1999-2003 року народження, ще три потрапляли в заявку. І не смійте списувати це суто на матч дубля під егідою основної команди проти ПФК Львів. Ні! Ще з пізньої осені Юрій Максимов почав системно вводити до складу молодь – і, як мінімум, обдарований воротар Різник (чемпіон Європи серед юнаків), півзахисник Кравчук, нападник Челядін і чудова африканська парочка Кані-Якубу скористалися своїм шансом і отримали ривок у своїй кар’єрі.

Всі ці хлопці, включаючи Ісенко, якого, звичайно ж, треба було випускати разом зі Степанюком, повинні бути по вік життя вдячні Юрію Максимову. Тому що 99% інших тренерів вирішувати найскладніші завдання взялися б з «завізних мотлохом» – це і легше, і економічно вигідніше. А Максимов вчинив так, як свого часу його вчитель Микола Павлов – якщо вже завдання складні, а ресурсів на великі поки немає, то правильно дати шанс хлопцям, які віддані клубу і дорожать його ім’ям. Підозрюємо, Полтава навіть і не знала, наскільки хороша її молодь. І саме приїжджий тренер вирішив в неї повірити – і точно не прогадав!
«Завтра» після великих матчів зазвичай настає стрімко і залишає після себе таке відчуття спустошеності, як квартира після студентської вечірки на честь Нового року. Але є ще в засіках чим здивувати спостерігачів – Юрій Максимов, приїжджий тренер, показав, що Ворскла – це не «вивіска з клубним автобусом», як клуби-одноденки, а справжній футбольний клуб, у якого є майбутнє. І саме особиста харизма, задерикуватий характер і повагу до своєї професії Юрія Максимова це яскраво показали. Так що ж буде «завтра» з Ворсклою? На місці уболівальників, можна б вже зараз просити керівництво продовжити контракти з лідерами команди і усім тренерським штабом, обов’язково нагородити тих дитячих тренерів, які зібрали майбутніх зірочок (а декого і повернути в клуб), а також розширити повноваження Максимова до британського поняття менеджера . Тому як Юрій Вільйович, як гідний учень Павлова, потребує простору для тренерської творчості і повного підпорядкування команди. Можливо, він повторить досягнення свого вчителя по трофеям і свого попередника Сачко по довгій роботі в клубі.

Зупиніть будь-якого полтавця на вулиці і запитайте – за він або проти. Просто зупиніть і запитайте. Зараз вони знову повірили в команду і в тих, хто в ній знаходиться. А це і є головна перемога Ворскли в сезоні 2019/20. Яка окрилює і з думками про сезон 2020/21.

варіант матеріалу

Яркие интервью и видеорепортажи на SportArenaTV. Подписывайтесь, ставьте лайки, делитесь с друзьями.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?