Костюк: Психологічних проблем багато і навіть після закінчення війни мені знадобиться багато часу, щоб подолати цю травму

Українська тенісистка Марта Костюк розповіла про своє сприйняття військових дій на території України. За її словами, важко концентруватися на тенісі в подібній ситуації.

“Насправді, дуже важко зараз грати змагання. Тренуватися не так складно, тому що вже нервова система якось звикла і фізичні навантаження та сама гра в теніс, якось відволікають. Але грати матчі неймовірно складно, тому що коли ти граєш, то підходиш до матчу з тим, що все твоє життя концентрується навколо тенісу. Теніс повинен бути вашим пріоритетом більшу частину часу. В даному випадку дуже складно це зробити, тому що ти читаєш новини, твої рідні знаходяться в гарячих точках. Морально ти себе готуєш до якихось випадків, розумієш, що все може статися в будь-який момент, але все одно тебе переслідує дикий жах”.

“У перший тиждень у мене настільки сильно боліло тіло від того, що я перебуваю в постійній напрузі, що був момент, коли мені здавалося, що треба викликати швидку і їхати в лікарню. Мені було дуже погано. Це, звичайно, не допомагає грати. Мені вдалося якось зібратися і зіграти один матч на одному турнірі і ще один — на Miami Open. Не те, що навіть зібратися, а повернути свій фокус на корт і м’яч. Тому що коли ти поза кортом, ти ніколи не думаєш про теніс, ні секунди. Це має вплив на матч, і дійсно ти не можеш довгий час тримати концентрацію”, — розповіла Марта Костюк.

“Мало хто знає, як з цим справлятися. Пройшов тільки місяць і я змогла трохи адаптуватися, щоб мені в повсякденному житті було трошки легше, але все одно психологічних проблем багато і навіть після закінчення війни мені знадобиться багато часу, щоб подолати цю психологічну травму. А це я навіть там не була, не кажучи вже про моїх близьких, хто опинився в небезпечному місці, зокрема, моя мама і моя маленька сестра, яка досі боїться літаків. Коли над нами пролітає літак, то їй страшно. До вибухів вони начебто і звикли, але була така ситуація, що моя мама сиділа в Майамі на стадіоні, а на тлі йшли якісь монтувальні або будівельні роботи. І я на ці звуки навіть не звертала уваги, а мама вся побіліла, їй здалося, що знову щось летить і може вибухнути. На це все страшно дивитися, але на жаль у нас зараз ціла нація в такому стані. Коли ти це усвідомлюєш, то кров в жилах холоне”.

“Я не знаю, як з цим далі жити і як грати в теніс. Хочеться перемагати, але ти розумієш, що ти на 10 кроків позаду всіх і в психологічній підготовці, і в фізичній. Люди, проти яких ти граєш, просто не знають, що це таке, вони просто продовжують жити своє життя далі. Цей жах вони не усвідомлюють. І мені складно психологічно грати і через те, що ти в, грубо кажучи, “особливих умовах”. У такому стані, як перебувають тенісисти України, не перебуває ніхто. І це нас послаблює і складно показувати результати в такому стані, нехай і дуже хочеться”.

Рано вранці 24 лютого росія почала ракетні обстріли українських міст, а потім приступила до масштабного вторгнення. Війна рф проти України триває вже 37-й день.