Спробувавши метнути спис, видав 60 метрів. Сказали – потрібно бути в збірній». Історія українця в Люксембурзі

...

Люксембурзький легкоатлет українського походження Микита Тілль - про себе, земляків в Україні та Люксембурзі.

Спробувавши метнути спис, видав 60 метрів. Сказали – потрібно бути в збірній». Історія українця в Люксембурзі

Дуже незвично бачити в складі люксембурзької збірної з легкої атлетики хлопця з ім’ям Микита. Відразу відчуваєш – стоїть за цим якась історія. Ще більше починаєш підозрювати, побачивши на сторінці хлопця в соцмережах синьо-жовтий прапор і поздоровлення з Днем Незалежності України. Та й прізвище – Тілль – відразу нагадує про трьох братів, які є лідерами сучасної збірної Люксембургу з футболу.

Словом, я приготувався слухати історію люксембуржского українця Mikita Thill, яка почалася фактично з анкети.

«Поиграв у футбол, гандбол, настільний теніс і навіть спробував тхеквондо»

– Мене звуть Микита Андрійович Тілль, я народився 30 травня 1994 року в Києві. Коли мені було 8 років, я переїхав в Люксембург із мамою. У моїй родині всі були досить спортивні – моя бабуся була професійною плавчихою в Україні, мій батько – кандидат в майстри спорту в плаванні. Мій зведений брат Віктор Тілль (16 років) теж замається плаванням. Так що обрати спорт було логічним рішенням і для мене.

– Метання списа вибрали відразу, або займалися іншими видами спорту?

– Так, причому, встиг спробувати дуже багато! Займаюся спортом з самого маленького віку – коли мені було 5 років, спробував тхеквондо в Києві. Потім в Люксембурзі грав у гандбол, а також у настільний теніс. Швидко з’ясувалося, що я дуже талановитий в спорті, що дозволило мені приєднатися до молодіжної збірної Люксембургу з настільного тенісу.

З 11 років я пішов в легку атлетику в клуб Селтік Дікірх. Пол Зенс був моїм першим тренером, і я зміг виграти багато чемпіонатів з різних видів спорту. Також пограв у футбол у 2-му люксембурзькому дивізіоні за футбольний клуб Вінеска Енен на позиції нападника.

У 2007 році був заснований спортивний ліцей Люксембургу, де я здав вступний іспит і пішов в 7-й клас. Я тоді повністю зосередився на легкій атлетиці, так що міг поєднувати спорт і школу разом. У мене ніби як непогано що виходило, але остаточно визначитися з моїм виглядом допоміг випадок.

Мене запросили на чемпіонат, організований люксембурзькою збірною з легкої атлетики. Я був зарахований у метання списа і домігся результату майже 60 м, що дуже непогано. Насправді, дуже мало хто кидає так далеко без навчання. Мені сказали: «Тобі треба в збірну! Обов’язково спробуй зайнятися саме цей вид!».

Це було схоже на рішення усього життя, і через пару днів я зв’язався з національним тренером Сонею Ілієвою і почав тренуватися з нею. Я насправді став метальником спису дуже пізно. Але надолужував, навчався. Зараз дійсно перебуваю в збірній Люксембургу.

– Який ваш особистий рекорд – чи далеко до рекорду Люксембургу? Який ваш рекорд в порівнянні зі світовим, олімпійським, європейським?

– Мій особистий рекорд становить 65,60 м, що робить мене другим в Люксембурзі. Люксембурзький рекорд становить 75,38 м з 2013 року.

Читайте также: «У Люксембурзі футбол – як свято!». Денис Сурма із Вінниччини – про тамтешній футбол

До міжнародного рівня ще кілька метрів, там кращий в світі кидок перевищує 85 м, а також є олімпійським стандартом. Світовий рекорд – 98,48 м від чеського метальника Яна Залізного. У новітній історії, після реформи вимог до списів, вже майже 24 роки цей показник тримається незмінним.

«Люксембург може запропонувати спортсмену армію»

– Ви одночасно виступаєте в спорті і працюєте?

– Так, я працюю неповний робочий день в спортивному центрі Luxembourg Coque, де також і тренуюся після своєї роботи. На жаль, з часів Covid-19 все закрито і я вдома. У мене є індивідуальна програма від тренера, у мене є необхідний матеріал, і я намагаюся підтримувати свою форму як можу. Звичайно, потрібно розуміти, що силове тренування – це не те ж саме, але я мотивований і креативний, тому я майже завжди знаходжу спосіб адаптувати тренування до тих можливостей, які у мене є.

