Реванш Франції за поразку на Євро

«Франція, можна сказати, в траурі, і тому не дивно читати інформацію про безпорядки в Парижі після фінального матчу. Хоча не сказати, що французи лютували – вони були по-справжньому вражені та зневірено покидали трибуни, навіть не дочекавшись церемонії нагородження». Кореспондент Sport Arena Максим Сухенко назвав поразку Франції у фіналі домашнього футбольного Євро «національним обломом», настільки серйозно усіх прихильників Ле Бле здивував той програш у вирішальній грі проти Португалії.

Починаючи з 2016 року, десяте липня стане своєрідним днем скорботи у Франції, у цьому можна не сумніватися. Чи не вперше за довгий час абсолютно різні жителі цієї країни об’єдналися навколо своєї збірної, але за крок від омріяного тріумфу усе пішло шкереберть. У ті спекотні дні французького літа громадяни країни-господаря Євро просто-таки потребували перемоги – не так навіть для футбольного самоствердження, як для свого власного. Футбол для них був лише приводом, але аж ніяк не причиною – любов та підтримка національної збірної пропорційно зростала з кожним наступним пройденим етапом, але стартова величина «народної прихильності» була напрочуд низькою.

Зрештою, поразка у фіналі шокувала фанів Ле Бле не так з футбольних причин, як з соціальних та ментальних – андердог в особі Португалії приголомшив Ле Бле на головному стадіоні країни.

***

Несамовитий свист в сторону збірної Норвегії практично ніяк не впливав на рівень гри скандинавів. За десять хвилин до кінця першого тайму фінального матчу чемпіонату світу з гандболу вони вигравали у Франції з різницею в три м’ячі. Публіка на 15-тисячній арені в серці Парижа гнала своїх улюбленців вперед, намагаючись при цьому не згадувати про болючу поразку піврічної давності.

Уникнути паралелей, втім, неможливо: французька збірна на домашньому турнірі знову вийшла у фінал, де її суперником став відвертий андердог. Для гандбольної Норвегії, як і для футбольної Португалії, сам вихід у фінал уже був великою перемогою: перед стартом турніру ніхто б і не подумав поставити на скандинавів. Тоді як Франція ще задовго до матчу-відкриття вважалася одним з основних претендентів на загальний тріумф, і статус господарів тільки додавав Ле Бле солідності.

Причому «солідності» не тільки на папері та у вирішальних матчах турніру, як це було у випадку з футбольною командою Дідьє Дешама, але «солідності» у кожному окремому матчі та поза межами гандбольного майданчика. Експерти (ще одне прізвисько французів) від першої і до останньої хвилини домашнього чемпіонату світу володіли тією самою «народною прихильністю», що її футболістам доводилося завойовувати по ходу турніру.

Для французьких фанів матч проти Норвегії перетворився на своєрідну вендетту за поразку у фіналі футбольного Євро.

Це, звісно, не означає, що кожен громадянин Франції буквально жив гандболом протягом останнього місяця. Але організатори зробили усе, аби навіть людина, яка не знає гандбольних правил, володіла базовою інформацію про свою команду та турнір. Інформаційна підготовка до проведення чемпіонату світу розпочалася ще під час футбольного Євро, наприклад, у Ліллі тоді роздавалися брошурки про майбутній турнір, де була вказана уся необхідна інформація. Трішки по-іншому вчинили у Ліоні (місто навіть не приймало чемпіонат світу), де посеред фан-зони був організований своєрідний гандбольний майданчик, а на кожному куті можна було побачити рекламу турніру.

Перманентна підсвітка Тріумфальної арки прапорами учасників та різноманітні фотографії самого Кубку у найвідоміших місцях Парижа – з цієї ж опери. Протягом січня у Франції цілком можна було не жити гандболом, але неможливо було уникнути його присутності усюди: від перших шпальт ранкових газет до величезного хайпу у соціальних мережах.

Безперечно, успішна хода збірної Франції сприяла усій цій увазі, що була прикута до мундіалю. І саме тому вихід Експертів у фінал – найкраще, що могло трапитися, адже це означало присутність господарів у грі від стартової до фінальної сирени турніру.

Гарантувати, втім, перемогу Ле Бле у фіналі не був готовий ніхто: норвежці чудово пройшли турнір, хоча й єдиної поразки зазнали від французів на стадії групового етапу. Власне, багато чого залежало від неймовірної зібраності Експертів – проти скандинавів розслаблятися не можна було ні на секунду. Зрештою, в середині першого тайму фінального поєдинку Норвегія це довела – декілька стрімких атак дозволили андердогу не тільки захопити лідерство, але й здобути необхідну перевагу в пару м’ячів.

Несамовитий свист в сторону норвежців, й справді, не впливав на їхню гру, однак голосне скандування при кожній атаці господарів вело Францію уперед. Ле Бле не мали права зупинятися, інакше свистіти б уже почали в їхню сторону. Один гол, другий, третій – на перерву французи пішли з перевагою в один м’яч.

Чемпіонський характер, що його показали Експерти наприкінці першої половини гри, повністю змінив хід поєдинку. Трибуни не замовкали ні на секунду навіть під час перерви, після чого продовжували гнати свою команду уперед наступні півгодини. Норвегія опинилася у епіцентрі шумового цунамі, а на його хвилі до свого чергового титулу неслася Франція.

Підсумкова перемога Ле Бле стала наслідком не тільки чудової індивідуальної майстерності її гандболістів, але й несамовитої підтримки вболівальників. Для французьких фанів матч проти Норвегії перетворився на своєрідну вендетту за поразку у фіналі футбольного Євро. Це була, мабуть, найкраща можливість взяти реванш – не кожному випадає можливість виграти великий міжнародний трофей там, де за півроку до того відбувся «національний облом». І Франція використала свій шанс – андердог впав, фаворит переміг.

Самим ж французам якось абсолютно байдуже, що омріяну перемогу здобути вдалося не у футболі, а в гандболі. Ба навіть більше, гандбольний тріумф приніс їм ще більше радості – перемагати вдома завжди приємніше, ніж здобувати визначні трофеї на виїзді.