Sportarena

Заради компромісу: вибір Санітри стане правильним рішенням для жіночої збірної з біатлону

І найлогічнішим в обставинах, що склалися.

Заради компромісу. Вибір Санітри стане правильним рішенням для жіночої збірної з біатлону

Юрай Санитра, biathlon.com.ua

«Подивимося, зараз поки рано про це говорити. Сезон був дуже важкий. Потрібно відпочити, зібратися з думками, пережити цю пандемію. Тоді вже будемо сідати і обговорювати. З кожним спортсменом будемо розмовляти, пропонувати, а вони вже будуть самі вибирати, що вважатимуть за потрібне»

«Будуть чотири або п’ять дівчаток із Санітрой, із чоловічою командою. Решта, як і було до цього, – на індивідуальній підготовці».

Судячи зі зміни тональності в словах президента федерації біатлону Володимира Бринзака, рішення про нового тренера жіночої збірної вже прийнято на 99%. І хоча офіційного оголошення про те, що жіноча команда отримала нового тренера немає, практично напевно до нового сезону обидві українські збірні готуватиме один і той же фахівець – тренер чоловічої команди Юрай Санітра. Формально – саме так.

Але за формою підготовка жіночої збірної України навряд чи зазнає особливих змін. Сестри Семеренки, як і раніше, будуть займатися окремо, із Григорієм Шамраєм, Анастасія Меркушина – зі своїм батьком. Ніяких змін не варто очікувати і у випадку з Юлією Джимою, яка напевно продовжить готуватися разом із Урошем Велепецем – колишнім тренером жіночої збірної України. Виходить, що підготовка жіночої команди до наступного сезону все одно зводиться до того, що всі будуть займатися окремо, і, отже, будуть готові по-різному. Але не зовсім.

Варто припустити, що, маючи біля керма жіночої збірної Санітру, в федерації підуть на вельми адекватний крок. З росіянином Андрієм Прокуніним, який очолював жіночу збірну в сезоні-2018/19 спрацюватися не вдалося, причому сам тренер пояснював це якраз тим форматом підготовки, який зараз спостерігається, коли кожна спортсменка займається із особистими тренерами. Валерій Лєсников, який був старшим тренером збірної в минулому сезоні, все ж таки не був самостійною фігурою, приймаючи рішення спільно із Шамраєм, Махлаевим і Меркушіним. І ось тепер, через рік після відсутності єдиного тренера, жіноча збірна знову повертається до подібного формату. Однак цього разу все може бути зовсім інакше.

Чому Санітра?

По-перше, Санітра вже тривалий час (4 роки) працює із чоловічою збірною України. І так чи інакше, але перетинатися з представницями жіночої команди йому неодноразово доводилося.

По-друге, Санітра не просто «перетинався» з біатлоністками жіночої збірної. Під час змішаних естафет або одиночних мікстів він нерідко аналізував виступи українських спортсменок і прекрасно знайомий із їхніми можливостями та перспективами.

По-третє, словацький тренер має досвід роботи із представницями жіночого біатлону. Ще до роботи із українською командою, Санітра був особистим тренером Анастасії Кузьміної, яка не без його допомоги стала дворазовою олімпійською чемпіонкою в Ванкувері і в Сочі. І в цьому сенсі українська збірна отримає не просто «людину, яка працює у біатлоні», а повноцінного, профільного спеціаліста.

Наостанок, варто згадати те, як змінилася чоловіча збірна України під час роботи словацького тренера? Якщо до його приходу перевага жіночої команди над чоловічою була абсолютною, що мало своє вираження в ймовірності здобути медаль або просто зайняти високе місце, то в останні роки ситуація стала відчутно змінюватися, а розрив між збірними – скорочуватися. І не тільки завдяки Дмитру Підручному – інші спортсмени теж стали показувати досить непогані результати. Досить поглянути на результати минулого сезону

• Антон Дудченко: 28-е місце в спринті Хохфільцена, два 29-х в Ансі та Рупольдінгу (гонки переслідування);
• Артем Прима: 13 фінішів в топ-30, кращий результат – 8-е місце в спринті на етапі в Рупольдінгу;
• Сергій Семенов: 24-е місце в спринті на етапі в Нове-Мєсто;
• Дмитро Підручний: 4 фініша в топ-10, кращий результат – 4-е місце в мас-старті на етапі в Нове-Мєсто;
• друге місце в естафеті (Нове-Мєсто), два фініша в топ-5 в одиночному міксті (у Дудченко та Підручного), один фініш в топ-5 в змішаній естафеті.

Санітра – компромісне рішення для всіх?

«Ми підемо на пенсію, прийде молодь – тоді буде один головний тренер, сто відсотків. А сьогодні що є, то є. Ну і якщо порівнювати – дівчата тренувалися з особистими тренерами, а я тренувалася з командою. Але в сезоні тільки я залишилася із 12 дівчат, які готувалися в основній команді. З них на Кубку світу пробігала я одна». Як і для багатьох інших українських біатлоністок, для Олени Підгрушної тренерське питання також залишається одним з найактуальніших, оскільки саме воно задає вектор підготовки до сезону.

Із Санітрою біля керма жіночої команди, федерації вдасться вирішити відразу кілька проблем. Найголовніша з них – налагодити взаємозв’язок між особистими тренерами провідних спортсменок, проте із можливістю внесення власних корективів. Тут словацькому тренеру головне не повторювати помилок попередників в питанні вибору місця для підготовки до початку сезону, а також інших аспектів, і в цьому сенсі комунікація навпаки посприяє досягненню мети.

Крім цього, рішення призначити Санітру може стати свого роду «довгостроковим проектом», який сприятиме підготовці молодих спортсменок, котрі були б здатні надалі замінити досвідчених Підгрушну, а також сестер Семеренок. Рано чи пізно, однак зміна поколінь в жіночому біатлоні повинна відбутися, і якщо вже її не буде до наступного сезону (хоча хто знає, як вплине пандемія коронавірусу на можливість повноцінного проведення сезону-2020/21), то вже через рік вона має відбуватися ( якщо не відразу, то поступово).

Набагато цікавіше в цьому сенсі – наскільки відчутними виявляться зміни з урахуванням роботи Санітри на два табори. Те, що навантаження на словацького тренера збільшиться – в цьому вже немає ніяких сумнівів: 4-5 спортсменок працюватимуть з ним. Не виключено, що до них  увійде і та ж Підгрушна, яка була єдиною біатлоністкою у складі збірної, що займалася разом з командою, а не самостійно. Якщо Санітра встиг створити фундамент підготовки для чоловічої збірної, то, здається, в подальшому прогресі сумніватися не доводиться, а сам процес варто назвати налагодженим. Більш того: саме в цьому ключі йому необхідно буде працювати вже і з жіночою командою, надаючи більше можливостей проявити себе для Дарини Блашко, Анни Кривонос та Юлії Журавок, а також поступово підтягуючи до першої команди і більш молодих – Бех, Москаленко та Рассказову.

Зрозуміло, до початку нового сезону ще дуже багато часу. І на той час світовому біатлону варто пережити пандемію коронавірусу (в тому чи іншому сенсі вона вже встигла його торкнутися, враховуючи скасування заключного етапу в Холменколлені). А там вже повинен початися і сам процес підготовки до сезону, після якого і можна буде говорити, які перспективи у обох українських команд.

Але зараз рішення призначити одного тренера для обох збірних виглядає вдалим у всіх відношеннях. І за певних обставин, вже у найближчому  майбутньому можна буде побачити позитивні результати від його прийняття.

варіант матеріалу

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Джерело: Sportarena.com

Или аккаунт Sportarena