УЗНАВАЙ ПРО СВОИХ

Оксана Баюл: «Поки не помру, пити не можна»

...

Рівно 25 років тому, 26 лютого 1994 вона стала першою олімпійською чемпіонкою в історії суверенної України.

Оксана Баюл: «Поки не помру, пити не можна»
Оксана Баюл, фото з особистого архіву

Оксана Баюл: як стати зіркою Америки українській сироті

Оксана Баюл досягла олімпійської вершини в 16 років. Незабаром після свого тріумфу переїхала жити в США. Стала там зіркою, яка яскраво спалахнула і … швидко згасла. Підліток з нестійкою психікою не зміг впоратися з гримучою сумішшю з грошей та слави. Стала зловживати алкоголем. У підсумку потрапила в аварію, після якої лікарі рекомендували лікування в клініці від алкоголізму. Але Оксана, принаймні, за її словами, зуміла перемогти в собі цю недугу, як колись перемагала всіх суперниць на льоду.

Автор цих рядків познайомився з Баюл у 2003 році. Організовував з нею прес-конференцію, коли вона після багаторічної перерви прилетіла до Дніпропетровська. Потім були ще зустрічі, інтерв’ю та телефонні дзвінки з-за океану. В цьому матеріалі — невеличка квінтесенція розказаного Оксаною. З акцентом на події, які трапилися з нею чверть століття тому.

Про тріумф в Ліллехаммері-1994

У фігурному катанні завжди хтось буде з чимось не згоден. Комусь подобається техніка виконання, іншим — артистизм, третім — інші моменти. Це як балет. Хтось до цих пір абсолютно щиро вважає, що в Ліллехаммері-1994 Ненсі Керріган виглядала краще, ніж я.

Американська преса представила мою перемогу як велику несподіванку. У нас би про це сказали: «Прийшов, побачив, переміг». Але ж це було зовсім не так! У Норвегію я приїхала в ранзі чинної чемпіонки світу. Тобто, в світі фігурного катання про мене вже всі знали. Просто в той час увага світової преси була зосереджена на конфлікті між Ненсі і Тоні Хардінг. Спортивні результати відійшли на другий план.

Після короткої програми я зіткнулася з німецької фігуристкою Танею Шевченко. Сильно пошкодила собі ногу. Деякі мас-медіа вже почали писати, що Баюл через травму може знятися зі змагань. У довільній програмі повинна була виходити на лід четвертою, відразу після Ненсі. Після того, як Керріган відкаталися, американські мас-медіа стали дружно передавати до своїх редакцій новину про перемогу співвітчизниці.

фото з особистого архіву Оксани Баюл

Ми з тренерами до останнього моменту не знали, чи буду я виходити на лід. На тренуванні нічого зробити не змогла — нестерпно боліли травмована нога і спина. Зрештою тренер сказав: «У тебе є вибір. Ти молода, у тебе все ще попереду. Вирішуй сама». Я вирішила вийти на розминку, і там по самопочуттю визначити, чи зможу відкатати програму. На розминці несподівано легко стали виходити все потрійні стрибки. Під час свого виступу автоматом відпрацювала «від і до». В кінці програми вирішила зробити каскад стрибків. Думаю: «Була не була!». Виконавши все, підняла руки і заплакала. Не від того, що завоювала золоту медаль — звідки я тоді могла знати підсумкові оцінки! Просто почав виходити стрес. Під’їхала до свого тренерського дуету (праворуч сиділа Змієвська, зліва — Николаєв), Валентин мені шепнув, що я виграла. Була в шоці!

Про характер

Ще в юнацькому віці, перед початком змагань в роздягальні говорила конкуренткам: «Маша, ти сьогодні будеш третьою, ти, Люда, п’ятої, а я виграю». Якось мами цих дівчат намагалися мене присоромити, мовляв, не можна себе так вести. Відповіла: «Мені можна. Я — лідер».

У Дніпропетровську прожила перші 13 років свого життя. В 4 роки встала на ковзани, і весь свій вільний час проводила на льоду. Але і цього мені було мало: зимою йшла до маминої подруги тітки Ніни, брала ковзани і разом з нею шукала у дворі завмерлі калюжі. Вона тримала мене за руку, а я каталася.

Потім характер допоміг і в боротьбі з алкогольною залежністю. Якщо за щось беруся, намагаюся довести справу до кінця. Не можу зупинитися на півдорозі.

фото з особистого архіву Оксани Баюл

Про лікування від алкоголізму

Відразу після тріумфу в Ліллехаммері я зі своїми тренерами Галиною Змієвської та Валентином Ніколаєвим підписала контракт на роботу в США. У 17 років важко бути одній в чужій країні. Навіть найкращі наставники не замінять батьків. З тим тиском, який на мене чинився в Америці, впоратися не змогла. Спробувала знімати стреси за допомогою алкоголю. Спочатку допомагало. Потім стало заважати. Моїй роботі, моїм виступам на льоду. Коли лікарі рекомендували мені лікування в клініці, зрозуміла, що стала алкоголіком. У лікарні, де провела три з половиною місяці, повністю усвідомила, яка це біда. Лікуванню ця хвороба не піддається. Не допоможуть ні таблетки, ні уколи. Єдиний вихід — просто не пити. Взагалі не доторкатися до пляшки.

Знайшла в собі сили впоратися з цією недугою. Але до того часу, поки не помру, мені не можна пити. Ані каплі.

Спочатку, коли знову стала відвідувати різні тусовки, відчувала себе трохи ніяково. Потім звикла на вечірках спокійно замовляти собі воду або сік.

Про стосунки з Галиною Зміївською

Якщо моїй спортивною підготовкою займався Валентин Николаєв, то психологічний тренінг лежав на плечах Зміївської. Галина Яківна — великий тренер. Просто після переїзду в США вона намагалася замінити мені маму. У всьому. В Україні тренер тобі і наставник, і батько, і хореограф, і костюмер. В Америці ж кожен займається своєю справою: тренер тренує, хореограф ставить програми, костюмер підбирають костюми, менеджер укладає угоди. Ось на цьому грунті у нас і виник конфлікт. У якийсь момент я зрозуміла, що для мене вона, перш за все, — тренер. Мати мені ніхто ніколи не замінить. Вона померла. З Галиною Яківною у мене було багато хороших моментів. Були і погані. Вона зробила для мене все, що могла. Я відплатила їй сторицею. У 1997 році, після аварії наші шляхи-дороги розійшлися.

Пропозиція від Playboy

Американський журнал Playboy пропонував мені знятися оголеною на своїй обкладинці за мільйон доларів. Також приходили пропозиції від журналу Maxim. Я відмовилася, вирішивши, що краще залишитися в пам’яті людей олімпійською чемпіонкою з фігурного катання.

Особиста справа: Оксана Баюл. Народилася в Дніпропетровську 16 листопада 1977 року. Заслужений майстер спорту України з фігурного катання (1994). Олімпійська чемпіонка Ліллехаммера-1994. Чемпіонка світу (1993), Віце-чемпіонка Європи (1993, 1994). З 1994 року проживає в США.




Яркие интервью и видеорепортажи на SportArenaTV. Подписывайтесь, ставьте лайки, делитесь с друзьями.

Добавить комментарий
Новости Футбола
вчера, 13:35
326
вчера, 13:35
18 ноября, 14:49
356
18 ноября, 14:49
Или аккаунт Sportarena
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?