– Знайшов інформацію, що ви належите до Ройял Клуб Аррас. Це спортивний клуб широкого профілю? Які тут види спорту поширені?

– У легкій атлетиці не така ситуація, як, припустимо, у футболі. У Люксембурзі я перебуваю в розташуванні мого нового клубу CAB, а у Франції – в РК Аррас. Оскільки я отримав ліцензію у французькому клубі, я також можу брати участь у всіх національних чемпіонатах цього клубу.

– Як часто тренуєтеся, наскільки багато часу займають тренування?

– Мій тренер – Соня Ілієва з Болгарії, яка живе в Бельгії. Вона також є національним тренером Люксембургу в цьому виді і спеціалізується на метанні списа. Я тренуюся 8-12 разів в тиждень в залежності від періоду. Тренування зазвичай триває не менше 2 годин, але ми завжди довше залишаємося, коли обговорюємо план тренувань або практикуємо техніку. По неділях тренування не проводяться.

Читайте также: «Люксембуржуа на трибунах попивають винце та пиво». Українець Сеньків – про люксембурзький футбол

Мій улюблений спортсмен або, скажімо так, кумир – чех Ян Залізний. Він – спортсмен, який доводить, що техніка – це все для досягнення хорошого кидка.

– Спорт в Люксембурзі аматорський, або на ньому можна заробити на життя?

– У Люксембурзі є особлива спортивна кар’єра, яку можна продовжити. Якщо у вас є необхідні критерії, ви вступаєте в елітну команду, а потім ви потрапляєте в COSL (Olympic Sports Committee Luxembourg). Якщо ви є членом COSL, відповідна федерація може запропонувати вам армію. Після 3-місячного інструктажу ви стаєте офіційним спортивним солдатом і укладаєте контракт як мінімум на 8 років. Багато хороших спортсменів у Люксембурзі вибирають цей маршрут, якщо хочуть бути професійними. Перш за все, він має велике фінансову перевагу і, отже, кращі можливості для підготовки до великих міжнародних змагань.

«У Люксембурзі неважко познайомитися з усіма найкращими спортсменами»

– У вас прізвище, як у братів Тілль – лідерів футбольної збірної. Чи не родичі?

– Ні, ми не пов’язані. Прізвище Thill просто поширене в Люксембурзі.

– Чи знайомі з українцями в чемпіонаті Люксембургу (Сеньків, Сурма) або з люксембуржцями, які приїхали грати в футбол в Україні? (Жерсон Родрігеш у Динамо, Марвін Мартінш і Тім Халл уКарпатах)

– Я знаю Тараса Сеньківа з футболу. Ми разом грали в Вінескі, він приїхав зі Львова в той час, і ось так ми познайомилися. Він хороший друг.

Трьох інших гравці, таких як Жерсон, що переїхав до Києва, знаю зі школи, а також Тіма Халла і Марвіна Мартінса. Вони мені тільки знайомі. Загалом, Люксембург – така маленька країна, так що неважко десь зустріти або познайомитися з усіма найкращими спортсменами, тому що все дуже близько.

– І які враження люксембуржців від українського футболу?

– В Люксембурзі багато говорять про наших спортсменів. Мартінс і Халл в даний час знаходяться в Люксембурзі і тренуються індивідуально. Я знаю це по Мартінсу. Favbet Лігу України явно не слід порівнювати з нашою лігою БГЛ. У Люксембурзі з повагою ставляться до українського футболу, хоча матчі збірних вийшли для українців, погодьтеся, непростими. Але я завжди стежу за українськими спортсменами і дуже радий, що збірна України з футболу вийшла на Євро-2020. Бажаю нам усім, щоб швидше закінчилася пандемія. Буде приємно побачити наших на чемпіонаті Європи!



варіант матеріалу

Яркие интервью и видеорепортажи на SportArenaTV. Подписывайтесь, ставьте лайки, делитесь с друзьями.

Джерело: Sportarena.com

Додати коментар
Читайте також
Или аккаунт Sportarena
Увага

Додати зображення
Оберіть файл
Цитувати
Увага

Ви впевнені, що хочете видалити цей коментар?

Увага

Are you sure you want to delete all user's comments?

Увага

Are you sure you want to unapprove user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to spam user's comment?

Увага

Are you sure you want to move to trash user's comment?